Таблиця 4
ПРЯМІ ІНВЕСТИЦІЇ З ГАЛУЗЕЙ ЕКОНОМІКИ
УКРАЇНИ В ЕКОНОМІКУ РФ
(на 01.01.1998 р.)
| Галузі економіки | Інвестиції | |||
| Всього | з них підприємств, які випускають продукцію | |||
| Обсяг (тис.дол.США) | Питома вага (%) | Обсяг (тис.дол.США) | Питома вага (%) | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Україна у тому числі з галузей економіки: | 38195,7 | 100,0 | 19985,0 | 52,3 |
| 1. Охорона здоров’я, фізична культура та соціальне забезпечення | 15586,8 | 40,8 | -- | -- |
| 2. Будівництво | 11811,2 | 30,9 | 11792,4 | 99,8 |
| 3. Промисловість | 8304,0 | 21,7 | 8014,1 | 96,5 |
| 3.1. Чорна металургія | 3730,6 | 9,8 | 3726,0 | 100,0 |
| 3.2. Машинобудування і металообробка (без промисловості медичної техніки) | 3556,8 | 9,3 | 3556,8 | 100,0 |
| 3.3. Паливна промисловість | 631,0 | 1,7 | 631,0 | 100,0 |
| 3.4. Вугільна промисловість | 351,1 | 0,9 | 92,0 | 26,3 |
| 3.5. Легка промисловість | 26,3 | 0,1 | 0,1 | -- |
| 3.6. Медична промисловість | 5,7 | 0,02 | 5,7 | 100,0 |
| 3.7. Хімічна промисловість | 2,2 | 0,01 | 2,2 | 100,0 |
| 4. Фінанси, кредит, страхування, пенсійне забезпечення | 2163,8 | 5,7 | -- | |
| 5. Торгівля і громадське харчування | 203,9 | 0,5 | 177,8 | 87,2 |
| 5.1.Внутрішня торгівля | 203,9 | 0,5 | 177,8 | 87,2 |
| 6. Геологія та розвідування надр, геодезична та гідрометеорологічна служби | 84,7 | 0,2 | -- | |
| 7. Транспорт і зв’язок | 37,5 | 0,1 | 0,12 | 0,3 |
| 7.1.Транспорт | 37,5 | 0,1 | 0,12 | 0,3 |
| 8. Управління | 3,3 | 0,01 | -- | |
П р и м і т к а : до переліку не включено галузі та підрозділи економіки України з обсягами інвестицій менше 1 тис.дол.США.
Таблиця 5
ПРЯМІ ІНВЕСТИЦІЇ З РЕГІОНІВ УКРАЇНИ
В ЕКОНОМІКУ РФ
| Регіони | Інвестиції (на 01.01.98 р.) | |||
| Всього | з них з підприємств, які випускають продукцію | |||
| обсяг (тис.дол.США) | питома вага (%) | обсяг (тис.дол.США) | питома вага (%) | |
| Україна у тому числі по регіонах: | 38195,7 | 100,0 | 19985,0 | 52,3 |
| Донецька область | 9867,4 | 25,8 | 9824,5 | 99,6 |
| Харківська область | 3663,5 | 9,6 | 3662,7 | 100,0 |
| Полтавська область | 3095,0 | 8,1 | 3095,0 | 100,0 |
| Луганська область | 2573,8 | 6,7 | 2297,1 | 89,4 |
| Запорізька область | 1054,0 | 2,8 | 1054,0 | 100,0 |
| Львівська область | 125,8 | 0,3 | 35,8 | 28,6 |
| Київська область | 16,8 | 0,04 | -- | -- |
| Дніпропетровська область | 8,3 | 0,02 | 8,3 | 100,0 |
| Херсонська область | 1,3 | 1,3 | ||
| місто Київ | 17789,2 | 46,6 | 5,7 | 0,03 |
П р и м і т к а : до переліку не включено області з обсягами інвестицій менше 1 тис. дол.США.
Аналіз показників, наведених у цих таблицях, свідчить про наступне:
1. Понад половину (52,9%) обсягу українських інвестицій в РФ залучено з підприємств, що працюють у виробничій сфері, зокрема в будівельній галузі (30,9% до загального обсягу) і в таких підгалузях промисловості, як чорна металургія (9,8%), машинобудування і металообробка (9,3%), паливна промисловість (1,7%).
Переважна більшість цих підприємств знаходиться на сході України у промислово розвинутих областях: Донецькій, Харківській, Полтавській, Луганській, Запорізькій. Всі перелічені області (за винятком Полтавської) є прикордонними по відношенню до Росії територіями.
2. Серед галузей невиробничої сфери лідерами в прямому інвестуванні економіки РФ є такі галузі, як охорона здоров’я, фізична культура та соціальне забезпечення (40,8% до загального обсягу); фінанси, кредит, страхування, пенсійне забезпечення (5,7%). Одноосібним лідером серед регіонів – інвестиційних донорів економіки Росії за наведеними галузями є Київ.
3. Потік українських прямих інвестицій до РФ в галузевому розрізі поступається за спектром галузей і підгалузей відповідному потоку інвестицій у зворотному напрямі. Такі галузі і підгалузі економіки України, як наука і наукове обслуговування, культура і мистецтво, інформаційно-обчислювальне обслуговування, поліграфічна, деревообробна і целюлозно-паперова промисловість, промисловість будівельних матеріалів, лише отримують російські інвестиції, але самі не вкладають капітал в економіку РФ.
Наявна географічна структура експорту українських інвестицій з домінуванням у ній РФ пов’язана в першу чергу з глибиною традиційних економічних зв’язків між обома країнами, що склалися на мікрорівні. Останнє створює реальні передумови формування українсько-російських промислово-фінансових структур, які, на наш погляд, дали б змогу концентрувати інвестиційні потоки на пріоритетних напрямах економічного розвитку України і Росії. На це, зокрема, спрямована Програма економічного співробітництва Російської Федерації і України на 1998-2007 рр., яка була сформована в рамках реалізації Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між РФ і Україною.
3. Вплив експортоспроможності вітчизняної
продукції на російському ринку на соціально-
економічний стан України
Розвиток торговельних зв’язків України з Російською Федерацією впродовж 1991-1997 рр. відбувався на фоні несприятливих економічних умов та посилення кризових явищ в усіх без винятку галузях, народногосподарських комплексах, окремих секторах економіки та соціальної сфери України.
Кризовий стан вітчизняної економіки, неадекватність її структури сучасним потребам відтворення та науково-технічного прогресу, використання значної частини виробничого потенціалу на відтворення неефективної структури економіки безпосередньо впливають на стан зовнішньоторговельної діяльності, зменшення обсягів експорту товарів у зарубіжні країни, насамперед в Російську Федерацію, частка якої в загальному обсязі товарообміну України посідає перше місце.
Додатковими факторами стримування нарощування обсягів експорту українських товарів на російський ринок протягом 1991-1997 рр. залишались розбіжності в системі ціноутворення обох країн, існуючі відмінності у господарських механізмах, економічному законодавстві, принципах побудови внутрішньої та зовнішньої політики та організаційних заходах з регулювання зовнішньоторговельних відносин, порушення колишніх господарських зв’язків між країнами, протекціоністські заходи російського уряду щодо захисту власних товаровиробників і ринку, висока енерго- і матеріаломісткість українських виробництв, що обумовлює низьку конкурентоздатність українських товарів, та інші негативні чинники.
В загальному обсязі українського експорту до Російської Федерації найбільшою є питома вага продукції металургійного та машинобудівного комплексів, хімічної промисловості та пов’язаних з нею галузей харчової промисловості. Тому вплив спаду експортоспроможності вітчизняної продукції на російському ринку на соціально-економічний стан України яскраво може бути проілюстрований на прикладі саме цих галузей і комплексів вітчизняної економіки.
Металургійний комплекс. Протягом 1991-1997 рр. основними факторами, що впливали на обсяги виробництва продукції в металургійному комплексі України та на обсяги і асортимент експорту цих товарів на російський ринок, були: різке падіння як внутрішнього попиту на металопродукцію, так і скорочення попиту російського ринку на ці товари, співвідношення оптових цін на продукцію металургійних комплексів в обох країнах, цілеспрямованість політики обох держав на зменшення залежності від імпорту за рахунок створення відповідних національних виробництв, кон’юнктура попиту світового ринку щодо металопродукції, коливання світових цін на ці товари та ін.
Обсяги виробництва в чорній металургії України скоротились за 1991-1997 рр. на 51,3% (додаток 7), що пов’язано у тому числі й зі зменшенням обсягів експорту металопродукції в Росію. Особливо кризовими щодо сприйняття вітчизняної металопродукції на російському ринку були 1991-1994 рр., коли різке зростання цін на цю продукцію, обумовлене вартістю російських енергоносіїв, переорієнтувало споживачів та трейдерів у Росії на власних виробників та імпорт металопродукції з інших країн. Індекси цін в Україні в ці роки у 2-6 разів перевищували відповідні показники в Росії (додаток 8). Експорт до Росії залізної руди в 1992-1997 рр. скоротився з 978,6 до 199 тис. тонн (або на 79,7%), марганцевої руди – з 875,9 до 86 тис. тонн (на 91,2%), чавуну – з 1297,3 до 52 тис. тонн (на 96%), сталевих труб – з 2166 до 132,8 тис. тонн (на 93,9%) (додаток 9). Різко зменшилися в 1992-1996 рр. і обсяги виробництва цих основних видів продукції чорної металургії України, відповідно на 37,6%, 54% і 43,7%.
У той же час, оскільки в галузевому розрізі чорна та кольорова металургія є нині основним джерелом надходження валюти до державного бюджету України, одними з основних напрямів державної політики щодо підвищення ефективності зовнішньоторговельної діяльності України по відношенню до Росії, зокрема зростання обсягів валютних надходжень від поставок вітчизняної продукції на російський ринок, мають бути подальший розвиток та державна підтримка традиційного для України експорту продукції металургійного комплексу – залізної та марганцевої руд, коксу, чавуну, прокату чорних металів, сировини та виробів з кольорових металів тощо.