Фіксальна політика держави (стр. 2 из 8)

в обігу.

Податки.

Основним джерелом доходів держави в цивілізованому

суспільстві є податки.

Податки за економічним змістомце фінансові відносини між

державою та платником податків з метою створення загаль-

нодержавного централізованого фонду грошових коштів, не-

обхідних для виконання державою її функцій.

Функції податків.

Розподільча:

- перерозподіл вартості створеного ВНП між державою і

юридичними та фізичними особами.

Фіскальна:

- централізація частини ВНП у бюджеті на загаль-

носуспільні потреби.

Регулююча:

- вплив податків на різні сторони діяльності їхніх плат-

ників.

Принципи побудови податкової системи.

Загальність

- охоплення податками всіх економічних суб'єктів, які

отримують доходи незалежновід організаційно-правової форми.

Стабільність

- високий рівень гарантій того, що передбачені Законом

про бюджет доходи будуть отримані у повному обсязі.

Обов'язковість

- примусовість податку, неминучість його сплати, са-

мостійність суб'єкта в його обчисленні та сплаті.

Соціальна справедливість

- встановлення податкових ставок і податкових пільг, які

ставлять всіх суб'єктів у приблизно рівні умови і які пом-

'якшують податковий тягар на низькодоходні підприємства та

групи населення.

Бюджетно-податкова політика.

Проблеми бюджетно-податкової політики у тому чи іншому

зв'язку ми вже торкалися при розгляді "кейнсіанського хрес-

та", моделі IS-LM, моделі Манделла-Флемінга. Але у всіх попе-

редніх випадках вона цікавила нас не як така, а в ролі чин-

ника, який впливає на макроекономічну рівновагу.Тепер же

об'єктом нашої уваги є сама бюджетно-податкова політика.

Бюджетно-податкова політика, фіскальна політика - це

політика використання державних податків та витрат (видатків)

з метою впливу на макроекономічний кругообіг.

Зобразимо цей вплив схематично (схема 1):

Доход у розпорядженні

1. На схемі зображено кругообіг доходів (верхня частина

схеми) і витрат (нижня частина схеми), що здійснюється між

2. Доходи, що надходять у розпорядження домогосподарств,

є платою їм як власникам ресурсів, за винятком податків. Су-

купні витрати (попит), згідно зі схемою, формуються трьома

потоками: споживанням домогосподарств, інвестиціями (що є пе-

ретвореною формою заощаджень) та державними витратами.

3. Фіскальна політика безпосередньо торкається круго-

обігу в точках А та Д, тобто коли держава вилучає податки і

коли вона збільшує попит на величину державних витрат.

Для відновлення макрорівноваги необхідно, щоб величина

того, що тимчасово вилучено з кругообігу,дорівнювала величині

того, що повернулося у нього, а саме: T+S=I+G. До фіскальної

політики мають відношення податки Т та державні витрати G.

Отже, у фіскальної політики є дві сторони: податкова та

видаткова. Наша мета зрозуміти, на які макроекономічні показ-

ники може ефективно впливати і як використовується на прак-

тиці фіскальна політика. Однак попередньо розглянемо струк-

туру державних видатків та податків, щоб у подальшому дифе-

ренціювати вплив різних елементів на макроекономічні показ-

У сукупності державних витрат слід розрізняти три еле-

менти: закупки товарів та послуг PG, соціальні трансферти ІТ

та проценти по боргах GB. Державні витрати: G=PG+IT+GB.

Закупівля товарів та послуг може бути пов'язана з націо-

нальною обороною, утриманням транспортної системи, освітою,

енергетикою, наукою, системою правосуддя та виконанням служ-

бових обов'язків іншими гілками влади, охороною здоров'я,

житловим будівництвом тощо. Для того щоб товари і послуги,

пов'язані з переліченими видами діяльності, були створені,

уряд повинен виступити суб'єктом відносин на ринку факторів

виробництва. Так, ним "наймаються" працівники державних

освітніх закладів, купується обладнання для державних

підприємств. Частково держава виступає суб'єктом відносин на

ринку товарів та послуг, коли наприклад, у приватних фірм ку-

пуються створені на державне замовлення будівлі або резуль-

Соціальні трансферти окремим особам охоплюють: допомогу

непрацездатним, пенсіонерам, безробітним, малозабезпеченим

Процентні платежі пов'язані з позичками (боргом) держави

у зв'язку з перевищенням в попередньому періоді витрат над

надходженнями. Як і будь-який інший борг, він має повертатися

кредиторам з процентом. Їх збільшення або зменшення може

одночасно впливати на макроекономічні змінні різними шляхами:

а) безпосередньо - на загальний рівень доходів (через

соціальні трансферти):Git Inc - доходи домогосподарств;

б) опосередковано (через ринок товарів та послуг) - на

загальний обсяг продажу, скорочення запасів і збільшення ви-

Gpg – державні витрати на закупки товарів та послуг

в) опосередковано (через ринок факторів виробництва) при

залученні більшого обсягу ресурсів - на доходи власників ре-

Існуючі податки можна класифікувати за різними прин-

ципами: об'єктом (податки на доход, прибуток, власність),

суб'єктами оподакування, платниками (індивідуальні такор-

поративні податки), характером стягування податку (прямі,

У даному разі нас цікавить конкретне питання: позитивний

ефект і втрати від застосування певних податків з макро-

економічної точки зору. Для цього розглянемо ту класифікацію

податків, яка розрізняє прямі податки (на доходи) і непрямі

Прямі податки істотно впливають на ринок ресурсу праці.

Адже бажання пропонувати працю безпосередньо залежить від ве-

личини доходу, що залишається після оподаткування. Уявімо, що

пропорційним податком оподатковується зарплата. Як впливає

податок на обсяг робіт в економіці? Для відповіді скорис-

1. На графіку відображена рівновага (точка Е1) попиту і

пропозиції на ринку праці до того, як доход працівників почав

обкладатись податком. Цьому стану рівноваги відповідає

2. Лінія S2 відображає пропозицію після впровадження по-

датку. Рівновага попиту і пропозиції досягається у точці E2.

3. Е2К - відрізок, що відображає величину податку на до-

ход. W1 - зарплата до оподаткування, W2 - після оподат-

4. Площа фігури W1E2KW2 означає величину податкових над-

ходжень до державного бюджету за умови, що платниками податку

Розглянемо ситуацію до і після введення податку на доход

детальніше. Нехай до оподаткування середня зарплата становила

9 одиниць. Якщо встановлено, скажімо 30%-ний податок на зар-

плату, то працівники будуть пропонувати ту саму кількість

праці, у разі коли їх зарплата до оподаткування становитиме

12 одиниць. Але попит на працю з боку підприємсців змен-

шується із зростанням зарплати. Із зростанням зарплати, як

відомо, підприємства залучають меше працівників. Рівновага

(це і показано на графіку) встановиться в точці, яка виз-

начається більш високою зарплатою для підприємців (W1 W2),

але більш низькою зарплатою після оподаткування для праці-

Від оподаткування доходу суспільство має як вигоди, так

і втрати. Вигоди втілюються у величині податкових надходжень,

що будуть використані в інтересах платників податків (підви-

щення загального добробуту, суспільної безпеки, розвиток

На нашому графіку вигоди відображені площиною чотирикут-

ника W1E2KW2. Загальні втрати вимірюються трикутником Е2Е1К.

Він відповідає чистим втратам від розподілу ресурсів під

впливом податку. Ці втрати виникають через відмінність між

тим, що підприємці сплачують працівникам, і тим, що останні

отримують. Через зменшення реально отримуваної зарплати скоро-

чується пропозиція праці, відповідно скорочується обсяг про-

‑ Е2Е1К - загальна величина втрат, яка розподіляється між

- NE1K - втрати працівників від зниження доходів нижче

‑ Е2Е1N - втрати підприємців від скорочення прибутків че-

Розглянемо тепер природу впливу непрямих податків (акци-

зу, податку на добавлену вартість). Якщо прямі податки, як ми

уже проілюстрували попереднім графіком, впливають на бажання

працювати, тобто на пропозицію праці, то непрямі визначають

обсяги загального виробництва та рівень цін. Скористаємося

1. Рівновага у точці Е1 встановлюється до введення