У наступні роки основою політики ринку праці по "Основних напрямках соціальної політики на 1997-2000 роки" буде збалансованість попиту і пропозиції робочої сили, запобігання масовому безробіттю, створення нових і підвищення ефективності наявних робочих місць, забезпечення раціональної структури зайнятості населення, удосконалення системи освіти, перенавчання, перепідготовка і підвищення кваліфікації кадрів, збільшення мобільності трудових ресурсів.
З цією метою передбачається активізувати проведення заходів щодо структурного перетворення економіки, стимулюванню росту обсягів виробництва за допомогою зменшення податкового тиску на виробника, оздоровлення фінансового стану підприємств, підтримку інвестиційних програм і зацікавленості інвестицій.
Розділ 2 Характеристика господарства регіону.
2.1 Промисловість.
Основну роль у господарському комплексі району грає промисловість. У її структурі найбільша частина припадає на продукцію машинобудівної, металообробної, харчової, легкої, лісової і деревообробної промисловості.
У Житомирській області ведучі галузі промисловості – це харчова (цукрова, спиртова, пивоварна, молочна, м'ясна, овочеконсервна); машинобудування і металообробка (виробництво хімічного устаткування - Бердичів і Коростень; верстатів - Житомир, Бердичів; дорожніх машин - Коростень; сільськогосподарських машин - Новоград-Волинський; запасних частин до тракторів - Олевськ, Малин; автозапчастин - Житомир; електроприладів і електроустаткування - Житомир, Коростишів). Легка промисловість області представлена підприємствами текстильної (льонокомбінат у Житомирі), швейної, трикотажної, взуттєвої галузі і первинної обробки льону. Важливе значення мають паперова (Малин, Мирополь, Чижівка, Коростишів) і деревообробна, у тому числі меблева (Житомир, Малин, Бердичів) галузі промисловості. Хімічна промисловість представлена Житомирським заводом хімволокна. Розвинуто комбікормову промисловість. У області виробляються залізобетонні конструкції, конструкції великопанельного домобудівництва. Є підприємства фарфоро-фаянсової і скляної промисловості, дзеркальна фабрика в Житомирі. Гірничодобувна промисловість області представлена видобутком вогнетривких динасових кварцитів (Овруцький район), титанового ільменіту (Іранський гірничо-збагачувальний комбінат), пірофіліту (біля Овруча), бутового каменю, лабрадориту, габбро, граніту, мармуру й іншого; самоцвітів (Володарсько-Волинський район).
Промисловість Київської області спирається на потужну енергетичну базу (Київська ГЕС, Чорнобильська АЕС, Трипільська ГРЭС, Київські й ін. ТЭЦ). Машинобудівна і металообробна промисловість представлені виробництвом хімічного і електротермічного устаткування (Фастів), сільськогосподарських машин (Біла Церква), екскаваторів (Бородянка), торфодобувної техніки (Ірпінь), технологічного устаткування для харчової промисловості (Бровари, Гребінка), побутових холодильників (Васильків), світлотехнічної апаратури (Бровари), електротехнічного устаткування (Біла Церква). Київ - найбільший промисловий центр не тільки регіону, але і всієї України. Чільне місце в промисловому комплексі займає складне і точне машинобудування і металообробка, особливо приладо- і верстатобудування, хімічне і транспортне машинобудування, радіоелектроніка. Розвинуто виробництво будівельних матеріалів. У Києві і Київської області є підприємства хімічної і нафтохімічної промисловості. Область у даній галузі представлена виробничим об'єднанням шин і резиноазбестових виробів, заводом резинотехнічних виробів (Біла Церква), заводом пластмас (Бровари). У Києві існує багатогалузева харчова промисловість: м'ясна, кондитерська, молочна, пивоварна, виноробна. В області основними галузями харчової промисловості є цукрова (Яготин, Гребінка й ін.), молочна, спиртова, крохмальна, м'ясна. Легка промисловість у регіоні представлена підприємствами швейної, трикотажної, шкіряної і льонообробної галузями (Київ, Переяслав-Хмельницький, Фастів, Сквира, Біла Церква, Бровари, Васильків). Деревообробна, зокрема меблева промисловість розміщена в Києві, Броварах, Білій Церкві, Ірпені й ін. Розвинута також скляна промисловість.
У Чернігівській області ведуче місце займають легка і харчова промисловість. Розвинута також машинобудівна, металообробна і хімічна промисловість. Легка промисловість у регіоні представлена підприємствами текстильної (Чернігівські камвольно-суконний комбінат і фабрика первинної обробки шерсті, а також текстильні фабрики в Новоград-Сіверському і Острі), швейної (Чернігівське виробниче швейне об'єднання), взуттєвою, шкіряно-галантерейною, льонообробною галузями. Є фабрика музичних інструментів у Чернігові і фабрика головних уборів у Прилуках. Харчова промисловість області – це підприємства цукрової, хлібопекарської, масложирової, спиртової, пивоварної, плодо-овочеконсервної (Ніжин), м'ясної, молочної і маслосироварної (Бахмацький молочноконсервний комбінат, заводи сухого молока в Бобровицях, Ічнянські й ін.) галузей. У регіоні розвинутий художній промисел (вишивка, виготовлення килимів), комбікормова промисловість, промисловість будматеріалів.
Стан економіки як України в цілому, так і Східно-Поліського району складне, проте останнім часом посилилась тенденція зниження темпів спаду валового внутрішнього продукту, промислового і сільськогосподарського виробництва, у першу чергу продукції рослинництва. Поступово збільшуються обсяги роздрібного товарообігу. Ознаки стабілізації з'являються в будівництві.
Валовий внутрішній продукт у січні-вересні 1997 року порівняно з відповідним періодом 1996 року знизився на 5%.
Валова додаткова вартість за січень-вересень 1997 року зменшилась на 4,9%, у тому числі в сфері матеріального виробництва - на 5,2%, нематеріального - на 4,1 %.
Більше половини валового внутрішнього продукту зазначеного періоду (51,7%) утворено в сфері послуг, відповідно виробництво товарів склало 48,3% внутрішнього валового продукту.
У порівнянні з відповідним періодом 1996 року обсяг виробництва електроенергії скоротився на 4,2%, у тому числі на теплових електростанціях - на 11,7%, на гідроелектростанціях збільшився на 1,5%, на атомних станціях - на 3,8%. У вересні в порівнянні з попереднім місяцем виробництво збільшилося на 5,5%.
Протягом січня-вересня 1997 року нафтопереробною галуззю перероблено на 3,5% менше, ніж у відповідному періоді минулого року.
В хімічній і нафтохімічній промисловості обсяг виробництва продукції зменшився в порівнянні із січнем-вереснем 1997 року на 2,8%.
Таблиця №1
Робота окремих галузей народного господарства Східно-Поліського району
за 9 місяців 1997 року
| Галузь | Виготовлено продукції (у % до загального) | Приріст, зниження (-), % | |
| до 9 місяців 1996 р. | до серпня 1997р. | ||
| Всього промисловістьв т. ч.: | 100 | -49,3 | 36,8 |
| Електроенергетика | 18,6 | -5,2 | 6,2 |
| Паливна промисловість | 16,2 | 3,7 | - 4,4 |
| Хімічна і нафтохімічна промисловість | 10,1 | -2.8 | -2,3 |
| Машинобудування і металообробка | 23,0 | -6,9 | 18,1 |
| Лісова, деревообробна і целюлозно-паперова промисловість | 3,1 | -9,2 | 3 |
| Промисловість будматеріалів | 4,9 | - 10,3 | 2,6 |
| Легка промисловість | 2,5 | -5 | 1,4 |
| Харчова промисловість | 21,6 | - 13,6 | 12,2 |
2.2 Сільське господарство
Високий рівень розвитку сільськогосподарського виробництва району обумовлюється двома основними чинниками: сприятливими грунтово-кліматичними умовами лісостепової частини і високою густотою сільського населення. На розвиток галузей сільськогосподарського виробництва значною мірою впливає структура земельних ресурсів. У рамках району є територіальні відмінності. Так, найбільша кількість орних земель знаходиться в Лісостеповій зоні, а менше на Поліссі. Полісся ж у свою чергу має значно більшу частину кормових угідь (сіножатей і пасовищ).
Основною галуззю землеробства є зернове господарство. Під зерновими культурами зайнято біля половини всієї посівної площі регіону. Головною культурою є озима пшениця, що вирощується переважно в лісостеповій зоні. На Поліссі серед зернових переважають посіви жита і ячменю. Високого рівня розвитку досягло виробництво технічних культур. Найбільш поширеними тут є цукровий буряк, льон-довгунець, хміль, соняшник.
Так, у Житомирській області основними напрямками спеціалізації землеробства є льоно-хмеле-картопельно-зернове на Поліссі, буряково-зернове в Лісостепу. Розвинуто овочівництво, садівництво.
Для землеробства Київської області характерне зернове господарство, обробіток технічних культур, картоплі й овочів. Головні культури: озима пшениця, цукровий буряк (головним чином у лісостепових районах), льон-довгунець, картопля, овочеві (у поліських районах). Розвинуто плодівництво.
У Чернігівській області землеробство спеціалізується на вирощуванні зернових культур (озима пшениця, кукурудза, гречка, ячмінь, жито), картоплі, льону, цукрового буряка.
Землеробство в районі сусідить із тваринництвом. Основними його галузями є скотарство, свинарство і птахівництво. Скотарство молочно-м'ясного напрямку розвивається на базі кормів польового виробництва, відходів буряківництва і цукрової промисловості, природних сіножатей і пасовищ. Свинарство найбільш поширене в Лісостепу.
У тваринництві Житомирської області головними є скотарство м'ясо-молочного напрямку і свинарство, розвинуто кролівництво, птахівництво, вівчарство, рибництво, бджільництво.