Смекни!
smekni.com

Основи економічної теорії Былети і відповді (стр. 11 из 21)

Ринок цінних паперів складається з двох частин — первинного і вторинного ринків. На першому відбувається емісія цінних па­перів, тобто випуск їх у обіг. Другий ринок призначений для пере­продажу цінних паперів. Це відбувається на фондовій біржі, через що ринок цінних паперів називають фондовим ринком. Зворотні зв'язки вияв­ляються у впливі коливань розмірів акціонерного капіталу на пе­реливання капіталу в інші галузі, фінансування підприємств тощо.

2.Світове, або всесвітнє, господарство-сукупність національ­них економік і особливої сфери суспільно-виробничих зв'яз­ків, що виходять за територіальні межі окремих країн — міжнародних економічних відносин.Міжнародні економічні відносини - систе­ма господарських відносин між різними країнами світу. Важливішими елементами цієї системи є міжнародне на­уково-технічне і виробниче співробітництво, вивіз капіталу, міжнародний кредит, світова торгівля, міграція робочої сили, міжнародні валютні відносини. МЕВ — це сукупність міжнародних економічних зв'язків, що формуються під впливом розвитку продуктивних сил, рівнем зрілості виробничих відносин, економічного устрою, економічної політики, по­літичної орієнтації країн та інших чинників.

Об'єктивні потреби еволюції продуктивних сил втілюються у світових господарських відносинах. Натурально-матеріальний зміст МЕВ (частка товарів, капіталів, послуг, робочої сили, що здійсню­ють обіг поза національними рамками, валютні зв'язки, науково-технічний обмін тощо) відбивається у міжнародних виробничих відносинах усіх чотирьох фаз (виробництво, розподіл, обмін і спо­живання) єдиного процесу відтворення.

МЕВ мають два аспекти: 1) кількісну характерис­тику, яка віддзеркалюється у показниках об'єктів зовнішньої тор­гівлі, іноземних інвестицій, курсів валют тощо. 2) це якісна характеристика, яка відбивається в соціально-економічній природі зовнішньоекономічних зв'язків як міжнародних виробничих відно­син.

4 різновиди МЕВ: між краї­нами з розвиненими ринковими відносинами; між країнами, що розвиваються, та між країнами з перехідною економікою, пере­хідні МЕВ (між першими 3ма рівнями).

МЕВ- 3 рівні: Макрорівень - міждержавні економічні відноси­ни, які визначають і забезпечують в сьогоднішньому світі загальні умови розвитку МЕВ на всіх рівнях. Мeторівеньекономічні зв'язки між регіонами, містами тощо окремих країн та на міжгалузевому рівні. Мікрорівень - зовнішньоекономічна діяльність підприємств, фірм. При цьому важливим суб'єктом МЕВ стали транс­національні корпорації (ТНК), що поєднують у своїй діяльності зав­дяки їхній організаційно-економічній структурі усі рівні МЕВ. Нині у світі існує понад 40 тис. ТНК, діяльність яких охоплює переважну частину світової економіки.

Функціонування світового господарства відтінює дві основні тен­денції: а) цілісності світових економічних відносин; б) їх супереч­ливості.

Тенденція цілісності світових економічних відносин гостро ста­вить питання трансформації МЕВ, які не можуть на­далі функціонувати на нерівноправній основі. Об'єктивною осно­вою цілісності світового господарства є загальнолюдські інтереси, в яких виділяють основний цивілізаційний економічний інтерес — збереження і стабільність земної цивілізації на грунті соціально-економічного прогресу. Є потреба в міжнародному ре­гулюванні світових господарських зв'язків.

Формування і розвиток інтересів і потреб суперечливі і трактуються різними країнами неоднаково. Виробити загальну платформу, яка була б прийнятною для всіх учасників міжнародного економічного співробітництва, непросто. Проте завдання розробки концептуальної програми розвитку сві­тових господарських зв'язків як одного з імперативів взаємозалеж­ності держав дуже важливе. Так, для України особливо цінним є досвід взаємного пов'язування інтересів, накопичений іншими краї­нами, оскільки цей досвід грунтується на терені політико-економічних інструментаріїв, а не на терені директивно-командних ме­тодів.

Однією з причин трансформації МЕВ є потреба у принципово новому механізмі функціонування світового господарства, зумов­лена розвитком міжнародного поділу праці (МПП). Все більшу роль відіграватиме міжнародне виробництво з його спеціа­лізацією. Всі країни зацікавлені,але різні стартові можливості для МПП (відсталість)

Отже, об'єктивна необхідність трансформації МЕВ полягає в ці­лісності світового господарства, що зростає, виявленні спорідне­ності економічних інтересів країн, реалізації потреби в новому ме­ханізмі функціонування світових економічних відносин, новій струк­турі МПП, розширенні сфери дії загальних економічних законів.

Специфіка України в цьому відношенні полягає в тому, що розвій демократич­них процесів на початковому етапі державотворення потребує на­лежної національної відособленості, тоді як розвиток ринкових відносин потребує економічної інтеграції, об'єктивно відкидає на­ціональну замкненість.

Нині модель двосистемного антагонізму на рівні світових зв'яз­ків вже зруйновано, тому реальні можливості трансформації МЕВ пов'язують не із змаганням двох систем, а з новими методами гос­подарювання, перехідними типами і формами, що становлять вну­трішню тканину світового господарства. Сутність проблеми трансформації МЕВ у світовому господарстві полягає в пошуках форм і методів (економічних, політичних, ди­пломатичних) розв'язання суперечності між сучасним характером цих відносин і обставинами в світі, що змінилися внаслідок при­скорення тенденції до глобалізації економіки, переміщення акцен­тів з ідеологічних конструкцій на економічні важелі формування нових моделей людської діяльності, творення більш високої якості життя. Добре відомі процеси, які посилюють глобальний характер еко­номіки: зростання частки частини національного доходу, що реалі­зується на зовнішньому ринку; міжнародна спеціалізація і коопе­рування виробництва; поширення досягнень науково-технічного прогресу; розвиток фінансових ринків тощо. Характер МЕВ - проблема трансформації традиційних відносин "панування і підкорення" до стратегічних, заснованих на "розподіленій відповідальності".

На VI спеціальній сесії Генеральної Асамблеї 00Н (1974 р.) краї­ни, що розвиваються, висунули програму нового міжнародного економічного порядку (НМЕП). На основі політичного регулюван­ня світових господарських зв'язків на міждержавному рівні перед­бачалось встановлення економічно обгрунтованого співвідношен­ня цін на сировину, продовольчі товари і промислові вироби, упо­рядкування валютно-фінансових відносин та інші заходи, спрямо­вані проти панівного становища транснаціонального капіталу в системі МЕВ.

З середини 80-х років набувають розвитку концепція і програма створення системи міжнародної економічної безпеки (МЕБ) у рам­ках всеохоплюючої системи міжнародної безпеки. Перевага кон­цепції МЕБ - у відмові від зайвої ідеологізації й політизації МЕВ. Створення системи МЕБ є цільовою функцією трансформації МЕВ, а встановлення НМЕП — одним з елементів системи МЕБ.

Нерівномірність розвитку складових світового господарства зу­мовлює багатоукладність його економічного організму. Трансфор­мацію МЕВ пов'язують з розширенням та поглибленням економіч­ного співробітництва між країнами в таких основних напрямах: 1) розвиток стратегічних, виробничо-інвестиційних зв'язків че­рез кооперацію виробництва, обмін сучасною технологією та орга­нізацію спільних досліджень НДЕКР, створення спільних підприєм­ств і господарських організацій; 2) розвиток традиційних зв'язків через сферу обігу, розширен­ня торговельно-економічного співробітництва на компенсаційній основі, розвиток співробітництва в галузі кредитних відносин.

Національні інтереси окремих країн та інтереси розвитку світо­вого господарства утворюють єдину ієрархічну систему "національні інтереси — інтереси світового господарства", де національні інте­реси залишаються визначальним елементом. Кожна країна намагається використати переваги МПП передусім для забезпечення влас­них національних інтересів. Проте національна економічна політи­ка будь-якої держави не повинна залишатися виключно національ­ною, вона має враховувати своє місце в системі "національні інте­реси — інтереси світового господарства.