У першому населеному пункті на території сільгоспкооперативу ім. Леніна зберігали "дуст". Але хімікат давно розікрали мешканці села (за припущеннями, труїти картоплю від колорадського жука), складське приміщення кілька років стоїть порожнє.
У Подовому на території приватного орендного сільгосппідприємства "Лана" зберігається одна тонна арсенату кальцію. Він давно вже непридатний до використовування, а приміщення, в якому його зберігали, практично зруйнувалося. Тому, аби уникнути небезпечних наслідків, хімікат зібрали в поліетиленові мішки й перемістили на територію колишнього мехотряду. Новий склад також не призначений для зберігання небезпечного "товару": дах протікає, стіни дерев'яні. Знаходиться він за 200 метрів від магістрального каналу й житлових будинків. Спроби позбутися арсенату робляться вже років п'ятнадцять, але досі у сільському бюджеті не віднайшли коштів на його утилізацію.
Дотримання діючого законодавства про зберігання пестицидів і агрохімікатів (відповідно до Закону України "Про пестициди і агрохімікати") у Новотроїцькому районі знаходиться на незадовільному рівні, відсутня координація дій у вирішенні цих питань. Основний тягар по ліквідації непридатних до використання отрутохімікатів та засобів захисту рослин покладено на сільські ради. Бюджети їх настільки бідні, що в них здебільшого кошти передбачено тільки на заробітну плату голові та секретарю органу місцевого самоврядування. За таких умов у кращому разі на складах з отрутохімікатами закладають вхід бетонними плитами. У такий спосіб намагаються перешкодити розкраданню забороненої "хімії".
Складські приміщення з отрутохімікатами ніким не охороняються. Це не виключає доступу до них населення, і, навіть, випадків використання їх у сільгоспвиробництві. Необмежений доступ до небезпечних речовин, необізнаність громадян з їх властивостями та призначенням призводять до низки негативних явищ, серед яких - зараження ґрунтів, отруєння сільськогосподарської продукції, забруднення вод тощо.
Подекуди споруди, в яких зберігаються непридатні до використання отрутохімікати, не мають ні вікон, ні дахів. Небезпечне "начиння" зі складу вимивається дощем, просочується в грунт, розчиняється в підземних водах. Слід зазначити, що навіть зберігання отрутохімікатів у залізобетонних контейнерах не гарантує захисту від виникнення екологічної небезпеки. Передбачити їх вплив на навколишнє середовище, у т.ч. людей, неможливо.
За останні кілька років на сесіях районної ради порушувалися питання перезатарювання (контейнеризації) непридатних отрутохімікатів, однак, жодних реальних дій не зроблено досі. У Херсонській області немає жодного підприємства, що може проводити утилізацію агрохімікатів.
Порятунок від посухи
- зрошення для Новотроїцького району. Цьому сприяють зрошувальні системи, наявність водних ресурсів для забезпечення водоподачі на поля. У землеробстві стабілізуючим фактором сільськогосподарського виробництва є продуктивне використання меліорованих земель. Віддача від меліорованого гектару майже вдвічі рази більша, ніж на богарних землях.
Проте, внутрішньогосподарські меліоративні системи району протягом останніх років фактично залишилися без господаря. Така ситуація призвела до руйнування окремих елементів меліоративних мереж, пограбування трубопроводів, порушення технологічної цілісності меліоративнихЧерез це важлива складова виробництва продукції рослинництва - втрачає роль стабілізуючого фактора продовольчого та ресурсного забезпечення, особливо в роки з несприятливими погодними умовами. З кожним роком зменшуються площі поливу, що частково пояснюється відсутністю у землекористувачів коштів на заміну дощувальної техніки (що відпрацювала вже декілька амортизаційних термінів), на ремонт внутрішньогосподарських мереж і насосного обладнання, частина яких під час аграрної реформи залишилася без господаря, що створило умови для їх розкрадання. До зниження ефективності використання зрошуваних земель призвело також і підвищення тарифів на електроенергію.
Ще одним фактором, що негативно впливає на стан зрошення, є прояв деградації земель, а саме ерозія грунтів. Висока сільськогосподарська освоєність території, посушливий клімат з частими суховійними вітрами призводить до вітрової ерозії. Не всі господарства, які займаються аграрним виробництвом приділяють належну увагу насадженню нових та збереженню існуючих лісосмуг.
Сміття наступає
Жоден з полігонів для твердих побутових відходів у Новотроїцькому районі не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам. На них відсутні огорожі, під'їзні шляхи з твердими покриттям, сміття не засипається шаром ґрунту. У населених пунктах не налагоджено централізоване вивезення побутових відходів з приватних дворів селян. Питання їх утилізації мешканці району вирішують як прийдеться: хто палить у садку, хто закопує, а хто й сусідові під паркан зсипає або звалює де прийдеться.
Смітники та купи відходів, що накопичуються в населених пунктах району, сприяють розведенню гризунів. Останні не гребують разом з залишками рослинного та тваринного корму нищити посіви сільськогосподарських культур, запаси зерна й харчових продуктів. До того ж, кожна особина своїми відходами забруднює удвічі більше, ніж з'їдає. Між тим, гризуни здатні переносити небезпечні інфекційні хвороби: чуму, холеру, туляремію, лептоспіроз, тиф, сказ, лихоманку тощо.
Окрім мишей та пацюків, купи сміття приваблюють бродячих тварин. У Новотроїцькому районі навіть вовки водяться неподалік захаращених, порослих високою травою сміттєзвалищах. У минулому році в цьому регіоні сталося кілька нападів скажених бездомних тварин на людей, побутові та соціальні об'єкти потерпали від нашестя мишей та пацюків. Усе це - результат неналежної роботи по санітарному очищенню району.
Сиваш - унікальний край
для мігруючих птахів. Важливий він також для нагулу й нересту промислових видів риб (піленгаса, глоси, бичків). Крім того, в кожній групі рослин і тварин є види, які рідкісні або зустрічаються тільки на Сиваші. Чимало з них занесено до Червоної книги України та Європи, а останнім часом стали рідкісними або зникли зовсім.
У період міграції на Гнилому морі зупиняються мільйони птахів, воно дуже важливе для їх відпочинку та нагулу. З огляду на це Сиваш є водно-болотним угіддям світового значення. Новотроїцький район у південній своїй частині омивається солоним озером.
Висновки досліджень, зроблені науковими установами України, за підтримки Wetlands International (міжнародної організації, місія якої - збереження і відновлення водно-болотних угідь на планеті), невтішні: екологічний стан Сиваша погіршується. Затока втрачає свій виробничий потенціал.
Завдала ж шкоди Сивашу непродумана діяльність людей. Воду з Дніпра перекидали у степовий Крим (меліорація), її надлишок потрібно було кудись дівати. Найпростіше рішення - скинути в Сиваш. Благо, вода була дешева.
Зараз сільгоспвиробники платять за воду немало і використовують її ощадливо. Тож картина така: шість років тому Сиваш значно опріснили, нині, навпаки, відбувається засолення. Це завдає нищівного удару флорі і фауні Гнилого озера. Чітких планів по зміні ситуації на краще поки що немає.
Б'ють в набат
У Новотроїцькому районі питаннями екології займаються районна станція юних натуралістів та первинний осередок Партії Зелених України. Вони проводять роботу по вихованню у підростаючого покоління поважливого ставлення до оточуючого середовища, стимулюють проведення науково-дослідних робіт, заходів по збереженню природи. Ці організації тісно співпрацюють з науковими співробітниками та екологами, отримують від них різноманітні завдання, які стосуються проведення спостережень за птахами, тваринами та рослинами. Зокрема, гуртківці станції юних натуралістів займаються вивченням умов гніздування лелеки білого, вивчають види ковили, спостерігають за перелітними птахами в осінньо-весняний періоди.
Питання екологічної безпеки постійно висвітлюється на сторінках районної газети "Трудова слава". Це - єдиний засіб масової інформації в регіоні. Цього року щоб стимулювати проведення більш активних заходів по санітарному очищенню населених пунктів, газета оголосила конкурс "Наймальовничніше сміттєзвалище". Читачам запропоновано ділитися місцезнаходженням куп побутових відходів, які ніким не прибираються чи не вивозяться. Сільська або селищна рада разом зі своїм комунальним господарством, на рахунку яких виявиться найбільше недоліків у роботі по вивезенню сміття чи облаштування звалищ, отримає приз від газети - "золоту" мітлу. Звичайно, це лише символічна нагорода, зате певним чином допоможе звернути увагу громадськості до проблеми утилізації побутових відходів, сприятиме її вирішенню з боку керівників Новотроїцького району.
Післямова
Незважаючи на все, Новотроїцький район - не найгірший в екологічному плані регіон України. При бажанні більшість існуючих на його території проблем можна вирішити. Але так уже звикли люди: жити сьогоднішнім днем. Мало кого турбує, в якому світі завтра житимуть діти, яку питимуть воду і яким повітрям дихатимуть.
Перші кроки по створенню для людей безпечних умов існування у Новотроїцькому районі вже робляться. Так, на територіях кількох населених пунктів проводиться реконструкція старої водомережі, встановлюються нові башти, буряться нові свердловини. У самому райцентрі планується встановити очисну споруду, яка фільтруватиме водопровідну воду, поліпшуються її якісні показники.
Управління водного господарства наразі закінчує часткову заміну дренажних систем з метою знизити ризик виникнення підтоплень та затоплень району. Проводиться реконструкція насосних станцій, ремонт дощувальних установок.
На території Новотроїцького району державним лісовим господарством насаджуються нові лісосмуги. У найближчих планах - створення лісових масивів на землях, непридатних для ведення аграрного виробництва.
На території регіону створюється приватне підприємство, яке не тільки займатиметься вивозом побутових відходів з приватних будинків громадян, а й його утилізацією. Усе сміття, що можна вважати вторинною сировиною (пластикові пляшки, папір, тканинний мотлох тощо), здаватиметься на переробку спеціалізованим підприємствам. У деяких населених пунктах проводиться робота по приведенню у належний стан полігонів для побутових відходів, готуються документи по їх оформленню.
Поки що у регіоні не спостерігається спалаху хвороб, пов'язаних зі станом оточуючого середовища. Хочеться сподіватися, цього не станеться й у майбутньому.
Людмила АРТЮШОК
E-mail:luda_shok@ukr.net