Смекни!
smekni.com

Зброя масового ураження її дія на людей будівлі і техніку (стр. 2 из 2)

При внутрішньому опроміненні внаслідок потрапляння радіоактивних речовин на відкриті ділянки шкіри можуть утворюватись променеві дерматити і опіки. Ураження мають декілька стадій: рання реакція, інкубаційний період, період гострого запалення і період одужання. Рання реакція наступає через декілька годин після дії радіоактивних речовин, появляється почервоніння шкіри. Потім почервоніння зникає і наступає інкубаційний період, ніяких зовнішніх ознак не виникає. Період гострого запалення знову починається з почервоніння шкіри. Потім виникають пухир; наповнені прозорою рідиною. Пухирі самі тріскають, а при дуже великих дозах опромінення ми їх місці виникають виразки, які заживають тривалий час.

Променеві опіки можуть бути легкими, середньої важкості і важкими. При легких ураженнях інкубаційний період продовжується до двох тижнів, виразок не виникає. Почервоніння і набряк шкіри проявляються через 1,5-2 місяці.

Ураження середньої важкості проявляється через 7-10 днів. Для лікування потрібно 2-3 місяці. При важких ураженнях інкубаційний період продовжується 4-7 днів. Процес заживання виразок триває від 6 до 12 місяців, інколи, і більше. У воєнний час радіаційні ураження можуть носити комбінований характер: радіаційне опромінювання, травми, опіки, інфекційні захворювання і інші ураження. Завдання щодо захисту людей від променевих ураження полягає в тому, щоб опромінення не перевищувало допустимих доз. Люди, які знаходяться на зараженій території, повинні перебувати в сховищах або протирадіаційних укриттях до безпечного спаду рівня радіації на місцевості. В цих умовах необхідно використовувати засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри. Треба пам'ятати, що протигаз, респіратор, спеціальний одяг не захищає від зовнішнього гама-випромінювання, а тільки забезпечує захист органів дихання і шкіри від радіоактивного пороху. Медичну допомогу при променевих ураженнях необхідно надавати в можливо короткі строки. Для цього дуже важливо своєчасне виявлення уражених, яке проводиться дозиметричними приладами або розрахунками за відомими рівнями радіації і часу перебування на зараженій місцевості. Потерпілих необхідно винести (вивезти) з осередку ураження на місцевість, де нема радіаційного випромінювання. Людей, які отримали високі дози радіації, негайно доставити в лікувальні заклади транспортом. Лікування променевої хвороби являє собою найскладніше питання сучасної медицини. До невідкладних лікувальних, заходів підносяться:

- механічне усунення радіоактивних речовин із організму людини. Це проводиться шляхом промивання шлунка теплою водою, вживання проносних і сечогінних засобів, промивання рота і очей (якщо є можливість промивання очей проводити розчином натрію гідрокарбонату);

- застосовування відхаркувальних препаратів (іпекануан, термопсис, сенега) при попаданні радіоактивних речовин в шляхи дихання. Через декілька днів, коли радіоактивні речовини, які залишились в організмі, відкладуться в органах і тканинах, використовують засіб введення в організм комплексоутворюючих речовин. З їх допомогою радіоактивні речовини можна перенести в розчин, а це полегшить виведення їх з організму. У якості комплексоутворювачів використовують солі органічних кисло (лимонної, оцтової, молочної), а також вітамін В1. Лікування радіаційних опіків шкіри проводиться в процесі розвитку опіку. Воно спрямоване на зменшення запальних процесів і на відновлення ураженої тканини. В лопатковий період необхідно зробити протиінфекційні присипки (крохмаль, тальк, окис цинку). При важкій ранній реакції шкіри (почервоніння з крововиливом) для зменшення болю пропонуються охолоджуючі примочки (свинцева вода, риванол і інші). Важливо забезпечити ураженій ділянці спокій: уникати тертя з одягом, миття з милом, усунути дію ультра­фіолетового випромінювання і подразнюючої терапії. Пропонується проведення новокаїнової блокади (введення вище місця ураження 0.25-0,5%-ного розчину новокаїну з інтервалом в 3 - 4 дні).

НЕЙТРОННА ЗБРОЯ

Нейтронна зброя — це різновидність ядерної зброї. Вона складається із нейтронного боєприпасу і засобів доставки його до цілі. В склад нейтронного боєприпасу входить атомний детонатор, заряджений матеріалом, що поділяється (ураном або плутонієм) і визначеною кількістю тяжких ізотопів водню-трітію і дейтерію. Для дії нейтронного боєприпасу достатньо, щоб прореагувало всього 12 г дейтерієвотрітієвої суміші. Далі процес розвивається таким чином: при підриві атомного детонатора виникає високий тиск і температура і виникають умови для термоядерної реакції синтезу ядер трітію і дейтерію. При цьому основна доля енергії, яка звільнюється в ході реакції, передається нейтронам і вони виходять назовні. Таким чином, основною особливістю дії нейтронного боєприпасу є летючі нейтрони, а не ударна хвиля і світлове випромінювання, які також мають місце. Нейтрони і гама-промені при вибусі діють одночасно. В зв'язку з цим уражаюча дія проникаючої радіації визначається сумарною дозою, яка складається з гама-випромінювання і нейтронів. За оцінкою закордонних фахівців вибух нейтронного боєприпасу потужністю в одну кілотонну по уражаючій дії еквівалентний вибуху ядерного боєприпасу в 10 кілотонн. Фахівці управління ядерних боєприпасів США вважають, що при вибусі нейтронного боєприпасу потужністю 1 кТ в осередку нейтронного ураження незахищені люди зразу отримують такі дози опромінення: в радіусі 500 м - 100 000 рад і більше, 700 м - 15 000 рад, 910 м - 3 000 рад, 1200 м - 850 рад, 2000м -200 рад. (1 рад 1p). В залежності від отриманих доз опромінення у людей виникає променева хвороба різного ступеня важкості. Нейтронний потік в осередку нейронного ураження призводить до виникнення наведеної радіації на транспортних засобах, техніці, будівлях, грунті. Відбувається це тому, що матеріали і фунт, які мають в своєму складі алюміній, мідь, залізо, натрій і інші елементи перетворюються в радіоактивні ізотопи (радіонукліди), які декілька діб зберігають уражаючу дію. В залежності від кладу і кількості елементів, які знаходяться в фунті, проходить неоднорідне зараження місцевості. Люди, які знаходяться в осередку нейтронного зараження, отримують зовнішнє опромінення і внутрішнє, особливо при сильному пилоутворенні.

Основні заходи захисту від нейтронної зброї — захисні споруди різню; тилів і використання засобів індивідуального захисту органів дихання шкіри. Для захисту людей від опромінення при вибусі нейронного боєприпасу захисні споруди повинні послаблювати нейтронний потік в 600-1000 раз. Цього можна досягти, якщо перекриття із бетону має товщину один метр При вибусі звичайного ядерного боєприпасу такої ж потужності для захисту людей в захисних спорудах достатньо мати перекриття із бетону товщиною 25 сантиметрів. Це пояснюється тим, що гама-випромінювання послаблюється навіть повітрям, а в речовинах, які мають більшу щільність, послаблюється сильніше. Дію потоку нейтронів знижують речовини, які мають велику кількість легких ядер. Добрими поглиначами нейтронів є вода, парафін, поліетилен і інші матеріали, в складі яких є атоми водню і вуглецю.

ЯДЕРНІ МІШ-БОМБИ

Поряд з потужною ядерною зброєю виготовляється ядерна міні-бомба, яку називають “атомний рюкзак”. Нею можна руйнувати військові об'єкти, промислові підприємства, тунелі, населені пункти та інше. Така бомба має потужність 1 кілотонну, розміри циліндра: діаметр — 30 см, висота — 65 см. Переноситься в рюкзаці. При вибусі такої бомби утворюється вогненна куля діаметром 105 м. Люди, які знаходяться на відкритій місцевості, можуть отримати смертельну дозу опромінення на відстані до 1,5-км. При швидкості вітру 16 км/год. на осі радіоактивного сліду рівень радіації буде таким: на відстані від центру вибуху біля 7,5 км — 500 р/год, 16,5 км — 51 р/год. Надмірний тиск на відстані 100 м — 700 кПа, 160 м — 280 кПа, 32І м — 70 кПа, 640 м — 20 кПа, 850 м — 14 кПа. Дерев'яні будівлі руйнуються в радіусі 850 м, цегляні — 600 м, багатоповерхові - 250 м. (Журнал "Воєнные знания" № 4, стор.29, 1988р.).