Вступ зазначених осіб у справу або залучення їх до участі у справі провадиться незалежно від вжиття ними заходів доарбітражного врегулювання спору із сторонами.
Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується арбітражним судом, який виносить з цього приводу ухвалу.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.
Справи юридичних осіб в арбітражному суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають арбітражному суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.
Громадяни можуть вести свої справи в арбітражному суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю. ( Стаття 28 в редакції Закону № 251/97-ВР від 13.05.97 )
Висновок
Підсумовуючи викладене, можна зробити такі висновки; що арбітражний суд сприяє економічним перетворенням в державі, формуванню конкурентноспроможного середовища для суб’єктів господарювання та усіх форм власності, врегульовує господарські спори згідно законам і підзаконним актам. Також спрямовує дії господарюючих суб’єктів у правове русло. При розгляді справ арбітражні суди вживають певні заходи, приймають на професійному рівні рішення і не припускаються помилок. Ще хочеться доповнити, що високу оцінку роботи арбітражних судів України дав Президент. Він наголосив, що суди в умовах зіткнення інтересів різних суб’єктів господарювання спроможні притаманними їм методами поєднувати інтереси кожного з них з державними інтересами.
Це висловлення ми розцінюємо не лише як підсумок діяльності, а, насамперед, як програмне положення на перспективу.
Література
1. Арбітражний процесуальний кодекс України. Харків, 1995, стор. 3-4.
2. Закон України про арбітражний суд. Харків, 1991.
3. Юридичний журнал “Право України” №3, 1998, стор. 20-22.
4. Юридичний журнал “Право України” №6, 1999, стор. 3-4.