Зміст
Вступ 4
Розділ 1. Теоретичні основи організації праці та мотивації операційного персоналу торгівельного підприємства. 6
1.1 Суть та зміст організації праці та мотивації операційного персоналу на торгівельному підприємстві. 6
1.2 Принципи, задачі та функції організації праці та системи мотивації персоналу. 18
1.3 Порівняльний аналіз форм організації праці та системи мотивації операційного персоналу. 25
1.4 Вибір оптимальної форми праці та системи мотивації праці. 28
1.5 Вибір методики оптимальної форми організації праці та системи мотивації праці. 32
1.6. Постановка завдань по реалізації оптимальних форм оптимальної форми праці та системи мотивації праці та торгівельному підприємстві. 40
Розділ 2. Характеристика та аналіз оптимальної форми праці та системи мотивації праці на МСП „Геко” 43
2.1 Характеристика та економічний аналіз торгівельного підприємства „Геко” 43
2.2Аналіз організації праці операційного персоналу
на МСП „Геко” 67
2.2 Аналіз організації логістики товароруху на МСП „Геко” 75
2.3 Аналіз організації процесу обслуговання клієнтів
на МСП „Геко” 79
2.4 Аналіз системи мотивації праці операційних працівників на МСП „Геко” 79
Розділ 3. Рекомендації по удосконаленню системи організації праці та мотивації праці операційного персоналу на МСП „Геко”. 91
3.1 Рекомендації по удосконаленню системи організації праці операційного персоналу на МСП „Геко”. 91
3.2 Рекомендації по удосконаленню системи мотивації операційного персоналу на МСП „Геко”. 92
Висновки та пропозиції 96
Список використаних джерел 97
Додатки 6
Вступ
Актуальність теми дослідження.
Глубокі рішіння, що пропонують в політичній, єкономічніц, соціальній сферах України, обумовлені ростом освітного та культурного рівня працівників, процесом демократизації, збілшення технічного рівня виробництва, збілшенним вимог до якості продукції та праці, потредують становлення нової єкономичної системи, заснованої на ринкових відносинах, застосування нових підходів, принципів, ефективних методів та інструментів в управленні підпріємством для забеспечення успішного функціонування организації у конкурентному середовищі. Тому перехід України до ринкових відносин по новому ставить проблему організації та мотивації операційного персоналу на підприємствах.
Розвиток та поглиблення демократії в суспільстві та на виробництві в сучасних умовах, спричинило ріст єкономічної самостійності підприемств, свободу в виборі методів господарювання, що створює сприятливе становище для розвитку мотивації до праці та творчої ініціативи працівників і через ці важливі якості працівників впливають на ріст рівня організації праці та ефективність виробництва.
Виходячи з цього, на даному єтапі розвитку єкономіки, вівчання та удосконалення організації та мотивації праці операційного персоналу має важливе значення, оскільки воно заохочує керівників до перспективного мислення, демонструє взаємозв’язок обов’язків усіх посадових осіб, поєднує та стимулює працю тим самим підвищує ефективність організації праці, веде до чіткої координайії зусиль у фірмі, примушує фірму чітко віп ти свої завдання,дає змогу встановити показники діяльності фірми для подальшого контролю.
Загальнотеоретичними розробками удосконалення організації та мотивації праці займалися такі науковці, як : Колот А.М., Дмитренко Г.А., Максименко Т.М.,Рофе Н.Г., Генкін Е.Н., та ін.
Мета і завдання дипломної роботи.
Метою дипломної роботи є розроблення рекомендацій щодо формування теоретичних і практичних положень, спрямованних на удосконалення організації та мотиваціїпраці операційного персоналу торгівельного підпріємства в умовах нестабільного зовнішного середовища. Завдання, які досліджувались відповідно поставленої мети:
- Удосконення організації праці операційного персоналу на торгівельному підпріємстві МСП “Геко”;
- Удосконення системи мотивації операційного персоналу на МСП “Геко”.
Предметом дослідження є механізм удосконалення організації та мотивації праці операційного персоналу на торгівельному підпріємстві.
Об’єктом дослідження є процес управління організацією та мотивацією
МСП “Геко”, яке зареєстроване як юридична особа 1.04.1993р.
Методи дослідження.
Методами дослідження дипломної роботи стали методи організації праці, методи економічної на неєкономічної мотивації персоналу, метод порівненого аналізу, метод горизонтального аналізу.
Інформаційною базою послужили Закони України, нормативно – правові акти, вітчизняні та закордонні наукові видання, матеріали періодичної літератури з проблемами дослідження удосконалення організації та мотивації операційного персоналу, також форма №1 Баланс та форма №2 Звіт про фінансові результати МСП “Геко”.
Дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків та пропорцій списку використаних джерел та додатків. У дипломній роботі викладено 40 таблиць, 10 рисунків та 15 схем.
1.1. Суть та зміст організації праці та мотивації операційного персоналу на торгівельному підприємстві.
Термін “організація праці” широко використовували автора ряду класичних робіт по організації праці: американський інженер, исслідувач та організатор виробництва Фредерік Тейлор (1856-1915), французький економіст Анрі Файоль (1841-1925), французька ісслідувачка Жозефіна Іотейко, відомі російські економісти
О. А. Ерманський, А. К. Гастаєв (1882-1941) та ін.
Коріння організації праці на научній основі уходять в першу половину
ХІХ століття. Зародження научної організації праці у Західній Європі зв’язано з формуванням трудової культури, яка забеспечує разраховану організацію праці працівників на німецьких підприємствах. Західно-європейська робоча орієнтація в питаннях організації виробництва на початку ХХ століття дозволила в Англії, Германії, Франції, Америці підняти технічний рівень кваліфікованих робочіх.
У Росії научна організація праці була застосована в 1912-1913р. на петроградських підприємствах у виді форм хронометражу та нормування.
Сучасна концепція організації праці персоналу будується на комплексному,
са соціо – технічному підході, який передбачає використання досягнень усіх розроблених концепцій та теорій. На відіну від технократичного підходу та прихільників теорії “людських відносин”, а також біхеоверистів, сучасна концепція потребує специфіки технічної сторони трудової діяльності та її соціальних аспектів.
Термін “організація” стасовно трудової діяльності, має двояке значення:
- по- перше, “організація” означає явище – устрій, систему елементів, структуру;
- по-друге, дію – процес створення якої – небудь системи, об’єднання, устрію тощо.
Сучасна теорія та практика організації праці розглядає будь – яку організацію (підприємство) як сукупність різних систем (технічну, економічну, організаційну, соціальну), складаючу единий виробнично – господарьский комплекс (ВГК).
Організація праці – складова частина організаційної системи – взаємодіє з другими системами та підсистемами ВГК. Важливість визначення місця та ролі організації праці серед цих систем зв’язана з складністю самого комплекса та структури ВГК.
Кожний ВГК багатомірний. Частіше основну структуру розглядають як тривимірну систему. Перший зріз – рівень виробничної структури: окремний працівник (рабочее місце), бригада, цех, виробництво, підприємство. Другий зріз – по об’єктам управління: засоби праці (споруди, обладнання, транспортні засоби і т. п.) предмеети праці (напівфабрикат, комплектуючі вироби і т. п.), ресурси (трудові, фінансові і т.п.). Третій зріз – функціональні системи – технічна, технологична, організаційна, економічна, соціальна. Тому кожний елемент ВГК існує одночасно як частина функціональної системи, а також управління по об’єктам, та належить до повного рівня виробничої структури.
Кожну з названих систем неможливо виділити з ВГК, кожний елемент може входити одночасно в декілька підсистем. Наприклад, матеріальне стимулювання праці – це складова економічної організаційної та соціальної сфери. Тому можна заминути що організаційна система складає елементи других систем – технічної, технологічної, економічної, соціальної.
Організаційна система в свою чергу володіє поліструктурністю.
Складовими частинами організаційної системи являються організація технологічних процесів, організація праці та організація управління. Але існують і інші точки зору.
Суть внутрішної поліструктурності організаційної системи полягає в взаємопроникненні трьох її складових, в наявність загальних для неї областей.
Однак до недавніх пір в економічній літературі і на практиці спеціалісти намічались розділити підсистеми організації технологічніх процесів, праці та управління. Дійсно, у певному випадку можна провести чіткі рубежі. І всеж таки існують цілі області організаційної системи, загальні для двох або навіть для трьох її складових. Такою зогальною областю для організації праці та організації технологічного процесу являється розподіл технологічного та трудового процесів.
Ядро всій організаційної системи складається в підтримці безперервності, стабільності, ритмичності і одночасно гнучкості виробничного процесу.
Організація праці- складова частина організаційної системи – складається з сукупності елементів і представляє собою систему. Організація праці як
система – це сукупність організаційних відносин та організаційних зв’язків між працівниками, засобами виробництва та працівниками один з одним, які забеспечують певний порядок протікання трудового процесу, характер функціонування робочої сили і засобів виробництва та певну ефективність трудової діяльності. Такі організаційні відносини та зв’язки – елементи системи організації праці – формують зміст організації праці на підприємстві. Ці елементи складають зміст організації праці операційного персоналу на підприємстві: