Другим важливим трудовим об’єднанням є шкільні лісництва, які також досить поширені. Мета їх створення – виховання в учнів позитивного ставлення до праці і природи рідного краю, формування трудових умінь і навичок з охорони, використання і відновлення трудових ресурсів, підготовка до свідомого вибору професії.
Для роботи шкільному лісництву виділяються певні ділянки на території державної зони. На цій території учні виконують такі роботи: посадка і посів лісу, виявлення пошкодження лісу шкідниками і хворобами, збір насіння дерев та кущів тощо. На базі деяких шкільних лісництв організовуються табори праці та відпочинку для учнів.
1.2 Праця і її роль у всебічному розвитку особистості
Значення праці в розвитку особистості загальновизнано. Можливості для цього розвитку містяться уже в самих знаряддях, предметах і результатах праці. В знаряддях праці, крім призначення, втілено пізнання людиною явищ, закони, властивості і умови існування предметів. Умови праці теж повинні бути пізнані людиною. Предмет, знаряддя і умови праці є найбагатшим джерелом знань про істотну частину навколишньої дійсності. ці знання є основною ланкою в світогляді людини. Для успішного здійснення трудової діяльності вимагає участь всієї особистості індивідуума : його психічних процесів, станів і властивостей. За допомогою психічних процесів, наприклад, людина орієнтується в умовах праці, формує ціль, контролює хід діяльності.
Високі вимоги до людини пред'являють соціальні умови праці.
В різноманітних дитячих трудових об'єднаннях праця носить колективний характер і його здійснення пов'язане з включенням школяра в широку і складну систему виробничих, моральних та міжособистісних відносин. Включення учня в колективну працю сприяє засвоєнню ним названих відносин, перетворенню їх із зовнішніх в внутрішні. Це діється під впливом панівних норм поведінки, суспільних поглядів, організації взаємодопомоги і взаємної вимогливості і дії таких соціально-психологічних феноменів, як внутрішньо групова навіюваність, змагання. Важливою похідною цих соціально-психологічних чинників є формування відповідальності за результати праці колективу.
Великі вимоги до людини пред'являють результати праці. Таким чином, вимоги предмету, знарядь, умов і результатів праці є найважливішою умовою розвитку психіки людини в процесі трудової діяльності.
Другою умовою розвитку психіки людини під впливом праці є доцільна діяльність самого суб'єкту. Перетворюючи предмет праці, створюючи суспільно цінні продукти, вона перетворює себе.
Для повного використання можливостей, що розвиває праця, вони повинні доповнюватись діяльністю старших – навчанням і вихованням.
Діяльність вихователя є третьою умовою розвитку психіки в процесі праці.
Беручи участь в колективній праці індивід пізнає не тільки інших, але і себе: хто він є, яку цінність представляє для інших, на що він здатний. Діти, як показали психологічні дослідження, погано знають себе, свої можливості, своє положення в колективі. В наслідок трудової діяльності відбуваються істотні зміни. Передусім змінюється їх відношення до себе, а потім відношення колективу і педагогів. В психології зібрано багато фактів, які показують, що трудова діяльність спонукається тим, на скільки високі її результати. Із цим пов'язане формування таких мотивів як особиста значимість праці, усвідомлення її суспільної значимості.
Праця має велике значення в розвитку здібностей учня. Здібності розвиваються головним чином в умовах провідної діяльності : в дошкільному віці в грі, в молодшому і середньому шкільних віці - в учінні, в юнацькому - в професійно-трудовій підготовці.
В процесі праці, наприклад, розподіл уваги стає надзвичайно широким, а її переключення швидким.
Велика роль праці в розвитку мислення. В міру оволодіння трудовими навичками розвиваються його нові форми : технічне, практичне, логічне. В процесі праці і спілкування з іншими членами трудового колективу відбувається розвиток почуттів. Включаючись у трудовий процес дитина докорінно змінює своє уявлення про себе і про навколишній світ. Радикальним чином змінюється і самооцінка. В процесі спілкування і оволодінням новими знаннями формується світогляд школяра. Робота в колективі розвиває соціалiзацію особистості дитини Розвиток здібностей, почуттів і мислення робить особистість дитини гармонійно та всебічно розвиненою. Отже, праця є найважливішим чинником, що впливають на розвиток особистості дитини.
1.3 Психологічна готовність до праці
Як і в будь-якій іншій справі, в процесі виховання ще є невикористані резерви. Над їх реалізацією працюють педагогічні колективи, соціологи. Особлива роль в цьому відношенні належить психології. В психологічних знаннях в узагальненому вигляді виділені психологічні закономірності навчання і виховання, формування особистості дитини на різноманітних вікових етапах в умовах різноманітних видів діяльності (гра, навчання, праця), істотні зв'язки в сфері педагогічних і психологічних явищ. Психологічна наука нагромадила немало цінних фактів, використання яких збагачує зміст і організацію трудової і виробничої праці школяра, використовує резерв його особистості, забезпечує в трудовому вихованні систему і тим самим підвищує його виховну цінність.
Про можливості психології у галузі трудового навчання і виховання багато каже перелік проблем ,що вивчаються нею. Назвемо деякі із них. Передусім тут треба виділити проблему головного психологічного "ядра" в трудовій підготовці школярів. Таке "ядро", як показали дослідження Т. В.Кудрявцева, Е. А.Ферапонової і інших психологів, складають формування загальних трудових вмінь інтелектуального характеру, уміння виконати завдання не тільки індивідуально, але і в умовах сумісної праці, розвиток позитивної мотивації праці школярів, їх творчих здібностей і інших якостей особистості, важливих для професійного самовизначення учнів. Оскільки творчість є важливим проявом особистості людини, психологи шукають оптимальні шляхи і засоби заохочення школярів до творчої праці. Особливо важливим в трудовому навчанні учнів є мотиви, що спонукають дітей до праці. Саме з мотивами пов'язане формування відношення до праці, як головної цінності.
Різні психологічні знання використаються в цілях об'єднання психологічно східних трудових цілей і засобів дії, а також засобів навчання і виховання. Педагогу необхідно засвоїти загальні закономірності розвитку особистості.
Особистість формується під впливом виховання, соціалiзацiї і самовиховання.
Особистість - результат взаємодії зовнішніх впливів з внутрішніми умовами індивідуума, до яких відносяться його спрямованість, можливості, характер і інші особисті властивості. Психологи досліджують психологічний зміст трудового виховання, зокрема, формування всебічно розвиненої особистості засобами праці. За якими показникам судить психолог про зміни, що відбуваються в вигляді особистості під впливом праці? Передусім за діями і вчинками людини, за зміною результативності його праці, по відношенню до праці, до свого колективу, по змінам в його потребах, інтересах, самооцінки і вимогах Психіка працюючої людини, особливо його відношення до праці, дуже помітно проявляються в продуктах його діяльності. Як школяр реагує на невдачі і успіхи в праці, на оцінку якості його роботи, коли його особові інтереси стикаються із суспільними. Найбільш поширеними засобами дослідження психологічних проблем трудового виховання є спостереження, експеримент, опитування, тести. За допомогою досліджень вивчаються важливі в будь-якому виді праці риси характеру: уважність, самостійність, охайність і ряд інших. Використає воно також для дослідження взаємовідносин в дитячому колективі. Багатим джерелом психологічних знань є експеримент.
Проте його використання пов'язане великими труднощами, по-перше, зміни в особистості відбуваються поступово, а дослідник не завжди має час. По-друге, зміни в особистості є функцією не одного, а багатьох чинників, діючих в умовах трудового виховання. Внаслідок проведеного експерименту було встановлено, що суспільна мотивація трудової діяльності посилює інтерес дітей до праці.
Іншим різновидом експерименту є розроблена методика самооцінки через порівняння себе із іншими. Результати цього порівняння людині не байдужі: він ними задоволений або не задоволений, заспокоєний або починає турбуватися. Цю методику застосовували для вивчення відношення піддослідного до своїх досягнень в трудовій діяльності, а також для вияву змін в цьому відношенні при переході до інших видів діяльності, наприклад, від навчальної до трудової. Для цього піддослідним пропонувалось порівнювати свої успіхи з успіхами інших учнів. Таким чином, кожний оцінював не тільки інших, але і сам себе. На основі відповідей піддослідного після цього визначаються його рангові місця по самооцінці.
1.4. Роль педагога у процесі трудового виховання
З раннього дитинства дівчатка і хлопчики виховувалися разом. Але дівчаток скоріше і першими заставляли виконувати хатні роботи, якими опікувалася переважно мати. Це і догляд за молодшими дітьми, вишивання, прядіння, в'язання, навчання кулінарії, догляд за квітами, санітарією і гігієною. Хлопців навчали хліборобству, пасічництву, садівництву. З працею пов'язано багато прислів'їв: “Щоб людиною стати - треба працювати”, “У праці краса людини”. З давніх-давен в народі побутувала така думка, що навіть в тяжкому горі праця зцілює, повертає до життя. Українському народові притаманна велика працьовитість. Вважалося, що людина, яка не працює, то може створити злочин “Від неробства до злочину один крок”. І ось зараз, як ніколи, поширена злочинність. Праця була обов'язком і необхідністю кожної людини. Найкращою рахували ту сім'ю, де є працьовиті діти. За вечерею, коли збиралась ціла родина, батько підсумовував, що зроблено протягом дня і давав завдання на наступний день членам сім'ї. Робочий день починався влітку о 4-5 годині. Діти піднімались разом з батьками і разом ішли працювати. Одним із видів трудового виховання було пастушення, через нього проходила переважна більшість селянських дітей. Працелюбність виховувалась в малих дітей на прикладах народної творчості: піснях, колискових, прислів'ях, приказках. “Два півники, два півники горох молотили...” На цій простенькій народній пісні виховувалось не одне покоління. Елементи праці дорослих відображені у різноманітних дитячих іграх. Тут вони відтворюють те, що спостерігають в родинному колі. Діти варять їжу, сіють, продають .Велике значення на сучасному етапі є проведення родинних свят ремесел, трудових свят, проведення народних ігор, зустрічі з народними умільцями. Важливим є вибір професій. Тому змалку потрібно виявляти нахили, обдарованість дітей. Колись нахили і обдарованості дітей відкривали батько й мати. Мати-ткаля прищеплювала дочці любов до цієї праці. Батько - хлібороб - брав хлопчика в поле, вчив сіяти.