У Алма-Атинскій і Чимкентскій областях, де розташовані основні масиви садів і виноградників, плодових і овочевих культур республіки, розвинуті плодоконсервна промисловість, працюють заводи первинного виноробства.
7.Сільське господарство.
Казахстан виробляє майже усі види сільськогосподарської продукції :від зерна і м'яса до бавовни і лікарських трав. У складі СРСР Казахстан давав 1/4 загального виробництва пшениці, шерсті і каракулю. 45% загального обсягу продукції сільського господарства дає рослинництво, 55% - тваринництво.
Посівні площі, тис. га
| 1913 | 1950 | 1970 | 2000 | |
| Вся посівна площа | 4145,7 | 7854,3 | 31558,4 | 32010 |
| Зернові культури У тому числі: пшениця... ...... ...... ...... .... рис...... ...... ...... ...... ...... ....просо... ...... ...... ...... ...... .... | 3880,8 2507,1 25,3 455,2 | 6055,2 4024,0 29,8 464,7 | 22406,7 16592,0 90,6 711,3 | 22746 |
| Технічні культуриУ тому числі: бавовник..................... цукровий буряк... ...... ...... соняшник ... ...... ...... | 102,8 15,0 - 18,8 | 367,5 96,9 20,3 157,1 | 458,2 118,5 70,4 102,1 | 490 |
| Картопля | 41,5 | 140,6 | 190,4 | |
| Овочі | 12,2 | 28,3 | 53,0 | |
| Кормові культури | 88,2 | 1234,9 | 8409,9 | 8574 |
Навіть у неврожайні роки Казахстан практично цілком забезпечує себе зерном (виробляючи 0,7-0,9 тонн зерна на одного жителя) і має ресурси для його експорту. У північних районах Казахстану, у степовій і сухостеповій зонах із їхніми чорноземами і каштановими грунтами, зосереджений основний фонд орних земель. Грунтово-кліматичні умови сприяють розвитку тут богарного (неполивного) землеробства, обробленню зернових культур, особливо пшениці.
До півдня степова і сухостепова зони поступово переходять у напівпустелю, а потім у пустелю. На півдні республіки переважають сіроземи, і на зрошуваних землях вирощують бавовну, рис, цукровий буряк, кукурудзу на зерно, овочі і баштанні культури, розводять сади і виноградники.
Пасовищні угіддя розташовані головним чином у пустельних і напівпустельних районах. Раціональне використання пасовищ при достатньому їхньому обводнюванні створює умови для подальшого збільшення поголів'я овець, верблюдів і коней.
На півдні, південному сході і сході пустині підходять до передгір'їв Тянь-Шаню, Джунгарского Алатау й Алтаю. На схилах гір розвивається садівництво, а гірські луки - прекрасні пасовища.
Основні областя республіки, що виробляють зерно - Кустанайська, Тургайска, Кокчетавська, Целіноградска, Актюбінска, Уральська і Павлодарска, розташовані в межах степової і сухостепової зон. Зернові культури в цих областях дають більше половини продукції рослинництва. Усього ж тут виробляється 80% зерна.
У Карагандинській і Семипалатинській областях, розташованих в основному в напівпустельній зоні, вирощуються зернові, кормові культури і картопля.
На півдні Казахстану (Талди-Курганска, Алма-Атинска, Джамбулска, Чимкентска і Кзил-Ординска області), особливо в передгірних напівпустелях, де багато тепла і переважають родючі сіроземи на зрошуваних землях, крім пшениці вирощуются більш теплолюбні рис і кукурудза й особливо різноманітні технічні культури: бавовна, тютюн, цукровий буряк, південні овочі і фрукти, виноград.
На більш холодному Алтаї, у його передгір'ях і міжгірях вирощуются в основному зернові (жито, овес, пшениця, гречка), соняшник, картопля, овочі.
Казахстан був і залишається найбільшою тваринницькою базою. У кращі роки (1988-1990 р.) у республіці було 8 млн. голів великої рогатої худоби і 33 млн. голів овець, що складало відповідно 7,5 і 21% загального їхнього поголів'я в СРСР. Більше всієї великої рогатої худоби розводиться в Кустанайській, Целиноградскій, Кокчетавській, Північно-Казахстанскій, Павлодарскій областях. Найбільше поголів'я овець і кіз зосереджено в Семипалатинскій, Чимкентскій, Талди-Курганскій, Джамбулскій, Алма-Атинскій,Актюбинскій областях. Менш розвинуте скотарство в Мангишлакскій, Гурьевскій, Кзил-Ординскій, Джезказганскій областях.
8. Вплив економічної кризи на продуктивні сили Казахстану.
Для Казахстану як і інших держав колишнього СРСР характерні однотипні для перехідного періоду (1992-2001 р.) кризові явища різкого катастрофічного спаду виробництва і порушення стабільності державної фінансової системи . Нові ринкові умови роботи підприємств в умовах неадекватного неринкової поведінки органів державного управління і директорату підприємств призвели до значного недовикористання потенційно можливих продуктивних сил. Результати цього пінь недовикористання продуктивного потенціалу Казахстану показані в таблиці 8.1. за 1991-1994 р.
Таблиця 8.1.
Рівень економічної кризи.
| Òåìï ñíèæåíèÿ, % | ||||
| 1992/1991 | 1993/1992 | 1994/1993 | 1994/1991 | |
| Валовий внутрішній продукт, % | 87 | 87,1 | 75 | 57 |
| Обсяг промислової продукції,% | 86,2 | 85,2 | 71,5 | 52 |
| Валова продукція сільського господарства, % | 101 | 95 | 83 | 79 |
| Капітальні вкладення, % | 53 | 83 | 67 | 29 |
| Грошові прибутки населення | 670 | 1070 | 1110 | 990 |
| Індекс споживчих цін | 1610 | 1760 | 1980 | 5615 |
| Роздрібний товарообіг | 66,6 | 83 | 50,0 | 27,6 |
Поступово йде реформування відносин власності: у 1994 році в Казахстані приватизовано 4,2 тис. підприємств (із них 45% - підприємства торгівлі і сфери послуг), створено 967 акціонерних товариств. Число фермерських господарств до кінця 1994 року досягла 21 тис. із середнім розміром земельної ділянки в 346 га. Усього за ними закріплено 7285 тис. га землі. 64% усіх підприємств роздрібної торгівлі були до 1995 року недержавними, а в цілому по всім галузях недержавний сектор склав до 1995 року вже 60%. У 1995 році завершена приватизація житла.
Слід зазначити, що в 1994 році в Казахстані проводилася збалансована політика державного регулювання. Про це говорить найнижчий серед країн СНД рівень податків у прибутках бюджету: податок на прибуток - 17% (в Україні - 27%), прибутковий податок - 8,4% (в Україні - 7%), ПДВ - 13% (в Україні – 20%), акцизи - 2,5% (в Україні - 3,3%). Позитивним було в 1994 році сальдо держбюджету (в Україні дефіцит склав п'яту частину прибутків держбюджету). 27% усіх підприємств були в 1994 році збиткові, у промисловості - 14% (202 підприємства).
У 1994 році обсяг промислової продукції знизився в Казахстані на 25%, сільськогосподарської - на 17%.
Фактичні розміри зниження виробництва по найважливіших видах продукції, що характеризують виробничий потенціал Казахстану, подані в таблиці 8.2.
Таблиця 8.2.
Зниження виробничого потенціалу Казахстану.
| 1990 | 1991 | 1994 | ||
| Обсяг виробництва | Обсяг виробництва | Обсяг виробництва | % ê 1993 г. | |
| Нафта (млн.т) | 25,8 | 26,6 | 20,3 | 88 |
| Газ (млрд. куб. м) | 7,1 | 7,9 | 4,5 | 67 |
| Вугілля (млн.т) | 131 | 130 | 104 | 93 |
| Електроенергія | 80,7 | 79,1 | 86 | |
| Автомобільний бензин (млн.т) | 4,9 | 75 | ||
| Мазут (млн.т) | 84 | |||
| Прокат чорних металів (млн.т) | 4,7 | 67 | ||
| Мінеральні добрива (млн.т) | 44 | |||
| Цемент (млн.т) | 51 | |||
| Переробка м'яса (млн.т) | 69 | |||
| Суцільномолочна продукція (млн.т) | 69 | |||
| Мука (млн.т) | 69 | |||
| Тканини (млн.т) | 57 | |||
| Трикотажні вироби (млн.т) | 67 | |||
| Взуття | 47 | |||
| Зерно (млн.т) | 12 | 16,4 | 76 | |
| М'ясо (млн.т) | 0,7 | 0,8 | 1,0 | 80 |
| Молоко | 5,2 | 94 | ||
| Велика рогата худоба (млн. голів) | 4,2 | 79 | ||
| Поголів'я овець (млн. голів) | 16,2 | 69 | ||
| Картопля (млн.т) | 2 | 85 | ||
9. Зовнішньоекономічні зв'язки.
Казахстан залишається державою економічно сильно пов'язаною з іншими державами СНД і насамперед Росією. Основними статтями його експорту залишаються вугілля, нафта, прокат чорних металів, зерно, шерсть, крупа. Казахстан займає 16% всіх експортно-імпортних операцій Росії. 70% імпорту країни - продукти харчування, машини, устаткування, транспортні засоби, прилади. 52% експорту - кам'яне вугілля, нафта, продукти переробки нафти, феросплави, мідь рафінована і мідні сплави, нікель, алюміній.
Експортні ресурси Казахстану дозволяють йому підтримувати позитивне зовнішньоторговельне сальдо (у 1994 році воно склало 581 млн. доларів).
Обсяг торгових операцій Казахстану з країнами ближнього зарубіжжя в 1994 році оцінюється в 10 трлн. рублів. Країна експортувала продукції і товарів на 3,8 трлн. рублів, при цьому біля 805 цих операцій здійснювалося з Росією. Частка його експорту в загальному обсязі по Співдружності склала 6%.
Імпортовані Казахстаном продукція і товари складають 11% загального обсягу імпорту країн Співдружності. Головними партнерами по імпорті залишаються Росія (70%), Туркменістан (10%) і Узбекистан (9%). Імпорт багатьох видів продукції і товарів склав від 30 до 70% обсягу 1993 року.
З Росії в Казахстан експортовано газу, вугілля, нафти і нафтопродуктів 40 - 50 % від обсягу 1993 року. Обсяг експортованого з Туркменістану газу залишився на рівні 1993 року, а з Узбекистану - скоротився на 40%.
Ввіз у країну побутових холодильників і телевізорів зменшився на 75%, шкіряного взуття і бавовняних тканин - на 80% (в основному з Росії й Узбекистану). У той же час збільшився ввіз рослинної олії в 2,8 рази і цукру - у 1,2 рази, а постачання молока і молочних продуктів залишилася на рівні 1993 року. Казахстан пов'язаний не тільки з країнами СНД: 17% експорту Казахстану здійснюється у Великобританію, Німеччину, Нідерланд, Китай, США, Швейцарії, більш 15% імпорту - на Німеччину, Італію, Китай. Казахстан має експортні ресурси, що дозволяють йому взаємовигідні відносини з іншими державами: СНД, середньоазіатського регіону і навіть розвинутих країн Європи й Америки.
Література:
-М.: Думка, 1985.