Впродовж багатьох років спільного життя почуття обох людей піддаються серйозним випробуванням. І тільки у тих сім'ях зможуть уникнути відчуження й зневіри один до одного, у яких життя членів подружжя облагороджене щирими почуттями.
Створення позитивного емоційного фону в сім'ї однаково залежить від обох членів подружжя. Важливо, щоб кожний завжди і беззастережно віддавав усе, що він може дати. Хто залишає що-небудь для себе, тримає щось у резерві, той не може розраховувати на взаємне щастя. Ніхто не може отримати в шлюбі більше, ніж він сам вклав у нього.
2. Сексуальні взаємини. Взаємини у спільному житті членів подружжя багатогранні. І однією з таких граней є сексуальна близькість. Це природне для людини явище, облагороджене високим почуттям кохання. Тому найважливішою умовою родинного щастя є повна гармонія в сексуальній сфері. Це найбільша інтимна близькість чоловіка і жінки, де немає місця недомовкам, сумнівам, сором'язливості. Якщо чоловік і дружина кохають одне одного, то все добре і все правильно, що не завдає їм обом чи одному з них фізичних або моральних страждань.
Мистецтво кохання полягає в тому, щоб принести одне одному радість, своїми діями виражати взаємну довіру, котра виявляється в готовності самовіддання і повному прийнятті свого обранця (обранки), у радості задоволення коханої людини.
Гармонійні сексуальні взаємини чоловіка і дружини багато в чому сприяють благополуччю і щастю родини.
3. Дітородна функція є однією з важливих функцій сім'ї. У щасливому шлюбі діти забезпечують найміцніший духовний зв'язок між членами подружжя. Народження дитини – це радість, щастя, велике родинне свято. У цей період додаткові клопоти повинен брати на себе чоловік, виявляючи цим своє трепетне ставлення до дитини і дружини.
Слід пам'ятати, що в період бажаного запліднення та вагітності заборонено вживати будь-які алкогольні напої, лікарські засоби, вдихати органічні розчинники, небезпечно перебувати у стресовому стані, бо це негативно впливає на генеративну (дітородну) функцію чоловіка і дружини.
Спеціалістами встановлено, що для того, щоб населення нашої країни не зменшувалось, у кожній родині треба мати не менше трьох дітей. За таких умов сім'я поповнює народонаселення держави, а держава, зі свого боку, повинна забезпечувати відповідний життєвий рівень людей.
4. Виховання дітей – одна з провідних і складних функцій сім'ї.
Виховання – активне, цілеспрямоване формування особистості людини. Мета виховання полягає у формуванні всебічно і гармонійно розвиненої особистості, у якій поєднується духовне багатство і фізична досконалість, моральна зрілість, потреба у праці на благо людства.
Процес виховання дитини починається з перших днів її життя. Важливу роль у цьому відіграє родина. У сім'ї закладаються основи працелюбства дитини, формується низка важливих якостей особистості. Вирішальну роль у цьому відіграють внутрішньородинні взаємини батьків. Вони для дітей – перші та головні еталони, що втілюють тип поведінки як жінки, матері, дружини, так і мужчини, чоловіка, батька. Взаємини батьків, їхнє ставлення до інших людей, до найрізноманітніших явищ життя істотно впливають на формування особистості дитини.
Правильне родинне виховання – необхідна умова успішного виховання дитини в школі та в інших виховних інститутах.
5. Повага та підтримання доброзичливих взаємин з батьками, родичами, друзями, співробітниками.
Крім внутрішніх взаємин, велику роль у розвитку та формуванні
сім'ї відіграють взаємини дітей із батьками. Батьки – це найближчі люди, котрі завжди приходять на допомогу молодій родині і словами, і вчинками.
Доброзичливі зауваження та поради батьків часто допомагають молодятам переборювати побутові труднощі, знаходити правильні рішення у складних життєвих ситуаціях. Перевірте вашу готовність до виконання цієї функції (додаток 9). Проте потрібно враховувати те, що втручання батьків не завжди може мати об'єктивний характер.
Молодятам слід пам'ятати, що проблеми їхньої сім'ї повинні й можуть правильно вирішуватись удвох. Консультацію з питань сексуального життя можна одержати у спеціаліста.
Комфортні умови формування родини допоможуть створити доброзичливі взаємини з друзями. Доречно нагадати прислів'я «Не май сто кіп у полі, а май друзів доволі».
6. Господарсько-економічна функція сім'ї. Ця функція залежить від факторів об'єктивних (суспільно-економічне становище в країні) і суб'єктивних (рівень потреб, місце проживання, наявність комунальних зручностей, дачі, машини, спосіб життя, кількість і вік дітей, освіта тощо).
Життєзабезпечення сім'ї вимагає чіткої організації та розподілу виробничо-побутового навантаження між її членами з урахуванням сил і можливостей чоловіка і дружини. Відповідно до цього чоловік, як фізично сильніший, стає годувальником сім'ї, заробляє засоби на прожиття, виконує важку роботу (робота на дачній ділянці, підтримання в порядку побутових приладів, проведення ремонтних робіт, заготівля продуктів та ін.). Чоловік зобов'язаний брати активну участь у фізичному та моральному вихованні дітей, надавати їм допомогу під час підготовки уроків, відвідувати батьківські збори тощо.
Жінка піклується про приготування їжі, про підтримання порядку в господі тощо. Істотну допомогу у виконанні хатніх справ можуть надати діти, до цього їх слід привчати якомога раніше.
Оптимальний розподіл побутового навантаження між членами сім'ї дозволяє достатньо часу надавати спільному дозвіллю.
7. Виробничо-трудова функція родини пов'язана з господарсько-економічною . Багато в чому матеріальний добробут залежить від характеру праці членів сім'ї і як вона оплачується. Проте, вибираючи місце роботи, потрібно враховувати не тільки матеріальний бік, але й моральний, тобто процес праці повинен приносити вам почуття задоволення, духовного й емоційного комфорту. Якщо на роботу ходити із задоволенням, мов на свято, вона буде йти гаразд, результати трудової діяльності помітно підвищаться, отже, зростатимуть ваш авторитет і повага до вас.
8. Функція налагоджування родинно-побутового режиму. Ми згадували про створення в родині позитивного емоційного фону, який істотно впливає на здоров'я її членів. Величезне значення для збереження та зміцнення здоров'я сім'ї мають правильно організовані побут і режим відпочинку. Розподіл побутових обов'язків має здійснюватись із урахуванням режиму праці та навчання членів сім'ї. У родинно-побутовому режимі дня слід виділити час для оздоровлення як індивідуального, так і родинного (ранкова гімнастика, масаж, самомасаж, заняття фізичними вправами тощо). Протягом тижня треба приділити час для родинних походів до лісу, річки, на рибалку, на збирання трав, грибів, ягід або просто для прогулянки в парк, містом. Потрібно прагнути до того, щоб відпустка і канікули дітей проводилися активно і бажано у сімейному колі.
Сім'я, у якій добре організований спільний відпочинок, легко і швидко справляється з усіма побутовими й іншими проблемами, а отже, вона завжди сповнена родинного щастя.
9. Функції родинного самовдосконалення. У людині, як і в усьому живому, закладено прагнення до вдосконалення. Розвиваючись, ми вдосконалюємось. І цьому значно сприяє здорова родинна атмосфера, оточення поза сім'єю (виробництво, школа, культурно-просвітницькі заклади тощо). Наприклад, самовдосконалення людини на виробництві передбачає виконання виробничих завдань, а це означає підвищення авторитету серед колег і просування по службі, отримання матеріальної винагороди.
Родинне самовдосконалення передбачає здійснення зусиль кожного, спрямованих на підвищення культурного рівня всіх членів сім'ї. Родина повинна бути джерелом і місцем реалізації творчих починань кожного. Кожний член сім'ї робить посильний внесок у родинні проблеми загального плану: це й оформлення квартири, садової ділянки, організація родинного виробництва тощо. Такі творчі зусилля згуртовують сім'ю, збагачують її морально, водночас зміцнюючи матеріально та підвищуючи її авторитет у суспільстві. Здорова сім'я, що самовдосконалюється, – запорука прогресивного розвитку суспільства.
ЛІТЕРАТУРА
Ковалев С.В. Подготовка старшеклассников к семейной жизни: тесты, опросники, ролевые игры: Кн. для учителя.-М.: Просвещение, 1991. -143 с. (Психологическая наука - школе).
Шкіряк-Нижник З.А., Непосатова-Курашкевич К.І. Сексуальна культура сімейних відносин. - Київ: Т-во. «Знання», 1990. - 46 с.
Юнда І.Ф., Юнда Л.І. Сексологічні основи сімейного життя. - Київ: Здоров'я, 1993.-208с.
Юнда И.Ф., Юнда Л.И. Как стать счастливым в браке. - Киев: Украинский центр психотерапии, 1991. - 95 с.