Мезозойська ера характеризувалася пануванням у наземних екосистемах різноманітних плазунів і комах. У цю еру з'являються птахи і ссавці; на початку ери -черепахи, крокодили, лускаті (ящірки) та викопна група плазунів - динозаври. З часом динозаври досягли значного видового різноманіття і переважали в наземних угрупованнях протягом мезозойської ери. У морях мешкали схожі на дельфінів хижі іхтіозаври та плезіозаври з вкороченим тулубом, ластами замість ніг і довгою шиєю.
У звірозубих - особливої групи звіроподібних ящерів - зуби були диференційовані на різці, ікла та кутні, а ноги розташовані під тулубом, як і в ссавців. Вважають, що від звірозубих походять перші ссавці. Вони були невеликих розмірів (завдовжки до 10-15 см).
У середині мезозойської ери (юрський період), внаслідок пристосування до прохолодного клімату, тіло більшості плазунів було вкрите шерстю чи пір'ям. Вважають, що більшість динозаврів та літаючі ящери (птерозаври) були теплокровними. Викопні плазуни - безпосередні предки сучасних птахів - невідомі. Але, на думку вчених, птахи походять від вкритих пір'ям плазунів, в яких передні кінцівки перетворилися на крила та виникли й інші пристосування до польоту. Так, птахів нагадує археоптерикс, який міг планерувати з гілки на гілку.
Завершальний період мезозойської ери - крейдяний - дістав свою назву завдяки інтенсивному відкладенню крейди. Ці поклади утворилися з безлічі черепашок форамініфер, які мешкали в морях того періоду. В середині періоду з'явилися покритонасінні рослини, багато з яких запилювали комахи. Саме це і спричинило бурхливий розвиток цих тварин, а також рослиноїдних безхребетних і хребетних тварин. Наприкінці періоду суходіл значно опустився, а клімат потеплішав і став досить вологим. Це спричинило руйнування пристосованих до посушливих умов екосистем. Разом з ними зникли динозаври, птерозаври, різноманітні ссавці, комахи тощо. В цей час з'явилися сумчасті й плацентарні ссавці (комахоїдні, рукокрилі й примати), а також птахи.
Ця ера - час розквіту покритонасінних рослин, ссавців (мал. 304), птахів, комах і молюсків. Клімат початку ери був одним з найтепліших в історії Землі. На суходолі переважали вологі ліси з покритонасінних. У цей час з'явилася більшість сучасних рядів птахів, гризуни, китоподібні та декілька інших рядів ссавців, які згодом дали початок хижим, ластоногим, парно- й непарнокопитним. Поступово клімат планети ставав суворішим і встановилася природна зональність суходолу, яка нагадувала сучасну. Значні степові простори зумовили бурхливий розвиток різноманітних копитних, хижих та інших груп ссавців.
Завершальний період кайнозойської ери - антропогеновий - почався приблизно 2 млн. років тому й триває дотепер. У ньому відбулося значне похолодання, яке супроводжувалося значними зледеніннями. Навколо льодовиків формувалася своєрідна «льодовикова фауна», до складу якої входили вимерлі нині мамонт, або мамут, шерстистий носоріг, велетенський олень, печерний ведмідь та інші тварини. Потім настав період потепління, внаслідок якого площа льодовиків скоротилася до сучасної. Такі зміни клімату зумовили і зміни в живій природі, наслідком яких стало формування сучасних флори і фауни. Головна подія сучасного антропогенового періоду - поява людини і становлення людського суспільства.
Список літератури:
1. А.М. Охріменко, Е.В. Шухова „Хрестоматія із зоології”.
2. Е.Т. Горовкина, Н.И. Кузьмина „Уроки зоологии”.
3. Ю.Т. Вервес, П.Г.Балан, В.В. Серебряков. „Зоологія”.
4. О.С. Батуєв, М.А. Гуленкова, Т.В. Іванова „Зоологія для школярів та абітурієнтів”.