Клієнтура RBU досить чітко відображає приоритети в діяльності банка:
- 11 % - австрійські клієнти;
- 23 % - інші іноземні клієнти;
- 6 % - багатонаціональні компанії;
- 59 % - українські корпоративні клієнти.
Тверда валюта, внесена іноземним банком у власний статутний фонд, після конвертації в гривню, знецінився наполовину. „Уставники” перестали відповідати нормативу НБУ. Але іноземні банки не сиділи склавши руки. Проблеми з’являються перш за все з тією частиною уставного фонду, яка вже конвертована. Тут кожний банк заради порятунку свого уставника користувався різними схемами, як правило, через експортні контракти або контракти по товарам, які мають ліквідність на зовнішньому ринку.
Згідно вимогам Верховної Ради, банки зі 100 %-вим іноземним капіталом повинні мати статутний фонд у 5 разів більше, ніж 100 %-ві українські банки, тобто не менше EUR 5 млн. Не у багатьох банків з іноземним капіталом статутний фонд зараз менший ніж ECU 5 млн., тому що більшість з них по вимозі НБУ зібрали по ECU 10 млн.
За словами голови правління Київского Міжнародного Банку;
· Статутний фонд банку в євро знецінився у зв’язку з девальвацією гривні, але його акціонери – Европейський Банк Реконструкції та розвитку та Рабобанк Інтернейшнл – притримуються законодавства України та вимог Національного банку України відносно розміру статутного капіталу. Більшість українських банків також позбулися своїх статутних фондів через ситуацію ,що склалася на ринку. Можна тільки вітати розвиток українських банків, тому що з найбільш надійними та якісними з них можна було б співпрацювати.
Наведемо ще кілька думок представників комерційних банків України із залученням іноземного капіталу
АКБ “Раффайзенбанк Україна”:
· Свій статутний фонд банк конвертував приблизно на 85 %. На момент реєстрації банк мав 10 млн. ECU статутного фонду, зараз - коло6млн. ECU. Тому перед банком з’явилася проблема, „яким чином пояснити акціонерам, куди поділися ECU 4 млн. їх власності”. Банк дивується з приводу того, чому ми б’ємося за стабільність національної валюти , чому ми змушуємо номінувати наші акції в національній валюті, але при цьому фіксуємо мінімальний розмір статутного фонду в іноземній валюті. Зараз банк почав процес зворотньої конвертації свого статутного фонду - в валюту.
АКБ “Сітібанк” (Україна):
· Взагалі ж, як вважають в банку, проблема знецінення статутних фондів дуже складна, тому що, з точки зору вимог Базельскої конвенції, банки повинні мати мінімальний розмір капіталу для безпеки, скажімо, проведення банківських операцій. Люди, що вкладають гроші в таку ризиковану економіку як українська, повинні розуміти, що треба забезпечити якийсь мінімальний рівень достатності капіталу. Якщо вони не можуть цього, тоді не варто займатися банківською справою взагалі.
“Сос’єте Женераль Україна”:
· Cтатутний фонд банку зменшився. Проблеми відзиву ліцензій для нас не з’являється, тому що девальвація складає десь приблизно 60 % з моменту конвертації уставних фондів банків в гривню. Та хоча раніше в нас було 10 млн. ECU, а зараз коло 6 млн. ECU, ми не будемо збільшувати свій статутний фонд, тому що в інтерпритації НБУ вимога ECU10 млн. відноситься тільки до моменту реєстрації. Як було сказано раніше, банк конвертував в гривню 90 % власних засобів.
Президент Асоціації українських банків Олександр Сугонятко про банківську систему:
ING Bank (Нідерланди) – одна з найбільших фінансових установ, яка представляє міжнародні корпоративні банківські послуги. На 1.01.96 р. банк займав 25-е місце по капіталу серед банків світу. Капітал $15,6 млрд., активи - $247 млрд.
Райффайзенбанк (Австрія) – один з найбільших в Австрії кліринговых банків, клієнтами якого є кооперативні банки сільськогосподарського сектора. На 1.01.96 г. банківська группа Райффайзен по капіталу займала 89-е місце в світі. Капітал $5,4 млрд., актив - $87,7 млрд.
Висновки
1995 рік був роком подальшого розгалуження та становлення банківської системи України. 1996 рік - подальше падіння рівня виробництва, і надалі відбувається процес накопичення капіталу банківською системою, зростає валюта балансу, досить швидко збільшується загальна сума сплаченого статутного фонду (значно випереджаючи зростання рівня інфляції та рівня падіння карбованця). Спостерігається відносне зменшення ліквідності банківської системи, порівняно із її підвищенням у банках із залученням іноземного капіталу.
Порівнюючи результати діяльності та фінансовий стан комерційних банків узагалі та банків із залученим іноземним капіталом зокрема, бачимо, що останні мають:
- Кращу якість активів і пасивів;
- Стійку тенденцію до нарощування капіталу;
- Вищу прибутковість;
- Більшу рентабельність активів та статутного фонду;
- Більш якісний кредитний портфель;
- Кращу пристосованість до роботи в умовах ринкової економіки.
Враховуючи це, невпинно зростає інтерес потенційних іноземних інвесторів до банківської діяльності на українському банківському ринку.
Діяльність на українському ринку банківських послуг можна починати зі створення банку з іноземним капіталом або представництва іноземного банку.
Література:
1. ЗАО „Видавництво Бліц-Інформ”, „О порядке выдачи лицензий на создание коммерческих банков при участии иностранного капитала”, Бізнес, 1994 р., № 24 (Приложение).
2. Пономарьов В.А., “Организация и техника работы иностранных коммерческих банков”, М., Континет-Норд, 1990 р.
3. Романова Л.І., Локешник Л.П., Романова Л.В., “Банківська справа в Україні: історія і сучасність”, 1997 р.
4. Ширинська О.Б., “Операции коммерческих банков, зарубежный опыт”, М., Фінанси і статистика, 1993 р.
5. А.М. Сарчев “Ведущие коммерческие банки в мировой экономике”, вид-во. “Фінанси и статистика”, 1992 р., стор. 137-139.
6. Вісник НБУ, “Система комерційних банків України: підсумки року”, ЗАО „Видавництво Бліц-Інформ”, 1999 р., № 3, стор.21-30.
7. ІЦ “Фінансове право”, “Проблемы выхода украинских коммерческих банков на международный рынок”, Предпринимательство, хозяйство и право, 1997 р., № 7 (Приложение), стор. 26-28.
8. ІАЦ „Банк-Інформ”, „Свежая цифра о 123 коммерческих банках. Рейтинги”, Бізнес, 1999 р., № 18, стор. 19-22.
9. ІАЦ „Банк-Інформ”, „Свежая цифра о 123 коммерческих банках. Рейтинги”, Бізнес, 1999 р., № 19, стор. 14-15.
10. ЗАО „Видавництво Бліц-Інформ”, „Всего ECU 5 млн.”, Бізнес, 1999 р., № 16, стор. 26.
11. ЗАО „Видавництво Бліц-Інформ”, „Итог без $1 млрд.”, Бізнес, 1999 р., № 6, стор. 13.
12. ЗАО „Видавництво Бліц-Інформ”, „Комерційні банки підсумки діяльності у квітні”, Україна-Business, 1999 р., стор 3.
13. ЗАО „Видавництво Бліц-Інформ”, „Рейтинг найбільших українських банків: за підсумками діяльності у 1998 році”, Україна-Business, 1999 р., від 3 лют.,стор.3
14. ЗАО „Видавництво Бліц-Інформ”, „Рейтинговые показатели деятельности банков Украины по состоянию на 01.01.97 г.”, Бізнес, 1997 р., №6, стор. 16-19.
15. Київські відомості “Колличество иностранных банков в Украине может удвоиться”, від 10 січн. 1997 р., стор 6.
16. Фінансовий Київ, “Список комерційних банків розташованих на території України в розрізі областей”, Фінансовий Київ, 1993 р., №2, стор.8-9.