де Мт і Мр - місткість відповідно товарного і регіонального ринків;
По, Пн, Пм - обсяг попиту, відповідно, організацій і підприємств, населення, інших регіонів.
Конкретні умови реалізації товарів залежать від кон'юнктури ринку.
Кон'юнктура ринку визначається співвідношенням попиту і пропозиції. Показниками, які характеризують її стан, є рівень товарних запасів, обсяг і структура виробництва, відповідність товарів попиту.
Виділяють загальну кон'юнктуру ринку та кон'юнктуру окремих і регіональних ринків.
Аналіз кон'юнктури ринку потребує інформації про виробництво і реалізацію товарів, запаси товарів, їх розміщення і якість. Для цього використовують дані вибіркових обстежень, кон'юнктурних оглядів про зміни попиту і пропозиції та причини цих змін, прогнозів кон'юнктури ринку на майбутній період, бізнес-планів.
Аналізуючи елементи ринку, необхідно пам'ятати, що: точно визначити ситуацію на ринку неможливо; ринком необхідно постійно і оперативно керувати в залежності від змін його кон'юнктури; головним на ринку є виявлення тенденцій його розвитку, а не точних показників ринкової ситуації (наприклад: попит не можна планувати, бо він включає в себе не лише матеріально-вартісну, а й духовну потребу; неможливо дати кількісну оцінку моді, психологічним, етичним і соціальним факторам); в поведінці покупців і конкурентів - дуже багато суб'єктивного, непередбаченого.
Головною метою аналізу елементів ринку є вишукування шляхів збільшення прибутковості і рентабельності підприємства.
Потрібно відмітити, що перехід до ринкової економіки підсинює роль планування, яке дозволяє: керівникам перспективно мислити; веде до чіткої координації зусиль; робить підприємство більш підготовленим до змін. Складання стратегічних планів дозволяє своєчасно орієнтуватися на зміни, кон'юнктури ринку, передбачати етапи росту і спаду виробництва, своєчасно вживати заходи до заміни товарів, які не користуються попитом. Тільки за таких умов підприємства і фірми одержать прибутки.
Аналіз попиту на продукцію підприємства.
При високій насиченості товарного ринку продукцією в умовах конкуренції та демонополізації можливості реалізації суспільних благ визначаються не масштабами їх виробництва, а обсягами споживання. Тому провідне місце в оцінках виробничої програми підприємств посідає вивчення попиту на продукцію. Попит визначається сукупністю потреб, мотивацій людей стосовно певного товару чи послуг. Він вимірюється через задоволеність потреб і через їх мотивацію.
Попит на продукцію підприємств має еластичний характер і залежить від багатьох факторів, ступінь впливу яких необхідно виявити. На попит впливають дві групи факторів: зовнішні та внутрішні.
До зовнішніх факторів належать насиченість ринку продукцією, конкурентоспроможність продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках, реклама. До внутрішніх факторів належать: платоспроможність населення, ціна на продукцію, якість продукції, смаки та уподобання покупців.
Характер зміни попиту від дії названих факторів має різноманітне вираження залежності і може досліджуватися сукупністю різних прийомів аналізу, переважно способів визначення стохастичного зв'язку у нестабільній економічній зоні. Оцінка дії законів попиту і пропозиції, визначення цінової еластичності попиту та її властивостей дає змогу вибрати логічну послідовність аналізу та характер вихідної аналітичної інформації. Найціннішою є інформація про коефіцієнти цінової еластичності попиту на різноманітні товари і послуги.
Формування портфеля замовлень з виробництва і поставок продукції значною мірою пов'язане з оцінкою її конкурентоспроможності. Проблема конкурентоспроможності продукції посідає особливе місце в обробних виробництвах, стаючи передумовою розширеного відтворення. Під конкурентоспроможністю розуміють сукупність властивостей продукції, які забезпечують їй переваги на зовнішньому ринку, сприяючи успішній реалізації в умовах конкуренції. Іноді під конкурентоспроможністю розуміють лише комплекс споживчих властивостей, нехтуючи їх вартісною оцінкою. Частіше конкурентоспроможність ототожнюють з якістю продукції чи її ціною. Виходячи з цього, конкурентоспроможність визначається як характеристика продукції, яка виражає її відмінність від продукції конкурента як за ступенем відповідності конкретній суспільній потребі, так і за витратами на її задоволення.
Конкурентоспроможність продукції характеризується багатьма параметрами, які тією чи іншою мірою виражають лише частково її сукупність (ціна, якість, собівартість та ін. ). Найбільш узагальненим показником порівняльної оцінки конкурентоспроможності окремих виробів (послуг) може бути відношення їх ціни до корисного ефекту (потужності, продуктивності, калорійності та ін. ). Конкурентоспроможність виробів (послуг) має різне значення у конкретному економічному середовищі.
Причинно-наслідкові зв'язки зміни конкурентоспроможності продукції аналізуються за впливом багатьох факторів, які можна поділити на:
а) фактори, які визначають економічне середовище споживання продукції;
б) фактори, які формують техніко-економічні можливості виробництва і збуту продукції.
До першої групи належать: місткість товарного ринку, інтенсивність його насичення, ступінь монополізації та ін. До другої групи належать: технічний рівень виробництва, забезпеченість кваліфікованими кадрами, фінансові можливості підприємства тощо.
Інформаційне забезпечення аналітичних досліджень включає, крім використання наявної економічної інформації, спеціальні маркетингові обстеження.
Головним завданням підприємств є збільшення випуску та реалізації продукції.
Обсяг виробництва є вихідним показником для розрахунків, що використовуються в практиці обліку, планування, аналізу і звітності за різні проміжки часу (місяць, квартал, рік, зміну, годину).
Обсяг виробництва слугує основою визначення планових і звітних показників ефективності використання ресурсів: продуктивності праці, фондовіддачі, матеріаловіддачі, собівартості, прибутку. У зв'язку з цим аналіз резервів росту обсягу виробництва є основою у справі ефективності виробництва в цілому.
Обсяг продукції (робіт і послуг) у цінах підприємства включає готові вироби, напівфабрикати, роботи і послуги промислового характеру та інші елементи продукції, призначені для реалізації на сторону, у відповідності до діючої інструкції складання звіту по продукції.
Обсяг продукції аналізують натуральні (тонни, літри, штуки та ін.), вартісні (грошові) та умовні показники.
Найбільш точно відображають обсяг продукції натуральні показники. Ці показники застосовують при аналізі лише однорідної та одноякісної продукції.
Вартісні вимірники дозволяють узагальнювати дані про випуск продукції підприємством, його окремими підрозділами, галузями промисловості та в цілому народним господарством. Вони є узагальнюючим виміром обсягу виробництва та реалізації продукції.
Основними вартісним показниками обсягу продукції, робіт і послуг є: в промисловості - обсяг товарної нормативно-чистої реалізації продукції; в будівництві - обсяг будівельно-монтажних робіт, обсяг капітальних вкладень; в сільському господарстві - обсяг валової, товарної продукції рослинництва і тваринництва; на транспорті - вантажообіг; тощо.
Вибір того чи іншого вимірника залежить від умов і мети аналізу. Умовні показники застосовуються на підприємствах, що виробляють продукцію одного профілю.
Інформаційним джерелом аналізу виробництва та реалізації продукції є:
форма І-П; баланс підприємства, обсягу продукції робіт та послуг; форма 5-С; інші.
Показники обсягу продукції аналізуються в такій послідовності: дається оцінка напруженості і рівня виконання плану, динаміки. складу, асортименту, структури, якості виробленої продукції та причин їх відхилень від попереднього періоду; вивчається ритмічність виробництва і реалізації; виявляється і кількісно вимірюється вплив факторів на зміну обсягу випуску і реалізації продукції, дотримання терміну постачання і асортименту продукції.
Оцінка напруженості плану проводиться шляхом планового обсягу випуску продукції з проектною середньорічною потужністю (вона показана у паспорті підприємства). Розрахунок проводиться за формулою:
де КПпл - коефіцієнт використання потужності підприємства; Опл - плановий обсяг продукції; Ппрл - проектна виробнича потужність.
Плановий обсяг продукції наводиться в «Балансі виробничих потужностей та їх використання». При оцінці виконання плану підприємствами-новобудовами та нещодавно введеними до експлуатації, враховують відсоток освоєння проектної потужності.
Оцінка виконання плану випуску основних видів продукції за поставками, терміном і номенклатурою, проводиться шляхом порівняння фактичного обсягу поставок з плановим. При цьому у фактичну поставку зараховуються суми в розмірах плану. Розрахунок ведеться за формулою:
В =(Рф / Рп) · 100
де В - рівень виконання плану випуску чи реалізації продукції, в %; Рф - фактичний обсяг виробленої чи реалізованої продукції; Рп - плановий обсяг продукції.