підготовки пропозицій для Ради безпеки Російської Федерації щодо підтримання громадського порядку в країні, попередження надзвичайних ситуацій та удосконалення діяльності правоохоронних органів Російської Федерації;
участі в розробці проектів нормативних правових актів, спрямованих на боротьбу зі злочинністю і корупцією, забезпечення громадської безпеки;
участі у встановленому порядку в розробці федеральних програм, спрямованих на протидію злочинності та забезпечення суспільної безпеки, оцінки їх ефективності;
заслуховування за дорученням Президента Російської Федерації щорічних звітів керівників правоохоронних органів Російської Федерації про стан боротьби зі злочинністю та забезпечення громадської безпеки з наступною підготовкою докладів для Президента Російської Федерації;
подання до правоохоронних органів Російської Федерації листів, скарг та заяв про факти корупції та діяльності організованих злочинних груп, що надходять від громадян і посадових осіб, та здійснення контролю за якістю розгляду таких сигналів та ефективністю застосованих заходів.
У Республіці Білорусь за Законом “Про заходи боротьби з організованою злочинністю та корупцією” державними органами, що ведуть боротьбу з організованою злочинністю та корупцією, є органи внутрішніх справ, державної безпеки і прокуратури, а — також органи Комітету державного контролю, державні податкові органи, що діють у межах своєї компетенції.
В органах внутрішніх справ, державної безпеки і прокуратури визначаються особи, до функціональних обов’язків яких входить здійснення взаємодії у боротьбі з організованою злочинністю. Координацію діяльності спеціальних підрозділів покладено на Прокуратуру Республіки Білорусь.
Державним координуючим органом по боротьбі з організованою злочинністю та корупцією є Міжвідомча комісія по боротьбі зі злочинністю і наркоманією при Раді безпеки Республіки Білорусь.
У Республіці Казахстан Указом Президента створено Державну комісію Республіки Казахстан по боротьбі з корупцією.
Зазначена Комісія підпорядкована і є підзвітною Президентові Республіки. Вона здійснює перевірки з метою виявлення корупційних правопорушень, аналізує стан боротьби з цим соціальним лихом, розробляє заходи щодо посилення протидії корупції, заслуховує звіти керівників державних органів про виконання антикорупційного законодавства і т.ін.
Постановою Уряду Киргизької Республіки від 29 червня 1996 р. при фінансовій підтримці міжнародних організацій, зацікавлених у зміцненні правопорядку, у МВС створено Управління по боротьбі з організованою злочинністю і бандитизмом. Виявляючи та ліквідуючи кримінальні угруповання, УБОЗБ одночасно повинно координувати у цьому напряму дії інших служб МВС.
В Естонській Республіці для боротьби з організованою злочинністю Урядом Республіки створено декілька комісій, що спираються на координоване співробітництво різних відомств. До сьогодні більше 5-ти років діють Кримінально-превентивна рада і Координуюча комісія з охорони громадського порядку.
Координуючу комісію з охорони громадського порядку створено згідно з розпорядженням Уряду 10 грудня 1993 року. До комісії входять канцлери різних міністерств, генеральні директори адміністративних департаментів Міністерства внутрішніх справ, генеральні директори Митного і Податкового департаментів, заступник Генерального прокурора і начальник Кайтселіїту. Роботою комісії керує міністр внутрішніх справ. У засіданнях комісії за запрошених беруть участь представники органів місцевого самоврядування.
Метою створення Координуючої комісії було покращання і прискорення вирішення тих проблем охорони громадського порядку, що залишаються в компетенції різних відомств та урядових установ.
Результатом роботи Координуючої комісії можна вважати покращений і систематичний обмін інформацією між відомствами, що беруть в ній участь. Результативним моментом є також обговорення важливих тем на засіданнях, що проводяться на рівні керівництва різних відомств.
Кримінально-превентивну раду створено згідно з Розпорядженням Уряду 10 вересня 1993 року. На сьогодні до складу Ради входить близько 30 представників правоохоронних органів, суду, адвокатури, соціального забезпечення та інших державних органів, а також громадськості.
Рада координує кримінально-превентивну діяльність у державі, розробляє пропозиції для Уряду Республіки, консультує в питаннях, що стосуються забезпечення правопорядку, і щонайменше раз на рік звітує про свою роботу та подає огляд щодо стану злочинності в державі.
Змістом роботи Кримінально-превентивної ради є комплексна боротьба проти організованої злочинності, а головною метою її діяльності — покращання попередження злочинів через соціальні програми, такі, як розкриття злочинів, посилення покарання і підвищення ефективності поліцейської роботи в цілому.
Слід відмітити цілеспрямовану роботу Ради та її зусилля з локалізації соціальних кризових осередків, що підживлюють злочинність.
Уряд Латвійської Республіки розробив програму щодо запобігання корупції, створив Раду з цих питань, а також вніс відповідні зміни до податкового законодавства.
У Словацькій Республіці наглядовим органом за підрозділами по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю є Найвищий контрольний комітет при Уряді Словацької Республіки.
Міністерство внутрішніх справ та Міністерство фінансів Словацької Республіки започаткували практику негайного інформування Найвищого контрольного комітету стосовно підозрілих банківських операцій.
З метою контролю за діяльністю правоохоронних органів при Митній службі та Поліцейському корпусі Словацької Республіки створено спеціальні інспекції — підрозділи по боротьбі з корупцією та іншими порушеннями чинного законодавства серед митників та працівників поліції.
Контролюючі функції здійснюють Найвищий контрольний орган при Уряді Словацької Республіки, керівники міжурядових комісій та Міністерство юстиції.
В Румунії створено Національний центр з вивчення організованої злочинності та корупції.
Основне завдання Центру — узагальнення і обробка даних, отриманих від усіх державних міністерств.
Керівними органами Національного центру є Комітет директорів та Консультативна рада.
Комітет директорів очолює генеральний директор — держсекретар, начальник Контрольного корпусу при Прем’єр-міністрі Румунії. Стосовно Консультативної ради варто підкреслити, що на її засідання, у разі необхідності, запрошуються представники міністерств та органів громадської адміністрації, а також позаурядових організацій.
Програмою Центру передбачено ведення боротьби з корупцією в румунському суспільстві за двома основними напрямами: перший — корупція у сфері адміністративного керівництва, економіки, фінансів, банківської системи; другий — корумповані органи, які наділені правами контролю, затвердження і “санкціонування” порушень закону, а також порушення у судовій системі.
За словами Генерального директора, центр не є паралельним чи основним, а є допоміжним механізмом, що сприятиме Департаменту по боротьбі з корупцією на урядовому рівні. Залучення до його діяльності цивільного та військового потенціалу призведе до утворення елітного центру теоретиків та практиків.
Над проектом утворення Центру, який вважається одним з пріоритетів у діяльності Уряду Румунії, працював міжвідомчий колектив під прямим керівництвом начальника Департаменту контролю при Прем’єр-міністрі.
У Республіці Польща на підставі розпорядження щодо централізації секторів з боротьби з організованою злочинністю та наркотиками створено нову структуру.
Нова структура чисельністю 1200 штатних одиниць підпорядкована безпосередньо Головному коменданту Поліції Республіки Польща та здійснює боротьбу з найсерйознішими злочинами у державі. На цю структуру покладено завдання “розробки” найвідоміших злочинців, найбільш небезпечних угруповань організованої злочинності та груп, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків. Вона також проводить спеціальні операції, серед яких — реалізація програми охорони свідка, розробка та здійснення прикриття при введенні поліцейського до злочинної групи з метою одержання інформації зі злочинного середовища.
Підставами для створення нової централізованої структури вважаються:
вихід організованої злочинності та злочинності, пов’язаної з наркотиками, за межі одного воєводства, а також на міжнародний рівень;
необхідність існування центральної мобільної структури, яка здатна проводити блискавичні операції на терені кількох воєводств, всієї країни, навіть за кордоном спільно з іншими поліціями (наприклад, проведення контрольованої пересилки зброї або наркотиків);
необхідність функціонування структури, не залежної від усякого роду локальних умов (наприклад, від органів влади територіального самоврядування або воєводства).
Першим кроком до створення нової структури стало виділення штату відділів по боротьбі з організованою злочинністю і наркотиками з компетенції воєводських комендантів поліції та підпорядкування їх Головному коменданту Поліції Республіки Польща.
В Угорській Республіці для боротьби з хабарництвом у 1995 р. було створено Координаційний комітет з економічного захисту.
У цьому ж році Указом Уряду № 1040/1995 створено Національну Раду з попередження злочинності.
Керівника Національної ради призначає прем’єр-міністр Республіки Угорщина.
Члени Національної ради збираються чотири рази на рік. Між цими квартальними зустрічами ділову діяльність установи здійснює секретаріат, що складається з п’яти службовців, призначених Міністерством внутрішніх справ.
Членами Національної ради є спеціально призначені представники міністерств, провідних національних органів (Національна поліція; Прикордонна поліція, Митні органи та ін.); Верховного Суду; Генеральної прокуратури; громадських організацій.