Основними обов’язками Національної ради є об’єднання інтересів; підготовка рішень; складання рекомендацій з проведення конкретних заходів щодо попередження злочинності; співробітництво з компетентними органами; координація діяльності у сфері попередження злочинності.
З березня 2001 року в Угорщині розпочав свою роботу Координаційний центр по боротьбі з організованою злочинністю, створений згідно з прийнятим Державними Зборами Угорщини Законом “Про Координаційний центр по боротьбі з організованою злочинністю”.
Необхідність створення цього органу викликана великою кількістю угорських спецслужб (5) і наявністю паралелізму в їх роботі.
Згідно з чинним законодавством Центр визначається як самостійне центральне координаційне відомство.
Основними завданнями Центру є накопичення та аналіз інформації з проблем організованої злочинності; надання на основі аналізу пропозицій, необхідних для прийняття стратегічних рішень; інформаційне забезпечення взаємодіючих органів в рамках визначеного Законом кола завдань; контроль за відсутністю паралелізму в роботі зацікавлених спецорганів; надання допомоги спецслужбам у виявленні та припиненні діяльності організованих злочинних угруповань.
До органів, які мають взаємодіяти з Центром, віднесено Головне державне управління поліції; Службу захисту правоохоронних органів МВС Угорщини; Державне прикордонне командування; Державну митно-фінансову службу; Кримінальну дирекцію Податкового відомства Угорщини; Відомство національної безпеки; Інформаційне бюро; Спеціальну Службу національної безпеки; Відомство військової безпеки; Відомство військової розвідки.
Зазначені органи зобов’язані при отриманні інформації з питань, визначених даним Законом, передавати її до Центру. Якщо інформація стосується інтересів держави або є особливо важливою, орган, що її отримав, обумовлюватиме обмеження у передачі цих відомостей іншим взаємодіючим структурам.
Центр підпорядковано Уряду Угорщини, що здійснює керівництво його роботою через міністра внутрішніх справ. У вирішенні професійних питань міністру сприяє Рада керівників, яка складається з перших осіб взаємодіючих органів. Головою Ради є міністр внутрішніх справ.
Очолює Центр Генеральний директор, який призначається прем’єр-міністром за поданням міністрів внутрішніх справ, оборони, фінансів та міністра-куратора цивільних спецслужб.
У Республіці Хорватія фактично відсутня спеціалізована правова установа чи служба, яка б займалася комплексно проблемою корупції. Це означає, що поза увагою залишаються соціальні причини, а головне — громадська думка стосовно цього лиха. Ось чому Хорватська спілка роботодавців та інші об’єднання бізнесменів вимагають створення незалежного надвідомчого правового інституту — Комітету боротьби з корупцією та порушеннями етики державної служби.
В Японії у 80-ті роки почали створюватися спеціальні поліцейські формування по боротьбі з організованою злочинністю (борьокудан). У 1978 році на параді начальників штабів поліцейських підрозділів усіх префектур було засновано постійно діючу комісію по боротьбі з організованою злочинністю, очолювану заступником начальника Головного поліцейського управління.
У Головному поліцейському управлінні у другому слідчому відділенні Кримінального департаменту було створено сектор по боротьбі з організованою злочинністю. У 1979 році в Головному поліцейському управлінні і в усіх префектурних підрозділах поліції сформовано консультативні відділи по роботі з громадянами, які постраждали від посягань з боку борьокудан. У Головному поліцейському управлінні та штабах префектурних підрозділів поліції (а також в органах поліції великих міст) було засновано інформаційні центри щодо збору та оперативного обміну інформацією про великі злочинні організації (зараз по всій країні). Крім того, у 1987 р. у Головному поліцейському управлінні заснований Центр збору інформації про діяльність борьокудан за кордоном.
Певний досвід боротьби з корупцією та організованою злочинністю накопичено у США. Тут організована злочинність уперше стала предметом обговорення на “високому рівні” ще у 1929 році, коли її вивченням займалася так звана “Комісія Цікершема”. З того часу ця проблема неодноразово знаходилася у центрі уваги комісій, комітетів та підкомітетів, що створювалися згідно з рішенням Конгресу чи Президента, які в результаті довгого та ретельного вивчення різних аспектів боротьби з організованою злочинністю розробили рекомендації, що було покладено в основу федеральних законів.
Згідно з Програмою боротьби з організованою злочинністю Федеральним урядом було створено об’єднання – “Ударні сили”, що діє під загальним керівництвом Міністерства юстиції США та в тісному контакті з правоохоронними органами штатів. Їх головним завданням є виявлення груп організованої злочинності, а також пошук доказів злочинної діяльності учасників незаконного підприємництва.
З метою виконання поставлених завдань кожна ударна група має у своєму складі державних обвинувачів і оперативних співробітників ФБР, Адміністрації по застосуванню законів про наркотики (АПЗН), Бюро внутрішніх доходів, Служби еміграції і натуралізації, представників Берегової охорони та Митної служби США.
Таким чином, кожний підрозділ володіє можливостями тих служб, співробітники яких входять до його складу. Ефективність діяльності зазначених федеральних формувань базується на об’єднанні зусиль найбільш досвідчених співробітників правозастосовчих органів.
Правовий режим діяльності ударних груп визначається кримінально-процесуальним законодавством і спеціальними інструкціями Міністерства юстиції США.
Прогресу у розслідуванні справ і переслідуванні організованої злочинності сприяло здійснення Програми оперативних відділів у Міністерстві юстиції. В її рамках у червні 1970 р. було створено Національну раду з планування боротьби з організованою злочинністю і координації дій у цій галузі; розроблено систему оцінок та контролю роботи оперативних відділів; визначено мету та завдання у порядку пріоритетності для орієнтації діяльності.
З метою розбити та паралізувати організовані злочинні синдикати було створено Президентську комісію з вивчення організованої злочинності.
Діяльність спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю координується виконавчою владою.
У Республіці Корея (Південна) засновано спеціальну комісію з 15 осіб, яка знаходиться у прямому підпорядкуванні Президента, що діє відповідно до Закону Республіки Корея “Про боротьбу з корупцією” і контролює всі питання, пов’язані з ходом виконання Програми боротьби з корупцією. Комісія складається з видатних політичних діячів, юристів, професорів відомих університетів та лідерів народних рухів; Головою Комісії призначено колишнього міністра освіти. Уряд до цієї групи залучив лише одну посадову особу, міністра координації урядової політики, який виступає координатором дій Уряду і Комісії. До компетенції останньої входить: відстеження та викриття проявів корупційної діяльності в урядових структурах; звернення до відповідних органів за питань проведення розслідування фактів корупції, видання рекомендацій уряду і т.ін. Технічний персонал складається з 30 державних службовців та представників громадськості.
Водночас, за вказівкою Президента Республіки Корея, новостворена комісія найближчим часом має здійснити грунтовні дослідження через опитування громадськості щодо рівня корумпованості окремих державних агенцій. На основі досліджень буде складено і оприлюднено так звані “індекси” корумпованості міністерств та відомств Республіки Корея, визначено пріоритетні напрями діяльності Комісії.
Сприймаючи проблему корупції як одну з головних загроз національній безпеці країни, Уряд Республіки Корея у жовтні 1999 р. прийняв комплексну стратегію боротьби з корупційними проявами у всіх сферах внутрішнього життя держави, одним з основних пунктів якої є започаткування і розвиток антикорупційної інфраструктури в системі державної влади і управління на основі нового законодавства по боротьбі з корупцією та організація під головуванням Президента так званого Антикорупційного комітету як координуючого загальнонаціонального органу у цій сфері.
Республіка Корея стала другою після США країною, яка заснувала інститут незалежного прокурора. В рамках Антикорупційного комітету при Президентові країни визначено два прокурори, які розслідуватимуть найгучніші справи по відношенню до членів уряду, відомих політичних діячів та бізнесменів. На відміну від статусу незалежного прокурора в США, законодавством Республіки Корея встановлено деякі обмеження його повноважень. Вже сьогодні закликають відомі громадські організації, депутати парламенту, політичні об’єднання до підвищення статусу та розширення повноважень незалежного прокурора, збільшення наданого йому законом максимального терміну розслідування справ з одного до шести місяців.
В Італії до Генеральної Ради по боротьбі з організованою злочинністю, створеної при Міністерстві внутрішніх справ та очолюваної міністром внутрішніх справ, входять голова поліції, головнокомандувачі карабінерів і фінансової поліції, директор Слідчого управління по боротьбі з мафією та директори служб безпеки. До завдань цього колегіального органу відносяться розробка стратегії боротьби зі злочинністю та визначення завдань для кожного поліцейського формування, раціоналізація ресурсів та засобів, що існують для боротьби з організованою злочинністю, а також перевірка досягнутих результатів.
У Франції у 1993 році створена Центральна служба по боротьбі з корупцією, на яку покладено такі важливі функції, як координація діяльності, централізація інформації, необхідної для попередження та виявлення фактів активної та пасивної корупції, зловживання службовим становищем як з боку державних службовців, так і приватних осіб, хабарництва, дій з корисливою метою, а також надання допомоги судовим властям у разі їх звернень з приводу подібних фактів.