Укоопспілка
Полтавський кооперативний технікум
Р Е Ф Е Р А Т
з предмету "Товарознавство продовольчих товарів"
на тему:
"ЗЕРНОБОРОШНЯНІ ТОВАРИ"
Виконала:
Викладач:
2002
П Л А Н
1. ЗЕРНО
1.1. Класифікація зернових культур
1.2. Показники якості зерна
1.3. Дефекти зерна
2. КРУПИ
2.1. Класифікація та асортимент крупів
3. БОРОШНО
3.1. Класифікація та асортимент борошна
4. ВИЗНАЧЕННЯ ЯКОСТІ КРУПІВ І БОРОШНА
5. ДЕФЕКТИ КРУПІВ І БОРОШНА
6. ЗБЕРІГАННЯ КРУПІВ І БОРОШНА
7. МАКАРОННІ ВИРОБИ
7.1. Класифікація та асортимент макаронних виробів
7.2. Визначення якості макаронних виробів
7.3. Дефекти макаронних виробів
7.4. Зберігання макаронних виробів
8. ХЛІБОБУЛОЧНІ ВИРОБИ
8.1. Класифікація хлібобулочних виробів
8.2. Визначення якості хлібобулочних виробів
8.3. Дефекти і хвороби хлібобулочних виробів
Зберігання і реалізація хлібобулочних виробів .
1. ЗЕРНО
Зерно - найважливіший продукт сільськогосподарського виробництва. Його використовують у борошномельній, круп'яній, пивоварній, спиртовій, та інших галузях харчової промисловості. Зерно - основний компонент комбікормів і база для тваринництва.
Таблиця 1. Хімічний склад та енергетична цінність зерна злакових культур гречки та насіння зернобобових культур (середні дані)
| Зерно | Хімічний склад, г/100 г | Енергетич-на цінність, ккал/100 г | ||||||
| вода | білки | жири | моно- і дисахариди | крохмаль | клітковина | інші речовини | ||
Пшениця М'яка озимаМ'яка яроватверда | 14,0 14,0 14,0 | 11,2 12,5 13,0 | 2,1 2,3 2,5 | 1,2 0,9 0,8 | 54,0 53,0 54,0 | 2,4 2,5 2,3 | 15,1 14,8 12,9 | 290 291 301 |
| Жито | 14,0 | 9,9 | 2,2 | 1,5 | 54,0 | 2,6 | 15,8 | 287 |
| Ячмінь | 14,0 | 10,3 | 2,4 | 1, | 48,1 | 4,3 | 19,6 | 264 |
| Кукурудза | 14,0 | 10,3 | 4,9 | 1,6 | 56,9 | 2,1 | 10,2 | 325 |
| Рис | 14,0 | 7,5 | 2,6 | 0,9 | 55,2 | 9,0 | 10,8 | 283 |
| Овес | 13,5 | 10,0 | 6,2 | 1,1 | 36,5 | 10,7 | 22,0 | 250 |
| Просо | 13,5 | 11,2 | 3,9 | 1,9 | 54,7 | 7,9 | 6,9 | 311 |
| Гречка | 14,0 | 10,8 | 3,2 | 1,5 | 52,9 | 10,8 | 6,8 | 295 |
| Горох | 14,0 | 20,5 | 2,0 | 4,6 | 44,0 | 5,7 | 9,2 | 298 |
| Квасоля | 14,0 | 21,0 | 2,0 | 3,2 | 43,4 | 3,9 | 12,5 | 292 |
| Соя | 12,0 | 34,9 | 17,3 | 5,7 | 3,5 | 4,3 | 22,3 | 332 |
1. 1. Класифікація зернових культур
До зернових належать сільськогосподарські культури різних ботанічних видів. Розрізняють класифікацію зернових культур за ознаками переважаючого використання зерна і ботанічну.
Класифікація зернових культур за ознаками переважаючого використання зерна. За цим принципом усі зернові культури поділяються на продовольчі, фуражні, і технічні.
Борошно переважно виробляють із зерна пшениці, менше - з жита та у незначній кількості - з ячменю, кукурудзи, гороху, гречки, вівса і рису.
Ботанічна класифікація зерна. За ботанічними ознаками зернові культури належать до трьох родин: злакових, гречаних, бобових. Найважливіше значення мають злакові культури, які поділяють на справжні і несправжні. До перших належать пшениця, жито, ячмінь та овес; до других (просоподібних) - просо, кукурудза, сорго і рис. У родині злакових розрізняють культури голозерні (пшениця, жито, кукурудза) і плівкові (ячмінь, рис, просо, овес). За строками сівби хлібні злаки поділяють на озимі та ярові.
До гречаних культур належить гречка, бобових - горох, квасоля, боби, соя та ін.
Пшениця є стародавньої і найважливішою хлібною рослиною. На території України пшеницю почали вирощувати за 3-4 тис. років до н. е.
Рід пшениці налічує близько 20 культурних та дикорослих видів, які відрізняють ся за будовою і формою колоса, зовнішнім виглядом зерна. До культурних голозерних видів пшениці відносять м'яку, тверду, персидську, польську, абіссінську та ін. У світовому землеробстві , в тому числі і на Україні найбільше значення має м'яка і тверда пшениця. Найбільш поширена в світі є м'яка (звичайна).
Жито. Батьківщиною є Азія. У південних областях України жито вирощували ще задовго до нашої ери. Тепер ця культура є однією з основних в Україні. Жито - озима культура, на відміну від пшениці, менш вибаглива до ґрунту і характеризується високою зимостійкістю. Із кількох видів жита сільськогосподарське значення має тільки одне - посівне. Цей вид жита налічує кілька різновидів, які відрізняються між собою зовнішнім виглядом колоса, та кольором зерна, склоподібністю, густиною та довжиною борідки. В Україні поширені такі ботанічні сорти жита: Поліське, Житомирське, Львівське, Харківське 55, Харківське 60, Таращанське та ін.
Ячмінь є давньою зерновою культурою. Після пшениці він є найбільш важливою зерновою культурою. У посівах переважає яровий ячмінь, хоч більш урожайним є озимий. В агрономічній практиці культурні сорти ячменю відносять до одного виду - ячменю посівного .залежно від розвитку зерен у колосках ячмінь цього виду поділяють на три підвиди: багаторядний, дворядний і проміжний. В Україні поширені такі сорти ячменю: Носівський, Уманський, Харківський і т. д.
Овес є цінною вологолюбною зерновою культурою. Із кількох видів вівса в Україні найбільше значення у культурі має овес посівний. Він має розлогу волоть, біле або жовте зерно. Буває у двох формах - голозерний і плівковий.
Просо - ярова культура. В Україні вирощують у незначних кількостях просо двох видів: посівне та італійське.
Кукурудза. Розрізняють кілька груп кукурудзи: звичайну, зубоподібну, напівзубоподібну, крохмалисту, цукрову та ін. В Україні поширені здебільшого звичайна, значно менше зубоподібна і напівзубоподібна.
Рис. Розрізняють два види рису: затоплюваний (болотний), і суходільний (поливний). Затоплюваний рис поділяється на дві гілки: індійську та китайсько-японську. В Україні поширені здебільшого сорти рису китайсько-японської гілки, які характеризуються коротким вегетаційним періодом - Краснодарський 424, Кубань 3, Дубівський 129.
Гречка. Розрізняють чотири види гречки: культурну, татарську, округлу, напівзонтичну. Вирощують тільки культурну гречку. Розрізняють кілька ботанічних сортів звичайної гречки, найбільш поширені в Україні є Богатир, Слов'янка, Срібляста та ін.
Горох в Україні є основною зернобобовою культурою. Відомо шість видів гороху, у тому числі два культурних - посівний і абіссінський. Горох посівний поділяють на три підвиди: азіатський, закавказький, і звичайний. В Україні вирощують кілька сортів лущильного гороху на зерно: Вікторію українську, Успіх, гібриди Уладівський 8, Уладівський 10 та ін.
Квасоля є теплолюбною культурою. Із 150 видів квасолі у культурі відомо тільки 20, у тому числі три види в Україні, серед яких найбільше значення має квасоля звичайна. В Україні поширені такі сорти звичайної квасолі: Дніпровська бомба. Дніпровська 8, Київська 5, Харківська 4 та ін.
Боби. В Україні поширені городні (великонасінні) боби з плоским широким насінням. Серед них відомі віндзорські боби із світлозабарвленим насінням і російські - з чорним насінням.
Соя. Розрізняють чотири підвиди сої: маньчжурську, китайську, японську, індійську. Більшість ботанічних сортів сої, які вирощують в Україні, належать до маньчжурського підтипу (Кіровоградська 4, Дніпровська 12, Амурська 41, Харківська 149, Староукраїнська місцева та ін.).
1. 2. Показники якості зерна
Якість зерна - сукупність властивостей та ознак, які визначають придатність зерна до використання за призначенням. Велике практичне значення має органолептична оцінка якості зерна. До органолептичних показників зерна належать колір, запах, смак.
Колір- свіже здорове зерно повинно мати колір, характерний для цієї культури. Плодові оболонки такого зерна гладенькі, прозорі, щільно прилягають до насіннєвих оболонок. Вони мають блиск і як правило добре ідентифікований основний колір. У запліснявілого зерна оболонки коричневі, а ендосперм - кремовий.
Запах - свіже здорове зерно кожної культури має свій специфічний запах. У зерна, як правило, він з'являється в наслідок контактів його з насінням бур'янів, плодами і вегетативними органами пахучих рослин при вирощуванні, обмолоті, зберіганні. Найчастіше зерно буває з полиновим, часниковим і сажковим запахами. Якщо зерно ушкоджене кліщами, то воно набуває кліщового запаху. При самозігріванні зерно набуває амбарного, пліснявого, затхлого, гнильного, солодового, кліщового запаху.
Смак - нормальне здорове зерно має свій специфічний, характерний для кожної зернової культури смак. Як правило, це прісний смак. У дефектному зерні смак може бути солодкуватий (підморожене, проросле), кислий, затхлий, пліснявий та ін.
До фізичних показників зерна належать натурна маса зерна, маса 1000 зерен, склоподібність, вміст основного зерна і домішок, зараженість і ушкодженість шкідниками, свіжість і вологість зерна.
Натурна маса зерна. Під цим показником розуміють масу встановленого об'єму зерна. Натурну масу зерна виражають у грамах на 1 л зерна і визначають за допомогою літрової пурки. Натурна маса зерна залежить від зернової культури і становить, г/л: у пшениці 745-775, жита 670-715, ячменю 545-605, вівса 460-570.