Ним був написаний перший оригінальний російський посібник з акушерства в 6 частинах з чудовим атласом. Це був кращий посібник до середини XIX сторіччя. У ньому Н. М. Амбодик докладно освітив усі питання акушерства на сучасному йому рівні знань, а також торкнувся деяких елементів гінекології (анатомії, фізіології, патології жіночого організму і гігієни жінки).
Слід зазначити вказівки в керівництві Н. М. Амбодика «про перстний дотик» при внутрішнім дослідженні жінки — обрізанні нігтів і миття рук, що не згадувалося в посібниках з акушерства більш пізнього часу.
У XVIII столітті професії лікаря, що шукало лікувальні засобу в рослинному світі, і ботаніка часто сполучалися в одній особіі.
Один з видатних російських медиків XVIII століття доктор медицини проф. Н. М. Максимович-Амбодик був також автором і першого російського підручника по ботаніці за назвою “Ботаніки первісні підстави” (1785). Він писав, що “рослини подають йому надійні засоби до відрази, полегшенню і запобіганню себе від хворобливих припадків і немощів, які в людському роду трапляються”. У 1789 р. була закінчена його монографія - чотиритомна праця “Лікарське веществословие чи опис цілющих рослин, у врачевстві уживаних”, що служила лікарським порадником, що пропагує застосування лікарських рослин, “особливо в російських межах зростаючих”.
Н. М. Максимович-Амбодик, якого вважають основоположником вітчизняної фітотерапії, надавав лікарським рослинам надзвичайно велике значення при лікуванні багатьох захворювань.
Він висловив передову по тому часу думку: “чим більше з природою згідно буде лікування хвороб, що приключаються людському роду, тим більших успіхів від лікарської науки і користі від уживаних лік надалі очікувати можна”.
У частині п'ятій роботи "Мистецтво сповивання, чи наука про бабину справу" (1784), розглянуті питання фізіології, гігієни і клініки дітей раннього віку. Книга містить багато корисних порад з догляду за дітьми і їх вихованням. Н.М. Амбодик великого значення надавав фізичному вихованню дитини. Н.М. Амбодик справедливо вказував, що рухи необхідні дитин і для правильного фізичного розвитку, тому що "тіло без руху подібне стоячій воді, що пліснявіє, псується і гниє".
ВИСНОВКИ
З вищенаведеного можна зробити наступні висновки:
Батьком російського акушерства варто вважати Нестора Максимовича-Амбодика (1744-1812).
Очоливши Петербурзьку "повивальну школу", Н.М. Максимович-Амбодик ставить перед собою 3 мети:
1) Зробити медичну освіту доступною для росіян - для цього він першим ввів викладання російською мовою.
2) Поставити викладання на високий рівень, що відповідає сучасному розвитку акушерства. Вперше були введені демонстрації акушерських прийомів на фантомі, зробленому по його проекту.
3) Створити навчальний посібник з акушерства російською мовою, що відбиває сучасні знання в області повивального мистецтва.
Талановитий і освічений перекладач, Максимович-Амбодик перевів на російську мову безліч медичних книг, сприяючи цим популяризації медичних і природничо-наукових знань.
Н. Максимович-Амбодик виступав за те, що б у критичних ситуаціях на перше місце ставити порятунок матері, а не плоду.
У 1784 році Максимович-Амбодик видав свою капітальну працю: "Мистецтво сповивання, чи наука про повитушину справу" - кращий підручник XVIII століття російською мовою, без якого було б немислимо успішний розвиток у Росії акушерства і наукова підготовка акушерських кадрів.
По цьому підручнику навчався ряд поколінь російських та українських акушерів. Його капітальна праця "Мистецтво сповивання чи наука про повитушину справу" з'явився першим оригінальним російським посібником з акушерства і педіатрії.
Вся діяльність Максимовича-Амбодика була перейнята високим патріотизмом, любов'ю до науки і невичерпною енергією у вихованні вітчизняних кадрів лікарів-акушерів і акушерок. Н. М. Амбодик був ученим-енциклопедистом. Йому належить заслуга в створенні медичної російської термінології. Він був автором декількох словників (хірургічного, анатомо-фізіологічного і ботанічного).
Н. М. Максимович-Амбодик, якого вважають основоположником вітчизняної фітотерапії, надавав лікарським рослинам надзвичайно велике значення при лікуванні багатьох захворювань.
Життя і діяльність Н.М.Максимовича-Амбодика гідні наслідування і сьогодні.
Список використаної літератури
1. Буравцов В.И. К истории создания Военно-медицинской академии. - СПб.: ВМедА., 1998. - 60 с.
2. Верхратский С.А. Николай Бидлоо - организатор и пожизненный руководитель первой отечественной госпитальной школы// Клиническая хирургия. - 1970. - N1. - С.86-.
3. Гейстер Л. Сокращенная анатомия все дело анатомическое кратко в себе заключающая... / в пер. М. Шеина. - СПб., 1757.
4. Генеральный регламент о госпиталях и о должностях, определенных при них докторов и прочих медицинского чина служителей. - СПб., 1735. - С.24-25.
5. Колосов М. А. Павел Захарович Кондоиди // Мед. обозр. - 1913. - Т. 80. - С. 784-788.
6. История Кронштадтского госпиталя. - Л., 1967.
7. Ландшевский А. Исторический очерк кафедры Академической хирургической клиники... - Дис. д-ра медицины. - СПб., 1898. - 119 С. РГИА. - Ф.1294. - Оп. - Вн.17. - Дело 12. 1797.
8. Лихтенштедт И.Р. Биография заслуженного профессора и академика И.Ф. Буша. - Воен.-мед. журн. - 1844. - Ч.43, N2. - С.197-228.
9. Максимович - Амбодик Н. М. Анатомо-физиологический словарь в коем всех наименований частей человеческого тела, до анатомии и физиологии принадлежащие...для пользы российского юношества в первое напечатанное трудами и иждивением Максимовича-Амбодика... - СПб., 1783. - [10], LXVIII, 160 - 137 с.
10. Медична енциклопедія. У 4-х томах.
11. Палкин Б.Н. Возникновение медицинской канцелярии в 18 веке и первый период ее деятельности // Советское здравоохранение. - 1974. - N4. - С.63-66.
12. Палкин Б.Н. Реформы конца XVIII - начала XIX столетия в области медицинского образования в России // Советское здравоохранение. - 1981. - N8. - С.71-74. РГИА. -
13. Таренецкий А.И. Кафедра и музей нормальной анатомии при Императорской Военно-Медицинской Академии в С.-Петербурге за 100 лет : Исторический очерк. - СПб., 1895. - 339 с.
14. Чистович А.Я. История первых медицинских школ в России. - СПб., 1883. - С.24-56.