Значну увагу вчені України приділяють лікарським засобам, що сприяють корекції здоров’я населення в екологічно неблагополучних регіонах країни, в тому числі тих, що постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС. Більшість дослідників фармакології рослинних препаратів і фітотерапії вважають доцільним запропонувати використання з цією метою препаратів ехінацеї, яка сприяє адаптації більшості систем організму в екстремальних умовах навколишнього середовища [1, 2, 3].
Фахівцям добре відомі 3 з 9-ти видів ехінацеї: пурпурова, бліда, вузьколистова. В Україні більш широко застосовують препарати ехінацеї пурпурової [4, 5].
Відомо, що американські індіанці частіше від інших рослин прерій застосовуали ехінацею. Із свіжого кореня ехінацеї індіанці племен Великих Рівнин готували мазі, настої, порошки для боротьби з лихоманкою, застудою, укусами тварин, комах, проти зубного болю, для лікування ран, опіків.
В медичній практиці використовують надземну частину та корінь ехінацеї. В Україні вживають препарати переважно ехінацеї пурпурової [6]. Мешканцям України відомі вітчизняні настойка та рідкий екстракт ехінацеї, що призначають тричі на добу по 20 крапель. Зручною лікарською формою для застосування всередину вважають таблетки Ехінацея–ратіофарм по 100 мг, біологічно активною речовиною яких є висушений сік із свіжої трави ехінацеї пурпурової. Цей препарат діє триваліше, ніж галенові препарати, тому дорослим і дітям старшим за 12 років рекомендують вживати препарат по 1 таблетці двічі на добу, незалежно від приймання їжі. Тривалість лікування в кожному конкретному випадку повинен визначати лікар. Таблетована форма ехінацеї зручна для зберігання та транспортування.
Механізм дії препаратів ехінацеї визначається комплексом унікальних біологічно активних речовин. Водорозчинний полісахаридний комплекс (геміцелюлоза, целюлоза, інулін, пектин, крохмаль, арабіногалактан, арабінорамногалактан) обумовлює імунорегулюючий вплив ехінацеї: активацію фагоцитозу, стимуляцію синтезу інтерферону, збільшення кількості Т-лімфоцитів, підвищення активності Т-супресорів, гранулоцитів. Таким чином, імуномодулююча дія ехінацеї обумовлена впливом на клітинний імунітет. Імуномодулюючий ефект ехінацеї зумовлюють також фенольні сполуки-флавоноіди (апігенін, ізорамнетин, кверцетин, кемпферол, 3-рутозид, лютеолін, рутин), сапоніни, вітаміни (особливо кислота аскорбінова, b-каротин), глікопротеіни, ненасичені жирні кислоти, кумарини, складові частини ефірних олій, біметали (цинк, селен, марганець, залізо, мідь, кобальт) [7, 8, 9]. Завдяки імуномодулюючим властивостям, ехінацею рекомендують для лікування хворих із хронічним пієлонефритом та з цукровим діабетом, при застосуванні лазеротерапії, при хронічному обструктивному бронхіті, в тому числі у шахтарів.
Слід зазначити, що механізм дії препаратів ехінацеї складний. Всі препарати мають антиоксидантну дію: знижують вміст показників перекисного окислення ліпідів (малонового диальдегіду, дієнових кон’югатів), активність показників пошкодження клітинних мембран (аланінаміно- та аспартатамінотрансферази), підвищують вміст та активність показників антиоксидантного захисту (активність супероксиддисмутази, каталази, церулоплазміну), показників глутатіонової системи в крові, слині, клітинах міокарда, печінки в умовах експериментальної патології та при різних захворюваннях [10, 11, 12, 13, 14, 15]. Існує припущення про можливий стимулюючий вплив ехінацеї на активність аденілатциклази і адренорецептори. Завдяки вищезазначеним механізмам, реалізуються гепатопротекторний, антитоксичний, протизапальний, протиульцерогенний, радіопротекторний, кардіопротекторний, адаптогенний ефекти. Є повідомлення про те, що препарати ехінацеї підвищують потенцію, мають протимікробну, противірусну, фунгіцидну, регенеруючу, мембраностабілізуючу, протиалергічну, гіпохолестеринемічну, гіпоглікемічну, протипухлинну, спазмолітичну дії [8, 16, 17, 18].
Препарати ехінацеї привертають увагу педіатрів завдяки швидкому всмоктуванню в травному каналі, широкому діапазону терапевтичного впливу. Препарати ехінацеї ефективні в комплексній терапії дітей з харчовою алергією, гострими респіраторними захворюваннями дихальних шляхів, під час щеплення, при лікуванні тонзилітів та міокардіодистрофій. Отримано дані про можливість застосування препаратів ехінацеї в стоматологічній практиці у хворих з алергічними ураженнями слизової оболонки порожнини рота та при парадонтозах [19, 20].
Препарати ехінацеї призначають здебільшого в складі комплексної терапії при імунодефіцитних станах, захворюваннях, що характеризуються пригніченням функції імунної системи, захворюваннях верхніх і нижніх дихальних шляхів, вірусних інфекціях, алергічних станах (атопічний дерматит, екзема), захворюваннях, що супроводжуються запаленням (пієлонефрит). Ехінацея попереджує негативний вплив на організм радіації при застосуванні променевої терапії, а також в екстремальних ситуаціях. Доцільно включати її до складу комбінованої терапії хронічних захворювань спільно з антибіотиками. Препарати ехінацеї стимулюють неспецифічний імунний захист і підвищують ефективність комбінованої терапії. Встановлено, що препарати ехінацеї взагалі добре поєднуються з іншими медикаментами.
Препарати ехінацеї, як правило, не викликають побічних ефектів, але при підвищеній індивідуальній чутливості можливі алергічні реакції (висипи, свербіж, задуха, запаморочення, пониження артеріального тиску).
Серед протипоказань до деяких її препаратів вказують туберкульоз, лейкемію, ревматизм, захворювання сполучної тканини, розсіяний склероз, інші аутоімунні захворювання, СНІД.
Таким чином, більшість повідомлень експериментального і клінічного характеру стверджують раціональність застосування препаратів ехінацеї як засобів профілактики екологічної агресії індустріально розвинених країн, завдяки імунокоригуючим та адаптогенним можливостям. Крім того, вищезазначені результати досліджень є підставою до включення препаратів ехінацеї до схем комплексного лікування широкого спектру захворювань для сумації або потенціювання засобів базисної терапії.
1. Чекман І. С. Клініко-фармакологічні властивості ехінацеї. Ліки України, 2001, №3, с. 25-26.
2. Самородов В.П., Поспелов С.В. Эхинацея на рубеже ХХI века. Проблемы, тенденции, перспективы. — Вісн. Полтавського держ. сільськогосподарського інституту, 2000, №3, c. 90-97.
3. Середа А.В., Моисеева Г.Ф. Биологически активные вещества и стандартизация лекарственных растений рода Echinacea. // Фармаклогия, 1998, с. 13-23.
4. Поспелов С.В., Самородов В.П. Особенности развития корневой системы эхинацеи бледной
5. (Echinacea pallida) (Nutr.) первого года вегетации.//Вісн. Полтавського держ. сільськогосподарського інституту, 2001, №1, с. 66-76.
6. Чекман І.С.Клінічна фітотерапія.Природа лікує, Киев, 2000, 510 с.
7. Мамчур Ф.І., Зузук Б.М.,Василишин А.А. Хімічний склад, фармакологічні властивості рослин роду Echinacea (Asteraceae).// Фарм. журнал, 1993, №2, с.38-40є
8. Садова О.М., Куцик Р.В., Зузук Б.М. и др. Влияние полисахаридов из корневищ эхинацеи пурпурной на иммунный статус и факторы неспецифической реактивности организма. //Изучение и использование эхинацеи: Материалы межд. научн. конференции, Полтава, 1998.
9. Мнушко З.Н., Грекова И.А., Пестун И.В. Конкурентная способность иммуностимулирующих лекарственных средств с позиции потребителей.// Провизор, 2000, №6, с. 11-16.