Головні завдання міністерства насамперед, треба привести у відповідність з реальними можливостями країни і сучасними вимогами нормативно-правові засади всієї нашої роботи. Це стосується і Закону "Про цивільну оборону України" і документів Чорнобильського законодавства. Особливої уваги потребують питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, організації розгалуженої аварійно-рятувальної служби, вироблення чіткого статусу рятувальника, визначення економічних важелів підвищення рівня техногенної безпеки, а також шляхів взаємодії з міжнародними організаціями, ураховуючи загально-гуманітарну діяльність.
Дуже важливий напрям роботи - створення бази для точного, достеменного науково-математичного прогнозування можливих наслідків надзвичайних ситуацій, щоб мати змогу виробити дійові превентивні заходи щодо зниження небезпеки і оперативної підтримки сил реагування та допомоги людям, які потерпають від цього. Стоїть завдання моделювання аварійних ситуацій (особливо на АЕС, велетнях хімічної промисловості, в системі Дніпровського каскаду гідроспоруд, сейсмонебезпечних районах), дій рятівних служб, поведінки людей.
Міністерство надає великого значення розширенню мережі формувань Цивільної оборони - з тим, щоб на кожну область (а також Автономну Республіку Крим) припадала одна військова частина. Вже до кінця 1997 року один такий підрозділ контролюватиме і обслуговуватиме 2 області.
Ми продовжимо роботу в напрямі формування і вдосконалення попереджувально-рятувальної тріади, яка включає сухопутний, повітряний і акваторіально-басейновий аспекти убезпечення всіх проявів життєдіяльності країни. Крім цього, розпочато процес створення спеціальних воєнізованих формувань, серед яких першою, я б сказав, елітною, буде Полтавська головна воєнізована протифонтанна частина.
Треба кардинально змінити форми і зміст підготовки управлінського складу і рятувальних підрозділів на основі відмови від схоластичного навчання і наближення до реальних умов та особливостей, характерних для конкретних галузей, об'єктів, місцевостей.
У сфері уваги міністерства і питання сейсмічної безпеки, а також тих надзвичайних ситуацій, які можуть загрожувати нашій землі внаслідок надмірного й необгрунтованого застосування засобів хімізації сільськогосподарського виробництва.
Одне з серйозних завдань - підвищення рівня підготовки населення з питань цивільної безпеки. Аналіз свідчить, що більшість надзвичайних ситуацій виникає внаслідок порушення правил безпеки у побуті. Отже, важливою є поінформованість людей, куди звертатися. Потрібні такі інформаційні комунікації, щоб між сигналом про лихо, яке терпить людина, до надання їй допомоги минало мінімум часу.
І нарешті, треба чітко визначити порядок взаємодії між усіма міністерствами й відомствами, які надають людям різні види допомоги (медичну, протипожежну, здійснюють контроль техніки безпеки на виробництві, в побутових умовах тощо).