Приймаючи все це до увагу, можна зробити висновок, що наркоманія і схильність до вживання наркотиків як ненормальні форми поводження є сумою різних факторів, обумовлених як індивідуальними, так і соціальними особливостями. А також комбінацією тих і інших.
З погляду психології наркоманія розглядається як проблема особистості, що приймає наркотики, у визначеному соціально-культурному контексті. Звідси стає зрозумілим, що для ефективної реабілітаційної роботи необхідна реалізація комплексного підходу, що включає в себе роботу з особистістю наркомана, його найближчим мікросоціальним оточенням, а також із суспільством у цілому: воно повинно змінити своє відношення до наркотиків так, щоб, принаймні, не підкріплювати їхні відносини до себе як до соціальних ізгоїв, невдахам або бунтарям.
Аналізуючи результати мого дослідження, я зробив такі висновки:
- моя гіпотеза про те, що наркоманія глибоко вкоренилася серед молоді насправді не справдилася, регулярно вживають наркотики лише 10% опитаних мною респондентів;
- з’ясувалося, що причиною першого вживання наркотиків являються такі: спроба зняти стрес (10%), бажання попробувати (27%), вплив компанії (37%), а також серед 7% респондентів вияснилось, що причиною також можуть бути такі як бажання стати старшим, бажання нових відчуттів та інші;
- моя гіпотеза про те, що молодь починає вживати наркотики ще не досить в зрілому віці відносно справдилася: 57% опитаних респондентів вперше вжили наркотик в віці від16 до 20 років. А це значить, що слід звернути увагу на виховання молодого покоління, поглибити пропаганду проти наркотиків серед підростаючого покоління;
- більшість респондентів також як і я вважають, що наркотики – це порок, якого важко позбутися.
Також, як і було раніше сказано, всі респонденти згодились з тим, що наркотики несуть згубну дію на організм людини.
Практичні рекомендації
Основний акцент повинний ставитися на міри первинної, превентивної профілактики, спрямованої на підтримку і розвиток умов, що сприяють збереженню фізичного, особистісного і соціального здоров'я, і на попередження несприятливого впливу на нього факторів соціальної і природної сфери. Первинна профілактика є масовою і найбільш ефективною. Вона ґрунтується на комплексному системному дослідженні впливу умов і факторів соціального і природного середовища на здоров'я населення. До заходів первинної профілактики відносяться міри захисту, що можуть впливати або на шляху несприятливого впливу наркопровокуючих факторів, або на підвищення стійкості організму людини до несприятливих факторів.
Вторинна профілактика – запобігання рецидивів після лікування ранніх форм алкоголізму і наркоманії. Третинна профілактика – реабілітація у важких випадках кількаразових рецидивів і безуспішного лікування.
Необхідність первинної профілактики визнається сьогодні і лікарями, і педагогами, і громадськістю. Однак організація і реалізація різних форм профілактики хімічних залежностей зіштовхуються з цілим поруч труднощів: одна з найважливіших проблем – консолідація зусиль установ і відомств, так чи інакше мають відношення до профілактики молодіжної наркоманії; населення надзвичайне слабко інформоване про наркоманію серед підлітків і тій погрозі, що вона представляє для країни і для кожної людини.
Додаток
Шановний друже!
Я прошу виділити небагато часу до моєї анкети і відповісти на декілька неважких запитань, щоб допомогти моєму дослідженню. Прошу відповідати чесно. Анонімність та конфіденційність гарантую. Більшість питань підсвідомлюють однозначну відповідь, тільки там, де є вказівки можливі декілька варіантів відповіді; питання, що не відносяться до вас можна пропускати.
Завчасно дякую!
1. Чи вживали Ви коли не будь нехай навіть слабкий наркотик?
а) так;
б) ні.
2. В якому році Ви спробували вперше наркотики?
а) до 15 років;
б) від 16 до 20 років;
в) після 20 років.
3. Через яку причину Ви вирішили вжити наркотики?
а) вплив компанії;
б) спроба зняти стрес;
в) бажання попробувати;
г) свій варіант відповіді________________________
_________________________________________________
4. Які найсильніший наркотик Ви вживали (вживаєте)?
а) “травку”;
б) “ангідриду”;
в) свій варіант відповіді________________________
_________________________________________________
5. Чи завжди Ви можете відмовитись від пропозиції вжити наркотик?
а) так;
б) не завжди;
в) ні.
6. Як Ви вважаєте, наркотики шкодять здоров’ю?
а) так;
б) ні.
7. Ви регулярно вживаете наркотики?
а) так;
б) ні.
Вкажіть вашу стать:
а) жіноча;
б) чоловіча.
Література
Закон України „Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними”.
15 лютого 1995 року N 62/95-ВР
1. Актуальные проблемы социологии девиантного поведения и социального контроля/ под.ред. Я.И.Гилинского. - М.: ИС ран, 1992.
2. Афанасьев В.С., Гилинский Я.И. Девиантное поведение и социальный контроль в условиях кризиса российского общества - СПб.: СПбФ ИС РАН, 1995.
3. Батыгин Г.С. Обоснование научного вывода в прикладной социологии. - М.: Наука, 1986; Батыгин Г.С. Лекции по методологии социологических исследований: Учеб. для высш. учеб.заведений. - М.: Аспект Пресс, 1995.
4. Башкатов И.П. Психология групп несовершеннолетних правонарушителей (социально-психологические особенности). — М.: “Прометей”, 1993. — 251 с.
5. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. — Спб.: Питер, 1998.
6. Гилинский Я.И., Афанасьев В.С. Социология девиантного (отклоняющегося) поведения: Учебное пособие. - СПб: СПбФ РАН, 1993.
7. Гунський Ю. І., Шаповалова В. А., Кутько І. І., Шаповалов В. В. Лікарські засоби у психофармакології. — Київ: Здоров’я; Xарків: Торсінг, 1997. — 288 с.
8. Мачковский Г. И. Наркомания среди молодёжи в капиталистических странах. — М.: Изд-во ВНИИ МВД CCCР, 1979. — 60 с.
9. Научная информация по вопросам борьбы с преступностью. — М.: Изд-во ВНИИ ПУЗП, 1987. — № 100. — 131 с.
10. О наркомании в некоторых капиталистических странах. — М.: Изд-во ВНИИ ОП, 1969. — 47 с.
11. Пелипас В. Е., Рыбакова Л. Н., Цеглин М. Г. Проблемные ситуации в сфере профилактики злоупотребления психоактивными веществами среди детей и подростков // Вопросы наркологии. — 1998. — № 4. — С. 70–75.
12. Шаповалова В. А., Заболотный В. А., Депешко И. Т. и др. Фармацевтический анализ лекарственных средств // Под общ. ред. В. А. Шаповаловой. — Харьков: Рубикон, 1995. — 400 с.
13. Шаповалова В. А., Шаповалов В. В. Справочник по правовой и судебной фармации. — Харьков: Торсинг, 1997. — 656 с.