Прогнозування попиту для різних товарів різне по складності. Наприклад, для автомобільних коробок передач або хімічної сировини розміри попиту досить очевидні. А попит на товари, що мають різнопланове призначення, не так очевидний. Ще складніше прогнозувати попит на споживчі товари, де нарівні з чинниками, які можуть бути вельми точно визначені на майбутнє, наприклад, зміну середнього прибутку, діють чиники, що не піддаються суворому аналізу і вимірюванню, наприклад, смаки і переваги споживачів, мода, демонстраційний ефект і т.п. Ні статистичний облік, ні економіко-математичне моделювання ринкової ситуації не в змозі достовірно визначити тенденції зміни попиту на конкретний товар.
Прогнозування можна здійснювати різними способами: можна перенести виявлені тенденції минулого на майбутнє. Можна врахувати можливість зміни тенденцій в зв'язку із зміною якого-небудь чинника, зокрема, прибутку на душу населення.
Короткострокові прогнози попиту робити важче, ніж довгострокові. Попит важжко піддається прогнозу, і ще важче цілеспрямованому впливу.
При визначенні обсягів виробництва не можна не враховувати виробництво цього ж товару іншими виробниками конкурентами. При розв'язанні цього питання важливо визначити міру насиченості ринку, а також насиченість господарської сфери підприємницькою ініціативою і діяльністю. Якщо ці показники невисокі, то можна сподіватися на успішний пошук виробничої ніші. Методи визначення цих заходів різні: вивчення довідкових рекламних видань, статистики, конкретний аналіз.
Визначивши очікуваний рівень попиту, необхідну і можливу пропозицію з боку фірми можна визначить можливий обсяг виробництва. Визначення ціни продукції треба проводити з урахуванням ряду чинників:
ціна повинна покривати витрати на виробництво одиниці продукції і приносити підприємству прибуток;
ціна повинна орієнтуватися на ціни конкурентів, тобто не перевищувати їх при відповідності функціональних характеристик і якості товару, і при можливості бути нижчою за ціни конкурентів, щоб стимулювати попит на продукцію даної фірми;
ціна повинна відповідати ціні попиту, тобто максимальній ціні, яку покупці повинні заплатити за дану продукцію.
Попит на ресурси є залежним від попиту на готову продукцію, тому насамперед визначаються види продукції, виробництво яких буде користуватися найбільшим попитом і принесе найбільший прибуток. Отримання найбільшого прибутку означає, що продукція буде проводитися з меншими витратами. Відомо, що значну частину витрат складають витрати на матеріальні ресурси, тобто ресурси необхідні на виробництво даної продукції. Тому з певних видів продукції необхідно вибрати ті види продукції, виробництво яких буде приносити найбільший питомий прибуток, тобто прибуток на одиницю продукції. Для цього пропонується вирішити задачу про планування виробництва. Початковими даними для рішення задачі є: види продукції, яке може випускати дане виробництво, види ресурсів, якими має в своєму розпорядженні підприємство і їх запаси, питому витрату кожного вигляду ресурсу на виробництво кожного виду продукції, ціна від реалізації одиниці продукції, а також вартість одиниці кожного вигляду ресурсу. Внаслідок рішення задачі ми отримаємо ті види продукції, які необхідно проводити і в якій кількості, а також сумарний прибуток від реалізації всієї продукції, що випускається.
Передбачимо, підприємство може випускати 10 різних видів продукції:
Х1 книги в твердих палітурках, шиті ниткам. Питома
прибуток. .................................................................210 од.
Х2 словники. Питомий прибуток. ..................................460 од.
Х3 книги в обкладинці, БКС. Питомий прибуток. .........290 од.
Х4 журнали. Питомий прибуток. ................................ .260 од.
Х5 атласи. Питомий прибуток. ................................... .250 од.
Х6 каталоги. Питомий прибуток. ............................... ..230 од.
Х7 монографії. Питомий прибуток. ........................ ...440 од.
Х8 брошури. Питомий прибуток. .............................. .240 од.
Х9 настільні календарі. Питомий прибуток. .......... .190 од.
Х10 рекламні проспекти. Питомий прибуток. ......... .250 од.
Для виробництва цих видів продукції використовуються наступні ресурси, які є на складі у вказаних розмірах:
V1 папір офсетна №1. ...........................................4000 т.
V2 нитки. ...............................................................3900 кг.
V3 фарба друкарська, чорна. ...............................4200 кг.
V4 клей. .................................................................3400 кг.
V5 картон. .............................................................3600 кг.
V6 палітурний матеріал. ......................................5500 кг.
V7 папір для образцов. ........................................1700 кг.
| Запаси ресурсів | Затрати ресурсів на виробництво 1-го вида продукції | Назва запасів | |||||||||
| 4000 | 4 | 4 | 8 | 6 | 3 | 4 | 6 | 2 | 1 | 7 | v1 |
| 3900 | 4 | 0 | 3 | 6 | 7 | 7 | 3 | 9 | 3 | 3 | v2 |
| 4200 | 6 | 8 | 9 | 5 | 2 | 3 | 9 | 3 | 4 | 2 | v3 |
| 3400 | 0 | 7 | 3 | 0 | 2 | 9 | 6 | 0 | 3 | 5 | v4 |
| 3600 | 7 | 5 | 7 | 0 | 0 | 4 | 8 | 6 | 3 | 4 | v5 |
| 5500 | 2 | 7 | 4 | 4 | 9 | 4 | 5 | 6 | 7 | 5 | v6 |
| 1700 | 0 | 7 | 7 | 1 | 3 | 0 | 0 | 0 | 0 | 7 | v7 |
| Прибутки | |||||||||||
| від реалізації | 210 | 460 | 290 | 260 | 250 | 230 | 440 | 240 | 190 | 250 | |
| 1-ці продукції | x1 | x2 | x3 | x4 | x5 | x6 | x7 | x8 | x9 | x10 | |
Після рішення задачі були отримані наступні дані:
| Базис | Значення |
| X8 | 2.14118 |
| V5 | 279.4032 |
| V1 | 83.69941 |
| X5 | 353.8334 |
| X7 | 365.4372 |
| X6 | 4.848736 |
| X10 | 91.21426 |
| F | 273683 |
1. Рекомендована для виробництва продукція X5, X6, X7, X8, X10 з розміром виробництва (див. таб.)
2. Залишки ресурсів сировини V5, V1 з розмірами залишку (див. таб.)
3. Розмір питомого прибутку F рівної 273683 грошові одиниці
Внаслідок проведення оптимізаційних розрахунків отримуємо сумарний прибуток 273683 даний. од. При цьому підприємство виробить:
91 тыс. ед. — рекламных проспектов,
354 тыс. ед. — атласов,
365 тыс. ед. — монографий,
5 тыс. ед. — каталогов,
2 тыс. ед. — брошюр.
Невитраченими залишилися: картон (279 тонн),
папір офсетний (83,7 тонни).
Всі інші запаси витрачаються повністю.
Для виробництва продукція вибиралася по найменших витратах на виробництво одиниці продукції і по найбільшому прибутку від реалізації одиниці товару.
Таблица №1.
Ефект прибутку і ефект заміщення.
Таблиця №2.
Загальна крива попиту.
Таблиця №3.
Парадокс Гіффена.
Динамічна спіраль або циклічні коливання попиту і пропозиції
Висновок.
Ринковий процес складається з безлічі актів обміну товарами і послугами. У кожному такому акті бере участь продавець, на стороні якого виступає пропозиція товару, і покупець, що представляється попитом на товари. Попит і пропозиція є тісно пов'язаними і безперервно взаємодіючими категоріями і служать зв'язуючим механізмом між виробництвом і споживанням. На величину попиту, як індивідуального, так і сукупного, впливають цінові і нецінові чинники, які повинні чітко відстежуватися на постійній основі спеціальними відділами.