Крива попиту D5 – абсолютно нееластична і набирає горизонтального вигляду. Це також теоретичний випадок, бо за таких обставин покупці мусіли б повністю відмовитись від певного товару при зростанні ціни на нього або ж купити необмежену його кількість, що перечить закону обмеженості ресурсів. Проте, як і в попередньому випадку, така ситуація можлива на якомусь певному проміжку ціни.
Таке положення кривої попиту можливе і в інших, більш реальних, умовах. Така ситуація складається, коли на ринку існує абсолютна конкуренція і один виробник не може вплинути на загальний ринок. Отже, підвищивши ціну на товар, компанія не зможе продати свою продукцію, бо цей товар пропонує багато продавців по нижчій, загальнодоступній ціні. Оскільки ціна залишається постійною, то кожна додаткова продана одиниця збільшує загальний дохід на величину ціни. У випадку конкуренції крива попиту, що стосуєтья окремої фірми, і крива граничного продукту співпадають.
Дугова еластичність попиту дає загальний метод визначення “середньої” еластичності на проміжку відрізка АВ кривої D. Важливо зауважити , що крива попиту має різну еластичність для кожного відрізка. Тому для точного визначення еластичності використовують точкову еластичність попиту, яка дає змогу виміряти еластичність попиту в характерних точках кривої попиту D.
Тут можливі наступні випадки:
1. Точка А перебуває вище середини кривої D.
Edв точці А буде визначатись за формулою 0Р/РТ, де
0 – початок координат,
Р – ціна,
Т – точка перетину кривої попиту Dз вертикальною віссю.
Оскільки ОР>PT, то Ed в точці А більше за одиницю. Отже, попит у точці А є еластичним. Це дає змогу зробити висновок, що в усіх точках, які знаходяться вище від середини кривої попиту D аж до перетину її з вертикальною віссю, попит буде еластичним Ed > 1.
2. Точка А перебуває нижче від середини кривої D. Тоді Edв точці А = ОР/РТ.Оскільки ОР < РТ , то Edв точці А менше за одиницю, отже попит в точці А буде нееластичним. З цього випливає, що у всіх точках, розташованих нижче від середини кривої D аж до перетину з горизонтальною віссю, попит буде нееластичним. Ed < 1.
3. Точка А знаходиться на середині кривої D. Тоді Edв точці А = ОР/РТ. Оскільки ОР=РТ, то Edв точці А є одинично еластичним. Ed = 1.
У точці перетину кривої попиту Dз вертикальною віссю попит буде безмежно еластичним. Ed =¥.
У точці перетину кривої попиту Dз горизонтальною віссю попит буде абсолютно нееластичним. Ed = 0.
Із сказаного вище випливає наступний висновок: якщо крива попиту має постійний нахил, то еластичність попиту різна в кожній точці кривої D. У точках, які знаходяться вище від середини кривої D, попит еластичний (Ed > 1). У точці, що перебуває на середині кривої D, попит є одинично елатисчним (Ed = 1). І у точках, що знаходяться нижче від середини кривої D, попит є неелатичним (Ed < 1). Тобто точкова еластичність попиту зменшується під час руху вниз по кривій D.
Досліджуючи еластичність попиту, економісти згрупували чинники, що впливають на неї по групах і виявилось, що найбільшу роль на зміну еластичності попиту мають наступні фактори: замінюваність товару, питома вага видатків на товар у бюджеті споживача, належність товару до предметів розкоші чи до предметів першої необхідності, доповнюваність товару, період часу за який простежується зміна еластичності. Щоб краще зрозуміти вплив цих чинників, варто розглянути їх детальніше.
Замінюваність.
Великий вплив на еластичність товару має наявність товарів-замінників (товарів субститутів). Ми знаємо, що підвищення ціни на товар сприяє підвищенню попиту на товар-субститут так, як покупці переходять на інший товар, зазвичай, дешевший. Відповідно для товару, у якого є товар-субститут з дуже близькими показниками і ціною, попит буде відносно еластичним, бо для покупців не справлятиме великих клопотів перехід на інший товар. Це може бути гречана крупа: при підвищенні ціни на цю крупу, покупці зменшать споживання її і перейдуть на іншу, приміром, на рис чи іншу, схожу. Протилежним прикладом є сіль – товарів замінників немає, отже покупці не зможуть перейти на інший товар, відповідно, попит на сіль є відносно нееластичним (а якщо говорити про харчову сіль – абсолютно нееластичним).
Питома вага видатків на товар у бюджеті споживача.
Питома вага товару в бюджеті покупок має прямо пропорційний вплив на еластичність попиту – чим більша частка, тим вища еластичність. Тобто товари, які коштують багато (дорогий одяг, дорогоцінності, автомобілі, нерухомість), характеризуються високою еластичністю, адже споживач задумається чи купляти йому нову машину або ж квартиру, чи почекати поки ціни впадуть. Що ж до дешевих товарів (супутніх), то тут ситуація протилежна - споживач не реагує так сильно на зміну ціни і продовжує купляти ці товари. Попит для них є відносно нееластичним. Прикладом можуть бути сірники, пакети для сміття, кульки.
Предмети розкоші і предмети першої необхідності.
Попит на предмети першої необхідності, як правило, нееластичний , а на предмети розкоші – еластичний. Хліб і електроенергія – предмети першої необхідності . Навіть якщо ціни піднімуться, споживачі істотно не змінять свого споживання. Відповідно, підвищення зміна ціни на предмети розкоші дуже вплине на рішення споживачів відносно покупки цих товарів.
Доповнюваність.
Взаємодоповнювані (комплементарні) товари мають значний вплив на еластичність попиту. Якщо якийсь товар є доповненням товару, який займає значну частку в бюджеті видатків споживачів, то попит на цей товар буде нееластичним. Прикладом може бути страховка при міжнародних подорожах – вартість квитків та інших розходів відіграє значний вплив на рішення споживачів щодо поїздки, а вартість страховки до уваги мало приймається.
Час.
Важливе значенння при визначенні еластичності попиту відіграє час, протягом якого споживачі приймають рішення про покупки. Так, в коротких відрізках часу попит менш еластичний, ніж в довгих. Це пояснюється інерційністю. Тобто покупцям потрібно більше часу щоб пристосуватись до нових умов, вони можуть замінити даний товар на інший або ж пристосуватись до економнішого використання цього товару. Класичним прикладом є ціна на бензин. Коли в 70-х роках в Європі стрімко зросли ціни на бензин, споживачі старались скоротити об’єми своїх поїздок, але це мало що дало і попит на бензин не зазнав великих змін. Проте через деякий час він почав падати. Це пояснювалось пристосуванням до нових умов – покупці купляли економніші автомобілі, купляли житло в районах ближчих до місць праці, користувались послугами муніципального транспорту. Ще одна причина вищої еластичності в довгих періодах – до нових умов пристосовуються не лише споживачі, а й виробники. Останні починають випуск товарів-замінників з кращими якісними показниками і по меншій ціні, а як раніше зазначалось, наявність товарів-замінників є визначальним чинником еластичності попиту.
Коефіцієнти цінової еластичності попиту для кожного товару чи послуги визначаються за допомогою відповідних розрахунків. Ці коефіцієнти з часом змінюються і є різними в один і той же час для різних країн. Для прикладу наведемо таблицю коефіцієнтів еластичності попиту на деякі товари і послуги у США, розраховані емпіричним методом.
Таблиця 1
Коефіцієнти цінової еластичності попиту
на деякі товари і послуги у США
| № | Товари і послуги | Цінова еластичність |
| 1 | Електроенергія в домашньому господарстві | 0,13 |
| 2 | Хліб | 0,15 |
| 3 | Одяг і взуття | 0,20 |
| 4 | Медичне обслуговування | 0,31 |
| 5 | Яйця | 0,32 |
| 6 | Газети і журнали | 0,42 |
| 7 | Тютюнові вироби | 0,46 |
| 8 | Яловичина | 0,64 |
| 9 | Автомобільні шини | 0,86 |
| 10 | Квитки в кінотеатри | 0,87 |
| 11 | Ресторанні страви | 2,27 |
| 12 | Баранина | 2,65 |
Еластичність попиту за доходом
та перехресна еластичність попиту
Розглянуті вище два види еластичності дозволяють досить точно виявляти існуючі зв'язки між зміною ціни і величини попиту певного товару. Економісти використовують також й інші види еластичності, які застосовують з метою вивчення впливу нецінових чинників (рівень цін заємозамінних та взаємодоповнюваних товарів, середній дохід споживачів певного товару) на допит у цілому.
Чутливість попиту до змін у доході, тобто гранична величина переміщення кривої попиту, у разі зміни доходу, вимірюється за допомогою еластичності попиту за доходом. Цей вид еластичності визначається як відношення відсотка зміни величини попиту на товар до відсотка зміни доходу споживачів цього товару. Вимірювання еластичності попиту за доходом базується на припущенні, що ціна товару в конкретний момент не змінюється. Використовуючи знайомі нам позначення Q1 і Q2, які характеризують величину попиту до і після зміни доходів (початковий рівень доходу позначимо як Y1, а кінцевий – Y2), формулу середньої точки для обчислення коефіцієнта еластичності попиту за доходом (incomeEd) можна виразити так:
| IncomeEd = | відсоток зміни величини попиту на продукт |
| відсоток зміни величини доходу |
або ж, використовуючи наші позначення :
| income Ed | = | (Q2-Q1) |
| (Q2+Q1) | ||
| (Y2-Y1) | ||
| (Y2+Y1) |
Числове значення еластичності попиту за доходом тісно пов’язане з поняттям нормальних товарів (їх ще називають товарами вищої споживчої цінності) і товарів нижчої споживчої цінності. Для нормальних товарів підвищення доходу викликає підвищення попиту на них. Оскільки в цьому випадку дохід і попит змінюються в одному і тому ж напрямі, еластичність попиту за доходом на товари вищої споживчої цінності матиме додатний коефіцієнт. Навпаки, для товарів нижчої цінності збільшення доходу викликає зменшення попиту. Тут дохід і попит змінюються в протилежних напрямах, тому еластичність попиту за доходом для товарів нижчої цінності матиме від'ємний коефіцієнт.