Які блага у мікроекономіці розглядаються як товари нижчої цінності? З ростом доходу споживачі прагнуть переключити свій попит на якісніші зразки усіх благ - з дешевих черевиків на дорожчі, з дешевих м'ясних котлет на натуральні біфштекси тощо. Отже, швидше за все, саме низькоякісні варіанти будь-якого товару є благами нижчої цінності в економічному розумінні. З ростом доходу обсяг попиту на такі товари реально зменшується.
Поняття еластичності попиту за доходом є корисним для розуміння ще однієї суттєвої відмінності - між предметами розкоші і предметами першої необхідності.
Економісти вивели таке правило: до предметів розкоші відносять ті блага, для яких коефіцієнт еластичності попиту за доходом більший за одиницю, а до предметів першої необхідності відносять ті блага, для яких цей коефіцієнт менший за одиницю.
Якщо еластичність попиту за доходом перевищує одиницю, то приріст доходу на 1% збільшує обсяг попиту більше ніж на 1% за інших рівних умов. За фіксованих цін це означає, що загальна сума видатків на певний товар також зростає більше ніж на 1%. Таким чином, частка споживчих видатків, що припадають на предмети розкоші, зростає зі зростанням доходів. Звідси випливає, що заможні люди витрачають більшу частку своїх доходів на предмети розкоші, ніж бідні. У відповідності з тими ж аргументами частка споживчих видатків, що припадають на предмети першої необхідності (такі, як шкарпетки і хліб), падає зі зростанням доходу. Це означає, що бідні в загальному тратять більшу частку своїх доходів на предмети першої необхідності, ніж багаті. В міру того, як країна, стає заможнішою, галузі, що виробляють товари нижчої цінності (дешеві і низькоякісні),- звужуються, галузі, що виробляють предмети першої необхідності, - зростають темпом нижче середнього, а галузі з виробництва предметів розкоші, - підвищуються у темпі вище середнього.
Враховуючи зазначену закономірність, можна очікувати, що на початку нового тисячоліття в Україні високими темпами будуть розвиватися такі галузі, як сільське господарство, харчова і легка промисловість. Це випливає із значного зниження рівня реальних доходів переважної більшості українських сімей. У цих умовах галузі, що виробляють предмети першої необхідності, повинні розвиватися темпом вище середнього, а галузі, що виробляють предмети розкоші, мають зростати темпом нижче середнього. В цьому полягає
одна з особливостей розвитку галузевої структури бідної країни на відміну від заможної.
У табл. 2 підсумовані розглянуті нами вище взаємозв'язки між зміною обсягу попиту і зміною доходу.
У табл. З наведено оцінки еластичності попиту за доходом для різноманітних товарів і послуг, розраховані для США. Привертає увагу те, що транспортні засоби у цій країні виступають як предмети розкоші.
| Тип товару | Визначальна характеристика | Еластичність попиту за доходом | Зростання доходу означає, що частка у бюджеті | Приклад |
| Нормальні Товари | Обсяг попиту зростає із зростанням доходу | Додатна | Може зростати або падати | Одяг |
| Предмети Розкоші | Обсяг попиту зростає скоріше, ніж дохід | Більше ніж 1 | Зростає | Спортивні товари |
| Предмети першої необхідності | Обсяг попиту зростає повільніше, ніж дохід | Менше ніж 1 | Падає | Їжа |
| Товари нижчої цінності | Обсяг попиту падає із зростанням доходу | Від'ємна | Падає | Взуття низької якості |
Таблиця 3
| Товари і послуги | Еластичність попиту за доходом |
| Їжа | 0,77 |
| Одяг | 0,82 |
| Житло | 0,89 |
| Транспортні засоби | 1,10 |
| Медичне обслуговування | 1,90 |
| Послуги таксі | 2,80 |
| Предмети туалету | 3,60 |
| Спортивні товари | 3,70 |
Іншим неціновим чинником, що спричинює зміну попиту на певний товар, як раніше зазначалось, є зміна ціни деякого іншого товару. Так, попит на сніданковий маргарин залежить від ціни на масло, а попит на шнурівки – ціни взуття. Для визначення таких змін, використовують поняття перехресної еластичності попиту, яку визначають як відсоткову зміну величини попиту одного товару, зумовлену одновітсотковою зміною ціни на інший товар. Формула середньої точки для обчислення коефіцієнта перехресної еластичності попиту виглядає так само, як формула середньої точки для обчислення коефіцієнта еластичності попиту за ціною, лише чисельник у цьому випадку показує відсоток зміни величини попиту на один товар, а знаменник - відсоток зміни ціни на інший товар.
Перехресна еластичність попиту пов’язана з поняттям товарів-замінників і комплементарних товарів. Оскільки сніданковий маргарин і масло є взаємозамінюваними товарами стосовно один одного, то підвищення ціни на масло збільшує попит на сніданковий маргарин і перехресна еластичність попиту набуде додатного значення. Навпаки, шнурівки і взуття є взаємодоповнюваними товарами і збільшення ціни взуття зменшить попит на шнурівки і в цьому випадку перехресна еластичність набуде від’ємного значення.
При аналізі попиту і пропозиції важко виділити тривалість періоду часу, тобто потрібно визначити періоди часу, через які ми будемо фіксувати зміни. При періоді менше року – короткостроковий період. В цілому, криві і пропозиції за короткий період часу виглядають інакше, ніж за довготривалий.
Для багатьох товарів попит від ціни більш еластичний в довготривалому а не в короткому періоді часу. Це пов’язано з тим, що зміни споживацьких звичок потребують часу, а також з тим, що попит на деякі товари може бути пов’язаний з запасом в останніх інщих товарів, який змінюється повільніше.
Наприклад: різке підвищення цін на бензин зменшує його попит в короткотривалому відрізку часу, однак в довготривалому відтінку часу це зменшує попит на автомобілі.
Для інших товарів попит більш еластичний в довготривалому періоді часу. Це товари довготривалого використання – запас кожного товару в споживачів набагато більший від щорічного об’єму випуску. В результаті невелика зміна в сумарному запасі, яким хочуть заволодіти споживачі, може призвести до великої в процентному вираженні зміні об’єму покупок.
Еластичність попиту по доходу також дуже відрізняється для коротко – і довготривалого перідів. Для більшості товарів і послуг еластичність попиту по доходу більша в довгостроковому перерізі, бо споживачі можуть позволити собі збільшення споживання лище поступово. Для товарів довготривалого використання – зворотня ситуація. Навіть незначне збільшення доходу приводить до різкого збільшення об’єму поточних покупок. Із-за того, що попит на товари довготривалого використання коливається дуже різко у відповідь на короткострокові зміни доходу, галузі, які виготовляють такі товари, дуже чутливі до змін мікроекономічних умов. Це стосується ділової активності – спадів і бумів. Такі галузі називають циклічними – їх стан має тенденцію збільшувати циклічні зміни у ВНП і національному доході.
Висновок
В даній роботі було розглянуто питання попиту та його еластичності в теоретичному ракурсі. Може здатися, що визначення еластичності певного товару носить лише інформативно-статистичний характер, але це не так. На основі показників еластичності певних товарів чи їх груп спеціалісти роблять висновки і прогнози щодо подальшого розвитку ринку цього товару. Для корпорацій має значення реакція покупців на збільшення чи зменшення ціни на товар цього виробника, і залежно від цього буде будуватися маркетингова стратегія даної фірми. В загальнодержавному ракурсі еластичність на певні групи товарів може стати вирішальним показником для вводу чи не вводу в дію певних засобів державного фіскального апарату. Це може бути, наприклад, акцизний збір на певні види товару або ж і ввод універсального акцизу – ПДВ. Саме еластичність вказує, на кого припаде більша частка по сплаті податку: на споживача чи виробника.
Отже, еластичність не є лише статистичним показником. Це дуже необхідний показник впливу цінової політики на попит на даний товар, який дозволяє зрозуміти ті мікроекономічні процеси, на яких побудований весь механізм фінансово-товарного перерозподілу, ім’я якому – ринок.
ЛІТЕРАТУРА
1. Економічна теорія: Макро- і мікроекономіка:Навч. Посібник для студ ВУЗів (за ред. З.Г.Ватаманюка, С.М.Панчишина).-К.:Видав. Дім”Альтернатива”.- 2001.-608с.
2. Крупка М.І., Островерх П.І., Реверчук С.К. Основи економічної теорії: Підручник. – К.:Атіка, 2001. – 344с.
3. Макконел Кемпбел Р., Брю Стенлі Л. Мікроекономіка: Підручник: Пер. з англ. – 13-е вид. – Львів:Просвіта, 1999. – 652с.
4. Основи Економічної теорії: Підручник за ред. С.В.Мочерного. – Тернопіль:АТ “Тарнекс”. 1993. – 688с.
5. Піндайк Роберт С., Рубінфелд Деніел Л. Мікроекономіка: Пер. з англ. – К.:Основи. – 1996. – 648с.