Підземні води
За даними Подільської гідрогеологічної партії режим підземних вод в природних умовах досить різноманітний. Відмічалось підвищення рівня води ( пост №25 Ямпіль від 0,2 м по свердловині №153, до 0,67м по свердловині №150.
Рівневий режим Вінницького підрайону спостерігається на постах Хмільник, Петриківці, Заливанщина та Липовець і характеризується незначним підвищенням грунтових вод від +0, 01 м до +0, 37 м.
На постах Хмільник свд.5 та Липовець свд.312, обладнаних на четвертинний водоносний горизонт, відмічено значний вміст нітратів, що значно перевищує ГДК і досягає 33, 43-74, 67 мг/дм3, крім того по цих же свердловинах загальна жорсткість також не перевищує ГДК і складає 17,2-20,0мг/екв.
Порушений режим
Спостереження за станом підземних вод в порушених умовах проводилось на ділянках інтенсивного водовідбору в т.ч.:
1. м.Бар - "Іванівський" водозабір;
2. м.Крижопіль - водозабір "Голубече";
3. м.Тульчин — ЖуравлІвський водозабір;
4. м. Немирів - водозабір "Скіфський";
5. м. Бершадь - Берландинський водозабір.
Якісний стан підземних вод на даних водозаборах стабільний і аномальних проявів його погіршення не відмічено.
Також важливим фактором інформації про стан підземних вод є потенційні джерела (підприємства) забруднення підземних вод до яких відносяться:
1. Поля фільтрації Бродецького цукрозаводу;
2. Поля фільтрації Махаринецького цукрозаводу;
3. Поля фільтрації Юзефо-Миколаївського цукрозаводу;
4. Поля фільтрації УладІвського цукрозаводу;
5. Поля фільтрації Барського спиртзаводу;
6. Шламонакопичувач ВО “Хімпром”;
7. Склад мінеральних добрив (бувший) ст.Бар;
8. Золошламонакопичувач Ладижинської ТЕС.
На протязі 2001 року на всіх підрємствах були відібрані проби води. Результати аналізів показали, що покращився стан води в районі складів (бувших) зберігання мінеральних добрив с.Войнашівка (ст.Бар). Забруднення продовжує проявлятися тільки в шахтних колодязях №№ 3 і 4. Так в колодязі № 3 мінералізація складає 2649 мг/дм3, NОз- 48 мг/дм3, а в шахтному колодязі № 4 мінералізація - 1122 мг/дмЗ, NОз -11, 5 мг/дм3, жорсткість загальна- 14,5.
Забруднення в районі розташування шламонакопичувача Вінницького хімкомбінату стабільне. Так в шпахтному колодязі №1 мінералізація 1377 мг/дм3, NОз- - 7, 4 мг/дм3, S042- - 506 мг/дм3, жорсткість - 13,6. В шахтній криниці №3 мінералізація - 2018 мг/дм3, S042- - 718 мг/дм3. Район полів фільтрації Бродецького цукрозаводу колодязь № 2 - мінералізація склала
1365 мг/дм3, NОз- - 6, 4 мг/дм3, жорсткість - 15. Колодязь № 3 - мінералізація - 1864 мг/дм3, NОз- - 58.5 (що в 3 рази вище ніж у 2000 році).
Юзефо-Миколаївський цукровий завод, колодязь № 1 - мінералізація 1396мг/дм3, NОз - 87 мг/дм3 при загальній жорсткості 18. На всіх інших підприємствах стан води майже не змінився, вони і надалі є потенційними забруднювачами підземних вод.
Моніторинг сучасних екзогенних геологічних процесів на території Вінницької області включає вивчення зсувних процесів, особливо потенційно-небезпечних зсувів, які впливають на народно- господарські об'єкти, а саме;
м. Жмеринка
ст. Сулятицька, Мог.-Подільського р-ну
3. с. Качківка, Ямпільського р-ну
4. с.Кукули, Піщанського р-ну
5. с. Требусівка, Піщанського р-ну
6. с. Крупське, Крижопільського р-ну
7. с. Вільшанка, Крижопільського р-ну
8. с. Романівка, Бершадьського р-ну
с. Болган, зсувний стаціонар, Піщанського району
В результаті обстеження зсувів у 2001 році не було виявлено жодних ознак їх активізації. Зсувні тіла перебували у фазі тимчасової стабілізації.
Характеристика стану поверхневих водойм області
Контроль стану поверхневих вод проводиться кількома суб’єктами моніторингу: Держуправлінням екології та природних ресурсів, облСЕС, Вінницьким ЦГМ, Південно-Бузьким басейновим водогосподарським об’єднанням (згідно схеми моніторингу у визначених створах), ВО “Вінницяводоканал”, ВАТ “Сутиський завод АЕА” (в районах водозаборів річки Південний Буг: м.Хмільника, м. Калинівки, м. Вінниці, смт. Сутисок).
За даними ВО ”Вінницяводоканал” (моніторинг стану річки проводився щоденно), кисневий баланс знаходився в межах норми, хоча спостерігалося коливання вмісту кисню, пов’язане з біогенними процесами. Середньомісячне значення вмісту азоту амонійного коливалося від 1,06 до 1,66 гранично – допустимих концентрацій, встановлених для рибогосподарських водойм (ГДК1), не перевищувало гранично допустимих концентрацій, встановлених для водойм господарсько- питного призначення (ГДК2). Найбільш забрудненими по цьому інгредієнту є ділянки річки в районі смт. Сутисок.
В теплий період мали місце випадки перевищення ГДК2 по показнику БСК5 (до 1,36 разів). Сольовий склад бузької води стабільний, мінералізація , вміст солей металів знаходився в основному в межах ГДК2, за виключенням вмісту заліза, марганцю, міді. Вміст іонів заліза залишався підвищеним практично на всіх водозаборах від 1,9 до 9 ГДК1 та від 0,3 до 1,5 ГДК2; марганцю від 8 до 10 ГДК1 та від 0,5 до 1,8 ГДК2; міді до 2 ГДК1. З середини другого кварталу спостерігалося постійне бактеріальне забруднення річки Південний Буг. В теплий період практично на всіх водозаборах колі-індекс перевищував нормативи (водозабір м.Вінниці – до 4 разів, м. Хмільника до 11,4 разів, смт Сутисок до 14,7 разів). В четвертому кварталі значне перевищення спостерігалося лише в районі смт. Сутисок.
За даними Південно–Бузького БВО, яке контролює вісім створів постійних спостережень на річці Південний Буг, та два створи постійних спостережень на притоках річки Південний Буг – річках Соб і Рів, вода в річці Південний Буг оптимально мінералізована, середньої жорсткості, кисневий режим задовільний. Всього в 2001р. було відібрано 92 проб води і виконано 2281 аналізів. Із 2189 гідрохімічних аналізів мали місце 93 випадки перевищення ГДК2, що складає 4,2%. В 2000р. відсоток перевищення ГДК2 складав 6,7%.
Із 93 випадків перевищення ГДК 74 випадки припадає на БСКповне, яке перевищує ГДК у 1,1-3,7 рази. Концентрація решти забруднюючих речовин знаходиться нижче ГДК для водойм господарсько-питного водокористування (СанПин № 4630-88).
Вода у річці Південний Буг забруднена органічними речовинами, БСКп = 1,07-3,7 ГДК (75 проб із 80 відібраних). По більшості створів середньорічні показники БСКп залишились практично на рівні 2000 року, крім Глубочекського водосховища та с. Ставки, де БСКп зросло у 1,7 і 1,3 рази відповід-но. Найбільші концентрації органічних сполук були зафіксовані у березні (7,5-9,2 мгO2/дм3) – у період весняної повені з 9 по 22 березня, коли спостерігались максимальні рівні води у р.Південний Буг. У листопаді і грудні 2001 року, коли температура води була 1-3 °С, БСКп знаходилось у межах 8,0-11,0 мгO2/дм3, що свідчить про антропогенний характер забруднення.
Вода у річці Південний Буг характеризується підвищеним показником кольоровості (35,5-56,7 градусів – максимальні значення) – у 13 пробах, під-вищеним вмістом іонів амонію (1,02-3,50 мг/дм3 – максимальні концентрації). Максимальні концентрації нітритів – 0,10-0,36 мг/дм3, нітратів – 5,3-7,6 мг/дм3, що значно нижче ГДК для водойм госппитного водокористування. Наявність підвищенного вмісту забруднюючих речовин групи азоту свідчить про інтенсивно протікаючі процеси біологічного окислення органічних сполук. Вміст біогенних елементів групи азоту та заліза загального у порівнянні з 2000 роком незначно знизився по всім створам.
Якість води Сутиського водосховища за більшістю гідрохімічних показників гірша порівняно з якістю води річки Південний Буг вище м.Вінниці (район питного водозабору). Це свідчить про те, що скиди ВО “Вінницяводоканал”, який є одним з основних підприємств забруднювачів Вінницької області, негативно впливають на формування якості води в річці Південний Буг нижче м.Вінниці.
На радіологічне дослідження в 2001р. було відібрано 84 поверхневих проб і виконано 84 спектрометричних досліджень. В пробах води визначали вміст радіонуклідів цезію-137 і стронцію-90. Вміст радіонуклідів цезію-137 і стронцію-90 знаходяться значно нижче допустимих рівнів. Рівень радіоактивного забруднення річки Південний Буг в цілому залишився на рівні 2000р.
Результати гідрохімічних вимірювань проб поверхневих вод, відібраних за звітний період, свідчать про забруднення поверхневих водойм Вінниччини органічними сполуками. По органолептичним показникам якість води у річці Південний Буг та її притоках Рів і Соб у 17 випадках із 160 не відповідає нормам СанПин № 4630-88. Але у цілому вода поверхневих вод Вінничини по більшності хімічних показників безпечна, крім БСКп та кольоровості, і може бути використано для господарсько-питних та культурно-побутових потреб. Згідно даних радіологічного контролю радіаційна обстановка поверхневих вод басейну річки Південний Буг благополучна.
За даними обласної санітарно–епідеміологічної служби питома вага об’єктів господарсько-питного водопостачання по Вінницькій області, які не відповідають санітарним нормам та правилам, склала 2,3% (в загальному числі об’єктів централізованого водопостачання).
Питома вага досліджених проб води із водопровідної мережі, які не відповідають гігієнічним нормативам, складає: за санітарно-хімічними показниками 1,2%, в тому числі за загальною мінералізацією 0,1%, за вмістом хімічних речовин 0,2%, за мікробіологічними показниками 6,4%.
Питома вага досліджених проб води водоймищ І-ї категорії, які не відповідають гігієнічним нормативам, складає: за санітарно–хімічними показниками 15,9%, за мікробіологічними - 17,6%.
Питома вага досліджених проб води водоймищ ІІ-ї категорії, які не відповідають гігієнічним нормативам складає: за санітарно–хімічними показниками 8,5%, за мікробіологічними – 10,4%.
Створи річки Південний Буг
Практично на всіх створах річки спостерігалося перевищення за вмістом фенолів до 6 ГДК2, формальдегіду до 1,8 ГДК2, за вмістом заліза перевищення становили від 2,6 до 8,4 ГДК1; міді від 2 до 5 ГДК1, фтору до 3,2 ГДК1. Спостерігалося постійне бактеріальне забруднення річки Південний Буг ( особливо в районі створу м.Гнівань), проте збудників кишкових інфекційних захворювань не виявлено.