В 2001 році рівень смерті порівняно з 2000 роком зменшився на 3,3%, але був значно вищим рівня 1990 року - на 5,2%. Рівень смерті залежить від багатьох факторів: вікової структури населення, матеріальних умов життя людей, їх харчування, санітарно-гігієнічних умов праці і побуту, розвитку медицини, економічного становища держави.
В сільській місцевості всі вище перераховані фактори мають більш глибокі негативні тенденції і це обумовлює те, що смертність в сільській місцевості в 2 рази, в середньому, вища ніж в міській. Про це свідчать наступні статистичні дані:
В 2001 році у порівняні з 2000 роком в 20 районах області з 28 відбулись позитивні зміни: показники смертності в розрахунку на 1000 населення знизились.
Одним із факторів зростання смертності населення в області є збільшення частки осіб віком старше працездатного віку, яка у 1990 році становила 25,0%, у 1995 році - 26,7%, а у 2001 році- 27,7%. У 1990 році частка осіб, що померли у віці старше працездатного, склала 70,1%, у 1995 році - 78,5%, у 2000 році- 80,6%.
Смертність населення Вінницької області за 1990- 2000 роки
| Роки | Всього | у тому числі | на 1000 чоловік | |||
| міське населення | сільське населення | всього померлих | міське населення | сільське населення | ||
| 1990 | 27815 | 8098 | 19717 | 14,5 | 9,3 | 18,7 |
| 1991 | 29837 | 8817 | 21020 | 15,6 | 10,1 | 20,3 |
| 1992 | 29862 | 8824 | 21038 | 15,6 | 10,0 | 20,5 |
| 1993 | 31617 | 9668 | 21949 | 16,6 | 10,9 | 21,6 |
| 1994 | 32057 | 9746 | 22311 | 16,9 | 10,9 | 22,2 |
| 1995 | 32549 | 9951 | 22598 | 17,3 | 11,2 | 22,7 |
| 1996 | 32231 | 9835 | 22396 | 17,2 | 11,1 | 22,8 |
| 1997 | 31249 | 9678 | 21571 | 16,8 | 10,9 | 22,3 |
| 1998 | 30177 | 9608 | 20569 | 16,4 | 10,9 | 21,5 |
| 1999 | 29872 | 9569 | 20303 | 16,4 | 11,0 | 23,3 |
| 2000 | 30340 | 10024 | 20316 | 16,8 | 11,5 | 21,7 |
| 2001 | 29334 | 9734 | 19600 | 16,4 | 11,3 | 21,2 |
Але постаріння населення не єдина причина зростання смертності в області.
Суттєво зростає смертність населення в працездатному віці, особливо чоловіків. Так в 25-29 років чоловіки, в середньому, помирають в 3,5 рази частіше своїх ровесниць.
Порівняно з 1990 роком смертність чоловіків в працездатному віці збільшилась на 15,5%.
Серед причин смерті найбільш поширеною є смертність від захворювань системи кровообігу - 19957, що склало 68%, від всіх випадків смерті в 2001 році. Порівняно з 2000 роком смертність від цієї групи захворювань зменшилась на 2,4%. Найбільш поширеною причиною у цій групі захворювань є всі форми ішемічної хвороби серця- 17740 (88,9%) та судинні ураження мозку - 1680 випадків (8,4%).
Онкологічні захворювання в причинах смерті населення займають друге місце після хвороб системи кровообігу. У 2001 році від онкозахворювань померло 3266 осіб, або 11,1% від всіх померлих в цьому році.
Нещасні випадки, вбивства, самогубства та інші зовнішні дії стали справжнім лихом. На Вінниччині, так як і в цілому по Україні, смертність від нещасних випадків займає третє місце, поступаючись смертності від сердцево- судинних та онкологічних захворювань.
В 2001 році в області померло від нещасних випадків 2225 чоловік, що склало 7,6%, від всіх випадків смерті.
Наступною за поширеністю є смертність від захворювань органів дихання.
З цих причин у 2001 році померло 1305 чоловіка – 4,4%, в тому числі 1029 чоловік - 3,5% від хронічного бронхіту, 190 чоловік (0,6%)- від пневмоній. Порівняно з 2000 роком смертність від цієї групи захворювань зменшилась на 17%.
Значна кількість населення вмирає від захворювань органів травлення. З цих причин у 2001 році вмерло 701 чоловік, в тому числі від цирозів печінки 423 чоловік. Порівняно з 2000 роком смертність від захворювань органів травлення залишилась на тому ж рівні.
Висвітлені тенденції демографічного розвитку свідчать про те, що найближчим часом на Вінниччині немає підстав очікувати перемін до кращого.
Особливо насторожує негативна динаміка демографічних показників, що склалася в 90-х роках: ріст смертності працездатного населення, скорочення середньої тривалості життя, особливо у чоловіків, значне зменшення народжуваності, від’ємна міграція.
В умовах, що склалися, величина щорічного природного зменшення населення в основному буде залежати від показників смертності, оскільки народжуваність буде знижуватись. Сьогодні найреальнішим завданням є не підвищення народжуваності, а зупинення його падіння. Найкращою демографічною політикою є ефективна економічна політика, яка б сприяла підвищенню рівня зайнятості та оплати праці населення і створила б тим самим матеріальні умови для забезпечення відтворення людства.
Захворюваність населення Вінницької області
В області відмічається ріст загальної захворюваності з 17549,96 на 10 тис. населення в 2000р. до 18747,51 в 2001р., або на 6,8%. Ріст відбувається у всіх районах області і м. Вінниці.
Загальна захворюваність новоутвореннями виросла з 360,92 до 363,34 на 10 тис. населення. В Гайсинському районі ріст відбувся на 8,4%, в Жмеринському- на 30,1%, Іллінецькому– на 12%, Могилів-Подільському– на 17,8%, Мур-Куриловецькому– на 18,6%, Піщанському– на 11,4%, Тростянецькому– на 43,8%, Тиврівському– на 11,7%. В м. Вінниці захворюваність залишилась на рівні минулого року і становить 406,3 на 10 тис. населення.
Загальна захворюваність хворобами крові, кровотворних органів зросла з 372,2 на 10000 населення в 2000р. до 389,7– в 2001 році. В Барському районі захворюваність збільшилась з 336,12 до 374,64, Бершадському– з 350,69 до 382,98, Вінницькому– з 393,86 до 420,96, Крижопільському– з 358,22 до 401,74, Літинському– з 288,0 до 382,74, Оратівському– з 383,98 до 451,36, Погребищенському– з 382,99 до 437,74, Теплицькому– з 295,33 до 370,27, Тростянецькому– з 260,03 до 350,55, Тульчинському– з 395,66 до 433,35, Ямпільському– з 467,5 до 518,61.
Загальна захворюваність хворобами ендокринної системи виросла з 1050,34 до 1130,98 на 10000 населення. Найбільший ріст відбувався в Барському, Бершадському, Іллінецькому, Гайсинському, Козятинському, Могилів-Подільському, Погребищенському, Піщанському, Тростянецькому, Тульчинському, Тиврівському, Ямпільському районах та м. Вінниці.
Загальна захворюваність хворобами нервової системи виросла на 9,3%, вуха та соскоподібного відростку– на 6,8%, системи кровообігу– на 12,0%, в т.ч. гіпертонічною хворобою– на 12,2%, органів дихання– на 6,0%, органів травлення– на 5,3%, кістково-м’язової системи– на 4,7%, сечостатевої системи– на 7,6%.
Подібна ситуація і з первинною захворюваністю всього населення, яка виросла з 7646,22 до 8157,29 на 10 тис. населення. Збільшення відбулося в більшості районів області та по всіх класах хвороб, крім хвороб кістково-м’язової системи та сполучної тканини.
Загальна захворюваність збільшилась як серед дорослого населення, так і серед підлітків і дітей.
Загальна захворюваність дорослого населення виросла на 7,2%, і лише в Козятинському районі зменшилась з 17477,0 до 17115,4 на 10тис. дорослого населення, в Жмеринському– з 17555,93 до 16063,13.
Загальна захворюваність підлітків збільшилась з 18938,53 до 20564,11 на 10 тис. підліткового населення, або на 8,6%, а дітей – з 18644,61 до 13618,87 на 10 тис. дитячого населення, або на 5,2%.
Епідемічна ситуація в регіоні
Епідемічні обставини з ряду інфекційних захворювань впродовж звітного року були складними. Із 27 нозологічних форм інфекційних хвороб, що були зареєстровані на території області в минулому році, по 10-ти спостерігалось зростання захворюваності. Найбільш суттєве з кору і гепатиту А.
Загальний рівень інфекційної захворюваності в порівнянні з попереднім роком знизився на 4,6%. В основному за рахунок зменшення кількості захворілих на грип і гострі кишкові інфекції.
Грип і гострі респіраторні інфекції залишались найбільш поширеними захворюваннями їх питома вага в структурі інфекційних хвороб, склала 96,0%.
Іншими інфекційними хворобами впродовж звітного року перехворіло 13513 чоловік це на 806 осіб більше ніж в 2000 році.
Рівень захворюваності склав 762,6 випадки на 100 тис. нас..
Без грипу і гострих респіраторних інфекцій, на першому місці по поширеності серед населення залишаються інфекції кишкової групи – 36,5%, на другому – педикульоз і короста – 22%, на третьому – інфекційні захворювання, що керуються специфічними засобами профілактики – 21,3% і на четвертому хвороби, що передаються переважно статевим шляхом – 10,6%.
Епідемічна ситуація з гострих кишкових інфекцій характеризувалась зниженням захворюваності з усіх нозологічних форм інфекцій даної групи, що перш за все обумовлено природнім зниженням активності збудників кишкових інфекцій. Поряд з цим покращенню епідемічної ситуації з гострих кишкових інфекцій в певній мірі сприяли санітарно-гігієнічні, профілактичні заходи, які за ініціативою санепідслужби здійснювались на епідемічно значимих об’єктах і в першу чергу заходи, які були направлені на забезпечення населення безпечними в епідеміологічному відношенні харчовими продуктами і питною водою.
Рівень захворюваності гострими кишковими інфекціями в порівнянні з попереднім роком знизився на 20% і склав 186,7 вип. на 100 тис. нас., він був на 40,5% нижчим середньобагаторічного фонового рівня захворюваності.
Впродовж звітного року зареєстровано два спалахи гострих кишкових інфекцій, під час , яких захворіло 46 чоловік, в т.ч. 3 дитини. Це спалах сальмонельозу. Серед осіб, що були присутні на проводах в Армію в с.Балин Літинського району і спалах ентеровірусної інфекції серед працівників із Мур. Куриловецького району , які були зайняті на сільськогосподарських роботах в селах Немирівського району.