Кількість захворілих під час спалахів в порівнянні з попереднім роком зменшилась майже втричі.
Захворюваність на сальмонельоз знизилась на 10,2% і склала 14,3 випадків на 100 тис. населення. Тим не менше для Вінницької області , як і для України в цілому, сальмонельозна інфекція є значною проблемою.
Із об’єктів довкілля збудник сальмонельозу був виділений у 24 випадках. Сальмонела тіфі-муріум виділялась із змивів відібраних в осередках інфекції, сальмонела ентерітідіс – із м’яса курячого, яєць, стічної води, змивів з обладнання.
В етіологічній структурі дизентерії переважає шигелла Зонне – 44%, шигелла Флекснера склала 36%. В 20 % захворілих діагноз був встановлений на підставі клінічних ознак, в 2000 році клінічна дизентерія становила 5% від всіх випадків. Поряд із зростанням кількості клінічних випадків дизентерії в звітному році зросла і питома вага гастроентероколітів не встановленої етіології із 45% в 2000 році до 55% в минулому.
Епідемічні обставини з холери не ускладнювались.
Захворюваність на гепатит А в звітному році зросла на 74,0% і склала 76,8 випадків на 100 тис. нас.
Захворюваність на гепатит В залишилась практично на рівні 2000 року – 12,2 випадки на 100 тис.нас. По рівню захворюваності гепатитом “В” Вінницька область займає 20 місце серед усіх регіонів України.
За результатами лабораторних досліджень рівень носійство антигену гепатиту В серед донорів склав – 1,5%,а гепатит С – 3,0%.
ВІЛ – інфекція реєструвалась в 18 районах в м. Вінниці та Ладижині. Всього за рік вперше виявлено 112 випадків в т.ч. 3 випадки у відомчих установах. Розповсюдженість склала 6,3 на 100 тис.нас., в порівнянні з 2000 роком вона зросла на 13,8%. Найбільшу кількість інфікованих виявлено в м. Ладижині (23 випадки, 98,2 на 100 тис.нас.), Гайсинському районі (32 випадки, 48,4 на 100 тис.нас.), в Мог. – Подільському (6 випадків, 8,2 на 100 тис.нас.), Томашпільському (4 випадки, 10,0 на 100 тис.нас.). Не реєструвались випадки ВІЛ – інфекції за всі роки спостереження лише в Оратівському і Літинському районах.
Захворіло на СНІД в поточному році 10 ВІЛ – інфікованих (0,55 на 100 тис.нас.), інших відомств 8 (0,44 на 100 тис.нас.). Померло від СНІДу 8 осіб (2,2% від тих, які стоять на обліку).
Внутрішньо-лікарняна інфекція реєструвалася у вигляді спорадичних випадків (146 вип. в 145 вогнищах). В порівнянні з минулим роком зниження по області на 27,6%.
Питома вага інфекційних захворювань, що передаються специфічними засобами профілактики в структурі інфекційної патології в порівнянні з 2000 роком зросла майже вдвічі і склала 21%.
Найбільш складною із інфекцій цієї групи була ситуація з кору. Рівень захворюваності на цю інфекцію в порівняні з попереднім роком зріс у 49 раз. Зростання захворюваності відбулось після 3-х річного благополуччя коли на території області реєструвалось від 31 до 83 випадків. В минулому році кором перехворіло 1523 особи рівень захворюваності склав 86,0 вип. на 100 тис. нас.
На території нашої області кір не реєструвався лише в Піщанському і Теплицькому районах. В усіх інших районах і м. Вінниці захворюваність зросла. Найбільш високі показники захворюваності від 128,5 вип. на 100 тис. нас. до 274,2 на 100 тис. нас. в Жмеринському, Липовецькому, Тиврівському, Чернівецькому і Шаргородському районах.
Серед захворілих кором лише 30% дітей.
За результатами серологічних досліджень проведених вірусологічною лабораторією рівень колективного імунітету проти кору склав 90,0%.
Що стосується епідемічного паротиту то захворюваність на цю інфекцію дещо знизилась проте її рівень залишився високим 68.6 випадки на 100 тис. населення. Випадки захворювань реєструвались в усіх районах і м. Вінниці. В 24 районах рівень захворюваності в порівнянні з попереднім роком зріс .Найбільш високим він був в Липовецькому , Мог. Подільському, Немирівському районах ім. Вінниці в межах від 104.9 випадків до 192.1 на 100 тисяч населення. Питома вага дітей серед захворілих епідемічним паротитом склала 58% .Найбільш високою захворюваність була серед школярів 375,0 на 100 тис. населення .Діти шкільного віку складають 82.0% серед усіх захворілих дітей.
Захворюваність на кашлюк залишилась на рівні попереднього року 6.5 випадків на 100 тис . населення. Дане захворювання реєструвалось в 17-ти районах області і м. Вінниці. Найвищий рівень захворюваності був в Калинівському районі –13.9 , м. Вінниці –17.7 на 100 тис. населення.
Захворюваність на дифтерію продовжувала знижуватись. За рік зареєстровано 4 випадки захворювань у дорослих , причому двоє захворілих прибули в Вінницьку область з інших регіонів. Випадки захворювань мали місце в Козятинському районі - 2 ( в т.ч. 1 завізний ), в Барському районі – 1 , і в м. Вінниці –1 також завізний. Фахівці санепідслужби працювали оперативно, повторних випадків в осередках не було .
По рівню захворюваності дифтерією ми досягнули показники 1990 року, тобто перед епідемічного періоду. За результатами серологічних досліджень проведених в області, рівень колективного імунітету склав проти дифтерії 87,5%, а проти правця 99,3%. На території області в звітному році було зареєстровано 5 випадків правця, у осіб старше 60-ти років, 4- ро із захворілих померло. Саме тому в поточному році максимальну увагу слід приділити проведенню щепленням дорослого населення, як проти дифтерії так і проти правця.
Певні зрушення відбулися в організації спільних дій на таких об’єктах підвищеного епідеміологічного ризику, як риборозвідні ставки, де велика популяція носіїв лептоспірозної інфекції, щурів і ондатр. Хоча на сьогодні основним запобіжним заходом проти цієї інфекції є широка обізнаність населення з механізмом інфікування, знанням потенційно неблагополучних місць можливого зараження і способів його уникнення . Хвиля лептоспірозної інфекції в області ще висока і має перевищення середньостатистичної за 50 років в декілька раз. Ця інфекція залишається однією з найактуальніших поряд з туберкульозом, ВІЛ-інфекцією, гепатитом А, грипом.
В області спостерігається стале зниження захворюваності людей на сибірку, сказ, не реєструється , як в інших областях хвороба Бриля, а також бруцельоз.
В останні роки проявляються природні вогнища туляремії, і якщо врахувати, що основним джерелом туляремійної інфекції на території області є мишовидні гризуни, що пояснення цьому біологічному процесу є, зменшення дератизаційних заходів .
Стан здоров’я населення репродуктивного віку.
Особливе занепокоєння викликає стан репродуктивного здоров’я, що є невід’ємною складовою частиною здоров’я населення в цілому.
Стан репродуктивного здоров’я населення в області останнім часом значно погіршився на фоні демографічної кризи.
Негативні явища у відтворенні населення відбуваються на фоні погіршення здоров’я дітей, жінок репродуктивного віку.
Зберігається чітка тенденція щодо росту захворюваності новонароджених та дітей різних вікових груп. Кожна третя дитина в області хвора. Захворюваність новонароджених в 2001 році становить 356,85 на 1000 народжених живими.
З року в рік збільшується захворюваність репродуктивної сфери у жінок, в першу чергу загальними хворобами статевих органів, що призводить до безпліддя, позаматкової вагітності та онкозахворювань.
Захворюваність сальпінгітами, оофоритами серед дівчаток-підлітків становить 113,4 на 10 тис. населення відповідного віку. Високий цей показник в Томашпільському, Піщанському, Мур-Куриловецькому, Іллінецькому, Барському районах.
Загальна захворюваність сальпінгітами, оофоритами жінок становить 66,9 на 10000 жіночого населення. В Тиврівському районі цей показник становить 231,0, Мур-Куриловецькому- 122,9, Тростянецькому- 120,5, Чечельницькому- 115,6, Літинському- 111,0, м. Ладижин- 115,3.
Жіноча безплідність становить 12,4 на 10 тис. жіночого населення. Значно вище середньообласного цей показник в Іллінецькому районі- 26,2, Жмеринському- 20,6, Липовецькому- 21,4, Тростянецькому- 19,5, Барському- 18,2, Тиврівському- 17,1 та інших.
Незважаючи на суттєве зниження кількості абортів, вони все ще залишаються основним способом регулювання народжуваності та одним із головних факторів негативного впливу на стан репродуктивного здоров’я жінок. Кількість абортів зменшилась з 32,00 на 1000 жінок фертильного віку в 2000 році до 26,79- в 2001 році.
Захворюваність населення, що постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС
Населення, яке постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС, становить 155425 чоловік. або 8,7% всього населення області. Але стан їхнього здоров’я суттєво впливає на захворюваність в нашій області.
Загальна захворюваність дорослих та підлітків виросла з 15984,21 на 10 тис. відповідного контингенту в 2000 році до 17977,55 в 2001 році, або на 12,5%, в Вінницькому районі на 37,1%, Жмеринському- на 18,3%, в Немирівському- на 20,2%, Томашпільському- на 16,2%, Тульчинському- на 14,6%, Тиврівському- на 21,4%, Чечельницькому- на 25,5%, Шаргородському- на 22,8%.
Загальна захворюваність дітей виросла на 18,4% і становить 19460,4 на 10 тис. відповідного контингенту. В Гайсинському районі цей показник збільшився на 10,6%, Немирівському- на 33,5%, Томашпільському- на 48,3%, Тульчинському- на 4,1%, Тиврівському- на 33,7%, Чечельницькому- на 9,3%, Шаргородському- на 10,4%.
Подібна ситуація і з первинною захворюваністю постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС.
За період, що аналізувався, не виявляється паралелізму між рівнями забруднення довкілля і рівнем захворюваності.
Характеристика основних екологічних проблем області та м.Вінниці
Рослинний світ
Внаслідок стихійного лиха, викликаного ожеледицею наприкінці 2000 р., значної шкоди завдано лісовому господарству області. Для вирішення цієї проблеми в 2001 р. проводилась ліквідація наслідків стихійного лиха з максимально можливим збереженням деревостанів. В зв’язку з виникненням загрози пошкодження лісів вторинними шкідниками необхідно запровадити систему моніторингу лісових масивів, що постраждали, службою лісозахисту.