На підтвердження цієї думки наведемо дані (табл. 1) про розподіл страхових організацій, які занесені до Єдиного державного реєстру страховиків (перестрахувальників) України за статусом і організаційною формою функціонування, розрахованих на основі матеріалів Укрстрахнагляду.
З даних таблиці 1 видно, що найбільше розповсюдження набули закриті страхові акціонерні товариства — страхові компанії (59,2%), страхові акціонерні товариства — страхові компанії (17,7%) і відкриті акціонерні товариства — страхові компанії (9,9%). В цілому страховий ринок представлений досить широким аспектом страхових товариств і компаній за статусом і організаційними формами, що є позитивним моментом у формуванні інфраструктури і можливої їх участі в основних видах діяльності на національному страховому ринку.
Найбільша кількість компаній займається такими видами страхування, як страхування майна (205), від нещасних випадків (197), вантажів та багажу (194), наземного транспорту (172), від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ (172), відповідальності перед третіми особами (142), фінансових ризиків (123). Наведені дані дають підстави стверджувати, що на національному страховому ринку створено конкурентне середовище і основні елементи організаційної структури, тобто є страховики зі своїми організаційними структурами на територіях окремих регіонів та страхувальники, представлені юридичними та фізичними особами різних сфер діяльності.
Таблиця 1. Розподіл страхових організацій і компаній України за статусом і організаційними формами функціонування
(станом на 01.02.1998 р.)
| № п/п | Види і типи страхових організацій | Кількість | % до загальної кількості |
| 1. | Національна акціонерна страхова компанія — НАСК «Оранта» | 1 | 0,4 |
| 2. | Державна акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземцям — ДАСК | 1 | 0,4 |
| 3. | Республіканська страхова компанія «Крим-Оранта» — РСК «Крим-Оранта» | 1 | 0,4 |
| 4. | Комерційне закрите акціонерне страхове товариство «Роксана» — КЗ АСТ «Роксана» | 1 | 0,4 |
| 5. | Закриті страхові акціонерні товариства — страхові компанії — ЗАТ СК, АТЗТ СК, ЗАТ АСК, СЗАТ СК, АСК АТЗТ, ЗАСТ, АТЗТ, СП ЗАТ, АСТ ЗТ, САС ЗТ, ЗАТ, ССК ЗАТ, ЗАТ ПСК, АТЗТ ПСК | 138 | 59,2 |
| 6. | Відкриті акціонерні товариства — страхові компанії: ВАТ СК, ВАТ, АСТВТ, ВАСТ, АТВТ АСК | 23 | 9,9 |
| 7. | Акціонерні і спеціалізовані страхові компанії — АСК, САСК, СК | 8 | 3,4 |
| 8. | Страхові акціонерні товариства — страхові компанії САТ, СТ, АСТ, АТ АСК, АТ СК | 41 | 17,6 |
| 9. | Страхові товариства і компанії з додатковою відповідальністю — ТзДВ, СТзДВ | 13 | 5,6 |
| 10. | Страхові командитні товариства — СКТ | 2 | 0,8 |
| 11. | Страхові акціонерні фірми — САФ | 2 | 0,8 |
| 12. | Фінансово-страхові компанії — ФСК | 2 | 0,8 |
| Всього | 233 | 100 |
Найбільша кількість страхових організацій створена в м.Києві (82), Одеській області (22), Донецькій (17), Харківській (17), Дніпропетровській (15), Автономній Республіці Крим (17). В чотирьох областях є по одній компанії, по дві — в п’яти, по три — в двох, по чотири — в трьох, по п’ять — в трьох і по вісім — в двох областях і лише в одній Херсонській області немає самостійних страхових компаній.
Крім цього, до суб’єктів створеної організаційної структури страхового ринку можна віднести також різні об’єднання страховиків, освітні центри по підготовці і перепідготовці кадрів, наявну спеціальну пресу і рекламу страхового ринку, а також Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю України — Укрстрахнагляд, який здійснює організацію ліцензування, розроблює методологію і організацію нагляду, займається питаннями розвитку законодавства і зовнішніх зв’язків, координації роботи і правового забезпечення страхової діяльності, виконує функції наукового центру. Разом з тим і нині актуальними залишаються питання законодавчого, методологічного та інформаційного забезпечення діяльності страховиків в ринкових умовах.
Необхідно звернути увагу на те, що поки що мало перестрахувальних компаній, а підготовкою кадрів для страхування практично займаються два вузи (Київський державний економічний університет і Тернопільська академія народного господарства); є один «Центр підготовки і перепідготовки кадрів та інформаційно-аналітичного забезпечення страхової діяльності» Ліги страхових організацій країни. Найменш розвиненим є організаційний блок з преси і реклами страхових послуг і особливо реклами на радіо і телебаченні. В цілому можна констатувати, що вже практично створені організаційні і правові основи для формування ринкових відносин у страхуванні, які при виході окремих галузей і підприємств народного господарства з фінансової і економічної кризи дозволять швидше вирішити і проблему стійкого функціонування національного страхового ринку і ринків окремих страхових продуктів на різних рівнях. При цьому в умовах ринкової економіки добровільне страхування стає пріоритетним і в зв’язку з цим на часі стоїть важлива проблема відродження довіри населення до страхування як однієї з дієвих форм соціального захисту громадян і посилення уваги до населення, як основного партнера страховиків.
1.3. Державне регулювання страхової діяльності
Законом України “Про страхування” визначено єдиний орган державної виконавчої влади, що здійснює цей нагляд, -- Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю – Укрстрахнагляд, утворений 17 вересня 1993 року Постановою Кабінету міністрів України згідно з вимогами Декрету “Про страхування”.
Комітет у справах нагляду за страховою діяльнісю є центральним органом державної виконавчої влади, який підпорядковано Кабінетові міністрів України. За своїм статусом Комітет має ранг Державного комітету України.
Законом України “ Про страхування” визначені такі основні функції Комітету:
1) ведення єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків);
2) видача ліцензій на здійснення страхової діяльності;
3) контроль за платоспроможністю страховиків щодо виконання ними
страхових зобов¢язань перед страхувальниками;
4) установлення правил формування, розміщення та обліку страхових
резервів;
5) розробка нормативних і методичних документів з питань страхової
діяльності, що віднесена цим Законом до компетенції Комітету у
справах нагляду за страховою діяльністю;
6) узагальнення практики страхової діяльності, розробка і подання у
встановленому порядку пропозицій щодо розвитку й удосконалення
законодавства України про страхову діяльність;
7) участь у здійсненні заходів, спрямованих на підвищення кваліфікації
кадрів для страхової діяльності.
У рамках цих основних функцій Укрстрахнагляд виконує такі конкретні завдання:
· видачу ліцензій страховикамт на право здійснювати страхову діяльність та перевірку щодо додержання ними видів страхування і перестрахування, передбачених ліцензіями;
· перевірку щодо правильності застосування страховиками законодавства України про страхову діяльність та достовірності їх звітності;
· методичне забезпечення (згідно зі своєю компетенцією) роботи страховиків;
· розробку проектів актів законодавства з питань страхової діяльності та рекомендацій для захисту фінансових інтересів страховиків і страхувальників;
· прийом нормативних актів з питань страхової діяльності;
· аналіз додержання об¢єднаннями страховиків чинного законодавства;
· контроль за платоспроможністю страховиків згідно зі взятими страховими зобов¢язаннями;
· забезпечення дослідницько-методологічної роботи з питань страхової діяльності та підвищення ефективності державного страхового нагляду;
· установлення правил формування і розміщення страхових резервів, а також (за погодженням з Мінфіном та Мінстатом) правил їх обліку та показників звітності;
· розробку та подання до Мінфіну і Мінстату пропозицій про впровадження єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку і звітності, а також форм статистичної звітності для страховиків;
· аналіз стану і тенденцій розвитку страхової діяльності в Україні, узагальнення практичного досвіду страховиків;
· організацію заходів щодо професійної підготовки та перепідготовки фахівців зі страхової діяльності, а також роботи круглих столів, нарад, семінарів, конференцій з питань страхової діяльності;