— страховик прагнучи реалізувати свої послуги, повинен в достатній для страхувальника формі показати її економічну доцільність і той виграш, який отримає потенційний страхувальник, що заключив договір страхування. Необхідність допомоги страхувальнику в осмисленні його страхового інтересу особливо важлива для страхового ринку України, поскільки раніше існуючі страхові традиції втрачені або дискредитовані;
— страхова послуга повинна бути побудована таким чином, щоб ціна на неї відповідала можливостям тієї групи страхувальників, для яких вона призначається.
В цілому, страховий ринок України представляє собою систему страхових компаній з різними фінансовими можливостями щодо забезпечення страхування ризиків і широкого охоплення страхувальників , що вимагає дальшого його удосконалення і розвитку.
2.2. Характеристика покупців страхових послуг
Сучасний характер суспільно-виробничих відносин обумовив створення об’єктивних передумов розвитку і функціонування ринку страхових послуг в Україні і сформував відповідний рівень пропозиції та попиту на них. Це перш за все зміни у відносинах власності і створенні нових форм господарювання, а також розвитку підприємницької діяльності, конкуренції, відкриття кордонів для переміщення людей, товарів, послуг, капіталів. Разом з тим існують і фактори, які стримують цей процес.
В першу чергу сюди відносяться нестабільність політичного становища і економічних відносин в суспільстві, наростання інфляційних процесів, зростання безробіття, економічна криза основних галузей народного господарства. В цих умовах основні покупці страхових послуг — юридичні і фізичні особи навіть в умовах настання різних ризикових ситуацій не можуть від них застрахуватися. До того ж страхування втратило довіру у населення, як основного партнера у страхуванні через бюрократизм у роботі і особливо необов’язковістю у справі своєчасних виплат страхового відшкодування та небажання ведення кропіткої роботи з страхувальниками.
Необхідно особливо визначити, що склалося несприятливе соціально-демографічне становище в державі та існує складна криміногенна ситуація. Так, з постійного населення за основними віковими групами станом на 1 січня 1997 р. — 50,6 млн. чоловік населення молодше за працездатний вік становить 21,1%, працездатного віку — 56,0 і старшого за працездатний — 22,9%. Зростає чисельність пенсіонерів і особливо в період 1991-1998 років. Якщо на початок 1991 р. було 13,1 млн. пенсіонерів, в тому числі 9,7 млн. чоловік за віком та 1,3 млн. чоловік за інвалідністю, то в 1998 р. вже 14,5 млн. пенсіонерів, з них відповідно 10,6 за віком і 1,9 млн. чоловік за інвалідністю. В розрахунку на 1000 населення кількість зареєстрованих шлюбів в 1990 р. становила 9,3 і в 1997 р. — 6,8 чоловік, тобто зменшується. Кількість зареєстрованих розлучень на 1000 населення в 1990 і в 1997 рр. становила 3,7 чоловік, тобто залишається на тому ж рівні при зменшенні кількості шлюбів.
З 1995 р. спостерігається чітка тенденція до переважання кількості померлого населення над кількістю народженого, що негативно відбивається на демографічній ситуації і особливо в сільській місцевості (табл. 3).
Таблиця 3. Коефіцієнти народжуваності, смертності і природного приросту населення (на 1000 населення) (дані Держкомстату України)
| Показники | 1985 р. | 1990 р. | 1995 р. | 1996 р. | 1997 р. |
| Кількість народжених всього | 15,0 | 12,7 | 9,6 | 9,1 | 8,7 |
| у міських поселення | 15,6 | 12.7 | 8,8 | 8,4 | 8,0 |
| у сільській місцевості | 13,8 | 12,7 | 11,1 | 10,7 | 10,3 |
| Кількість померлих всього | 12,1 | 12,1 | 15,4 | 15,2 | 14,9 |
| у міських поселення | 10,1 | 10,2 | 13,6 | 13,3 | 12,9 |
| у сільській місцевості | 15,9 | 16,1 | 19,1 | 19,2 | 19,0 |
| Природний приріст населення всього | 2,9 | 0,6 | -5,8 | -6,1 | -6,2 |
| у міських поселення | 5,5 | 2,5 | -4,8 | -4,9 | -4,9 |
| у сільській місцевості | -2,1 | -3,4 | -8,0 | -8,5 | -8,7 |
Крім основних причин смертності за віком і хворобами зростає смертність населення від нещасних випадків, вбивств, випадкових отруєнь, самогубств. Так, якщо в 1990 р. на 100 тис. населення припадало всього 98,4 чоловіка померлих, то в 1997 р. вже 147,3 чоловіка, в тому числі відповідно випадкових отруєнь 17,5 і 29,2; самогубств — 20,6 і 29,5; вбивств — 4,9 і 13,0 чоловік.
Зростає рівень безробіття населення. Якщо в 1995 р. кількість безробітних становила 1,4 млн. чоловік (5,6%), то в 1997 р. вже 2,3 млн. чоловік (8,9%). При цьому найбільшим рівнем безробіття відзначається Львівська (12,7%), Закарпатська (12,2%), Кіровоградська (11,5%), Івано-Франківська (11,4%), Запорізька (11,3%) та Рівненська (11,2%) області. Із загальної кількості безробітних в 1997 р. (2,3 млн. чоловік) звільнені у зв’язку з реструктуризацією виробництва та скороченням штатів становили 38,4%, за власним бажанням — 28,4%, непрацевлаштовані після закінчення навчальних закладів — 17,5%. Як бачимо соціально-економічна ситуація в державі обумовлює значну кількість різного роду ризиків і створює велике страхове поле для страховиків перш за все серед населення.
Відносно юридичних осіб різних галузей народного господарства необхідно наголосити на зменшенні виробництва товарів народного споживання та виробництва продовольства (табл. 4 і 5).
Таблиця 4. Індекси виробництва товарів народного споживання в Україні, в % (дані Держкомстату України)
| Види товарів | 1985 = 100 | 1990 = 100 | 1997 | |||||
| 1990 | 1995 | 1996 | 1997 | 1995 | 1996 | 1997 | до 1996 | |
| Товари народного споживання | 129 | 57 | 47 | 41 | 45 | 37 | 32 | 88 |
| в т.ч. продукти харчування | 121 | 58 | 50 | 41 | 48 | 41 | 34 | 82 |
| алкогольні напої | 117 | 84 | 62 | 70 | 72 | 53 | 60 | 113 |
| Непродовольчі товари | 143 | 46 | 34 | 33 | 32 | 24 | 23 | 97 |
| з них товари легкої промисловості | 117 | 26 | 20 | 18 | 23 | 17 | 16 | 92 |
| непродовольчі това-ри без товарів легкої промисловості | 162 | 62 | 46 | 46 | 38 | 28 | 28 | 99 |
Таблиця 5. Виробництво продовольчих товарів на душу населення України, кг (дані Держкомстату України)
| Види продовольства | 1985 | 1990 | 1995 | 1996 | 1997 |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| М’ясо, включаючи субпродукти 1 категорії (промисловий виробіток) | 46,3 | 53,2 | 18,6 | 14,9 | 11,0 |
| Ковбасні вироби | 15,1 | 17,3 | 5,4 | 4,2 | 4,1 |
| М’ясні напівфабрикати | 4,9 | 5,7 | 0,8 | 0,5 | 0,4 |
| Тваринне масло | 7,7 | 8,6 | 4,3 | 3,2 | 2,3 |
| Жирні сири (включаючи бринзу) | 3,3 | 3,5 | 1,4 | 1,2 | 0,9 |
Продовження табл. 5
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Продукція з незбираного молока (у перерахунку на молоко) | 11,7 | 123,9 | 25,1 | 17,9 | 13,0 |
| Маргаринова продукція | 5,4 | 5,6 | 2,1 | 1,7 | 1,7 |
| Цукро-пісок | 122,7 | 130,9 | 75,6 | 64,5 | 40,1 |
| Олія | 16,6 | 20,6 | 13,5 | 13,8 | 10,0 |
| Консерви, умовних банок | 78,1 | 93,2 | 28,0 | 19,8 | 22,4 |
| в т. ч.плодоовочеві | 62,4 | 74,5 | 20,1 | 12,0 | 15,3 |
| Хліб і хлібобулочні вироби | 144,3 | 129,1 | 79,8 | 67,5 | 60,2 |
| Кондитерські вироби | 18,1 | 21,4 | 6,1 | 5,5 | 6,4 |
| в т.ч. цукристі | 18,1 | 13,0 | 3,6 | 3,5 | 4,1 |
| Макаронні вироби | 6,5 | 6,9 | 4,3 | 3,4 | 2,8 |
| Мінеральні води, л | 8,1 | 10,5 | 3,2 | 2,9 | 4,2 |
| Безалкогольні напої, л | 19,1 | 29,0 | 7,2 | 7,0 | 8,4 |
| Сіль (видобуток) | 157,5 | 160,1 | 55,6 | 55,7 | 51,7 |
Дані таблиць 4 і 5 опосередковано свідчать про те, що зниження рівня виробництва продукції призводить до зменшення надходжень грошових коштів підприємств і порушень в забезпеченні населення основними продуктами харчування. Це обумовлює також втрату потенційних клієнтів для страховиків.
Така ситуація обумовлює різні тенденції в розвитку особистого, майнового та інших видів страхування. Наприклад, тенденція до
зростання кількості правопорушень і посягання на власність громадян (в рік відбувається до 500 тис. зареєстрованих злочинів) обумовлює бажання власників захистити її. Приватизація ж громадянами більше 2 млн. квартир (9% житлового фонду) дала підстави і для розвитку добровільного страхування квартир на випадок їх вимушеного ремонту залежно від різних ризикових ситуацій.
Розвиток страхування стимулюється також зростаючим попитом на захист від численних ризиків в умовах економічної нестабільності, яка супроводжується збільшенням аварійності на виробництві (125 тис. в рік, у тому числі 2,6 тис. із смертельними наслідками), травматизм на підприємствах (до 130 тис. в рік, у тому числі 27 тис. на смерть), зростанням злочинності і зниженням реального життєвого рівня мільйонів людей, особливо пенсіонерів при мізерних пенсіях. Задоволення цього попиту в нормальних умовах може стати прибутковою справою, а в ненормальних умовах стати справою сумнівного бізнесу, оскільки не будуть виконані зобов’язання перед страхувальниками.
Не останню роль в негативному ставленні страхувальників до страхування відіграє бажання страховиків якомога скоріше зібрати значний капітал за рахунок підвищення тарифів і не виплат страхового відшкодування. Наприклад, останнім часом добровільне особисте страхування стає непопулярним серед населення. Такий стан пояснюється певними причинами: