І.С.Бах. Трьохголосна інвенція мі-мінор
Короткий легкий натиск педалі допоможе при виконанні легато, але педаль тут повинна бути “непомітною”, грає роль зв’язуючого засобу, а не створює обертонних колористичних звучань.
В обробках органних поліфонічних творів педальне забарвлення дуже різноманітне: від легкого зв’язуючого до глибокого, гармонічно густого, що викликає велику кількість обертонів і сприяє імітації органного звучання.
Бах-Кабалевський. Маленька органна прелюдія і фуга ре-мінор
Педалізація етюдів.
Педалізація етюдів вимагає такого ж підходу, що і педалізація поліфонічних творів. На етюдах виробляються різні види пальцевої білості, киснева, репетиційна техніка. Добиватися моторної чіткості і точності звуковидобуття необхідно без педалі.
В репертуарі ДМШ застосовують різні типи етюдів: строго класичні – етюди К.Черні, з відтінком романтизму – А.Лешгорна, романтичні (етюди Геллера, Аренського), етюди-п’єси (прелюдії Майкпара). Етюди Черні, як правило, граються без педалі.
Тип етюду оприділює можливість і необхідність застосування педалі. Деякі акордові етюди безумовно вимагають застосування педалі, так як крайні регістри об’єднуються в густому звучанні гармоній, педаль допомагає фразуванню і створенню легато.
Ст. Геллер. Етюд №15.
Залежність педалізації від сталевих особливостей твору.
Звуковий колорит і фортепіанна фактура творів різних стилів дуже відмінна. Навіть для вираження відносно подібних ідей і почуттів композитори-класики і композитори-романтики користуються різними музичними засобами. завжди треба пам’ятати, що застосування педалі завжди залежить від сталевих особливостей твору, від змісту і характеру музики. Граючи музику французьких клавесиністів, Й.С.Баха, Гайдна, Моцарта, треба педалізувати скупо, пам’ятати про необхідність зберегти точність голосування, ясність і чіткість фактури і гостроту звучання, прозорість фактури. Не слід залишати педальне звучання під час пауз, продовжувати бас. Не можна розложені акордові фігурації в акомпанименті грати з такою педаллю, яка зіллє послідовність гармонічних звуків у загальний фон.
Граючи Моцарта слід педалізувати досить активно, часто міняючи педаль. Вона повинна використовуватись для забарвлення звуку чи покращення співучості мелодії і для ритмічних та інтонаційних акцентів і як засіб об’єднання гармоній. Проте у всіх випадках треба дотримуватись вірності класичному ідеалові ясного, розбірливого звучання.
Застосування педалі в музиці Бетховена багата і різноманітна. Завдяки контрастності образів бетховенських творів виникає необхідність в яскравих звукових красках і характеристиках, в оркестрових звучностях, Бетховен – один з перших піаністів, що послідовно і багато використовував педаль. Аналізуючи позначення в текстах Бетховена можна виділити найхарактерніші для нього функції педалі. В першу чергу слід назвати традиційну для 18 ст. регістрову педаль, яка спрямована на створення звукового контрасту. Бетховен знаходить педальні прийоми, що стануть нормою тільки для композиторів наступного покоління. Це пов’язуюча педаль у тих місцях, де треба поєднати кінець одного розділу з початком наступного. Головне для таких епізодів – подолання тактових рисок.
Іноді педаль продовжує звучання басів там, де їх не можна витримати руками. Цей прийом стане найважливішим у Шопена.
Зустрічається також педаль на довгих арпеджіо, що охоплює великий діапазон клавіатури.
Романтична музика без педалі не виконується. Для композиторів-романтиків більш характерне густе гармонічне звучання з охватом великого діапазону, що можливе тільки завдяки педалізації. В п’єсі Е.Гріга “У твоїх ніг” педаль охоплює одночасно більше чотирьох октав. Багато творів мають безперервну педалізацію. В них зустрічаються моменти, де на педалі звучать злети по хроматичній гамі або трелі, або пасати ломаних інтервалів.
Е.Гріг. Метелеки
Твори композиторів Прокоф’єва, Шостаковича цікаво поєднують різні особливості педалізації від класичної скупої до багатої, як в музиці імпресіоністів.
При всіх різницях функції педалі у виконанні музики різник стилів найважливіше є вміння зрозуміти характер музики, почути особливості її звучання і в залежності від цього вирішувати питання педалізації.
Виховання самостійності учня.
На перших етапах навчання учень середніх здібностей не може охопити все відразу: точність тексту, ритму, якість звука і фразування, педаль. Тому п’єсу треба вивчати спочатку без педалі. З музикальними, швидко сприймаючими дітьми, що вміють вслуховуватись в фортепіанне звучання, можна розбирати п’єсу відразу з педаллю. Тоді з першого знайомства учень одержить уяву про характер музики і колорит звучання, що без сумніву зацікавить і захопить учня. Поступово учневі можна давати все більшу можливість в самостійному застосуванні педалі. Пояснивши педаль початкових фраз і найскладніших місць запропонувати учневі самостійно розмітити педаль. Потім перевірити і пояснити всі поправки. В застосуванні педалі багато залежить від музичної інтуїції учня. В пошуках бажаного звучання учень пробує, шукає, що підкаже інтуїція. Завдання на самостійне продумування педалі підштовхне ініціативу, допоможе виявити художній смак.
Кожен натиск педалі – це творчий акт як і процес виконання. Слідуючи повним вказівкам викладача, можна натиснути педаль глибше, пізніше чи скоріше. В ледве замітній різниці руху – індивідуальний образ звучання, який залежить від темпераменту, емоційного стану в момент викоання. Учень повинен навчитися слухати себе – це і є головне завдання музиканта-педагога.
Пальці, техніка, звук, педаль – все це засоби, а не ціль. Стиль, фактура, динаміка, регістр, темп – все це об’єктивні фактори, тобто характерні особливості твору, які обумовлюють педалізацію. Надзвичайно важливим фактором є суб’єктивний фактор і характер звуковидобуття виконавця, як, наслідок, його індивідуального задуму і піаністичних можливостей. Велику роль відіграє педаль в створенні образу-настрою.
Робота над педаллю є частина художнього осмилювання твору, частиною живого виконання.
Список
використаної літератури:
1. О.Алексєєв. Робота над музичним твором і розвиток в її процесі елементів художньої майстерності.
2. О.Бронфін, Н.Й.Голубовська – виконавець і педагог.
3. Н.Й.Голубовська. Мистецтво педалізації.
4. Г.Г.Нейгауз. Про мистецтво фортепіанної гри.
5. Л.Любомудрова. Методика гри на фортепіано.
6. Н.А.Світозарова. Навчання педалізації в дитячій музичній школі.
7. Б.Л.Кременштейн. Розвиток техніки педалізації. Найважливіші фактори, що впливають на педалізацію виконуваного твору.
8. Н.Кашкадамова. Мистецтво виконання музики на клавішно-струнних інструментах.