Після завершення формуючого експерименту, переважна більшість членів експериментальної вибірки, які дали позитивну оцінку ставлення до психології, обгрунтовували таке ставлення за результатами засвоєння теоретичного матеріалу спецкурсу та експериментальної практичної діяльності в школі. При цьому вказувалось на ефективність застосування знань з психології у вивченні системи взаємин у класі, проведенні корекційної роботи. Тут встановлено статистично значущий кореляційний зв’язок між ставленням до психології і з рівнем та ставленням до використання інтеракційних методик (r = 0,43 і r = 0,51 на рівні P<0,01).
Проводячи комунікативну підготовку на якісно нових засадах, ми, передусім, прагнули змінити ставлення досліджуваних до педагогічної діяльності.
В результаті проведеної роботи відбулися значні зміни у ставленні реципієнтів до майбутньої професії. Кількість небажаючих працювати за фахом у контрольній групі становить 23,5% а у експериментальній вибірці ця цифра сягає не більше 7,8%. Тут встановлено значущий кореляційний зв’язок між ставленням до педагогічної діяльності і ставленням до можливості використання інтеракційних методик (r = 0,40 на рівні P<0,01).
У результаті застосування інтеракційних методик у навчально-виховному процесі майбутніми вчителями як засобу підвищення рівня комунікативної підготовки можна зробити наступні висновки:
а) комунікативна підготовка майбутніх вчителів інтеракційними методиками передбачає цілеспрямоване навчання за спеціальною програмою у вузі;
б) застосування спеціальних алгоритмів сприяє формуванню у переважної більшості досліджуваних експериментальної групи готовності високого рівня до професійного спілкування в процесі оволодіння інтеракційними методиками. Такий підхід дозволяє значною мірою посилювати ефективність процесу взаємодії педагога з учнями та успішніше формувати готовність майбутніх вчителів до комунікативної діяльності;
в) впровадження в навчально-виховний процес розробленої нами програми комунікативної підготовки актуалізувало процес самовизначення майбутніх вчителів щодо педагогічної діяльності;
г) готовність використовувати інтеракційні методики у навчально-виховному процесі з метою вивчення психологічних особливостей своїх вихованців та корекції їх поведінки майбутні педагоги пов’язують із проходженням відповідної комунікативної підготовки у вузі.
ЛІТЕРАТУРА
1. Березовин Н.А., Коломинский Я.Л. Учитель и детский коллектив: Психолого-педагогическое исследование.- Минск: Изд-во Белорус. гос. ун-та, 1975.-160с.
2. Бодалев А.А., Ломов Б.Ф., Матюшкин А.М. Психологиическая наука - реформе школы//Вопросы псиихологии.-1984.-N6.-С.74-81.
3. Власенко В.В. Вчителi - учнi: психологiя взаємних оцiнних ставлень.-К.,1995, 154с.
4. Донцов А.И. Симпозиум по проблемам межличностного восприятия в группе // Вопросы психологии.-1981.- N2.- С.182-184.
5. Карамуратова Р.Б. Психологическое исследование роли оценочной эмпатии в педагогическом процессе: Автореф. дис ... канд. психол. наук: 19.00.07 /НИИ психологии ГССР им. Д.Н.Узнадзе.-Тбилиси, 1985.-24с.
6. Коць М.О. Комунікативна підготовка майбутнього вчителя інтеракційними методиками: Дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / НПУ ім. М.П.Драгоманова. - Київ, 1997. - 220с.
7. Учителю о педагогической технике / Под ред. Л.И.Рувинского. -М.: Педагогика, 1987.-160с.