Розвиток мережі Інтернет в Україні Олександр Матов
Сьогодні майже всі новітні технології так чи інакше пов’язані з, а інформаційні послуги, що надаються цією мережею, можуть задовільнити майже усі верстви населення. Щоб дати повну та цілісну картину місцю, яке посідає Internet в сучасних процесах інформатизації, необхідно було б розглянути безліч питань як з організації мережі, так і з її функціональних можливостей. Але все це потребує дуже багато часу і кожен з таких напрямків заслуговує бути розглянутим в окремій статті В цій роботі ми зупинимось на окремих аспектах розвитку Internet в Україні, а саме на:
загальній характеристиці Internet в Україні;
інформаційних ресурсах української частини Internet;
використанні Internet в органах влади та інших державних установах і організацій. Загальна характеристика Internet в Україні
Інформатизація сьогодні стала суттєво важливим компонентом існування будь-якої більш-менш розвиненої держави. В ней закладено зміст великої політики, сучасної економіки, соціальних питань, національної безпеки.
Загальний стан інформатизації можна оцінювати по різним напрямкам, але в цілому по Україні він знаходиться на рівні 2-3 відсотки від від стану у розвинених країнах. Що ж до порівняння з країнами Східної Європи, то обсяг ринку інформаційних технологій України такий як у Словаччини, населення якої менше у 10 разів. Чеська Республика має у 3 рази більше такий ринок ніж Україна, тоді як ії населення у 5,5 разів менше від населення нашої країни.
До початку 90-х років мережа Internet розвивалась доволі повільно. Основними її сервісами були електронна пошта та міжмашинний обмін файлами. Лише з появою технології гіпертекстових зв’язків та її впровадженням в мережеві протоколи розвиток Internet значно прискорився і сьогодні він нагадує інформаційний вибух. На сьогодні Internet охоплює більш, як 150 країн світу. Послугами цієї мережі користуються 29,2 млн. мешканців Сполучених Штатів, 9,9 млн. мешканців Західної Європи, 8,4 млн. мешканців Азіатсько-тихоокеанського регіону. По деяким даним на Web-серверах Internet розміщаються 150 млн. сторінок і кожніх чотири місяці цей обсяг подвоюється.
А як же Україна? Неформально домен UA почав підтримуватись з кінця 1990 року, а офіційно він був зареєстрований в NIC лише в грудні 1992 року. Але не дивлячись на дуже коротку історію Internet в Україні розвивається і темпи його розвитку зростають.
На сьогоднішній день по даним компанії Netwоrk Wizards в Україні в домені UA вже зареєстровано 10,5 тис. компьютерів, які були підключені до Internet з використанням окремої IP-адреси, а їх загальна кількість оцінюється в 20 - 25 тис. (для порівняння в Росії з використанням окремої IP-адреси до Internet підключено біля 120 тис., в Польщі - 43,3 тис. в Словачині - 10,9 тис., в Румунії - 6 тис.в Болгарії - 5,5 тис., а в Беларусі - 451 компьютерів). Дані щодо деяких інших країн наведені в таблиці 1. Таблиця 1
Кількість компьютерів, які були підключені до Internet з використанням окремої IP-адреси Країна
Домен
Кілкість Росія
ru
81104 Чешська Республіка
cz
49104 Польща
pl
43384 Угорщина
hu
33818 Росія, бувший СРСР
su
38363 Словакия
sk
10959 Україна
ua
10513 Естонія
ee
6566 Румунія
ro
5998 Болгарія
bg
5515 Латвія
lv
5184 Литва
lt
2761 Казахстан
kz
1136 Беларусь
by
451 Арменія
am
332 Грузія
ge
298 Молдова
md
168 Узбекістан
uz
153 Азербайжан
az
81 Туркменістан
tm
2 Як бачимо серед країн СНД ми поступаємось лише Росії (мал.1), а серед країн бувшого соціалістичного табору дещо відстали від Польщі, Угорщини та Словачини, але випередили Румунію та Болгарію. Тому в подальшому будуть приводитись деякі порівняльні характеристики розвитку Internet України та Росії. Ринок послуг Internet в Україні в останній час також динамічно розвивається. На сьогодні перелік провайдерів, які надають комерційні послуги клієнтам, за нашими даними вже складає 103 провайдери, хоча на початок 1996 року їх було в Україні лише 85 (для порівняння в Росії їх 330, в Польщі - 29, в Словачині - 18, а в Беларусі - 2). Ми спостерігаємо тенденцію до збільшення кількості провайдерів і це збільшення в основному здійснюється за рахунок східних регіонів. Найбільш розвинутим у відношені Internet являється поки що м. Київ (22 провайдери). Його наздоганяють Донецьк (13 провайдерів) та Дніпропетровськ (10 провайдерів). Починають розвиватись і інші регіони (мал. 2). В цілому ситуація за станом на серпень 1997р. по регіонам представлена в таблиці 2. Таблиця 2
Узагальнений стан розвитку мережі Internet по регіонах
України Область
Кількість провай-дерів
Сумарна пропускна спроможність міжрегіональних каналів зв’язку, які використовуються для Internet м. Київ
22
6.028 M біт/с Донецька
13
212 К біт/с Дніпропетров-ська
10
458.6 К біт/с Харківська
8
105.6 К біт/с Луганська
6
43.2 К біт/с Одеська
6
168 К біт/с Автономна республіка Крим (з м. Севастополь)
5
67,2 К біт/с Запорізька
3
76,8 К.біт/с Львівська
3
57.6 К біт/с Рівненська
3
14.4 К біт/с Волинська
2
28,8 К біт/с
Закарпатська
2
38.4 К біт/с Полтавська
2
14.4 К біт/с Сумська
2
33.6 К біт/с Тернопільська
2
28.8 К біт/с Херсонська
2
86.4 К біт/с Чернівецька
2
43.2 К біт/с Вінницька
1
28.8 К біт/с Житомирська
1
19.2 К біт/с Івано-Франківська
1
48 К біт/с Київська
1
28,8 К біт/с Кіровоградська
1
19.2 К біт/с Миколаївська
1
76.8 К біт/с Хмельницька
1
виділені канали відсутні Черкаська
1
19.2 К біт/с Чернігівська
1
28.8 К біт/с По Україні
103
7,7638 М біт/с За межі Украіни 6,136 M біт/с Щоб краще осмислити наведені дані необхідно їх розглядати з різних сторін, в контексті різних соціально-економічних питань.
По-перше, розвиток Internet нерозривно пов’язаний з розвитком інформаційної інфраструктури держави. Тому особливості сучасного стану цієї мережі є не тільки власними перевагами чи недоліками, а і відображають відповідні тенденції в інформатизації в цілому.
По-друге, на розвиток Internet принципово впливають ринкові відносини. Тому якість та обсяги послуг мережі відповідають попиту на них і, зокрема, фінінсовим можливостям клієнтів.
По-третє, місце і роль української частини Internet в загальносвітовій мережі відповідає обсягам та цінності інформації, що знаходиться на “українських” серверах. Тому без підвищення якості та обсягів цієї інформації, без вдосконалення шляхів доступу до неї неможлива подальша інтеграція в загальнесвітовий інформаційний простір.
Необхідно також відмітити, що Internet в Україні розвивається значною мірою завдяки комерційним структурам, які вже працюють за законами ринкової економіки, тобто кількість послуг провайдерів мають пряму залежність від попиту. Але можливості провайдерів щодо забезпечення інформаційних потреб клієнтів значно більші. Майже всі сучасні Internet-технології можливо впровадити на Україні, але значна кількість з них потребує великих фінансових затрат і тому такі технології ще не набули достатнього розповсюдження. Визначення шляхів впровадження нових Internet-технологій, знаходження можливостей їх широкого розповсюдження і є одним з головних завдань сьогодення щодо розвитку Internet в Україні. Аналіз цієї проблеми показує, що найбільш дієві механізми її вирішення полягають у державній підтримці вказаних процесів.
Суть державної підтримки розвитку Internet в Україні полягає в:
більш оптимальній ціновій політиці щодо послуг зв’язку, які необхідні для Internet-технологій;
врахуванні потреб Internet при розвитку телекомутаційних мереж;
створенні сприятливих умов для інвестицій;
створенні необхідних нормативно-правових основ по недопущенню шахрайства в Internet та забезпечинню захисту прав інтелектуальної власності;
підтримці процесів інформатизації держави;
розробці та вдосконаленні механізмів залучення більшої кількості організацій та широких верств неселення щодо використання можливостей Internet.
Загальний, всебічний аналіз розвитку Internet в Україні показує, що не зважаючи не велику кількість проблем, мережа та її послуги охоплюють все більше сторін життя суспільства, але сам розвиток Internet стримується причинами, більшість з яких виходить за власні межі мережі і навіть - за межі інформатизації.
Для більшого осмислення завдань подольшого вдосконалення та розвитку Internet в Україні необхідно чітко уявляти існуючи перешкоди цьому процесові. Це визначить напрями концентрації зусиль та необхідні умови успішного виконання самого завдання.
Що ж стримує розвиток Internet в Україні? На наш погляд такий розвиток стримують:
Слабо розвинута телекомунікаційна інфраструктура.
Високі тарифи на послуги зв’язку і, як наслідок, високі тарифи на обслуговування клієнтів Internet.
Незначні інформаційні ресурси в українській, та і взагалі в “російсько мовній”, частинах Internet, що користуються широким попитом клієнтів.
Недостатній платіжоспроможний попит на інформаційні ресурси Internet в Україні.
Відсутність у відчизняних провайдерів достатньої кількості прямих каналів виходу до світових інформаційних мереж.
Відсутність єдиного backbone як в масштабах України, так і в масштабах окремих міст.
Відсутність нормативно-правової бази для запровадження сертифікованих засобів технічного захисту інформації.
Високі тарифи на обслуговування.
Відсутність єдиного backbone (інформаційної магістралі) як в масштабах України, так і в масштабах окремих міст.
Відсутність серед більшої частини населення розуміння та певного рівня знань щодо можливостей і культури роботи в Internet. Незначні інформаційні ресурси в українській, та і взагалі в “російсько мовній”, частинах Interne. Зупинюсь детальніше на деяких з них.
Слабо розвинута телекомунікаційна інфраструктура. За даними Держкомстатистики із 17320 обстежених підприємств різними видами каналів зв'язку користувались 18,3%, із них виділеними - лише 5%. На 16% з тих, що користуються каналами зв'язку, швидкість передачі інформації становила понад 19,6 Кбіт/с, на 20 % - в інтервалі від 14,4 до 19,6 Кбіт/с, на 56 % - від 2,4 до 14,4 Кбіт/с. Майже 20% об'єктів передавали інформацію зі швидкістю менш ніж 2,4 Кбіт/с. Для прикладу, за даними дослідницької компанії IDC 66% крупних компаній в США користуються для передачі даних віділеними каналами Т1 (пропускна спроможність 1,544 М біт/сек.). В європейських країнах стан справ в цьому сегменті дещо гірший, ніж в США, але значно кращий ніж в Україні (26% європейських компаній використовують виділені лінії і 16% - канали ISDN)