Це пов'язано з тим, що групи є джерелом наших людських якостей. °х динамiчнi властивості роблять групи тою впливою соцiальною силою, якою вони є у людському співжитті. Тому доцiльно познайомитися з тим, чиниться всерединi груп, з тими процесами в групах, що впливають на соцiальне життя.
Вперше фундаментальна роль первинних груп була виявлена емпірично у широко відомих у світі Хоторнських дослідженнях. Це дослідження під керівництвом Елтона Мейо (Elton Meyo) проводилися між 194 та 197 роками на Хоторнському заводі (Hawtorn Works) електричних приладів у Чикаго. На цьому заводі працювали близько 3 тисяч працівників і керівництво компанії було стурбовано високим рівнем незадоволенності працівників. Справа в тому, що за усіх матеріальних соціальних умов це була одна з прогресивніших компаній: за рівнем заробітної плати, соціальної допомоги хворим, рівнем пенсійного забезпечення та іншими формами соціального забезпечення.
Дослідники намагалися діяти відомими на той час методами. Перш за все, вони виділили експериментальну групу робітниць і почали зміняти години початку та закінчення роботи, тривалість та частоту перерв, рівень освітлення робочих місць і таке інше. Але результат експериментів виявилися дуже несподіваними і здивували дослідників.
Що ж трапилось?
Коли вони збільшили тривалість перерв для відпочинку - продуктивність праці зросла. Це не було несподіванкою. Але потім, коли трива лість перерв стали скорочувати, продуктивність праці ще більше зросла.
Це було першою несподіванкою. А коли дослідники повернулися до початкового режиму праці та відпочинку, продуктивність зросла ще більше. І це, з точки зору уявлень кінця -х років, було абсолютно незрозумілим. Тим більше, шо такі самі результати були отримані при змінах рівня освітлення, способу оплати праці й іншими чинниками та стимулами.
Подальші досдідження показали, що жінки, обрані для експерименту відчували задоволення тою увагою, яка приділялася їм дослідниками. Це їх об'єднало у тіснопов'язану погоджено діячу групу. Вони стали вважати, що набули особливого статусу, що тепер належать до свого роду "еліти". В той же час, вони знали, для чого організовано експеримент, і відповідно з цим вони намагалися працювати краще й краще - у відповідності (як їм здавалося) з чеканнями досліднииків.
У світовій соціології та соціальній психології це явище отримало назву "хоторнський ефект" (Hawtorne effect). Цей ефект полягає в тому, що факт дослідження групи впливає на поведінку її членів більш, аніж інші фактори, якими маніпулюють дослідники. .
З цього дослідження було зроблено висновок, що "людський фактор" видіграє важливу роль у трудовій діяльності кожного працівника. Мають на увазі його особисті стосунки із співпрацівниками й начальниками.
Дослідники виявили також важливість для організації виробництва створення невеликих чітко організованих груп робітників.
Пізніше американські соціологи Ротлисбергер (Roethlisberger) і Діксон (Dickson) показали, що первинні групи здатні справляти вплив на рівень продуктивності цілого заводу. Такі групи, так би мовити, неофіційно регулюють темп роботи. На того, хто працює набагато швидше інших, його група справляє тиск - його називають "вискочкою", дражнють, висміюють або, навіть, бойкотують.
Велике значення первинних груп для сучасної людини показали також дослідження поведінки людей у ситуаціях ураганів, затоплень, потужних промислових вибухів. Досдідники виявили, що у таких екстремальних ситуаціях більшість людей намагається приєднатися до своєї сім'ї. А лю ди, що належать до якої-небудь первинної групи . (наприклад, внаслідок недавньої міграції), після стихійного лиха дуже довго зазнають глибо кого відчаю та безвихіддя. .
Політичне керівництво тоталітарних суспільств використовувало і використовує впливовість первинних груп для здійснення соціального контролю та управління народом. Насьогодні особливо розгалуженою китайська система "бзяо-теу" , що організовується не тільки на всіх підприємствах, установах, військових підрозділах, але й за місцем проживання. . Групи "бзяо-теу" і зараз проводять регулярні збори "взаємної
критики". На цих зборах кожен член групи зобов'язаний критикувати свої недоліки та вислуховувати критику з боку інших членів групи. Таким чином первинна група здійснює величезний і тривалий тиск на кожного їїчлена. Правляча група використовує такі первинні групи, щоб організовувати так звану "загальнонародну" підтримку офіційної державної політики. (Роль яку відігравали первинні групи в системі радянського тоталітаризму ще не досліджено.)
Дослідження американських та японських соціологів показують, що велику роль первинні групи мають у японських концернах - вони забезпечують формування та відтворення корпоративної моралі та корпоративних цінностей.
5. Розмір групи
Розмір групи має важливе значення тому що він впліває на характер взаємодії . у ній. Чім менша група - тим більше можливостей у кожного з її членів краще зрозуміти інших та ближче з ними зійтися.
Двочленні групи - діади (dyads) - забезпечують здійснення багатьох з найбільш інтенсивних і впливових відносин, таких, як відносини між матір'ю і дитиною, між чоловіком і дружиною. Взагалі більшість випадків людського спілкування, як показують данні досліджень - це спілкування віч на віч. Соціолог Джон Джеймс (John James) у 1951 році разом із своїми студентами дослідили 7,45 випадків неформального спілкування: між перехожими, гравцями на стадіонах, відпочиваючими на пляжах, покупцями у магазинах, а також 1,458 випадків спілкування у різноманітних ситуаціях на роботі. Віявилося, що 71 відсоток випадків, - як у позаробочих, так і у робочих ситуаціях - взаємодіяли тільки двоє; у 1 відсотку - троє; у 6 відсотках . - четверо; і тільки у відсотках взаємодіяли п'ятеро та більш осіб.
У діадах впливовішу роль ніж у більших групах - відіграють емоції та почуття (Hare, 1976). Між учасниками діади існує дуже тісний взаємозв'язок: якщо один з них розчаровувається - взаємовідносини руйнуються, і існування групи, як такої, припиняється. Крім того, відносини у діадах частіше є більш емоційно напруженними і меньш явно агресивними, ніж інші види взаємин (Bales and Borgatta; 1955; O`Dell, 1968).
Приєднання до групи третього учасника - утворення тріади - докорінно змінює соціальну ситуацію. А саме - стають можливими коаліції - об'єднання двох проти третього (Hare, 1976). За таких умов одна особа може набути роль "третього зайвого" або "аутсайдера". Однак, за іншихобставин, третій може набути роль "посередника" і виконувати функцію між двома іншими.
Одне з питань, що привертає увагу соціологів, це: яким має бути оптимальний розмір групи? Наприклад, якщо потрібно призначити комісію, щоб отримати рекомендації з якихось питань, - скільки осіб вона має включати в ідеалі?
Дослідити, проведені з малими групами дають підстави вважати, що найкращій розмір - п'ять осіб (Yare, 1976). За такої кількості осіб в групі повне взаємне блокування малоімовірне - тут непарне число членів.
Далі, через те що група може розколюватіся на більшість з трьох осіб і меншість з двох, існування меншості не означає обов'язково ізоляції однієї особи - як це відбувається у тріадах. До того ж розмір такої групи достатній для того, щоб її члени могли досить легко зміню вати свої ролі, і щоб кожен з них міг уникнути незручної позиції без неохідності вирішувати таку проблему офіційним шляхом. Нарешті, розмір групи з п'ять осіб достатній для того, щоб люди могли вільно висловлювати свої почуття і навіть суперечити один одному, але водночас вони достатньо невеликі для того, щоб їх члени могли виявити повагу для почуттів і потреб один одного.
6. Лiдерство.
Ви знаєте, що не iснує футбольних команд без капiтанiв, армiй без офiцерiв, корпорацiй без керiвного персоналу, унiверситетiв без ректорiв, оркестрiв без диригентiв, або банд без главарiв. Без загального керiвництва людям звичайно важко координувати свою дiяльнiсть. Внаслiдок цього, деякi члени груп мають в них бiльший вплив, нiж iншi. Таких членiв груп соцiологи називають лiдерами . Невеликi групи можуть iснувати без лiдерiв, але у великих групах вiдсутнiсть лiдера спричиняє хаос.
У невеликих групах, як показали дослідження Бейлса (197) та Філдера (1981) здебiльшого буває два типи лiдерів. Один тип лідера - це "спецiалiст по задачах" (task specialist). Лідер цього типу спрямований перш за все на оцінювання проблем, що постають перед групою, та на організацію їх розв'язання. Інший тип лідера - це, так би мовити, "спеціаліст по стосунках" (social-emotional specialist). Лiдер цього типу спрямований перш за все на вирiшення мiжособових . проблем в групi, на розрядження напруги в групі та на сприяння солiдарностi її членів. Перший тип лiдерства спрямований на досягнення групових цiлей називають iнструментальним (instrumental). Другий тип, орiєнтований на пiдтримування злагоди та єдностi в групi, називають експресивним (expressive). У деяких . випадках одна й та ж людина виконує обидвi цi ролi. Але частiше кожну з цих ролей виконує окрема особа. I жодна з цих ролей не є безумовно вважливішою за iншу. Яка саме з них важливiша - це залежить вiд ситуацiї.
Лiдери також вiдрiзняються тим, як саме . вони впливають на групу. Цей аспект лiдерства вперше був висвiтлений у класичних експериментах Курта Левiна та його групи ще у 3-их роках (Lewin, Lippitt, and White, 1939). У ціх дослiдженнях дорослi лiдери, працюючи з групами 11-рiчних хлопцiв свiдомо притримувались одного з трьох стилiв лiдерства: авторитарного, демократичного та потурального.
При авторитарному стилi лiдер визначав полiтику групи, давав детальнi вказiвки всiм її членам так, щоб вони знали, що . мусять робити, призначав партнерiв по роботi, суб'єктивно схвалював та критикував їх дiї, i за власним розсудом усував вiд участi у груповiй дiяльностi.
При демократичному стилi керiвництва лiдер дозволяв хлопчикам брати участь у прийняттi рiшень, окреслював лише загальнi цiлi, пропонував на вибiр рiзнi способи дiї, дозволяв членам групи працювати з тими, з ким вони бажають, оцiнював хлопчикiв об'єктивно i приймав участь у дiяльностi групи.