Проаналiзувавши 19 головних мiжнародних криз за 35 рокiв пiсля другої свiтової вiйни Iрвiнг Дженiс прийшов до висновку, що у 37 вiдсотках ситуацiй . адмiнiстрацiя США демонструвала у значнiй мiрi прояви групового мислення ..
Групове мислення зустрiчається також у iнших галузях соцiального життя - особливо у корпорацiях та iншiх великих органiзацiях.
9. Груповий конформiзм .
Дослiдження групового мислення засвiдчили наявнiсть у групах потужнього соцiального тиску, що породжує конформiзм (conformity), (conformity дослiвно - "відповідність"). Хоча цей тиск якiсно впливає на поведiнку людей, вони часто навiть не пiдозрюють про це.
У дослiдженнях Музафера Шерiфа 3-х рокiв вплив групи на особисте сприйняття був показаний на прикладi оптичної iлюзiї. Суть цiх дослiджень така. Коли люди дивляться на маленьку нерухому пляму свiтла у темнiй кiмнатi, вони сприймають її як таку, що рухається хаотично у рiзних напрямках. При цьому, уявлення рiзних людей про те, наскiльки далеко пляма відхиляється, - рiзнi. Шерiф протестував рiзних людей поодинцi i зафiксував їх уявлення. Потiм вiн зiбрав в одну групу тих людей, чиї бачення найбiльше вiдрiзнялися один вiд одного. Вiн попросив їх знову подивитися на свiтлову пляму i голосно розповiсти, що вони бачать. За таких умов сприйняття людей наближалося до групового уусередненного. Пiзнiше, знову на самотi, вони вже не поверталися до свого попереднього бачення i продовжували притримуватися стандарту групи. Цiкаво, що бiльшiсть з них стверджували, що прийшли до такого висновку самостiйно, i група не мала на них нiякого впливу.
З iншого боку явище конформiзму дослiджував Соломон Аш (Solomon Asch). Вiн пропонував студентам, що брали участь у експериментах, визначати лiнiї однакової довжини на двох зображеннях. Вiн просив членiв групи з дев'яти осiб говорити вголос ., якi лiнiї вони вважають однаковими. Однак, всi члени експериментальної групи - крiм одного - були помiчниками Аша, i свiдомо давали домовлену невiрну вiдповiдь. I хоча вiрна вiдповiдь була очевидною, 1майже третина вiдповiдей пiддослiдних повторювала ту невiрну вiдповiдь, яку давала бiльшiсть групи .. У цих випадках пiддослiднi всупереч тому, що бачили, погоджувалися з твердженнями бiльшостi членiв групи. Таке погодження i отримало назву кон формiзму, а вiдповiдна схильнiсть iндивiда - назву конформностi.
Пiзнiше iнтерв'ю з пiддослiдними показали, що тiльки деякi з них сприймали вибiр бiльшостi як правильний. Бiльшiсть не вважали цей вибiр правильним, але не хотiли вiдрiзнятися. Такi експерименти наочно довели здатнiсть групи викликати конформну поведiнку.
ТЕМА 8. СОЦIАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІ°
1. Поняття цiльової органiзацiї
Ще кiлька столiть тому майже . все соцiальне життя вiдбувалося у
межах невеликих соцiальних груп - сiм'ї, сусiдської групи, сiльської
общини. Сьогоднi у соцiальних структурах переважають великi вториннi
групи, що впливають на життя людей з моменту їх народження. Зростання
ролi вторинних соцiальних груп було пов'язано iз формуванням великих
суспiльств, що охоплюють мiльйони людей, та з вiдповiдним ускладненням
подiлу працi, без якого неможливо було задовольняти потреби соцiально-
го життя великих суспiльств.
Для того, щоб просто пiдтримувати життя . значного за кiлькостю
мiського населення, необхiдно було не тiльки збiльшити виробництво
їжи, але й ще забезпечити i зберiгання її у вiдповiдних кiлькостях, i
транспортування на досить значнi вiдстанi. У великих мiстах для
будь-кого ставало неможливим запроваджувати норми i стандарти групово-
го життя . приймаючи до уваги тiльки членiв родини та сусiдiв. З укла-
дення подiлу працi, а тому i її змiсту, освiта дiтей . вже не могла
вiдбуватися тiльки таким, так званим "природним шляхом", яким батьки
навчали їх ходити та розмовляти.
Для задоволення цих та багатьох iнших потреб люди створювали гру-
пи, призначенi для виконання певних завдань, для досягнення певних
цiлей. Такi групи у англомовнiй соцiологiї одержали назву formal
organizations. В українськiй мовi (як i у росiйськiй) цей термiн часто
калькують словосполученням формальнi органiзацi .ї. Але українське слово
"формальний" не має деяких тих значень, що має англiйське слово
"formal", i якi саме i "спрацьовують" у термiнi "formal organization".
Наприклад, "formal", за Вебстером, це, крiм iншого, ще й "highly
organized", тобто - "високо органiзований". Це значення Вебстер пояс-
нює словосполученням "a formal garden", що українською перекладається
не як "формальний сад", а як "регулярний парк".
Беручи до уваги, що термiном "formal organization" у соцiологiї
позначають такi великi вториннi групи, якi свiдомо створюються саме
для досягнення певних цiлей, .я схиляюсься до того, щоб називати їх
цiльовими органiзацiями.
Як вiдмiчають американськi соцiологи у останнi десятирiччя Сполу-
ченнi Штати все бiльше ставали суспiльством великих, напiв-автономних
i тiсно зв'язаних цiльових органiзацiй. I це не тiльки система держав-
ної адмiнiстрацiї - вiд мiсцевих мунiципальних органiзацiй аж до феде-
рального уряду. До цих органiзацiй вiдносять також "великi"
мiжнацiональнi корпорацiї, "великi" лiкарнi, де працюють тисячi
лiкарiв, "великi" профспiлки i "великi" сiльскогосподарськi ор-
ганiзацiї. Навiть органiзована злочиннiсть досягла таких розмiрiв i
такої розгалуженностi, що потребує адмiнiстративного . персоналу. (Як
виглядає офіс у Нью-Йорку).
Взагалi, сучасне суспiльство виглядає як з'єднання цiльових ор-
ганiзацiй, що з'являються, зникають, змiнюються, з'єднуються i вступа-
ють у незлiченнi взаємовiдносини одна з одною. I хоча цiльовi ор-
ганiзацiї iснують тисячи рокiв, з часiв стародавньої Месопотамiї,
єгипту та Китаю, тiльки у новiтнi часи їх поширення стало фактично
повсюдним.
Типи цiльових органiзацiй.
Люди входять до цiльових органiзацiй за рiзних причин. Проана -
лiзувавши цi причини Amitai Etzioni видiлив три типи цiльових ор-
ганiзацiй.
Перший тип - це добровiльнi органiзацi ї, об'єднання, до яких люди
можуть вiльно приєднуватися i вiльно їх залишати. Прикладами доб-
ровiльних органiзацiй є релiгiйнi i професiйнi об'єднання, полiтичнi
партiї ( у демократичних держава), рiзнi клуби за iнтересами, са-
модiяльнi колективи. Члени таких органiзацiй не отримують платнi за
своє членство. Навпаки, вони часто самi сплачують за своє членство,
тому що найчастiше у добровiльних органiзацiях люди приєднуються для
того, щоб заповнити свiй вiльний час, мати задоволення вiд спiлкування
з однодумцями, щоб надати тим, хто цього потребує, ту чi iншу допомо-
гу, надати тi чи iншi соцiальнi послуги.
Коли добровiльнi органiзацiї досягають своїх цiлей, їх члени час-
то їх реорганiзують, знаходячи для них новi завдання, щоб виправдати
їх дiяльнiсть. Наприклад, коли вакцини поклали край дитячому паралiчу,
американська органiзацiя, що займалася допомогою паралiзованим дiтям,
змiнила формулювання своїх цiлей так, щоб взяти на себе новi обов'язки
по наданню допомоги хворим.
Для багатьох добровiльних органiзацiй суттєвою умовою є нездiйс -
неннiсть їх програм, тому що повне вирiшення проблем, якими вони зай-
маються, усунуло б пiдстави для їх iснування.
Другий тип цiльових органiзацiй - це примусовi органiзацi ї - такi
об'єднання, до яких людей примущують входити, навiть коли вони цього
не бажають. Прикладом таких органiзацiй є обов'язкова школа, обов'яз-
кова (не добровiльна) армiя, психiатрична клiнiка, тюрма, рiзнi ор-
ганiзацiї примусових робiт i т.iн.
I третiй тип цiльових органiзацiй - це органiзацi ї утiлiтарнi , тi
об'єднання, до яких люди вступають з практичних причин. До таких ор-
ганiзацiй належать, наприклад, пiдприємства, унiверситети, профспiлки,
урядовi органiзацiї та iншi, якi люди створюють для задоволення життє-
вих потреб. Можна помiтити, що членство у таких органiзацiях не є анi
повнiстю добровiльним, анi повнiстю примусовим. Наприклад, у нето-
талiтарному суспiльствi людину не можуть примушувати найматися на ро-
боту, але якщо людина не має iнших джерел дохду, вона вимушена це ро-
бити, щоб забезпечити себе засобами iснування.
3. Поняття бюрократії
Чим бiльше i складнiше цiльова органiзацiя будь-якого типу, тим бiльше потреба не тiльки у координацiї дiяльностi її членiв, але й в упорядкуваннi самої координуючої дiяльностi .. Ця потреба задовольняється тим, що соцiологи називають бюрократiєю, - а саме - специфiчною соцiальною структурою, що створюється iєрархiєю статусiв i ролей, яка базується на розподiлi функцiй i влади, і що функцiонує за певними правилами та процедурами .
Поняття бюрократiї соцiологи вживають у нейтральному значеннi,
без того негативного навантаження, яке це слово має у повсякденному
вжитку, коли ми використовуємо його для позначення, наприклад, органiзацiйної неефективностi.
Бюрократ, в американському варiантi повсякденної свідомості, найчастiше уявляється як офiцiозний, зосереджений на правилах, заплутаний у концелярських формалiзмах клерк, що ухиляється вiд вiдповiдальностi
i займається малопродуктивною роботою.
У захiдному свiтi, за оцiнками американських соцiологiв, бюрократiя у двадцятому сторiччi набула розгалуженостi через те, що зростання та ускладнення соцiальних органiзацiй зробили необхiдним створення в них великої кiлькостi структурних одиниць i пiдроздiлiв. А щоб контролювати їх рiзноманiтну дiяльнiсть i регулювати її, став необхiдним вiдповiдний соцiальний механiзм.
Забезпечуючи виконання завдань на регулярних i упорядкованих
пiдставах, бюрократiя у великiй органiзацiї робить можливими ефективне
планування i ефективну координацiю дiй .
Крiм того, бюрократiї прагнуть усунути усякий стороннiй вплив на
поведiнку своїх членiв, щоб вони дiяли перш за все на користь органiзацiї. У наш час найбiльшi i найскладнiшi органiзацiї будуються саме як бюрократiї - у соцiологiчному значеннi цього слова.