засобами.
За концепцiєю культурального передавання .- в тому, що своїм став-
ленням та поведiнцi рiзнi люди навчаються у рiзних субкультурах та
контркультурах.
За концепцiєю конфлiкцiонiзму .- основне джерело вiдхилiв у такому
соцiальному устрої, що породжує соцiальну нерiвнiсть i конкуренцiю.
За концепцiєю ярликування .люди, що тавруються як девiанти, стають
на шляхи девiантних кар'єр.
ТЕМА 1. СОЦIАЛЬНА СТРАТИФIКАЦIЯ ТА СОЦIАЛЬНI КЛАСИ.
1. Поняття соцiальної диференцiацiї та стратифiкацiї.
Вже давно помічено, що у людських суспільствах існує соцiальна
нерiвнiсть ., а саме нерiвний подiл таких соцiальних благ як богатство,
влада та пошана. .
Із приблизно 4 столiть iснування Homo sapiens близько 36
столiть . нашi предки жили у невеликих групах мисливцiв та збирачiв, якi
дiлили їжу, шкури звiрiв, сховища та iншi ресурси. У цих суспiльствах
соцiальна нерiвнiсть - крiм тої, що була пов'язана з вiком або статтю,
- означала лише вiдносно невеликi вiдмiнностi у статусi певних
iндивiдiв. Одна особа могла мати вищий статус нiж iншi завдяки, нап-
риклад, таким особистим якостям, як мудрiсть, мисливськi вмiння або
врода.
Але коли суспiльства стали бiльш великими та складними - як це
склалося в бiльшостi за останнi кiлька тисяч рокiв - 1виник зовсiм
1iнший вид соцiальної нерiвностi: нерiвнiсть цiлих категорiй 1людей .
Мешканцi цих суспiльств подiляються по рiзних верствах. Це виявляєть-
ся, зокрема, в тому, що в однiй верствi люди вважають себе рiвними од-
ни одним, людей з вищої верстви вони вважають такими, що займають у
якомусь вiдношеннi вище становище, а людей з нижчої верстви вони вва-
жають такими, що займають у якомусь вiдношеннi нижче становище.
Цей вид нерiвностi формується на основi соцiальної структури в то-
му розумiннi, що вiн має тенденцiю переходити вiд попереднього по-
колiння до наступного. Наприклад, багатство i бiднiсть iснували в
суспiльствi до того, як Ви в нього прийшли, i вельми iмовiрно, що вашi
дiти теж з ними зустрiнуться.
I тому, що дiти народжуються в сiм'ях, що мають рiзний достаток,
вони вже з перших рокiв життя набувають досвiд вiд впливу багатства,
бiдностi або чого-небудь промiжного. Узагальнюючи такi явища, соцiоло-
ги виробили поняття соцiальної . стратифiкацiї. .
Соцiальна стратифiкацiя - це структурована нерiвнiсть цiлих кате-
горiй людей, якi через нерiвний статус у соцiальнiй iєрархiї мають
рiзний доступ до соцiальних благ. .
Короче можна сказати, що соцiальна стратифiкацiя - це структурова-
не ранжування людей та груп .. Соцiальна стратифiкацiя залежить вiд
соцiальної диференцiацiї, але не спiвпадає з нею.
Соцiальна диференцiацiя - це процес, в якому члени суспiльства
стають рiзними через подiл мiж собою рiзних видiв дiяльностi та вико-
нання вiдповiдних соцiальних ролей. .
Дуже рано в своїй iсторiї люди вiдкрили, що подiл функцiй та
працi може значно пiдвищувати їх соцiальну ефективнiсть. I в усiх
суспiльствах iсторики знаходять певний подiл статусiв та ролей. При
цьому люди розподiляються в соцiальнiй структурi таким чином, що до-
повнюють рiзнi статуси та виконують пов'язанi з ними ролi.
При такому устрої люди мусять знати: (1) що вони мають робити,
() коли, (3) якими засобами, (4) як довго та (5) у яких вiдносинах з
iншими людьми.
Природа допомагає виконувати це завдання, визначивши, що тiльки
жiнки народжують дiтей та годують їх своїм молоком. Але поза цим при-
рода мало що визначає. Решту люди мають визначати самi.
І хоча в соцiальнiй структурi статуси можуть бути рiзними, вони
не обов'язково мають бути ранжованими стосовно один одного. Наприклад,
американцi розрiзняють статуси немовляти й дитини. Але вони не кажуть,
що один вище за iнший. Вони просто рiзнi. Соцiальна диференцiацiя
створює лише можливiсть для соцiального ранжування . . Iнакше кажучи, там
де є соцiальна стратифiкацiя є й соцiальна диференцiацiя. Але навпаки
буває далеко не завжди.
. Вимiри стратифiкацi ї .
У метафорiчному розумiннi стратифiкацiю зображують як шари торту,
але щабелi дробини. Науковий погляд на стратифiкацiю iсторично змiню-
вався та уточнювався.
Так, Карл Маркс розробив таке бачення стратифiкацiї, в якому
встановленi групи вiдокремлювались одна вiд одної в залежності від їх
відношення до засобів виробництва. Ті, хто володіють основними засоба-
ми виробництва та контролють їх - це клас капiталiстiв, або буржуазiї.
Ті, хто має тiльки свою робочу силу, - це робiтничий клас, або проле-
тарiат. При цьому клас буржуазiї розглядався як такий, що пригноблює,
а пролетарiат - як пригноблений.
Пiзнiше вiдомий нiмецький соцiолог Макс Вебер стверджував, що
Маркс занадто спрощено змалював соцiальну стратифiкацiю. Вебер дово-
див, що iншi вимiри в суспiльствi часами є незалежними вiд класового
або економiчного аспекту. Вебер запропонував тривимiрну концепцiю
стратифiкацiї: 1) на класи (за економiчним критерiєм), ) на статуси
(за престижем), 3) на партiї (за владою). Кожен з цих трьох вимiрiв
встановлювався як особливий аспект соцiального ранжування. Деякi ста-
туси, такi як статус лiкаря, вважав Вебер, мають високий ранг i за ба-
гатством, i за престижем, i за владою. З iншого боку, проститутки та
професiйнi злодiї мають високий рiвень матерiальної забезпеченостi,
але мають низький престиж та мало влади. Викладачi унiверситетiв та
духiвництво мають досить високий престиж, але найчастiше - порiвняно
невисокий економiчний статус i низький рiвень влади. З iншого боку,
деякi службовцi можуть мати значну владу, але отримувати порівняно не-
великі доходи i мати низький престиж.
Але найчастiше цi три вимiри стратифiкацiї живлять та пiдтримують
один одного, а тому й поєднуються.
Розглянемо кожен з цих вимiрiв.
Економiчний. Економiчний вимiр стратифiкацiї, за Вебером, склада-
ється з багатства та прибутку. Багатство .(wealth) - це те, що люди ма-
ють у власностi, чим вони володiють. Прибуток .(income) - це кiлькiсть
грошей, яку люди отримують за певний час. Наприклад, особа може мати
досить велике багатство, але отримувати малий прибуток, як ко-
лекцiонер, що збирає рiдкiснi монети або вироби мистецтва. Iнша людина
може отримувати високу платню, але витрачати її, щоб жити на широку
ногу i мати невелике багатство.
Виходячи з даних, зiбраних Бюро перепису США у 1984 роцi ., амери-
канськi сiм'ї, що мали прибуток бiльш нiж 4, доларiв на рiк .-
складали вищi 1 вiдсоткiв населення США . та контролювали 38 вiдсоткiв
домашнього .багатства, медiанне значення якого складало загальну
вартiсть у 13,474 долари . Ця ж група - вищi 1 вiдсоткiв населення
США - контролювала 63 вiдсотки усiх акцiонерних капiталiв та 53
вiдсотки усiх облігацiй та цiнних паперiв валютного ринку. Цю групу
складають переважно бiлi, зайнятi на бiло-комiрчаних (як їх називають
на Заходi) роботах й переважно власники свого бiзнесу.
В цілому за даними Бюро цензових переписів США, % відносно най-
бідніших сімей амеріканців одержали у 1984 році 4,5% загального дохо-
ду, а % найбагатших сімей одержали 43% загального доходу.
Це співвідношення є в Сполучених Штатах досить сталим. Найбідніше
% американських сімей одержували, відповідно, у 195 році - 4,5% за-
гальних доходів, у 196 році - 4,8%, у 197 - 5,4%. А найбагатші
% cімей одержували, відповідно, у 195 - 43%, у 196 - 41%, й у 197
- 41% загального доходу. Цікаво порівняти ці дані з відповідними дани-
ми для України. Нажаль, у нас поки що немає таких цензових переписів
як у Сполучених Штатах. Але дані одержані КМІС'ом наприкінці минулого,
1994 року у репрезентативному опитуванні дорослого населення України,
показують, що найбудніші % сімей одержували 4,6% загального доходу,
а найбагатші % сімей - 49,5%.
Ці дані показують, що розрив доходів богатих і бідних в Україні
зараз, мабуть більше, ніж у США. У всякому разі, якщо відповідний кое-
фіцієнт (співвідношення верхнього та нижнього квантилів сімейних дохо-
дів) у США дорівнює приблизно 9,5, то в Україні він дорівнює 1,8.
Особливо помітні контрасти концентрації доходів, якщо порівняти
те, яку частину загальних доходів одержують найбагатші 5% сімей. У
Сполучених Штатах за останні 4 років 5% найбагатших сімей одержували
від 15 до 16% загального доходу американських сімей.
В Україні ж, за даними грудневого опитування, проведеного КМІС"ом,
найбагатші 5% сімей одержували наприкінці 1994 року приблизно 34% за-
гального доходу.
Розподіл сімейних доходів у США та Україні (1994 рік)
¦ ¦Процентний розподіл загального сімейного доходу ¦
¦ ¦ нижча ¦ друга ¦ третя ¦четверта¦ вища ¦ найвищі¦
¦ ¦ п"ята ¦ п"ята ¦ п"ята ¦п"ята ¦ п"ята ¦ 5% ¦
+-------------------+---------+--------+--------+-----------+---------+------------+
¦США (1964)¦ 5.1 ¦ 1. ¦ 17.7 ¦ 4. ¦ 41. ¦ 15.9 ¦
¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦США (1974) ¦ 5.4 ¦ 1. ¦ 17.6 ¦ 4.1 ¦ 41. ¦ 15.3 ¦
¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦
¦США (1984) ¦ 4.7 ¦ 11. ¦ 17. ¦ 4.4 ¦ 4.9 ¦ 15.7 ¦
+-------------------+---------+--------+---------+----------+----------+------------+
¦Україна (1994)¦ 4.6 ¦ 8.8 ¦ 14.4 ¦ .7 ¦ 49.5 ¦ 34. ¦
L-------------------+--------+---------+---------+----------+----------+------------
Можна припустити, що рівень стратифікації за доходами в Україні
зараз ближче до рівнів стратифікації у набагато бідніших країнах, ніж
США. (Функціональне пояснення цього явища, що випливає з високої вар-
тості інвестицій у сучасну техніку).
Вимiр за престижем . Престижем соцiологи називають соцiальну пова-
гу, пошану та визнання, що пов'язанi із соцiальним статусом. .
Престиж включає почуття, якi вiдчувають люди стосовно певного
статусу, та їх оцiннi судження стосовно цього. Престиж це дещо мов би
невiдчутне, дещо що iснує лише у головах людей. Але у повсякденному
життi люди намагаються надати престижу вiдчутного iснування через ти-
тули, рiзнi ритуали, почеснi звання, емблеми, а також через демонстра-
тивнi вияви дозвiлля та споживання. Цi предмети та вчинки слугують