символами престижу, у суспільстві де люди надають їм соцiального зна-
чення.
Соцiологи вважають, що бiльшiсть взаємодiй мiж людьми складаються
з неявних, так би мовити, "переговорiв" щодо того, скiльки поваги, по-
шани або шаноби кожен має дати та отримати. Навiть звичайна розмова
часто-густо включає до себе домовленiсть, що ми будемо уважнi до того,
що говорять iншi, якщо вони - в свою чергу - будуть уважними до того,
що говоримо ми.
Ще наприкiнцi 19-го сторiччя Торстейн Веблен (Thorstein Veblen)
висвiтлив, яке значення мають демонстративне дозвiлля та демонстратив-
не споживання для позначення соцiального рангу. Веблен спостерiгав, що
якщо люди бажають отримати та утримати престиж, недостатньо володiти
багатством та владою. Вони мусять зробити це багатство та владу таки-
ми, що публiчно можуть спостерiгатися. А це найлегше зробити, якщо
витрачати грошi на несуттєвi товари та послуги.
Так, у 18 сторiччi в Англiї серед аристократiв у модi були замки.
В Америцi у деяких колах розкiшний стиль життя демонструється через
марнотратнi витрати на одяг. Цiєй же метi служать дорогі автомобiлi -
Рольс-Ройси, Феррарi та подiбнi автомарки.
Але престиж бiльшостi американцiв, як показують дослідження, ба-
зується сьогоднi головним чином на прибутку, професiї та стилi життя.
Походження сiм'ї та багатство враховується менш, нiж це було поколiння
тому. Одночасно iндивiдуальна "особистiсть" та "товарискiсть" набули
набагато бiльшого значення. I хоча американцi у бiльшостi ще вважають
найважливiшою рiччю грошi, але стиль життя та цiнностi, яких притриму-
ється сiм'я, зараз мають вирiшальне значення у визначеннi престижу.
Вимiр за владою. Влада - з точки зору соцiологiв - стосу .є ться
здатностi одних iндивiдiв та груп реалiзувати свою волю у людських
справах навiть проти волi iнших людей та груп. Саме влада визнача .є чиї
iнтереси обслуговутимуться та чи .ї цiнностi пануватимуть. .
Щоб ми не споглядали - сiм'ю, банду пiдлiткiв, нацiю чи державу,
ми знаходимо, що деякi їх члени домогаються свого набагато частiше,
нiж iншi. Навiть в таких справах як проста розмова, можна помiтити дiю
влади. Люди, що займають високi щабелi влади найчастiше домiнують у
розмовах, що проявляється у диспропорцiях часу та перебиваннi тих, хто
стоїть нижче за владою.
Американський соцiолог Амос Холей якось зауважив: "Кожна соцiаль-
на дiя є вправлянням влади, кожне соцiальне вiдношення є владним
рiвнянням, i кожна соцiальна група або система є органiзацiєю влади".
Соцiологи видiляють три категорiї пiдвалин влади.
1) По-перше, це обмеження .(constraints) - ресурси, що дозволяють
однiй сторонi додати до ситуацiї новi вади. .
Звичайно люди розглядають обмеження як покарання, тому що вони
шкодять їх здоров'ю, психiчному або майновому стану.
) По-друге, це стимули .(inducments) - ресурси, що дозволяють
однiй сторонi додати до ситуацiї . iншої сторони новi переваги. .
Люди звичайно сприймають стимули як виногородження через те, що
вони означають передачу соцiально визначених благ - таких як ма-
терiальнi речi, послуги або соцiальнi позицiї - в обмiн на виконання
бажань того, хто має владу.
3) По-третє, це переконливiсть .- ресурси, що дають можливiсть
однiй особi змінити намiри iнших без додавання до ситуацiї чи то вад
чи то переваг. .
Через переконання - що базується на репутацiї, мудрiстi, осо-
бистiй привабливостi, або на контролi за засобами iнформацiї, -
iндивiди або групи схиляються до вiддання переваги тому, чого бажають
тi, хто мають владу.
Влада впливає на нашу здатнiсть виконувати чимало роботи за влас-
ний рахунок. Коли хтось доходить до панування над вирiшальними ресур-
сами, вiн приходить до панування й над людьми.
Контролювати ключовi ресурси означає поставити себе (або свою
групу) мiж людьми та тими засобами, якими люди задовольняють свої
бiологiчнi, психологiчнi або соцiальнi потреби. .
Тою мiрою, якою певна група командує винагородами, покараннями та
засобами переконання, вона може диктувати умови, за якими грається гра
життя. Вона встановлює правила цiєї гри, можливi в нiй виграшi та
програшi.
3. Вiдкритi та закритi системи стратифiкацiї.
Стратифiкацiйнi системи вiдрiзняються тiєю легкiстю, з якою вони
дозволяють людям входити в певну верству або виходити з неї.
Той суспiльний устрiй, у якому людина вiдносно легко може змiнити
свiй статус, соцiологи називають . вiдкритою системою.
Той устрiй, у якому людям дуже важко змiнити свiй статус,
соцiологи називають . закритою системою.
Дещо подiбне до цього ми розглядали, коли знайомились з поняттям
досягненого статусу та приписаного статусу. Досягненi статуси вiдкритi
для людей на основi iндивiдуального вибору та змагання, конкуренцiї, в
той час як приписанi статуси надаються групою або суспiльством.
В дiйсностi не має таких суспiльств, що були б повнiстю вiдкрити-
ми або повнiстю закритими. Сполученi Штати вважаються прикладом
вiдносно вiдкритої системи. Вона базується на такiй класовiй системi,
вважають американськi соцiологи, у якiй досягненi статуси забезпечують
найважливiшi пiдстави для нерiвного розподiлу соцiальних ресурсiв.
Сполученi Штати не засновувалися на iдеї, що всi люди мають отримати
рiвний статус, або на iдеї безкласового суспiльства. Демократичне кре-
до притримується того, що всi люди мають мати рiвнi можливостi пiдня-
тися в класовiй системi. .
В теорiї винагороди соцiального життя випливають для людини в за-
лежностi вiд її достоїнств та здiбностей в залежностi вiд її внеску до
загальної суспiльної справи. На практицi, як зауважують американськi
соцiологи, американська система зазнає певного впливу приписаних ста-
тусiв, що визначаються на пiдставi раси, вiку та статi. (Вплив цих оз-
нак ми будемо розглядати пiзнiше).
Прикладом закритої системи є традицiйне iндуїстське суспiльство,
що функцiонувало необмежено до -ї свiтової вiйни. Це суспiльство ба-
зувалося на кастовiй системi, в якiй приписанi статуси забезпечували
головнi пiдстави основного розподiлу соцiальних ресурсiв. Люди успад-
ковували їх соцiальний статус за народженням вiд своїх батькiв i не
могли його змiнити. Iсторично в Iндiї iснували тисячi каст, але всi
вони подiлялися мiж чотирма головними кастами.
Каста брамiнiв ., або жерцiв, нараховувала близько 3 вiдсоткiв на-
селення.
Касти кшатрi .ї в ., мов би нащадкiв воїнiв, та вайшиїв, торговцiв,
разом складали близько 7 вiдсоткiв iндусiв.
Каста шудрiв ., селян та ремiсникiв, налiчувала близько 7
вiдсоткiв населення.
Останнi вiдсоткiв складали гарiджани ., або недоторканi, що тра-
дицiйно працювали пiдмiтальниками, смiттярями, шкiряниками та свинаря-
ми.
Члени нижчих каст зневажалися, принижувались та пригнiчувались
членами вищих каст незалежно вiд їх особистих достоїнств та поведiнки.
У системi дiяли жорсткi правила уникання контактiв, тому що вважалося,
що контакти з членами нижчих каст духовно забруднюють та опоганюють
членiв вищих каст.
Навiть сьогоднi у деяких мiсцевостях Iндiї, особливо сiльських,
касти формують поведiнку людей, встановлюють правила женихання, вжи-
вання їжи, домашнього господарювання та зайнятостi. Але навiть у зе-
нитi свого розвитку кастова система нiколи не виключала повнiстю
мобiльностi угору та униз по соцiальнiй дробинi. Тим бiльш сьогоднi.
Але й досi кастовi упередження гальмують соцiальну мобiльнiсть.
4. Теоретичнi концепцi ї соцiально ї стратифiкацi ї .
Чому для усiх суспiльств характерна соцiальна нерiвнiсть?
Це питання завжди турбувало людей.
Стародавнi єврейськi пророки та фiлософи стародавньої Грецiї об-
говорювали цю проблему, але й сьогоднi вона є однiєю з центральних
проблем соцiологiчних штудiй.
Iсторично склалися двi зовсiм рiзнi вiдповiдi на це питання.
Перша - консервативна .- пiдтримувала iснуючий соцiальний устрiй.
В цiй вiдповiдi стверджувалося, що нерiвний подiл соцiальних благ не-
обхiдний для виконання сутт .є вих завдань суспiльства. .
Друга - радикальна .- була дуже критичною до iснуючих устроїв. В
цiй вiдповiдi стверджувалося, що соцiальна нерiвнiсть виникає у бо-
ротьбi за дефiцитнi цiннi товари й послуги. .
Сучаснi теорiї нерiвностi також пiдпадають пiд одну з цих двох
традицiй.
Теорiї, що виросли з консервативної традицiї, сьогоднi називають
функцiоналiстськими .. Теорiї, що вирастають з радикальної традицiї, от-
римали назву конфлiкцiонiстських .. I дебати, що точаться щодо рiзних
концепцiй, часто є академiчним замiщенням реального конфлiкту мiж
рiзними полiтичними орiєнтацiями.
Функцiоналiстська концепцiя.
Вона притримується той точки зору, що стратифiкацiя iснує завдяки
тому, що вона вигiдна для суспiльства в цiлому .. Класичнi твердження
цiєї теорiї сформулювали у 1945 роцi Кiнгслi Девiс та Вiлберт Мур, хо-
ча з тих пiр вона неоднаразово модифiкувалась та удосконалювалась
iншими соцiологами.
Девiс та Мур доводили, що, соцiальна стратифiкацiя є як унiвер-
сальною, так й необхiдною, i що жодне суспiльство будь-коли не буде
повнiстю безкласовим. З їх точки зору усiм суспiльствам потрiбна стра-
тифiкацiя, якщо їм (1) потрiбно заповнювати усi статуси, що є у
соцiальнiй структурi, та () мотивувати людей до виконання їхнiх
обов'язкiв, пов'язаних з їх позицiями.
Мотивацiя людей до виконання обов'язкiв є важливою тому, що рiзнi
обов'язки, які пов'язанi з рiзними статусами, не є однаково приємними,
і не є однаково важливими для соцiального виживання та такими, що
рiвною мiрою потребують тих же самих здiбностей i талантiв.
Нерiвнiсть у цьому вiдношеннi забезпечує необхiдну мотивацiйну
спонуку .. І через те, що виногородження умонтованi у систему, соцiальна
стратифiкацiя є структурною властивiстю усiх суспiльств.