гато менш упередженi до чорних, нiж ті, хто народився ранiше.
Далi треба зауважити, що не тiльки приватнi особи вдаються до
дискримiнацiї. У повсякденному функцiонуваннi iнституцiї суспiльства
також можуть дискримiнувати членiв деяких груп. Це соцiологи називають
iнституцiональною дискримiнацi .є ю ..
Бiзнесовi установи, школи, лiкарнi, уряд, мiсцевi адмiнiстрацiї
та iншi ключовi iнститути можуть займатися дискримiнацiєю навiть тодi,
коли їх персонал не складається з упереджених людей. Наприклад,
пiдприємцi часто визначають квалiфiкацiю, яку повиннi мати кандидати
на зайняття певних посад. Звичайно квалiфiкацiйнi вимоги передбачають
певний попереднiй трудовий досвiд та певний рiвень освiти. Такi вимоги
виглядають . зовсiм недискримiнацiйними, тому що вони застосовуються до
всiх осiб, незалежно вiд раси, вiри або кольору шкіри. Але коли члени
рiзних расових або етнiчних груп не мають рiвних можливостей, щоб от-
римати необхiдну освiту та здобути потрiбний трудовий досвiд, то вони
виходять на ринок працi у невигiднiй позицiї.
Як вважають американськi соцiологи, у Сполучених Штатах iнсти-
туцiональної дискримiнацiї в особливостi пiддавалися чорнi американцi,
якi на протязi сторiччь були жертвами нерiвноправностi та низького
статусу. В результатi навiть встановлення рiвних прав не дає насправдi
рiвних можливостей. Це виявляється у нерiвностi доходiв. Навпаки, чим
бiльше той, хто ма .є накопиченi переваги, нав'язу .є рiвнi умови змаган-
ня, тим бiльше закрiплю .є ться фактична нерiвнiсть. .
На досвiдi України це дуже помiтно у нерiвностi умов змагання мiж
росiйськомовною та українськомовною частинами населення. Сторiччя ру-
сифiкацiї призвели до того, що сьогоднi деякі важливі умови отримання
знань у бiльшостi галузей науки та культури найбiльш сприятливi для
росiйськомовних людей - вони мають величезнi накопичення вiдповiдної
лiтератури, виданої росiйською мовою.
Лише в деяких галузях суспiльствознавства, де iдеологiчнi перепо-
ни не дозволяли видавати вiдповiдну лiтературу навiть і росiйською мо-
вою, там умови приблизно рiвно бiднi. . Як, наприклад, в соцiологiї,
полiтологiї, економiчних науках. Але й тут швидко зростає нерiвнiсть
умов, тому що за iмперський перiод була пiдготовлена величезна армiя
перекладачiв з усiх мов свiту на мову метрополiї - росiйську. А перек-
ладачiв на мови колонiй, в тому числi й українську, готували набагато
менше. I набагато менше, нiж у метрополiї, було створено у колонiях
також й полiграфiчних потужностей. Що зараз i маємо.
I тому боротьба за надання росiйськiй мовi рівного статусу з мо-
вою українською як мови державної тiльки виглядає як боротьба за рiвнi
можливостi. Фактично - це боротьба за збереження тих нерiвних . можли-
востей, що склалися а Українi за сторiччя панування росiйської держав-
ностi.
Але це не означає, що подалання дискримiнацiї одних груп має
вiдбуватися через обмеження прав iнших груп, в тому числi через обме-
ження права людей надавати освiту своїм дiтям їх рiдною мовою, навiть
якщо ця мова росiйська.
У захiдних країнах, особливо у Сполучених Штатах, накопичен цiнний
досвiд того, як долати дискримiнацiю наданням виважених переваг тим
групам, що довгий час дискримiнувалися. Думаю, що такий досвiд треба
використовувати i у нас в Українi.
7. Типи полiтики домiнантно ї групи.
Домiнантнi групи проводять стосовно меншин досить рiзнi типи
полiтики. Iнодi ця полiтика вiдповiдає цiлям меншини, iнодi вона їм
суперечить. Американськi соцiологи Джордж Сiмпсон (Georg E.Simpson) та
Мiльтон °нгер (Milton Yinger) на початку 7-х рокiв iдентифiкували
шiсть основних типiв полiтики домiнантної групи стосовно меншин: 1)
асимiляцiя, ) плюралiзм, 3) правовий захист, 4) перемiщення, 5) при-
душення та 6) знищення.
Не всi цi полiтикi є несумiсними. Деякi з них можуть проводи-
тись одночасно. Розглянемо їх коротко.
1) Асимiляцiя. . Один з шляхiв, яким домiнантнi групи намагаються
так би мовити "вирiшити" проблему меншини - це її лiквiдацiя шляхом
асимiляцiї до складу самої домiнантної групи.
Асимiляцiя складається з тих процесiв, через якi групи, що ма-
ють власнi особливостi, з часом культурно та соцiально розчиняються
у домiнантнiй групi. У деяких випадках меншини можуть вiддавати пе-
ревагу такому пiдходу. Такою, наприклад, у Сполучених Штатах є по-
зицiя бiльшостi етнiчних груп європейського походження. Але часто
домiнантнi групи та групи меншин мають зовсiм рiзне ставлення до
асимiляцiї.
У Сполучених Штатах домiнували двi точки зору на асимiляцiю.
Одна - це концепцiя "плавильного казана" (melting-pot). З цiєї
точки зору асимiляцiя - це процес, через який рiзнi народи та куль-
тури мають розчинятися, щоб сформувати новий народ та нову
цивiлiзацiю.
Друга - це концепцiя "американiзацiї". З цiєї точки зору амери-
канська культура - це по-сутi закiнчений продукт англо-саксонського
зразку, й тому iмiгранти мають вiдмовлятися вiд своїх культурних рис
та набувати рис домiнуючої американської групи (WASP - white,
anglo-saxon, protestant).
) Плюралiзм . - це полiтика, яка спрямована на те, щоб рiзнi
групи спiвiснували та взаємно пристосовувались до соїх вiдмiнностей.
При цьому групи спiвпрацюють у тих позицiях, якi є суттєвими для їх
спiльного благополуччя - скажiмо, у полiтичних та економiчних спра-
вах. Плюралiзм може означати певнi обмеження для домiнантної групи
та певнi переваги для груп меншин.
Виразним прикладом полiтики плюралiзму є Швейцарiя. Iсторично
швейцарська нацiя виникла з бажання культурно-рiзних громад зберегти
їх мiсцеву незалежнiсть, особливостi та звичаї, але одночасно мати
спiльний захист вiд чужакiв.
Вам вiдомо, що не iснує швейцарської мови. Швейцарцi розмовля-
ють нiмецькою, французською, iталiйською або ретро-романською. I всi
федеральнi документи видаються чотирма офiцiйними мовами. Рiзнi кан-
тони або провiнцiї вживають рiзнi мови, а також мають iншi культурнi
вiдмiнностi. I в той час, коли бiльшiсть швейцарцiв протестанти,
досить велика їх частина - католiки. I хоча релiгiйнi та етнiчнi
упередження серед швейцарцiв iснують, вони навчилися жити досить
дружньо, не вiдмовляючись вiд своїх вiдмiнностей.
3) Правовий захист меншин .. Ця полiтика досить близька до
полiтики плюралiзму, хоча вона забезпечує захист прав меншин консти-
туцiйними та законодавчими засобами.
У деяких країнах значнi частини населення вiдмовляються
спiвiснувати з меншинами на рiвних засадах. За цих обставин уряд мо-
же вдатися до створення правового забезпечення для захисту iнтересiв
та прав усiх людей незалежно вiд їх належностi до тих, чи iнших
груп.
Прикладом такої полiтики є сучасне законодавство США з питань
громадянських прав.
4) Перемiщення. .Iнодi домiнантнi групи, щоб знизити присутнiсть
меншини у певних регiонах, вдаються до перемiщення населення. Цей
пiдхiд iнодi вiдповiдає орiєнтацiї певних меншин на вiдокремлення.
Вони часом сподiваються зменшити мiжгрупову напругу шляхом фiзичного
розсунення груп. Часом ця полiтика проводиться через посилення
мiграцiї. Наприклад, вiдокремлення Пакiстану вiд Iндiї пiсля Другої
свiтової вiйни супроводжувалося мiграцiєю бiльш нiж 1 мiльйонiв
мусульманiв та iндусiв. Цей процес частково викликався тероризмом, а
частково вiдбувався при сприяннi з боку уряду.
Великий внесок у цю практику зробив колишнiй Радянський Союз -
ви, мабуть, знаєте, що перемiщення зазнали цiлi народи. Кримськi та-
тари i нiмцi - ще й досi не мають можливостi повернутися на рiдну
для них землю.
5) Придушення .. Iнодi домiнантна група не намагається асимiлюва-
ти певну меншину. Навпаки, вона спрямовує свою полiтику на зберiган-
ня меншини, але як таку, що можна примусити обслуговувати себе та
експлуатувати. Такий пiдхiд часто визначається як "внутрiшнiй ко-
лонiалiзм". Найбiльш вiдомий приклад - полiтика апартеїду, що довгий
час проводилась у Пiвденнiй Африцi. Американськi соцiологи вважають,
що у такому ж становищi знаходяться нелегальнЄ емiгранти з Мекики на
Пiвденному Заходi США.
6) Знищення .. Мiжгруповий конфлiкт може набути такої iнтенсив-
ностi, що переважною метою однiєї групи стосовно iншої стає її фiзичне
руйнування. Iсторiя дає приклади геноцiду - навмисного та систематич-
ного знищення певної расової або етнiчної групи. Так бiлi американцi
знищили бiльш нiж двi третини iндiанського населення. Найбiльш вiдомий
приклад геноцiду - це знищення нацистами 6 мiльйонiв євреїв за перiод
1933-1945 рокiв.
В останнi роки набули розголосу прихованi тайни голодомору
193-1933 рокiв в Українi, коли було знищено 7 або 8 мiльйонiв людей,
у бiльшостi - українцiв. Хоча не тiльки українцiв, а саме селян. Крім
України - ще на півдні Росії та у Казахстані. І тому це скорiше -
"соцiоцiд", нiж геноцiд.
(Продовження - "Соціологія-")