С О Ц І О Л О Г І Я - 1
(курс лекцій, 5-та версія)
(C) В.Хмелько, 1997
ТЕМА 1. СОЦІАЛЬНА ДУМКА, СОЦІАЛЬНІ НАУКИ ТА СОЦIОЛОГIЯ
1. Соцiальна думка та соцiальнi науки.
Як кажуть суспiльствознавцi, люди за своєю природою - iстотисоцiальнi. Що позначається термiном "соцiальні?". Перш за все те, що люди вiд народження i до смертi живуть i дiють не поодинцi, а взаємодiючи мiж собою та утворюючи різні спільноти. (В цьому розумінні біологи-етологи говорять про "соціальних тварин" та "соціальних комах") Для людей такою спільнотою є, наприклад, й окрема родина, що живе i працює на вiдокремленому сiмейному хуторi, й населення великого мiста, мешканцi якого хоча по бiльшостi опосередковано, але теж взаємодiють мiж собою. Крiм того кожна родина та кожна людина - незалежно від того, чи усвідомлює вона це, чи ні - належить, як правило, до певногосуспiльства, тобто мешкає у певнiй країнi, знаходиться пiд владою певної держави.
I наскiльки вiдома людська iсторiя, стiльки нашi предки намагалися збагнути своє соцiальне життя. Вони задавалися, наприклад, такими питаннями:
- Що поєднує людей в спільноти?
- Що роз'єднує людей та спільноти?
- Як і чому утворюються саме такі чи такі об'єднання?
- Чому однi люди багатi, а iншi - бiднi?
- Чому одні люди керують іншими, визначають умови їх життя?
- Що спонукає одних людей порушувати соцiальнi норми i правила
поведiнки, а iнших - дотримуватись цих норм i правил?
- Чому і як саме суспiльства з часом змiнюються?
- Що в цих змінах можна передбачати? Яким чином?
- Що можна зробити, щоб покращити життя людей?
Безумовно, різних людей, різних дослідників можуть цікавити досить різні питання. Мене, наприклад, особливо цікавлять такі:
- Які характеристики суспільства і як саме впливають на формування особистісних якостей людей?
- Що сприяє і що заважає розвитку гуманності людей, формуваннюлюдя-ності особистостей?
А з іншого боку:
- Яким чином змінюються з часом ті характеристики суспільства,котрі впливають на ступінь людяності, гуманності поколінь, що змінюються?
- Завдяки чому змінюються ці характеристики суспільства?
Сукупність таких та подібних запитань, відповідей на них або міркувань стосовно запитань чи відповідей - це і є соціальна думка.
До нещодавна вiдповiдi на цi та подiбнi питання люди мали тiльки на рiвнi iнтуiцiї, розмiрковувань, припущень, а також iз міфів та забобонiв, що склалися у минулому.
Тільки протягом приблизно одного останнього сторiччя для вивченнялюдської поведiнки та людського суспiльства люди почали застосовуватинауковi методи, що забезпечують виведення вiдповiдей з фактiв, якiзбирають шляхом систематичних дослiджень.
З розвитком наукових методiв пiзнання соцiальна думка почала ставати, так би мовити, стереоскопiчною. З часом вона почала все бiльшескладатися не тiльки зі синтетичного, образного знання, яке є здобутком мистецького пiзнання свiту, але й з аналiтичного, дискурсивногознання, яке є здобутком власне наукового пiзнання свiту.
Мистецтво та Наука, як кажуть англiйською - Art and Science - цедва способи опанування свiту, мовби два ока людства, що пов'язанi зрiзним функцiонуванням двох пiвкуль людського мозку та з домiнуваннямтої чи іншої з них.
Але стосовно рiзних сферах дiйсностi рiзнi способи їх опануваннярозвиваються неодночасно. Так, у сферi соцiального пiзнання науковийметод почав застосовуватися набагато пiзнiше, нiж у сферi пiзнанняприроди. Можливо, це пов'язано з тим, що соцiальнi системи набагатоскладнiше, нiж iншi живi системи, подiбно до того, як живi системи набагато складнiше неживих.
Всi науки (якщо казати про Sciences), подiляються на двi основнiгалузi: природничi науки та соцiальнi науки (те, що у слов'янських мовах ми називаємо гуманiтарними науками, у романських мовах називаютьАrt). Мiж природничими та соцiальними науками є принциповiвiдмiнностi. Але спiльне в них те, що обидвi галузi причетнi до наукового методу. Саме тому обидвi галузi належать до науки (Science).
В якому розумiннi ?
По-перше, наука - природнича чи соцiальна - припускає, що в основi всесвiту лежить певний порядок. Подiї, які вiдбуваються чи то з молекулами, чи то людськими iстотами, з точки зору науки не є випадковими.
Вони пiдпорядковуються певним закономiрностям, якi є настiльки регулярними, що дають нам можливiсть робити узагальнення. Зробити узагальнення - це значить сформулювати такi судження, що адекватнi не тiлькиокремому випадку, але бiльшостi випадкам того ж типу.
Так, можна узагальнити, наприклад, що кисень та водень завжди перетворюються на воду, якщо вони з'єднуються при вiдповiднiй температурi. З iншого боку, можна узагальнити, що усi людськi суспiльствазавжди створюють яку-небудь систему шлюбу та сiм'ї.
Узагальнення є вирiшальними для науки, тому що вони ставлятьiзольованi подiї, кожна з яких окремо може не мати сенсу, у такий зв'язок мiж собою, який ми можемо зрозумiти. Тодi стає можливим аналiзувати взаємовiдношення причин та наслiдкiв, i таким чином з'ясовувати
чому дещо вiдбулося та передбачати що за тих самих умов це зновувiдбудеться у майбутньому. Наука створює свої узагальнення та передбачення на основi ретельного, систематичного аналiзу пiдстав, що можутьбути пiдданi перевiрцi - тобто таких пiдстав, перевiрка яких iншимидослiдниками дає тiж самi результати.
З iншого боку, ненауковi пояснення подiй, що виходять тiльки зтак званого "здорового глузду", базуються найчастiше на гадках та уявленнях. Наприклад, стародавнi римляни гадали, що кожен день бог провозить сонце по небу у своїй колiсницi, хоча нiхто з них цього дiйсно небачив. Пiзнiше спостереження вчених привели їх до висновку, що рух сонця по небу, який ми бачимо, спричиняється щодобовим обертанням Землiнавколо своєї вісi. Цей висновок може перевiрити кожна людина, якаопанувала вiдповiднi методи спостерiгання небесних тiл та аналiзу їхрухiв. Коротше кажучи, науковий пiдхiд дає бiльш надiйну iнтерпретацiюдiйсностi, нiж та, що базується на припущеннях "здорового глузду".
Коли люди посилаються на здоровий глузд, вони, фактично, приймають на вiру тi чи iншi поширеннi iдеї та використовують зручнi стереотипи, якi допомагають бачити свiт мов би зрозумiлим. У нашi часи уявлення, що базуються на здоровому глузді найчастiше формуються пiд впливом того, що люди чують по телебаченню та радiо або вiд своїх друзiвчи знайомих, що вони читають у газетах, або просто пiд впливом того,що їм здається правдивим. А такi уявлення досить часто формуються наосновi невiрної або неточної iнформацiї.
Це не означає, що здоровий глузд не може давати вiрних поясненьта передбачень. Вiн може це робити i часто робить. Проблема в тому, що без використання методiв науки немає можливостi визначити, чи дав здоровий глузд правильнi висновки.
У соцiальнiй сферi i сьогоднi багато уявлень здорового глуздунасправдi є мiфами. У захiдних пiдручниках соцiологiї наводяться багато прикладів розбiжностей мiж пануючими у суспільстві соцiальними уявленнями та реальними фактами.
Наприклад, данi американських соцiологiв спростовують поширене у7-х роках у Сполучених Штатах уявлення про те, що бiльшiсть . бiднихлюдей завжди була бiдною та завжди буде бiдними. Дослідження ж показали, що тільки невелика категорiя населення є постiйно бiдною, алебiльшiсть сiмей, якi опиняються у тому чи iншому роцi за рискоюбiдностi (за американськими мiрками, зрозумiло) - це рiзнi сiм'ї. Таку 7-тих роках у Сполучених Штатах кожного року близько 1 мiльйонiвлюдей пiднiмалися над рискою бiдностi, а iншi 1 мiльйонiв опускалисяза цю риску.
Iнший приклад. У Сполучених Штатах та країнах Захiдної Європинайбiльш поширеною є думка, що представники нижчих соцiальних прошарків частiше чинять злочини, нiж представники вищого прошарку. Але надійна перевiрка фактiв у Сполучених Штатах та в Захiднiй Європiсвiдчить, що вiдсоток тих, хто чинить злочини у вищому прошарку такийсамий, як i у нижчих прошарках. Але бiднi частiше нiж багатi чинятьпевнi види злочинiв (наприклад, дрiбнi крадiжки набагато частiше), акрiм того їх частiше заарештовують та засуджують. Про такi проблемибудемо говорити докладнiше, коли мова йтиме про девiантну поведiнку та
механiзми соцiального контролю.
Iнший приклад соцiального мiфу. У Сполучених Штатах 6-7-тих років була поширена думка, що серед американських чорношкiрих знедоленiчастiше бувають войовничими нiж тi, що живуть краще. Але в дійсностіна протязi 6-х та на початку 7-х рокiв залежнiсть була протилежною:чим вище була освiта чорношкiрих американцiв, престиж їх професiї таїх доходи, тим частiше серед них зустрiчалися войовничi особистостi.Про такi проблеми ми будемо говорити докладнiше, коли мова йтиме просоцiальну стратифiкацiю, мiжрасовi вiдносини, колективну поведiнку тасоцiальнi рухи.
Приклад iз сiмейного життя.
Громадська думка вважає, що чоловiки частiше вбивають своїх дружин, нiж дружини своїх чоловiкiв. Фактично ж дружини вбивають своїхчоловiкiв так само часто, як i чоловiки дружин. Хоча чоловiки звичайносильнiше, але дружини частiше вдаються до такої небезпечної зброї яккухоннi ножi. Про вiдносини чоловiкiв та дружин ми будемо говоритидокладнiше у роздiлi, що стосується шлюбу та сiм'ї.
Ще один приклад. У Сполучених Штатах поширене уявлення, що зрелiгiйних причин бiльшiсть американських католикiв проти контролю занароджуванiстю i розлучуються менш часто нiж протестанти. Фактично жбiльш нiж 8 вiдсоткiв американських католикiв висловлюються за контроль за народжуванiстю. А частота розлучень серед американських католикiв вища нiж серед протестантiв.
Останнiй приклад. Американцi в більшості вважають, що лiкарi можуть поставити вiрний дiагноз бiльшостi пацiєнтiв, якi до них звертаються. Опитування ж лiкарiв показують, що бiльш нiж у половинипацiєнтiв лiкарi не можуть визначити хворобу, але своїм пацiєнтам вони
не можуть цього сказати.
Це тiльки деякі приклади розходжень мiж уявленнями, що складаються на грунтi "здорового глузду" або повсякденної свiдомостi танаукових дослiджень соцiального життя.
Здобуваючи та поширюючи такi данi, соцiологiя може сприяти тому, щоб соцiальнi оцiнки у суспiльствi були бiльш адекватними.Соцiологiя також може допомогти людям зрозумiти, чому їх деякi уявлення та оцiннi судження про соцiальне життя були неточними або помилковими.