Смекни!
smekni.com

Товарна політика підприємства 2 (стр. 3 из 3)

ІП, ІК — вартість інструменту для власних потреб відповідно на початок і кінець планового періоду, грн.

Валовий оборот підприємства (ВО) — це обсяг валової продукції незалежно від того, де вона буде використана: чи в межах підприємства, чи поза ним.

Внутрізаводський оборот (ВЗО) — це та кількість про­дукції підприємства, яка використовується всередині нього для подальшої переробки. Валову продукцію можна також обчислити:

ВП = ВО— ВЗО, (4.4)

Реалізована продукція (РП) — це продукція, яка відван­тажена споживачеві і за яку надійшли кошти на розрахунко­вий рахунок підприємства — постачальника або мають на­дійти у зазначений термін. Обсяг реалізованої продукції об­числюється за формулою:

РП = ТП + (Згп - Згк) + (Пвп - Пвк), (4.5)

де Згп, Згк — залишки готової нереалізованої продукції відповідно на початок і кінець планового року, грн.;

Пвп, Пвк — залишки продукції відвантаженої, за яку термін оплати не настав, і продукції на відповідальному зберіганні у покупців відповідно на початок і на кінець планового року, грн.

Обсяг чистої продукції підприємства (ЧП) обчислюється за формулою:

ЧП = ТП - (М + А), (4.6)

де М — матеріальні витрати на виробництво продукції, грн.;

А — сума амортизаційних відрахувань за відповідний період, грн.

Чиста продукція підприємства може бути також обчислена як сума основної і додаткової заробітної плати працівників підприємства і прибутку.

(4.7)

де МВ% – вартість матеріальних витрат в товарній продукції;

Чиста продукція обчислюється різницею валової (товарної) продукції і зроблених матеріальних витрат або як сума заробітної платні та інших видів оплати праці, прибутку та других елементів чистого доходу.

Чиста продукція нарахована на основі нормативу по всій номенклатурі продукції називається нормативно чистою, а якщо вона ще враховує амортизаційні відрахування, то – умовно чистою.

Показник умовно-чистої продукції (УЧП) обчислюється:

УЧП = ЧП + А, (4.8)

Незавершене виробництво — продукція, виготовлення якої не закінчене на даному підприємстві (така продукція може знаходитися на різних стадіях виробничого процесу — від запуску сировини і матеріалів на першу операцію до прийняття її технічним контролем чи включення її в товарну продукцію, здачі замовнику); елемент оборотних коштів.

, (4.9)

де N – обсяг виробництва продукції, в шт..;

Ci – собівартість виробу i, грн.;

ТВЦ – тривалість виробничого циклу, дн.;

Кнз – коефіцієнт збільшення витрат;

Д – кількість робочих днів у році, дн.

Коефіцієнт наростаючих витрат характеризує частку витрат незавершеного виробництва на кінець розрахункового періоду у загальній собівартості продукції. Він потребує попередніх розрахунків. Всі розрахунки зводяться до розподілу витрат за днями виробничого циклу, коли визначаються разові витрати, що йдуть на закупівлю сировини та матеріалів, і витрати, що залучаються у виробництво поступово. Інколи витрати на заробітну плату та обслуговування виробництва важко розподілити за днями виробничого циклу. Тоді їх поділяють на рівномірні частини по всьому виробничому циклу.

(4.9)

де М — сума матеріальних витрат на виробництво одного виробу, грн.;

— собівартість одиниці виробу без матеріальних витрат грн.;

Со — одноразові витрати на початку циклу виготовленню продукції, грн.;

Сп — поточні витрати на виготовлення продукції, грн.