Росія - партнер у військово технічному співробітництві чи конкурент на світовому ринку озброєння (стр. 7 из 14)

Як уже неодноразово підкреслювалось, унаслідок реструктуризації оборонного комплексу має бути створено ядро оборонно-промислового потенціалу, до якого увійде обмежена кількість підприємств комплексу, а саме:

Інтегровані структури, що зорієнтовані на виконання завдань Державної програми озброєння і сформовані з урахуванням специфіки технологій відповідних оборонних галузей промисловості.

Процес формування оборонно-орієнтованих інтегрованих структур має здійснюватися поетапно.

Перший – 1996-1997 рр. – це початковий етап середньострокової програми реформ 1997-2000 рр. Відповідно до програми, у період з 1.01.97 р. по 31.12.98 р. передбачалось припинити створення державних унітарних підприємств з правом господарського ведення внаслідок їх неефективної діяльності та, за необхідності, перетворювати їх на акціонерні товариства зі 100-відсотковим пакетом акцій у федеральній власності. В цей період також необхідно було прийняти закон про унітарне державне підприємство, розширити права банків на участь у декількох фінансово-промислових групах ввести закон про трасти.

Другий – 1998-2000 рр. – це заключний етап середньострокової урядової програми реформ 1997-2000 рр. Уряд РФ має визначити політику щодо акціонерних товариств з державною участю та здійснити перехід до моделей, що забезпечуватимуть повне управління в акціонерних товариствах при 75-ти відсотках акцій у державній власності, контроль за діяльністю акціонерних товариствах – при 51-му відсотку акцій у державній власності та блокування рішень – у АТ із “Золотою акцією”.

На початковому етапі (1996-1997 рр.) певною мірою вже сформувався і продовжує формуватися початковий склад інтегрованих структур-фірм при суттєвому державному впливі та з державною участю. На цьому етапі ще є значна кількість державних унітарних підприємств, але вже найближчим часом планується звернути увагу на створення особливо потужних науково-промислових та, головним чином, міжгалузевих комплексів і фінансово-промислових груп. На сьогодні в галузі машинобудування утворилися інтегровані структури типу середніх за розмірами фінансово-промислових груп (за кількісним складом акціонерні промислові компанії, холдинги та фінансово-промислові групи не перевищують 20-25 підприємств із загальною чисельністю не більше 40-60 тис. робітників). Організаційно-правовою засадою інтеграції першого етапу був Указ Президента РФ від 5 грудня 1993 р. “Про створення ФПГ у РФ”, що обмежував склад та чисельність цих утворень. Федеральним законом “Про фінансово-промислові групи” (1995 р.) чимало обмежень знято, проте деякі, зокрема на участь підприємств та банків одразу у кількох групах, залишились. На цьому етапі не вирішено також проблем щодо консолідації власності, балансів, статусу центральної компанії, внутрішнього ціноутворення, партнерства держави та групи. Проти вибіркових пільг для окремих фінансово-промислових груп виступають регіональні органи влади.

Магістральним напрямом корпоратизації оборонної промисловості другого періоду (1998-2000 рр.) має стати подальша, більш поглиблена концентрація оборонно-промислового потенціалу на міжгалузевій основі та створення потужних міжгалузевих і транснаціональних фінансово-промислових груп (за участю підприємств та організацій країн СНД), орієнтованих не стільки на галузеві базові схеми інтеграції, скільки на створення систем озброєння та військової техніки, чого вимагає Державна програма озброєнь.

Саме міжгалузева інтеграція дасть можливість найкращим чином використати науково-технічний потенціал оборонної промисловості.

До складу ядра оборонно-промислового комплексу увійдуть також науково-виробничі об’єднання типу акціонерних товариств, що зорієнтовані на створення монопродукції та не входять, особливо на першому етапі реструктуризації, до потужних інтегрованих структур. До таких належать, наприклад, АТ “Курганський машинобудівний завод”, АТ “ЛОМО” та ін.

Крім інтегрованих структур та оборонно-орієнтованих акціонерних товариств, що засновані на суспільній власності, до складу ядра оборонно-промислового потенціалу включатиметься й суто державний (унітарний) сектор підприємств, особливо ж на найближчий середньостроковий період реформи (1997-2000 рр.).

Сектор державних унітарних підприємств оборонної промисловості може виступати у вигляді обмеженого складу казенних заводів, державних наукових центрів, а також державних унітарних підприємств, що мають стратегічне значення та на визначений строк не підлягають приватизації.

Обмежений склад федеральних казенних підприємств може бути орієнтований на виконання державних оборонних замовлень, головним чином у галузі виробництва боєприпасів, техніки, спорядження, спеціального хімічного вибухонебезпечного, екологічно шкідливого виробництва, а також утилізації озброєння і техніки, що потребують спеціальних заходів захисту. Такі виробництва й види робіт не завжди рентабельні, іноді навіть планово-збиткові.

Створення федеральних казенних підприємств вимагає глибокого техніко-економічного обгрунтування. Потрібно оптимізувати чисельний та якісний склад федеральних казенних заводів. Із стратегічних міркувань, на сьогодніПостановою Уряду РФ № 802 від 12 липня 1996 року заборонено приватизацію 469 державних підприємств, але фінансові ресурси на те, щоб усіх їх перетворити на казенні, у бюджеті навряд чи знайдуться. Так, на кінець 1996 р. неплатоспроможними визнано 373 оборонних підприємства, з яких 167 – державні. Тобто, спочатку ставиться завдання різкої концентрації (скорочення) стратегічних об’єктів (за попередніми розрахунками, у 7-10 разів), а потім - формування із них федеральних казенних заводів, що так чи інакше стануть важким тягарем для бюджету. Саме обмежений склад казенних підприємств і планується закладати у структуру оборонного ядра на середньостроковий період до 2000 р.

Державні науково-виробничі центри - це, як правило, головні на пріоритетних напрямах науки, технології, дослідження матеріалів конструкторські та науково-дослідні організації.

Підприємствам та науковим організаціям, що мають високий науково-технічний та виробничий потенціали і беруть участь у виконанні Державної програми озброєнь, на 1996-2000 рр. може привласнюватися , незалежно від їх організаційно-правових форм та форм власності, статус федеральних науково-виробничих центрів. Ці організації користуватимуться державною підтримкою з розвитку оборонно-промислового потенціалу і також включатимуться у програму реструктуризації оборонно-промислового комплексу.

4. До складу ядра оборонно-промислового потенціалу включається й група підприємств забезпечення, підприємств, що мають мобілізаційні потужності, промислові підприємства суміжних, а також інших галузей народного господарства. Ефективність їх використання визначатиметься загальним технічним рівнем цивільного сектора економіки, наявністю в них високих технологій, включаючи технології подвійного застосування.

Крім підприємств групи забезпечення, у ході концентрації оборонного замовлення на обмеженій кількості підприємств та реструктуризованих оборонних виробництвах будуть виділятися підприємства, які не мають оборонного замовлення. Такі підприємства приватизовуватимуться без обмежень та, по суті, вилучатимуться із оборонного комплексу.

Відповідно до програми реструктуризації і конверсії оборонної промисловості, протягом 1998-2000 рр. передбачено провести певні структурні перетворення. Зокрема, приблизно 100 державних підприємств та організацій планується об’єднати в 32 потужних державних унітарних підприємства, що дасть можливість сконцентрувати зусилля та зменшити витрати виробництва для утримання та розширення позицій на ринку продукції військового та цивільного призначення. Рекомендовано також злиття 28 акціонерних товариств у 14.

Головним способом реструктуризації оборонної промисловості будестворення інтегрованих компаній. Організаційно-правова форма цих компаній уточнюватиметься у процесі їх створення. При цьому планується:

в авіаційній промисловості – створення 20 концернів, корпорацій і компаній, в які увійдуть 70 підприємств та організацій авіаційної промисловості різних форм власності. Також передбачається створення міждержавної фінансово-промислової групи “Міжнародні авіадвигуни”;

у промисловості боєприпасів та спецхімії – створення державної компанії з включенням до неї 96 підприємств та організацій;

у промисловості озброєнь – створення двох казенних підприємств на базі семи державних з числа тих, що діють зараз, трьох холдингових компаній, в які увійдуть 14 підприємств та організацій, а також створення фінансово-промислової групи “Тульський дизель”;

у промисловості засобів зв’язку – створення семи компаній, в які передбачається включити 50 підприємств та організацій;

у радіопромисловості – створення двох міждержавних фінансово-промислових груп – “Граніт” та “Радіоелектронні технології”;

у ракетно-космічній промисловості – створення восьми корпорацій, до складу яких увійдуть 38 підприємств та організацій, а також міждержавної фінансово-промислової групи “Формаш”;

у суднобудівній промисловості – створення фінансово-промислової групи на базі трьох верфей м. С.-Петербурга з будівництвом єдиної компакт-верфі;

в електронній промисловості – створення акціонерного товариства “Російська електроніка”. За Указом Президента РФ № 764 від 23 липня 1997 р., створюється російська частина Міжнародної фінансово-промислової групи (на правах холдинга), до якої включено 16 державних підприємств, що підлягають перетворенню в акціонерне товариство із збереженням у держави 51% акцій, 10% з яких вносяться у статутний капітал холдинга. До відкритого акціонерного товариства “Російська електроніка” планується в подальшому включити 15 вже акціонованих організацій. Крім того, передбачено створити дві регіональні компанії - саратовську та сибірську.

Планується подальше акціонування підприємств оборонного комплексу. Першочергово буде акціоновано 250 підприємств, приватизацію яких не заборонено. В подальшому коригуватимуться списки підприємств, приватизацію яких заборонено, а також списки акціонерних товариств, яким забороняється достроковий продаж державного пакета акцій.