В той жес час між вищими рослинами і тваринами є чимало відмінностей. Головна відмінність полягає в тому, що зелені рослини можуть існувати незалежно від тварин. У клітинах переважної більшості рослин є хлорофіл. Завдяки наявності хлорофілу, який міститься в пластидах, зелені рослини, використовуючи енергію Сонця, можуть засвоювати вуглекислий газ з повітря. З елементів цього газу і води в рослині утворюються вуглеводи, потім внаслідок поєднання їх з іншими речовинами — різні органічні сполуки.
Організми, що живляться неорганічними речовинами і синтезують _із них органічні речовини свого тіла, називаються автотрофними. Дійних належать вищі зелені рослини, водорості та деякі види бактерій, які синтезують за допомогою світлової енергії органічні речовини з неорганічних і тому називаються фототрофними.
До автотрофних організмів також належать деякі види бактерій, які можуть у процесі життя окислювати оксид заліза, аміак та інші неорганічні речовини і звільнену при цьому хімічну енергію використовувати для синтезу органічної речовини, утворюючи в процесі життя різні продукти життєдіяльності. Їх називають хемотрофним.
Тварини не можуть утворювати органічні речовини з неорганічних, у них відсутні пластиди. Вони живляться або безпосередньо рослинами, або органічними сполуками, які накопичуються в рослинах, переробляючи ж у своїх органах у специфічні речовини. Організми, які живляться готовими органічними речовинами і з них будують своє тіло, називаються гетеротрофними. До таких організмів належать: віруси, більшість видів бактерій, гриби, тварини і людина. Ті з гетеротрофних організмів, які живляться мертвими органічними речовинами (з трупів рослин і тварин), називають сапрофітами, а організми, які живляться живими органічними речовинами рослин і тварин, називають паразитами. Паразити спричиняють хвороби рослин, тварин і людини.
Проте серед рослин є деякі незелені представники, які живляться готовими органічними речовинами,— це бактерії, слизовики, гриби та деякі квіткові рослини (повитиця, вовчок).
Більшість рослин відрізняється від тварин нерухомим способом життя, а також здатністю рослин рости до самої смерті, а у тварин, як правило, ріст припиняється у певному віці.
Завдяки здатності до фотосинтезу рослини постійно поповнюють неминучі (внаслідок життєдіяльності гетеротрофних організмів, а також виробничої діяльності людини) втрати органічних сполук на планеті; нагромаджують у продуктах фотосинтезу велику кількість хімічної енергії; підтримують потрібний для існування більшості організмів рівень кисню в атмосфері; запобігають нагромадженню в атмосфері надлишку вуглекислого газу.
У процесі мінералізації органічних речовин ґрунту винятково важливу роль відіграють бактерії і гриби. Рослинність істотно впливає на клімат. Вона зв'язує родючі часточки поверхневих шарів ґрунту, запобігає їх змиву та ерозії грунтів. Деякі форми рослинності зумовлюють нагромадження води на поверхні землі та сприяють утворенню боліт.
Життя людини та її культура також тісно пов'язані з рослинами. Найціннішим продуктом, який отримує людина від рослини, є їжа. Основними хлібними рослинами є пшениця, рис, ячмінь, які введені в культуру понад 6 тис. років тому, овочевими — картопля, капуста, морква, буряк, огірки, баклажани тощо. Плодові рослини так само, як і овочеві, містять багато сполук (цукри, органічні кислоти, вітаміни, дубильні речовини, мінеральні солі), які необхідні для життя людини. Особливе значення в живленні людини та тварин мають зернобобові культури — горох, квасоля, соя, боби. Велику калорійність має продукт також рослинного походження — олія. Основними олійними рослинами є соняшник, ріпак, гірчиця. Олію споживають і використовують в лакофарбовій промисловості. Серед рослин є багато таких, що використовуються як ліки. Добре відомі такі лікарські рослини, як горицвіт, беладонна, м'ята, щавлія лікарська, подорожник, липа, аніс, алтея лікарська наперстянка тощо.
Для озеленення міст і сіл у розсадниках вирощують дерева, кущі і трав'янисті рослини, що мають пишну зелень і квіти. У паркових насадженнях часто можна зустріти клени, липу, в'яз, пірамідальну тополю, плакучу вербу, ялину, тую, ялівець, бузок, багато сортів троянд, жоржин, хризантем, спірею та ін.
Деревина таких рослин, як дуб, бук, граб, ялина, сосна, береза тощо, використовується не тільки як будівельний матеріал, а й у целюлозно-паперовій, лісохімічній промисловості, а також як паливо.
Отже, у житті людини важливу роль відіграють квіткові рослини. Культура, добробут, технічний прогрес неможливі без вищих рослин. Проте велике значення в діяльності людини мають і нижчі рослини. Особливо цінними є молочно-кислі бактерії, за наявності яких скисає молоко, квасяться капуста, огірки, помідори.
Під час випікання хліба, на спиртових виноробних і пивоварних заводах використовують дріжджові гриби.
У процесі свого розвитку ботаніка диференціювалась на велику кількість окремих розділів, які тісно пов'язані між собою і в той же час можуть розглядатись як самостійні ботанічні дисципліни.
Морфологія рослин вивчає зовнішню будову, форму окремих органів, зв'язок з умовами середовища, закономірності утворення і зміни в процесах еволюційного розвитку.
Цитологія рослин вивчає будову і життєдіяльність клітин.
Гістологія рослин досліджує рослинні тканини та їхній розподіл в органах рослин.
Як особливий розділ виділяють анатомію рослин, яка за допомогою мікроскопа вивчає будову рослин і звичайно включає цитологію і гістологію.
Ембріологія рослин вивчає зародження і ранні етапи розвитку рослин.
Генетика рослин вивчає закони спадковості і мінливості.
Фізіологія рослин досліджує життєві процеси (обмін речовин, ріст, розвиток тощо).
Систематика рослин класифікує рослини, визначає споріднені відношення між рослинами, визначає, до якого виду, роду, родини, порядку, відділу належить дана рослина, відтворює шляхи еволюційного розвитку рослинного світу.
Палеоботаніка — наука про викопні рослини минулих геологічних періодів.
Географія рослин (фітогеографія) — великий розділ ботаніки, основним завданням якого є вивчення закономірностей поширення і розподілу рослин та їх угруповань на суходолі і у воді.
Екологія рослин. Життя рослин залежить від навколишнього середовища (клімату, ґрунту тощо), але й рослини, в свою чергу, впливають на створення цього середовища — беруть участь у формотворчому процесі, змінюють клімат. Завдання екології — вивчення будови і життя рослин у зв'язку з навколишнім середовищем.