Смекни!
smekni.com

Туристичні ресурси Таїланду (стр. 1 из 5)

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Географічний факультет

Кафедра країнознавства і туризма


Курсова робота

Студентки другого курсу

Мандрик Лесі Петрівни

Науковий керівник:

Маліновська Оксана Юріївна

КИЇВ – 2002

ПЛАН

Вступ

1. Туристичні ресурси як передумова розвитку туризму: основні поняття, характеристики, підходи до класифікації.

2. Туристичні ресурси Таїланду:

2.1 Природні ресурси;

2.2 Історико-культурні ресурси;

2.3 Інфраструктура;

3. Туристичне районування території.

Висновки

Використана література

Додатки

Вступ

Таїланд за правом вважається світовим туристичним центром, ця дорогоцінна перлина знаходиться на березі Індийського океану.

2001 р. – поворотний для ТАТ[1] і тайського туризму в цілому. На сьогоднішній день у ТАТ більш як 40 представництв в Таїланді і по всьому світу. Королівство Таїланд – безперечний лідер азіатських туристичних напрямків. Туризм займає друге місце в країні серед галузей по розвитку одержуваного прибутку. В 2001 р. прибутки від туристичної діяльності складають 8,7%[12] від валового національного продукту, протягом року індустрія туризму переробила понад 6 млрд. доларів. В тайському туризмі і сферах, безпосередньо зв'язаних з турбізнесом, зайнято більше 2 млн. чоловік.

З іншої сторони, керівництво ТАТ розуміє необхідність переходу на новий рівень розвитку, зміни стратегії своєї роботи з урахуванням сучасних тенденцій світової туріндустрії. За останній час приділяється особлива увага роботі з приватним сектором: туристичними компаніями, агенствами і малими і середніми готелями. ТАТ подає їм інформаційну підтримку, сприяння в просуванні нових програм.

В рамках широкомасштабної рекламної компанії “Дивовижний Таїланд-2001” заплановано ряд заходів по просуванню і пропаганді наступних видів відпочинку:

· пізнавальний туризм

· спортивно-оздоровчий туризм

· комбіновані тури

· розваги

· пляжний туризм

Об`єкт - дослідження територіальної структури туристичних ресурсів Таїланду.

Предмет – використання туристичних ресурсів в сфері туристичних послуг.

Теорія, методологія, методика.

Перш ніж перейти до розгляду розділів, хотілося б дати визначення деяким термінам, що зустрічаються в роботі.

Туризм – форма масового подорожування та відпочинку з метою ознайомлення з навколишнім середовищем; характеризується екологічною, освітнянською та багатьма іншими функціями.

Рекреаційне районування – поділ території на певні таксономічні одиниці, що відрізняється спеціалізацією рекреаційного обслуговування, структурою рекреаційних ресурсів і напрямами їх об`єднання.

Інфраструктура – сукупність галузей і видів діяльності, які обслуговують виробництво (виробнича інфраструктура – транспорт, зв`язок і дороги, лінії електропередач та ін.).[13]

Туристичні ресурси- закономірні поєднання компонентів природи та історико-культурних цінностей, які виступають як умова задоволення рекреаційних і пізнавальних потреб людини. Специфічними характерними властивостями туристичних ресурсів є такі категорії як цілісність, дінамізм, місткість, устеленість, надійність, привабливість. За класифікацією туристичні ресурси можна поділити на три групи:[3]

Природно-ресурсні: Клімат, водні ресурси, мінеральні джерела та лікувальні грязі, рельєф, печери, рослинний і тваринний світ, національні парки і заповідники, мальвничі краєвиди, унікальні природні об`єкти тощо.
Історико-культурні ресурси: Які включають історичні, археологічні, архітектурні, етнографічні об`єкти та заклади культури (історични, археологічни, архітектурні пам`ятки, твори монументального мистецтва, етнографічні особливості території, фолькльор, центри прикладного мистецтва та ремесел, музеї, виставки, театри тощо).
Соціально-економічні умови та ресурси Економіко-географічне положення, транспортна доступність території, рівень ії економічного розвитку, сучасна й перспективна територіальна організація господарства, рівень забезпечиності обслуговування населення, структура населення, трудові ресурси тощо.

Природні ресурси

Королівство Таїланд знаходиться в самому центрі Південно-Східної Азії між Індією та Китаєм. На заході та півночі Таїланд межує з Бірмою, на півночі і сході – з Лаосом, на сході – з Камбоджею і на півдні – з Малайзією. За своєю територією – 514 тисяч квадратних кілометрів – Таїланд майже дорівнює Франції. На півдні країна омивається водами Сіамської затоки і Південно-Китайського моря, на заході –Андаманське море (Індійський океан). Таїланду належать багаточисленні острови, серед яких найбільш крупні – Пхукет – 543 км2, Самуі – 239 км2, Чанг (острів слона ) – 212 км2, Пханган і Пратонг. Столиця – Бангкок. Великі міста: Чіангмай, Тхон-бурі, Сонгкхла, Накхонсаван.

Таїланд розташований в області дії тропічного мусону. Рік чітко поділяється на два сезони – дощьовий і сухий. Дощовий сезон триває з травня по жовтень, коли з Індійського океану дує південно-західний мусон, насичений вологістю. Сухий сезон починається у листопаді днів. Середньорічна кількість опадів по країні складає 1600 мм.

На відміну від опадів температурні умови змінюються на протязі року незначно. Середньомісячні температури коливаються від +24 у зимовий період до +29 у весняно-літній. Температура не опускається нижче +13. Найвищі температури (вище 40) бувають у квітні та травні. Найм`якішим кліматом відрізняється південна (півострівна) частинаТаїланду. Таїланд переважно рівнинна країна. Центральну частину країни займає велика Менамська низовина. Поверхня рівнини поступово знижується від північного нагір’я до моря.

З півдня плато Корат обумовлюють невисокі Кардамонові гори. Тут вапнякові скелі різних кольорів змінюються гранітними стрімчаками, з вершин яких падають водоспади. Берегова лінія на заході півострова сильно розчленована, у багатьох місцях майже від самого моря піднімаються величаві гори Пхукет. Вздовж берега тягнеться довга полоса невеликих островів, скель і підводних рифів. Біля західного узбережжя розташований найкрупніший острів країни – Пхукет за площею 300 кв. км. Східне узбережжя більш рівне, з плавними обрисами берегової смуги.

Флора Таїланду майже повсюдно тропічна, лише високо у горах зустрічаються рослини помірного поясу. У країні налічується біля 10 тис. видів рослин.[1]

Одним з головних природніх багатств є ліса, якими покрита більша частина території Таїланду. Зустрічаються три типи лісів: вічнозелені вологотропічні (дощьові), вологі мусонні і сухі мусонні. Найбільш широко представлені вічнозелені вологотропічні ліса, які відрізняються багатим видовим складом. Ці ліси поширені на більшій частині півострова Малакка, на берегових рівнинах південно-східних районів, в річкових долинах, а також місцями у північних гірських областях. Тут переважають велетенські дерева сімейства діптєрокарпових (янг, так`ян та ін.), різні види пальм (арєкова, сагова), а також плодові рослини, наприклад дур`ян. У ціх лісах зустрічаються різні види бамбука, пандануса.

Вологі мусонні ліса бувають двох типів: змішані листопадні і вічнозелені. У складі цих лісів є такі породи, як тікове дерево, ксілія рубанковидна, птєрокарпус великоплідний та ін. Масиви вічнозеленого широколистяного мусонного лісу знаходяться на заході Таїланду, уздовж р. Мекхлонг і в деяких прибережних районах південного – сходу. Тут зустрічаються породи дерев, характерні для дощьового лісу. Серед них – янг, так`ян, сандалове дерево, ліани і кучеряві рослини. Під їхнім пологом ростуть папороті.

Численний і різноманітний загін мавп, які живуть у всіх районах країни. В зоні дощових лісів зустрічаються індійські слони. Із хижаків водяться тигр і леопард. Із інших хижаків в Таїланді зустрічаються червоні вовки і шакали, а із більш мілких – куниця-харза; індійський барсук, на рисових полях і узліссях лісу водяться мангусти, а також два види видр. В Таїланді зустрічається декілька ендемічних видів оленів.

Різноманітний світ пернатих. В заплавах річок, на болотах і рисових полях – велика кількість водоплаваючої птиці: білі пелікани, качки, але більше всього чапель. Дуже багато фазанових, диких курей і куропаток, папуг. Численні хижі птахи (орел, сокіл, шуліка).

На узбережжі Сіамської затоки і в прибережних островів таїландці виловлюють масу крабів, креветок, молюсків, частково устриць, які використовуються в їжі.

В Таїланді є біля 50 національних парків і заповідників, які займають площу більше 25 тисяч квадратних кілометрів.[7] Найбільш відомими і цікавими є наступні:

· Національний парк Кхао Яй (200 км до північного сходу відБангкоку). У цьому парку мешкають слони, тигри, ведмеді, росте велика кількість різних диких квітів, дерев, орхідей. В парку багато гарних водоспадів і стежин для прогулянок;

· Національний парк Дої Інтханон розташований навколо найвищої вершини Таїланду (2565м над рівнем моря) в провінції Чіангмай. У лісах на висоті 1800м ростуть лишайникі дикі орхідеї. У нижній частині парку знаходиться декілька гарних водоспадів і сіл гірських народностей мео і карен.

· Острів Самет в провінції Районг є основною частиною морського національного парку. Вузький, 6 кілометрів в довжину, острів Самет є одним із найкрасивіших островів Таїланду. Він облямований чудовими пляжами, сліпучими кораловими рифами і спокійною водою, ідеальною для підводного плавання і пірнання.