ТЕМА: ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ САНІТАРНОГО НАГЛЯДУ ЗА ВОДОПОСТАЧАННЯМ ОСОБОВОГО СКЛАДУ ФОРМУВАНЬ НА ПЕРІОД НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ І КАТАСТРОФ ТА У ВОЄННИЙ ЧАС.
САНІТАРНО—ГІГІЄНІЧНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ОЧИСТКОЮ, ЗНЕЗАРАЖЕННЯМ ТА ДЕЗАКТИВАЦІЕЮ ЯКОСТІ ПИТНОЇ ВОДИ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ СИТУАЦІЯХ ТА У ВОЄННИЙ ЧАС.
МЕТА ЗАНЯТТЯ: Оволодіти методикою здійснення санітарно-гігієнічного контролю за очисткою, знезараженням та дезактивацією води в екстремальних ситуаціях та у воєнний час.
ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:
1. Організація водопостачання на період надзвичайних ситуацій, катастроф та у воєнний час.
2. Основні методи очистки, знезараження та дезактивації води та особливості їх викори стання у польових умовах.
3. Завдання медичної служби щодо контролю за польовим водопостачанням військ.
4. Пункт водопостачання та його структура, табельні заходи видобування, обробки, зберігання та транспортування води.
5. Табельні засоби щодо контролю за якістю обробки води у польових умовах.
ЗАВДАННЯ:
1. Визначити вміст хлору у хлорному вапні та оцінити його придатність для проведення знезараження води.
2. Визначити вміст активного хлору в таблетках «Пантоцид» та «Аквацид» та . оцінити їх придатність для проведення знезараження води.
3. Визначити дозу хлорного вапна для проведення знезараження води за хлорпотребою методом пробного хлорування.
4. Очистити і знезаразити воду за стандартним методом Клюканова на моделі ТУФ та дати оцінку ефективності очистки, що була проведена.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Беляков В.Д., Жук Е.Г. Учебное пособие по военной гигиене и эпидемиологии.— М.: Медицина, 1988. — С. 47—50, 61—78.
2. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни // Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін.; За ред. Є.Г.Гончарука — К.: Вища школа. 1995. — С.127—129.
3. Навчальний посібник для практичних занять з пропедевтики гігієни, військової та радіайійної гігієни // Під ред. В.Д.Бардова. — К.: —1999. — С. 86—91.
4. Даценко І.І., Габович Р.Д. Основи загальної і тропічної гігієни. — К.: Здоров’я, 1995. — С. 159—220.
5. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. — М., Медицина, 1971. С. 207—214.
6. Сергета І.В. Практичні навички з загальної гігієни. — Вінниця, 1997. — 86 с.
7. Дубицкий А.Е. и др. Медицина катастроф. — К.: Здоров'я. — 1993. С.16—20, 25—78,
8. Дії населення в надзвичайних ситуаціях мирного часу. — К. 1992. — С. 26—34.
9. Концепция экстренной медицинской помощи населению в чрезвычайных ситуациях. — М. 1991.
10. Нечаев Э.А. Проблемы медицинского обеспечения в экстремальных ситуациях. — Военно—медицинский журнад. — 1990. — №3. — С. 10—15.
МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
В ході практичного заняття студенти оволодівають методикою здійснення санітарно- гігієнічного контролю за очисткою, знезараженням та дезактивацією води в екстремальних умовах та у воєнний час, проводять лабораторні дослідження та розв’язують ситуаційні задачі.
Визначення вмісту активного хлору у хлорному вапні та оцінка
його придатності для проведення знезараження води
Виготовляють 1% розчин хлорного вапна, що підлягає перевірці. В колбу наливають 30 мл дистильованої води, 10 крапель 1% розчину хлорного вапна ( окремою піпеткою), 5 крапель розчину НСl ( 1:2 ), 10 крапель 5% розчину КI та 10 крапель розчину крохмалю. Далі титрують по краплях 0,7% розчином тіосульфату натрію до повного знебарвлення. Кількість крапель, витрачених для титрування, відповідає, проценту активного хлору у вапні. Вапно, що вміщує менше 20% активного хлору, непридатне для знезараження води.
Наприклад: на титрування пішло 32 краплі 0,7% тіосульфату натрію. Отже, досліджене хлорне вапно вміщує 22 % активного хлору і, таким чином, є придатним для знезараження води.
Визначення вмісту активного хлору в таблетках «Пантоцид» ( «Аквацид» )
та оцінка їх придатності для проведення знезараження води
Одну таблетку з контрольної партії «Пантоциду» розчиняють у колбочці, в якій знаходиться 50 мл дистильованої води. Після повного розчинення таблетки вносять 5 крапель розчину HCL (1:2), 10 крапель 5% розчину КI та 10 крапель 1% розчину крохмалю. Далі титрують по краплях 0,7% розчином тиосульфату натрію (1 крапля зв'язує 0,04 мг ) . Таблетки, що вміщують менше 1,5 мг хлору є не придатними дляпроведення знезараження води.
Визначення дози хлорного вапна для проведення знезараження води за хлорпотребою методом пробного хлорування
В три колби або склянки вливають по 200 мл води, яка підлягає знезараженню. В кожну колбу піпеткою вносять відповідно по 1, 2 та 3 краплі розчину хлорного вапна. Розмішують та залишають на 30 хвилин. Далі визначають вміст залишкового хлору, для чого в кожну колбу вносять по 2 краплі розчину HCl (1:2), 10 крапель 5% розчину KI та 10 крапель 1% рочину крохмалю. Титрують краплями (слід збовтувати розчин після кожної краплі) 0,7% розчином тіосульфату натрію (1 крапля зв'язує 0,04 мг хлору) до знебарвлення. Проводять відповідні розрахунки та вибирають ту колбу, в якій вміст залишкового хлору становить 0,5 мг /л та розраховують наважку хлорного вапна для проведення знезараження води за хлорпотребою в резервуарі РДВ— 5000. Приклад розрахунку приведений у додатку).
Очистка та знезарження води за стандартним методом Клюканова
на моделі водоочисної установки з тканинно—вугільним фільтром
Очистка води проводиться за методом коагуляції (з використанням сірчано—кислого алюмінію), а знезараження — методом перехлорування (із застосуванням хлорного вапна). Підлягає обробці 5 т води. У бутиль з визначеною кількістю води, що підлягає покращанню якості, вносять необхідну кількість 1% розчину хлорного вапна (з розрахунку 10 мг активного хлору на 1 л води) та 1% розчину сірчанокислого алюмінію (з розрахунку 150 мг сірчаного алюмінію на 1 л води). Приклад розрахунку приведений у додатку 1.
Через 15 хвилин воду, що відстоялась проціджують через модель тканинно—вугільного приладу ТУФ—200 та оцінюють органолептичні якості одержаної води, визначають вміст залишкового хлору та складають гігієнічний висновок.
Додаток
Розрахунок вмісту залишкового хлору (приклад)
Після додавання розчину HCI, 5% розчину KI та 1% розчину крохмалю колір змінився у всіх склянках. Визначають вміст залишковий хлору шляхом титрування 0,7% розчином гіпосульфіту натрію.
Знебарвлення відбулося:
у першій склянці після додавання 1 краплі 0,7% розчину гіпосульфіту
у другій склянці після додавання 2 крапель 0,7% розчину гіпосульфіту
у третій склянці після додавання 3 крапель 0,7% розчину гіпосульфіту
Розрахунок вмісту залишкового хлору у першій склянці:
На 200 мл води — 1 крапля 0,7% розчину гіпосульфіту
на 1000 мл води — х
1000 · 1
х ———— = 5 крапель
200
Залишковий хлор = 5 крапель · 0,04 = 0,2 мг/л.
Розрахунок вмісту залишкового хлору у другій склянці:
200 мл — 2 краплі
1000 мл — х
1000 · 2
х ———— = 10 крапель
200
Залишковий хлор = 10 крапель · 0,04 = 0,4 мг/л.
Розрахунок вмісту залишкового хлору у третій склянці:
200 мл — 3 краплі
1000 мл — х
1000 · 3
х ———— = 15 крапель
200
Залишковий хлор = 15 крапель · 0,04 = 0,6 мг/л.
У польових умовах вміст залишкового хлору у питній воді повинен становити не менше, ніж 0,5 мг/л. У нашому випадку така концентрація спостерігається в третій склянці (0,6 мг/л). Отже, розрахунок необхідної кількості хлорного вапна проводять за даними цього варіанту пробного хлорування, що було проведене.
Розрахунок необхідної кількості хлорного вапна (приклад)
200 мл — 3 краплі 1% розчину хлорного вапна
1000 мл — х
1000 · 3
х = ———— 15 крапель
200
1 мл 1% розчину хлорного вапна — 25 крапель
х — 15 крапель
15 · 1
х = ———— = 0,6 мл 1% розчину хлорного вапна
25
1 л води — 0,6 мл 1% розчину хлорного вапна
5000 л води — х
5000 · 0,6
х = ———— = 3000 мл 1% розчину хлорного вапна
1
100 мл 1% розчину хлорного вапна — 1,0 сухої речовини
3000 мл — х
3000 · 1
х = ———— = 30 г сухого хлорного вапна
100
Отже, для проведення знезараження води за хлорпотребою необхідно 30,0 г хлорного вапна.
Розрахунок необхідної кількості 1% розчину хлорного вапна (приклад)
Розрахунок необхідної кількості хлорного вапна проводять після визначення вмісту активного хлору у хлорному вапні. Установлено, що вміст активного хлору у хлорному вапні становить 22%, тобто:
100 г хлорного вапна — 22 г активного хлору
1 — х
22 · 1
х = ———— = 0,22 або 220 мг активного хлору
100
Отже, в 100 мл 1% розчину хлорного вапна вміщується 220 мг СI
100 мл 1% розчину — 220 мг активного хлору
х — 10 мг
10 · 100
х = ———— = 4,5 мл 1% розчину хлорного вапна
220
Таким чином, для знезараження методом перехлорування 1 л води, що підлягає обробці, необхідно використати 4,5 мл 1% розчину хлорного вапна.
Розрахунок необхідної кількості сухого хлорного вапна для проведення знезараження 5000 л методом перехлорування (приклад)
1 л води — 10 мг активного хлору
5000 л води — х
5000 · 10
х = ———— = 50 г активного хлору
1
100 г сухого хлорного вапна — 22 г активного хлору
х — 50 г
100 · 50
х = ———— = 227,3 г сухого хлорного вапна
22
Розрахунок необхідної кількості сухого коагулянта (приклад)
100 мл 1% розчину коагулянта = 1 г або 1000 мг коагулянта
х 150 мг
150 · 5000
х = ————— = 750 сухого коагулянта
1
СИТУАЦIЙНI ЗАДАЧI
Задача 1
Дiаметр криницi становить 80 см. Висота водяного стовпа складає 2,5 м. Вода у криницi прозора. Для знезараження води використовують 35% хлорне вапно. Розрахуйте необхiдну кiлькiсть хлорного вапна для знезараження води у криниці.
Задача 2
Необхiдно знезаразити воду в ємкостi РДВ—100. Розрахувати необхiдну кiлькiсть хлорного вапна, що необхiдна для проведення знезараження цiєї кiлькостi води.