Чому завдячує кров своїми лікувальними властивостями? Щоб відповісти на це запитання, треба охарактеризувати ті функції, які кров виконує в організмі. Говорячи про них, треба зазначити, що саме крові належить головна роль у забезпеченні життєдіяльності організму. Як жодне інше біологічне середовище, вона має багатий хімічний склад. Понад 200 різних речовин міститься в ній. З великою точністю виконує кров своє призначення: забезпечує дихальну функцію організму, сприяє виведенню з нього продуктів обміну, бере участь у перебігу в організмі багатьох хімічних процесів, регулює водний, електролітний баланс, температуру, захищає організм від мікробів і різних шкідливих чинників, підтримує сталість роботи всіх органів і систем, зв'язуючи їх у єдине ціле.
Виходячи із сказаного вище, можна зробити висновок, що кров виконує в організмі багато функцій.
Дихальна функція крові полягає в тому, що, проходячи через капіляри альвеол, вона захоплює з них кисень і забезпечує ним усі тканини організму. З тканин вона забирає вуглекислоту, несе її в легені, де через альвеоли та виводиться з організму.
Замісна функція особливо помітна у разі переливання крові після крововтрати. Вона поповнює загальну масу ОЦК, збільшує в кровоносному руслі кількість еритроцитів, поліпшуючи тим самим перенесення кисню від легень до тканин, стимулює вихід крові з депо і включає її в загальну циркуляцію. В організмі хворого перелита кров знаходить нормальні умови для існування. Підтверджується це тим, що перелиті еритроцити донора зберігають в організмі реципієнта свої фізіологічні властивості до ЗО діб, виконуючи важливу роль у кисневому обміні. Лейкоцити теж зберігають свої фізіологічні властивості, беручи участь у фагоцитозі.
Гемостатична функція перелитої крові пов'язана з наявністю в ній факторів, які беруть активну участь у згортанні. Найкращий ефект щодо цього дає пряме переливання крові.
Стимулююча дія спрямована на низку важливих функцій організму. Вона найскладніша, а тому, можливо, найменш вивчена. Перелита кров поліпшує функції серцево-судинної системи, ЦНС та її периферичних відділів, гемодинаміку, активізує зовнішнє і внутрішнє дихання, підвищує опірність організму. Вважається, що перелита плазма крові, яка містить багато колоїдів, білків, продуктів розпаду форменних елементів, солей тощо, подразнює кістковий мозок, ре-тикулоендотеліальний апарат, чим і досягається її терапевтичний ефект.
Дезінтоксикаційна функція крові полягає у значному зниженні інтоксикації у разі отруєння організму ек-зогенно чи ендогенно. Мабуть, це пов'язано з підвищеною адсорбцією токсинів перелитими еритроцитами і білками, розчиненням їх у крові і транспортуванням до органів виділення. Дезінтоксикаційна дія перелитої крові особливо виражена у разі отруєння, коли гемоглобін переходить у метгемоглобін або карбоксигемоглобін (це буває у разі інтоксикації фенолом, бертолетовою сіллю, чадним і світильним газом, гемолітичними отрутами, зокрема миш'яком, зміїною отрутою, грибами та ін.).
Імунобіологічна функція перелитої крові пов'язана: з можливістю перенесення під час переливання імунних тіл, що стимулює розвиток у організмі реципієнта пасивного імунітету; збільшенням фагоцитарної активності лейкоцитів; стимуляцією утворення антитіл; нормалізацією реактивності організму. Для підсилення імуно-стимулюючої дії іноді використовують кров донорів, які мають імунітет до тієї чи тієї інфекції.
Трофічна функція гемотрансфузії грунтується на тому, що в перелитій крові є низка енергетичних і пластичних компонентів (білки, жири, вуглеводи, вітаміни, електроліти, вода та ін.). Введені разом із кров'ю в організм реципієнта, вони включаються у загальний обмін речовин.
Терморегулююча функція полягає у тому, що кров переносить тепло від енергоємких органів та зігріває органи, які втрачають його.
Гуморальна функція полягає в перенесенні кров'ю гормонів та інших біологічно активних сполук від клітин, де вони утворюються, до інших органів і тканин. Цим самим забезпечується хімічна взаємодія між усіма частинами організму.
Розглядаючи механізм дії перелитої крові на організм, треба зазначити, що в останні роки беруться під сумнів її окремі функції. Так, деякі вчені вважають, що перелита кров не лише не має гемостатичної дії, але, навпаки, провокує кровотечу; живильним ефектом володіє не сама кров, а лише альбумін, і то він асимілюється організмом лише через 2 таж; гемотрансфузія не проявляє стимулюючого впливу, а, навпаки, блокує кровотворення. І лише одна функція крові залишається поза сумнівом — дихальна.