Застосування зазначених пільг в більшості випадків можливе тільки за умови здійснення мінімальних інвестицій, розміри яких наведено в наступній таблиці:
Таблиця 4. Мінімальні суми інвестицій, необхідні
для отримання пільг суб’єктами СЕЗ і ТПР.
| СЕЗ | Мін.сума, $ тис. | ТПР | Мін.сума, $ тис. |
| “Сиваш” | не встановлена | Донецька обл. | 1 000 |
| “Славутич” | 200 | Луганська обл. | 500 – 1 000 |
| «Донецьк» | не встановлена | Закарпатська обл. | 250 |
| “Азов” | не встановлена | АР Крим | 100 – 1 000 |
| “Закарпаття” | не встановлена | м. Шостка (Сумська обл.) | 200 – 1 000 |
| “Яворів” | 500 | Житомирська обл. | 200 – 500 |
| “Інтерпорт Ковель” | не встановлена | м. Харків | 500 – 3 000 |
| “Миколаїв” | 500 – 3 000 | Чернігівська обл. | 200 – 500 |
| “Порто-франко” | не встановлена | Волинська обл. | 250 |
| “Рені” | 50 – 3 000 | ||
| “Порт Крим” | не встановлена | ||
| “Курортополіс Трускавець” | 500 |
Мінімальний розмір інвестицій залежить від галузі економіки, в якій реалізується інвестиційний проект. Перелік пріоритетних видів економічної діяльності встановлюється для кожної СЕЗ та ТПР окремо Кабінетом Міністрів України. Як бачимо, за даними таблиці, законодавці та уряд зробили ставку на великих (принаймні, за українськими масштабами) інвесторів і пройшли повз 99% вітчизняних підприємців, тоді як створення СЕЗ повинне активно використовуватися для вирішення, насамперед, внутрішніх проблем країни, сприяти насиченню внутрішнього ринку конкурентноздатною промисловою продукцією.
2. ЗАДАЧІ ТА ВИХІДНІ УМОВИ СТВОРЕННЯ СЕЗ
Задачі створення СЕЗ можуть бути різноманітними. Економічно розвинуті країни, як правило, використовують СЕЗ в загальносуспільних інтересах в якості інтегративного економічного механізму, ефективного засобу накопичення і поширення зарубіжного досвіду господарювання і управління, підвищення конкурентоспроможності власного виробництва. Країни, що переживають глибоку економічну кризу, а також країни з перехідною економікою, зазвичай намагаються розв’язати за допомогою СЕЗ проблеми конкретних регіонів, пов’язані з безробіттям, низьким рівнем соціально-економічного розвитку, захистом інтересів як виробників, так і споживачів.
Конкретні задачі створення СЕЗ можна згрупувати за трьома напрямками: економічні, соціальні та науково-технічні. В групу економічних задач входять: залучення іноземного та активізацію національного капіталу завдяки спеціальним пільговим економічним механізмам, стабільній законодавчій базі і спрощенню різноманітних організаційних процедур; використання переваг міжнародного географічною розподілу праці і міжнародного обороту капіталу для розширення експорту готової продукції, раціонального імпорту та створення імпортозамінного механізму виробництва; ріст валютних надходжень в бюджет країни та регіону.
До соціальних цілей відносять: прискорення розвитку відсталих регіонів за рахунок концентрації в межах зон національних ресурсів, підвищення зайнятості населення, створення нових робочих місць та прошарку висококваліфікованої робочої сили за рахунок вивчення і застосування на практиці світового досвіду в галузі організації, управління і фінансів, задоволення потреб населення в високоякісних товарах народного споживання.
Науково-технічні цілі включають: залучення прогресивних зарубіжних і вітчизняних технологій, прискорення інноваційних процесів, залучення зарубіжних вчених і спеціалістів, підвищення ефективності використання потужностей та інфраструктури конверсійних комплексів.
В кінцевому підсумку створення СЕЗ спрямоване на розв’язання стратегічних задач піднесення окремих регіонів і, завдяки, їх дифузійному впливу, народного господарства всієї країни. В загалом же, світовий господарський досвід свідчить, що досить часто початкові цілі і задачі, задекларовані при створенні СЕЗ, не співпадають з тим, що відбувається в результаті фактичного розвитку.
На українські СЕЗ, згідно Програми розвитку в Україні спеціальних (вільних) економічних зон і територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності на період до 2010 року, покладено наступні задачі: стимулювання структурних перетворень в економіці шляхом залучення іноземних інвестицій; активізація спільної з іноземними інвесторами підприємницької діяльності для нарощування експорту товарів і послуг; збільшення постачань на внутрішній ринок високоякісної продукції; активізація науково-технічного обміну, залучення і впровадження нових технологій; створення сучасної ринкової інфраструктури, поліпшення використання природних і трудових ресурсів.
Цілі створення конкретних СЕЗ наведені в наступній таблиці:
Таблиця 5. Цілі створення СЕЗ в Україні.
| Назва СЕЗ | Мета створення |
| “Сиваш” | Залучення інвестицій в пріоритетні виробництва регіону |
| “Славутич” | Створення робочих місць в м. Славутич |
| «Донецьк» | Створення нових робочих місць для працівників, скорочених у зв’язку із закриттям гірничовидобуваних та інших підприємств, а також створення технопарку |
| “Азов” | Перевалка транзитних вантажів, виробництво товарів на експорт |
| “Закарпаття” | Створення сучасної виробничої, транспортної і ринкової інфраструктури |
| “Яворів” | Створення робочих місць для працевлаштування робітників підприємства “Сірка”, а також розвиток виробництва на території автопорту “Краковець” |
| “Інтерпорт Ковель” | Облаштування міжнародного транспортного коридору Гданськ-Одеса |
| “Миколаїв” | Залучення інвестицій в суднобудівну галузь |
| “Порто-франко” | Залученні інвестицій в розвиток Одеського морського торгового порту |
| “Рені” | Розвиток експортного потенціалу і інфраструктури портового комплексу |
| “Порт Крим” | Залучення інвестицій в галузь охорони здоров’я, відпочинку, туризму та інші галузі |
| “Курортополіс Трускавець” | Залучення інвестицій, направлених на збереження природних лікувальних ресурсів курорту Трускавець |
В залежності від задач, поставлених при формуванні тієї чи іншої зони, пред’являються відповідні вимоги до її розміщення:
- політична стабільність в країні та регіоні СЕЗ;
- стабільна і повна законодавча база, яка визначає економічні, соціальні, адміністративно-управлінські, фінансові та інші питання функціонування СЕЗ;
- сприятливе транспортно-географічне розташування по відношенню до зовнішнього і внутрішнього ринків і наявність розвинутих комунікацій – великих транспортних вузлів, морських портів, автомобільних шляхів і залізниць міждержавного сполучення, міжнародних аеропортів, транспортних коридорів;