навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку
вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм
встановлюються водоохоронні зони.
Водоохоронна зона є природоохоронною територією
господарської діяльності, що регулюється.
На території водоохоронних зон забороняється:
1) використання стійких та сильнодіючих пестицидів;
2) влаштування кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів
фільтрації;
3) скидання неочищених стічних вод, використовуючи рельєф
місцевості (балки, пониззя, кар'єри тощо), а також у потічки.
В окремих випадках у водоохоронній зоні може бути дозволено
добування піску і гравію за межами земель водного фонду на сухій
частині заплави, у праруслах річок за погодженням з державними
органами охорони навколишнього природного середовища, водного
господарства та геології.
Зовнішні межі водоохоронних зон визначаються за спеціально
розробленими проектами.
Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим
ведення господарської діяльності в них встановлюються Кабінетом
Міністрів України.
Виконавчі комітети місцевих Рад зобов'язані доводити до
відома населення, всіх заінтересованих організацій рішення щодо
меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також
водоохоронного режиму, який діє на цих територіях.
Контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних
захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх
територій здійснюється виконавчими комітетами місцевих Рад і
державними органами охорони навколишнього природного середовища.
Стаття 88. Прибережні захисні смуги
З метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і
засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо
озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон
виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.
Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги
річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період)
шириною:
для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею
менше 3 гектарів - 25 метрів;
для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також
ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;
для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.
Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна
ширина прибережної захисної смуги подвоюється.
У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга
встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися.
Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється
прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від
урізу води.
Стаття 89. Обмеження господарської діяльності в прибережних
захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та
на островах
Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з
режимом обмеженої господарської діяльності.
У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та
на островах забороняється:
1) розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і
залісення), а також садівництво та городництво;
2) зберігання та застосування пестицидів і добрив;
3) влаштування літніх таборів для худоби;
4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних,
гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач,
гаражів та стоянок автомобілів;
5) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;
6) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів
рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників,
полів фільтрації тощо.
Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть
експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим.
Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не
відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають
винесенню з прибережних захисних смуг.
Стаття 90. Обмеження господарської діяльності в прибережних
захисних смугах уздовж морів, морських заток і
лиманів та на островах у внутрішніх морських водах
Прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і
лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може
використовуватися лише для будівництва санаторіїв та інших
лікувально-оздоровчих закладів, з обов'язковим централізованим
водопостачанням і каналізацією.
У прибережних захисних смугах уздовж морів, морських заток і
лиманів та на островах у внутрішніх морських водах забороняється:
1) застосування стійких та сильнодіючих пестицидів;
2) влаштування полігонів побутових та промислових відходів і
накопичувачів стічних вод;
3) влаштування вигрібів для накопичення
господарсько-побутових стічних вод обсягом більше 1 кубічного
метра на добу;
4) влаштування полів фільтрації та створення інших споруд для
приймання і знезаражування рідких відходів.
Стаття 91. Смуги відведення
Для потреб експлуатації та захисту від забруднення,
пошкодження і руйнування магістральних, міжгосподарських та інших
каналів на зрошувальних і осушувальних системах, гідротехнічних та
гідрометричних споруд, а також водойм і гребель на річках
встановлюються смуги відведення з особливим режимом користування.
Розміри смуг відведення та режим користування ними
встановлюються за проектом, який розробляється і затверджується
водокористувачами за погодженням з державними органами охорони
навколишнього природного середовища та водного господарства.
Земельні ділянки в межах смуг відведення надаються органам
водного господарства та іншим організаціям для спеціальних потреб
і можуть використовуватися ними для створення водоохоронних
лісонасаджень, берегоукріплювальних та протиерозійних
гідротехнічних споруд, будівництва переправ, виробничих приміщень.
Стаття 92. Берегові смуги водних шляхів
На судноплавних водних шляхах за межами міських поселень для
проведення робіт, пов'язаних з судноплавством, встановлюються
берегові смуги.
Розміри берегових смуг водних шляхів та господарська
діяльність на них визначаються статтею 91 цього Кодексу.
Порядок встановлення берегових смуг водних шляхів та
користування ними визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 93. Зони санітарної охорони
З метою охорони водних об'єктів у районах забору води для
централізованого водопостачання населення, лікувальних і
оздоровчих потреб встановлюються зони санітарної охорони, які
поділяються на пояси особливого режиму.
Межі зон санітарної охорони водних об'єктів встановлюються
місцевими Радами на їх території за погодженням з державними
органами санітарного нагляду, охорони навколишнього природного
середовища, водного господарства та геології.
Режим зон санітарної охорони водних об'єктів встановлюється
Кабінетом Міністрів України.
Глава 19. ВОДНІ ОБ'ЄКТИ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ
Стаття 94. Охорона та користування водними об'єктами, відне-
сеними до природно-заповідного фонду
Водні об'єкти, віднесені у встановленому законодавством
порядку до територій та об'єктів природно-заповідного фонду,
охороняються та використовуються відповідно до вимог, встановлених
Законом України "Про природно-заповідний фонд України"
( 2456-12 ).
На водних об'єктах, віднесених до природно-заповідного фонду,
забороняється здійснення будь-якої діяльності, що суперечить їх
цільовому призначенню.
Глава 20. ОХОРОНА ВОД ВІД ЗАБРУДНЕННЯ, ЗАСМІЧЕННЯ І ВИЧЕРПАННЯ Стаття 95. Охорона вод (водних об'єктів) Усі води (водні об'єкти) підлягають охороні від забруднення,засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умовиводопостачання, завдавати шкоди здоров'ю людей, спричинитизменшення рибних запасів та інших об'єктів водного промислу,погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земельта інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічнихвластивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення,порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод. Стаття 96. Умови розміщення, проектування, будівництва, реконструкції і введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, що можуть впливати на стан вод Під час розміщення, проектування, будівництва, реконструкціїі введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, а такожпід час впровадження нових технологічних процесів повиннозабезпечуватися раціональне використання вод. При цьомупередбачаються технології, які забезпечують охорону вод відзабруднення, засмічення і вичерпання, попередження їх шкідливоїдії, охорону земель від засолення, підтоплення або переосушення, атакож сприяють збереженню природних умов і ландшафтів якбезпосередньо в зоні їх розміщення, так і на водозбірній площіводних об'єктів. Забороняється проектування і будівництво прямоточних системводопостачання промислових підприємств, за винятком підприємств,які за технологією виробництва не можуть бути переведені наоборотне водопостачання. Забороняється здійснення проектів господарської та іншоїдіяльності без оцінки їх впливу на стан вод. Стаття 97. Умови розміщення, проектування, будівництва, реконструкції і введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, що можуть впливати на стан рибогосподарських водних об'єктів Під час розміщення, проектування, будівництва, реконструкціїі введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів нарибогосподарських водних об'єктах здійснюються заходи, щозабезпечують охорону риб, інших водних тварин і рослин та їхвідтворення. До основних заходів для забезпечення охорони і відтвореннярибних запасів, водних тварин і рослин належить обладнаннярибозахисними пристроями водозабірних та інших споруд відповіднодо затверджених проектів, будівництво риборозплідників, штучнихнерестовищ, рибопропускних споруд, підготовка ложа водоймища тощо. Стаття 98. Заборона введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, що впливають на стан вод Забороняється введення в дію: 1) нових і реконструйованих підприємств, цехів, агрегатів,комунальних та інших об'єктів, не забезпечених пристроями іочисними спорудами необхідної потужності, що запобігаютьзабрудненню і засміченню вод або їх шкідливій дії, та необхідноювимірювальною апаратурою, що здійснює облік об'ємів забору іскидання води; 2) зрошувальних і обводнювальних систем, водосховищ і каналів- до проведення передбачених проектами заходів, що запобігаютьзатопленню, підтопленню, заболоченню, засоленню земель і ерозіїгрунтів, а також забрудненню поверхневих та підземних водскиданням із зрошувальних систем; 3) осушувальних систем - до повної готовності водоприймачівта інших споруд відповідно до затверджених проектів; 4) водозабірних споруд - без рибозахисних пристроїв таоблаштованих відповідно до затверджених проектів зон санітарноїохорони водозаборів; 5) гідротехнічних споруд - до повної готовності пристроїв дляпропускання паводкових вод і риби відповідно до затвердженихпроектів; 6) експлуатаційних свердловин на воду - без оснащення їхводорегулюючими та контрольно-вимірювальними пристроями. Наповнення водоймища до здійснення передбачених проектамизаходів щодо підготовки його ложа забороняється. Стаття 99. Заборона скидання у водні об'єкти відходів і сміття Забороняється скидання у водні об'єкти виробничих, побутових,радіоактивних та інших видів відходів і сміття. Стаття 100. Охорона поверхні водозборів і льодового покриву водойм, водотоків, а також морів, їх заток та лиманів Підприємствам, установам, організаціям і громадянамзабороняється забруднювати, засмічувати поверхні водозборів,льодового покриву водойм, водотоків, а також морів, їх заток ілиманів виробничими, побутовими та іншими відходами, сміттям,нафтовими, хімічними та іншими забруднюючими речовинами. Стаття 101. Охорона вод від забруднення і засмічення внаслідок втрат мастила, пального, хімічних, нафтових та інших забруднюючих речовин Власники засобів водного транспорту, трубопроводів, плавучихта інших споруд на водних об'єктах, а також інші юридичні тафізичні особи зобов'язані забезпечувати охорону вод відзабруднення і засмічення внаслідок втрат мастила, пального,хімічних, нафтових та інших забруднюючих речовин. Стаття 102. Охорона внутрішніх морських вод та територіального моря У внутрішні морські води та територіальне море забороняєтьсяскидати з суден і плавучих засобів, платформ та інших морськихспоруд і повітряних суден хімічні, радіоактивні та інші шкідливіречовини, а також радіоактивні або інші відходи, матеріали,предмети та сміття, які можуть спричинити забруднення моря. Охорона внутрішніх морських вод та територіального моря відзабруднення та засмічення здійснюється відповідно до правил, щозатверджуються Кабінетом Міністрів України, інших актівзаконодавства. Стаття 103. Запобігання забрудненню вод добривами і хімічними засобами захисту рослин З метою запобігання забрудненню вод сільськогосподарські,лісогосподарські підприємства, селянські (фермерські) господарствата громадяни зобов'язані дотримувати встановлених правилзберігання, транспортування та використання добрив, хімічнихзасобів захисту рослин та інших токсичних препаратів і речовин. Стаття 104. Охорона водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних Охорона водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних,здійснюється в порядку, встановленому для санітарної охороникурортів. З метою охорони водних об'єктів, віднесених до категоріїлікувальних, встановлюються округи санітарної охорони курортів зособливим режимом у порядку, передбаченому законодавством проохорону здоров'я. Скидання будь-яких зворотних вод у водні об'єкти, щовіднесені до категорії лікувальних, забороняється. Стаття 105. Охорона підземних вод Підприємства, установи і організації, діяльність яких моженегативно впливати на стан підземних вод, особливо ті, якіексплуатують накопичувачі промислових, побутових ісільськогосподарських стоків чи відходів, повинні здійснюватизаходи щодо попередження забруднення підземних вод, а такожобладнувати локальні мережі спостережувальних свердловин дляконтролю за якісним станом цих вод. У разі розкриття водоносних горизонтів з підземною водоюпитної якості особи, які проводять бурові, гірничі та інші роботи,пов'язані з пошуками, розвідкою, експлуатацією родовищ кориснихкопалин, повинні повідомити про це у встановленому порядкудержавні органи геології, охорони навколишнього природногосередовища і санітарного нагляду для вжиття заходів щодо охоронипідземних вод від вичерпання і забруднення. Всі свердловини на воду, не придатні для експлуатації,покинуті спостережні та пошукові свердловини на всі види кориснихкопалин, а також вертикальні й інші гірничо-пошукові таексплуатаційні гірничі виробки і покинуті криниці повинні бутизатампоновані чи ліквідовані. Ліквідацію пошукових виробок та ліквідаційний тампонажпошукових свердловин будь-якого призначення здійснюютьорганізації, які виконують пошукові роботи, а непридатних іпокинутих експлуатаційних та спостережних свердловин і виробок -організації, на балансі яких вони знаходяться. У разі неможливості встановити власника покинутих свердловині виробок їх ліквідація здійснюється за рішенням місцевих Раддержавними органами геології. Якщо експлуатація самовиливнихсвердловин є можливою, то вони оснащуються регулюючими пристроями. У разі вичерпання запасів підземних вод, визначених Державноюкомісією України по запасах корисних копалин, а також у разізабруднення підземних вод встановлюються причини, з яких цесталося, і за пропозиціями державних органів геології і охоронинавколишнього природного середовища за рахунок винних осібздійснюються заходи щодо їх відтворення. Стаття 106. Проведення спеціальних робіт по спорудженню експлуатаційних свердловин на воду Спеціальні роботи по спорудженню експлуатаційних свердловинна воду здійснюються згідно з проектно-кошторисною документацієюорганізаціями, які мають відповідні дозволи на виконання такихробіт. Проектно-кошторисна документація на проведення цих робітпогоджується у встановленому порядку з державними органамигеології та охорони здоров'я. Дозвіл на проведення спеціальних робіт по спорудженнюексплуатаційних свердловин на воду видається державними органамиохорони навколишнього природного середовища за наявностіпогодженого проекту і є підставою для фінансування цих робіт.( Стаття 106 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3370-IV( 3370-15 ) від 19.01.2006 ) Глава 21. ЗАПОБІГАННЯ ШКІДЛИВИМ ДІЯМ ВОД ТА АВАРІЯМ НА ВОДНИХ ОБ'ЄКТАХ І ЛІКВІДАЦІЯ ЇХ НАСЛІДКІВ Стаття 107. Шкідлива дія вод і заходи щодо запобігання їй та усунення її наслідків Шкідливою дією вод є: 1) наслідки повені, що призвели до затоплення і підтопленняземель та населених пунктів; 2) руйнування берегів, захисних дамб та інших споруд; 3) заболочення, підтоплення і засолення земель, спричиненіпідвищенням рівня грунтових вод внаслідок ненормованої подачі водипід час зрошення, витікання води з водопровідно-каналізаційнихсистем та перекриття потоків підземних вод при розміщенні великихпромислових та інших споруд; 4) осушення земель, зумовлене забором підземних вод вкількості, що перевищує встановлені обсяги відбору води; 5) забруднення (засолення) земель в районах видобуваннякорисних копалин, а також після закінчення експлуатації родовищ таїх консервації; 6) ерозія грунтів, утворення ярів, зсувів і селей. Під час проектування водогосподарських та інших об'єктівповинна враховуватися можлива шкідлива дія вод, а під часексплуатації цих об'єктів - вживатися заходи щодо її запобігання,а саме: 1) залуження та створення лісонасаджень на прибережнихзахисних смугах, схилах, балках та ярах; 2) будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд, землянихвалів, водоскидів, захисних дамб, водосховищ-регуляторів; 3) спорудження дренажу; 4) укріплення берегів тощо. Стаття 108. Невідкладні заходи щодо запобігання стихійному лихові, спричиненому шкідливою дією вод, аваріям на водних об'єктах та ліквідації їх наслідків У разі загрози стихійного лиха, пов'язаного із шкідливою дієювод, місцеві Ради із залученням підприємств, установ, організаційзобов'язані вжити невідкладних заходів щодо запобігання цьомулихові, а в разі його настання - щодо негайної ліквідації йогонаслідків відповідно до законодавства України. В аварійних ситуаціях на водних об'єктах, пов'язаних з їхзабрудненням, що може шкідливо вплинути на здоров'я людей і станводних екосистем, підприємство, установа чи організація, з винияких сталася аварія або які виявили її, повинні негайно розпочатиліквідацію її наслідків і повідомити про аварію державні органиохорони навколишнього природного середовища, санітарного нагляду,водного господарства, геології та відповідну Раду. Державні органи водного господарства повинні забезпечуватибезаварійне функціонування водних об'єктів під час повеней іпаводків, прогнозувати розповсюдження спричинених ними наслідківта спільно з відповідними Радами здійснювати заходи щодозабезпечення безперебійного водопостачання населення і галузейекономіки. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади зпитань гідрометеорології веде спостереження за розвитком стихійнихявищ і забезпечує місцеві Ради та органи державної виконавчоївлади необхідною гідрологічною і гідрохімічною інформаціями. Місцеві Ради зобов'язані інформувати населення про аварію,стихійне лихо, їх масштаби, можливе порушення екологічної безпекита про вжиті заходи щодо ліквідації їх наслідків. Розділ V. СПОРИ З ПИТАНЬ ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНИ ВОД ТА ВІДТВОРЕННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВОДНОГО ЗАКОНОДАВСТВА Глава 22. ВИРІШЕННЯ СПОРІВ З ПИТАНЬ ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНИ ВОД ТА ВІДТВОРЕННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ Стаття 109. Порядок розгляду спорів з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів Спори з питань використання і охорони вод та відтворенняводних ресурсів розглядаються державними органами охоронинавколишнього природного середовища, водного господарства,геології, місцевими Радами, судом або третейським судом у порядку,встановленому законодавством. Позивачі - спеціально уповноважений центральний органвиконавчої влади з питань екології та природних ресурсів,спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади зпитань водного господарства і їх органи на місцях звільняються відсплати державного мита у справах про стягнення коштів навідшкодування збитків, завданих порушеннями водного законодавства. Спори з питань використання та охорони вод, які виникають зіншими державами, а також між іноземними юридичними особами ігромадянами та власником вод, розглядаються відповідно дозаконодавства України.( Стаття 109 із змінами, внесеними згідно із Законом N 762-IV( 762-15 ) від 15.05.2003 ) Глава 23. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВОДНОГО ЗАКОНОДАВСТВА Стаття 110. Відповідальність за порушення водного законодавства Порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну,адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальністьзгідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності запорушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок діїнепереборних сил природи чи воєнних дій. Відповідальність за порушення водного законодавства несутьособи, винні у: 1) самовільному захопленні водних об'єктів; 2) забрудненні та засміченні вод; 3) порушенні режиму господарської діяльності у водоохороннихзонах та на землях водного фонду; 4) руйнуванні русел річок, струмків та водотоків абопорушенні природних умов поверхневого стоку під час будівництва іексплуатації автошляхів, залізниць та інших інженернихкомунікацій; 5) введенні в експлуатацію підприємств, комунальних та іншихоб'єктів без очисних споруд чи пристроїв належної потужності; 6) недотриманні умов дозволу або порушенні правилспеціального водокористування; 7) самовільному проведенні гідротехнічних робіт (будівництвоставків, дамб, каналів, свердловин); 8) порушенні правил ведення державного обліку вод абоперекрученні чи внесенні недостовірних відомостей в документидержавної статистичної звітності; 9) пошкодженні водогосподарських та гідрометричних споруд іпристроїв, порушенні правил експлуатації та встановлених режимівїх роботи; 10) незаконному створенні систем скидання зворотних вод уводні об'єкти, міську каналізаційну мережу або зливну каналізаціюта несанкціонованому скиданні зворотних вод; 11) використанні земель водного фонду не за призначенням; 12) неповідомленні (приховуванні) відомостей про аварійніситуації на водних об'єктах; 13) відмові від надання (приховуванні) проектної документаціїта висновків щодо якості проектів підприємств, споруд та іншихоб'єктів, що можуть впливати на стан вод, а також актів івисновків комісій, які приймали об'єкт в експлуатацію; 14) порушенні правил охорони внутрішніх морських вод татериторіального моря від забруднення та засмічення. Законодавством України може бути встановлено відповідальністьі за інші правопорушення щодо використання і охорони вод тавідтворення водних ресурсів. Стаття 111. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства Підприємства, установи, організації і громадяни України, атакож іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянствазобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушеньводного законодавства, в розмірах і порядку, встановленихзаконодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водногозаконодавства, не звільняє винних від збору за спеціальневодокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодоліквідації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні водного законодавства довідповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодуваннязбитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства. Розділ VI. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ Глава 24. МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ Стаття 112. Застосування міжнародних договорів Якщо міжнародним договором, в якому бере участь Україна,встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені воднимзаконодавством України, то застосовуються норми міжнародногодоговору. Президент України Л.КУЧМА м.Київ, 6 червня 1995 року N 213/95-ВР