Хрущов і вмре в неведенні: він ніколи не міг би погодитися з тим, що, захищаючи Леніна, він "зберігає" і Сталіна, адже більшість обвинувачень "било" в особисті якості Сталіна, а аж ніяк не в приналежність його діючій системі.
Здебільшого люди ще не в змозі були оцінити того, що зробили завдяки Хрущову великий крок до волі. Напевно, це було ясно тим деяким, котрі звикли жити по своїм підвалинам і йшли проти партії. А взагалі радянські люди ніколи не мали волю, тому не могли повною мірою оцінити її значимість. Їм усе рівно потрібний був кумир: начебто б відмовивши від Сталіна, вони ще більш увірували в Леніна.
Сталинизм одержав пробоїну, але тримався на плаву, тому що ленінізм здавався непотопляемим...
Список літератури.
1. Аджубей А.И. Ті 10 років. Спогади про Хрущова. М., 1989.
2. Аксютин Ю.В. М.С.Хрущов: "Ми повинні сказати правду про культ особистості" // Труд. 1988. 13 листопада.
3. Микита Сергійович Хрущов матеріали до біографії. Сост. Ю.В. Аксютин М., 1989.
4. Бовін А. Іншого не дано. М., 1988.
5. Бурлацький Ф.М. Вожді і радники. М.,1990.
6. Бурлацький Ф.М. Хрущов. Штрихи до політичного портрета // Новий світ 1988. №10.
7. Волкогонов Д.А. Сім вождів. T.1., М., 1995.
8. Волкогонов Д.А. Секретна доповідь про Сталіна // Новий час 1989. №16. C.26-29.
9. Іскендеров А.А. Мемуари М.С.Хрущова як історичне джерело // Питання історії 1995. №5-6. C.95-100.
10. Козюренко Ю. Початок лібералізації // Незалежна газета 1996. 23 лютого. C. 5.
11. Солженицин А.И. Архіпелаг ГУЛАГ Т.3., М., 1991.
12. Хрущов М.С. Про культ особистості і його наслідків // Звістки ЦК КПРС 1989. №3. С.128-170.