Винятки: - воєнні, ядерні та страйкові ризики; намір або груба необережність страхувальника або його представників; - недоліки в конструкції, дефекти матеріалу чи помилки при виготовленні; - пошкодження спричинені не зовнішніми факторами; - претензії та неустойки за недоліками наданих послуг.
Термін стр-ня: починається після вивантаження матеріалу на монтаж. майданчику, закінчується в момент завершення всіх робіт з монтажу об`єкту та пробного пуску.
Страхова сума: вартість установок згідно з договором постачання, в тому числі витрати по перевезенню, митний збір, інші збори, витрати з монтажу.
Страхові тарифи: використ. посібники з тарификації, в яких приведена передбачають звичайні ризики, ступінь яких не збільшений. Як і в CAR немає можливості встановити тверді ставки.
40. Страхування машин від поламок: основні умови для проведення.
Страхувальники: власники та експлуатанти машин та обладнання.
Об`єкти страхування: - машини, що виробляють енергію; - машини для розподілу енергії; - усі виробничі та допоміжні машини.
Не підлягають страхуванню предмети, термін служби яких порівняно з терміном служби всього об`єкту невеликий (змінний інструмент, пуансони, матриці, ланцюги, ремені, стрічки, сита, вироби з скла, кераміки, деревини, шини, матеріали виробничого призначення).
Страхові випадки: - помилки в обслуговуванні, недбайлвиість, необережність, злий намір;
- помилки в конструкціях та розрахунках, під час монтажу, дефекти лиття та матеріалу;
- пошкодження внаслідок дії відцентрової сили;
- коротке замикання та інші електричні ризики;
- нестача води в парогенераторах;
- фізичний вибух;
- буря, мороз, льодохід.
Основні винятки: - воєнні, страйкові, ядерні ризики, ризики, передбачені іншими видами страхування майна (пожежа, стихійні лиха, крадіжка, грабунок тощо);
- намір чи груба необережність страхувальника чи його представників;
- спрацювання внаслідок звичайного використання, а також кавітації, ерозії, корозії, накип;
- помилки або несправності, що існували на момент укладання ДС і про які страхувальник міг чи мав знати;
- помилки чи нестачі, за які несе відповідальність постачальник.
Страхова сума: вартість машин, які підлягають страхуванню. Страхове відшкодування – вартість відновлення машин у межах страхової суми чи ліміту страхової відповідальності страховика.
Страхова премія: ставки визначаються за кожним типом машин, галуззі їх використання.
Страхування електронних пристроїв (ЕП): значення і основні умови проведення.
Страхувальники: власники або наймачі ЕП.
Об`єкт страхування: всі електронні системи, до яких належать: - ЕОМ для обробки даних;
- електронні та ядерні медичні апарати;
- пристрої передавання інформації;
- інші пристрої.
Страхові випадки: за природою страхування ЕП є страхуванням “від аварій” на базі страхування від усіх ризиків, а тому страховими випадками є:
- скупчення диму, сажі, газів, дія води, вологи (якщо вона не спричинена атмосферними опадами або умовами вир-ва);
- аварійні ситуації, пов`язані з дією електроенергії (коротке замикання тощо);
- помилки в конструкціях та розрахунках, помилки виробника, при виготовленні та монтажу, лиття й матеріалу;
- помилки в обслуговуванні, недбайливість, необережність;
- злий намір третіх осіб;
- природні умови.
Винятки: - воєнні, страйкові та ядерні ризики;
- намір чи брутальна необережність страхувальника або його представників;
- спрацювання в процесі експлуатації, а також через корозію;
- зовнішні недоліки; - помилки та несправності, за які на підставі договору або за законом несе відповідальність третя особа;
- несправності через переривання постачання води, газу чи електроенергії;
- витрати на виконання робіт з тех. обслуговування.
Страхова сума: вартість ЕП. Страхове відшкодування: вартість відновлення ЕП в межах страхової суми чи ліміту відповідальності за кожним застрахованим об`єктом.
Страхові тарифи: при визначенні користуються нормативами, якими враховуються звичайні (не підвищені ризики), а також з урахування специфічних особливостей ризику.
В Україні страхування ЕП не виділено як окремий вид страхування та проводиться на умовах страхування майна.
41. Сутність і види стр-ння кредитних ризиків.
Будь-яка кредитна угода будується на взаємовідносинах між двома сторонами, одна з яких виступає позичальником, а інша кредитором. Характер кредитної угоди завжди пов’язаний із небезпекою для кредитора втратити гроші, надані у кредит. З цієї причини існує об’єктивна потреба в захисті майнових прав кредитора. Одним із засобів такого захисту є страхування. Взаємини між двома сторонами у рамках кредитної угоди можуть будуватися по-різному, можна виділити 4 варіанти:
1) кредитор дає грошову позичку, щоб отримати через деякий час від нього ці гроші з % - це фінансовий кредит;
2) продавець продає свій товар у кредит, щоб пізніше отримати від покупця гроші – це товарний кредит;
3) кредитор дає гроші дебітору, щоб потім отримати від нього товари чи послуги – авансовий кредит;
4) пов’язаний з тим, що в деяких випадках при видачі будь-якого кредиту на боці позичальника постає третя особа, яка відіграє роль гаранта і тим самим сприяє підвищенню довіри до страхувальника – це гарантований кредит.
З точки зору цих варіантів взаємовідносин між боржником і кредитором можна віділити відповідні види страхування, які здатні адекватно обслужити потреби сторін кредитної угоди:
- страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту;
- страхування кредитів (страхувальником виступає кредитор);
- страхування експортних комерційних кредитів;
- страхування на випадок невиконання зобов’язань контрагентом;
- страхування виданих і прийнятих гарантій (поручительств);
- страхування заставленого майна.
При укладанні кредитної угоди її сторони потрапляють у протилежне правове становище: у кредитора виникає право повернення виданої позики у визначеній сумі і у визначений термін, а у позичальника виникає зобов’язання повернути позику в обумовленому розмірі і в обумовлений термін. Це в свою чергу впливає і на характер страхових угод, які обслуговують кредитні угоди. Якщо страхувальником виступає кредитор, то угода страхування відноситься до майнового страхування, а якщо страхувальником виступає позичальник, то договір страхування відноситься до галузі страхування відповідальності.
42. Страхування товарних кредитів.
Страх практика, виробила ряд організац форм стр-ня кредитів:
Стр-ня товарних кредитів
Стр-ня кредитів під інвестиції
Стр-ня споживчих кредитів
Стр-ня кредитів, виданих під заставу
Стр-ня кредитів довіри.
Стр-ня товарних кредитів є операцією делькредерного типу, що передбачає відшкод-ня втрат, які настали внаслідок невикон-ня короткострок кредитних вимог з товарного постачання та надання послуг (понад 80% світ торгівлі здійсн-ся наданням кредитів). Воно охоплює всі галузі госп-ва, проникає у сферу послуг. Рзвиток кредитних відносин є передумовою виник-ня стр-ня кредитів. Головна причина – випадки неплатоспром-ті покупців-позичальників, що спричинені багатьма чинниками, напр., брак власних обігов коштів, спадаюча %-на ставка тощо.
При стр-ні товарн кредитів об’єктом с-ня є, як пр, весь товарний обіг протягом року.
Продаж товарів м/здійснюватись безпосередньо - продавцем покупцеві, посередньо - на умовах факторингу, з участю посередника - фактора. З огляду на порядок вррах-ня ризику неплатоспром-ті боржника нйістотнішого значення набуває повний і неповний факторинг. Головною ознакою повного факторингу є те, що ризик неплатоспром-ті боржника тяжіє на факторі. При неповному - лягає на продавця. З погляду продавця-кредитора найбажанішим видом факторингу є повний з передачею ризику торговельної операції на фактора. Цей ризик м/б охоплений стр-ням. Страхув-ком є продавець, застрах-ним - фактор.
Стр захист в с-ні товарних кредитів забезп-ся як у внутрішньому, так і зовн (екпортно-імпортному) товарообігу, який здійсн-ся на кредитній основі.
Відповід-сть стр закладу при с-ні в умовах факторингу = повній вартості еонтракту, т/т сумі заборг-сті , яка має бути сплачена боржником факторові. Договори с-ня м/укладатисяна кожну окрему операцію або (у разі регулярних торгов відносин ) на підставі генеральної угоди.
Страхування споживчих кредитів.
Страх практика, виробила ряд організац форм стр-ня кредитів:
Стр-ня товарних кредитів
Стр-ня кредитів під інвестиції
Стр-ня споживчих кредитів
Стр-ня кредитів, виданих під заставу
Стр-ня кредитів довіри.
Стр- ня споживчих кредитів здійсн-ся на випадок настання неплатоспром-ті тих позич-ків,які отримали банківські чи товарні кредити на споживчі потреби, тобто для невиробничого спож-ня. Оскільки користувачами споживчих кредитів є фіз особи, то осн причини їх неплатоспром-ті - це: смерть позичальника, часткова втрата непрацезд-ті чи джерела постійного заробітку.
Страхув-ком є позичальник - фіз особа. Він безпосередньо вступає у відносини зі стр-ком. Наявність стр забезпечення є необх умовою здійснення кредитної угоди. Оскільки основними ризиками неплатоспром-ті є ризики фізичного, біолог, соц функц-ня особи, то технічно с-ня спож кредитів будується на тих же засадах, що й особисте стр-ня. У разі настання стр випадку обов'язок повернення кредиту лягає на стр-ка. В умовах продажу товарів "на виплату" спож кредити можуть мати "амортизац" хар-тер, який передбачає почастинну сплату отриманого кредиту. Стр-ня такого кредиту (його залишкової частини) набуває вигляду "термінового" стр-ня зі змінною стр сумою.