Сюрреалісти шукають смисл у безглузді. Їх “абсолютний бунт” означає і бунт проти знакової системи та знаковості культури в цілому. Звідси жорсткокітсь і насильство над знаком, яке може виражатися навтіь у садистичному “викривленні” знаку, як, ниаприклад, робив це М.Дюшан, пропонуючи використовувати картину Рембрандта як дошку для прасування. Звідси – зневажання синтаксису, гра зі знаками, складами та словами. Так, Луї Арагон у своєму “Трактаті про стиль” (Traite du style) закликає “попирати ногами синтаксис”, засобами до чого є: “фрази помилкові або неправильні, непоєднуваність частин між собою, забуття вже сказаного, непередбачуваність відносно подальшого, різноголосся, нехтування правилами, каскади неправильностей, таких, як: міксація часів, заміна сполучника прийменником, недоконаного дієслова – доконаним”[65] тощо. До подібних спроб – руйнуування мови як знакової системи – вдавався Лотреамон. “Виправляння” афоризмів і роздумів Паскаля і Вовенарга було водночас і насильством над мовою, і запереченням її можливостей.[66] Сюрреалістична поезія так само заперечує можливості традиційної мови, руйнуючи будь-які приписи, провокуючи смерть усталеного, намагаючись відкрити і зафіксувати “істинну реальність”, Поезія завжди є викривлення, лінгвістичне зміщення, але зміщення креативне, адже воно породжує новий і відмінний від поперднього порядок.
[1] Balakian A. Surrealism: The Road of the Absolut. – New-York, 1959. – Р. 17.
[2] Шелер М. Избранные произведения. – М.: Гнозис, 1994. – С. 110-113.
[3] Фрейд З. Недовольство культурой // Фрейд З. Психоанализ. Религия. Культура. – М.: Ренессанс, 1992. – С. 95.
[4] Косиков Г. «Адская машина» Лотреамона // Лотрeамон. Песни Мальдорора. Стихотворения. Лотреамон после Лотерамона /Ред. Г.Косиков. – М.: Ad Marginem, 1998. – C. 21.
[5] Бретон А. Манифест сюрреализма // Писатели Франции о литературе. – М.: Прогресс, 1978. – С. 69.
[6] Лесли Р. Сюрреализм. Мечта о революции. – Минск: Белфакс, 1998. – С. 16.
[7] Там само.
[8] Schwarz J. Surrealismus. – Munchen: Berghaus Verlag, 1975. – S. 8.
[9] Лесли Р. Цит. праця. – С. 20.
[10] Там само. – С. 16.
[11] Цит. за: Корнель П. Пути к раю // Иностранная литература. – 1999. - № 5. – С. 189-190.
[12] Рубчак Б. Пробний лет // Розсипані перли. Поети “Молодої музи”. – К: Дніпро, 1991. – С. 21.
[13] Павличко С.Д. Дискурс модернізму в українській літературі. – К.: Либідь, 1997. – С. 14
[14] Рубчак Б. Цит. праця. – С. 21.
[15] Цит. за: Ткаченко В. Метеор світової поезії // Рембо А. П’яний корабель. – К.: Дніпро, 1995. – С. 215.
[16] Рубчак Б. Цит. праця. – С. 23.
[17] Супо Ф. Мой милый друг Дюкасс // Лотреамон… - С. 418.
[18] Кревель Р. Лотреамон, нас хранит твой рассветный перстень // Там само. – С. 423.
[19] Посилання на “Пісні Мальдорора” подано так: римська цифра означає номер пісні, арбська – номер строфи.
[20] Бретон А. Надя // Антология французского сюрреализма. – М.: ГИТИС, 1994. – С. 246.
[21] Вирмо А., Вирмо О. Мэтры сюрреализма. – С.-Пб.: Академичесикй проект, 1996. – С. 272.
[22] Цит. за: Балашова Т.В. Французская поэзия ХХ века. – М.: Наука, 1982. – С. 25.
[23] Там само. – С. 34.
[24] Барт Р. Сад-1 // Маркиз де Сад и ХХ век. – М.: РИК “Культура”, 1992. – С. 208.
[25] Якимец И. Магическая вселенная. – М.: Галарт, 1995. – С. 21.
[26] Бретон А. Манифест сюрреализма… - С. 63.
[27] Там само. – С. 67.
[28] Цит. за: Краус В. Зигмунд Фрейд и литература // Вопросы литературы. – 1995. - № 2. – С. 127.
[29] Волошинов В.Н. По ту сторону социального // Бахтин под маской. Статьи. – М.: Лабиринт, 1996. – Вып. 5. – С. 28.
[30] Schwarz J. Surrealismus… - S. 12.
[31] Фройд З. Вступ до психоаналізу. – К.: Основи, 1998. – С. 115.
[32] Там само. – С. 119.
[33] Фройд З. Поет і фантазування // Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки /За ред. М.Зубрицької. – Львів: Літопис, 1996. – С. 88.
[34] Janicka K. Malarstwo surrealistychne. – Warszawa, 1978. – S. 7
[35] Deluy H. Le Surrealism et son inconscient // The Unconscious. Nature. Functions. Methods of Study. In Four Volumes. – Tb.: Publishing House “Metsniereba”, 1978. – Vol. 2. – P. 632.
[36] Roudinesco E. Pour un Art de l’Incoscient // The Unconscious. Nature… - P. 640.
[37] Вирмо А., Вирмо О. Цит. праця. – С. 18.
[38] Бретон А. Манифест… - С. 67.
[39] Ницше Ф. Воля к власти. – М.: Одиссей, 1993. – С. 242.
[40] Бергсон А. Вступ до метафізики // Слово. Знак… - С. 57.
[41] Там само. – С. 59.
[42] Бергсон А. Опыт о непосредственных данных сознания. Материя и память // Бергсон А. Собрание сочинений. В 4-х т. – М.: Московский клуб, 1992. – Т. 1. – С. 155.
[43] Бергсон А. Опыт… - С. 151.
[44] Там само. – С. 255.
[45] Bachelard Gaston. La poetique de la reverie. – P.: Gallimard, 1962. – P. 79.
[46] Цит. за: Андреев Л.Г. Сюрреализм. – М.: Высшая школа, 1972. - С. 56.
[47] Там само. – С. 55.
[48] Там само.
[49] Реверди П. Мысли о поэзии // Писатели Франции… - С. 115.
[50] Андреев Л.Г. Цит. праця. - С. 63.
[51]Там само. – С. 73.
[52] Андреев Л.Г. Цит. праця. – С. 74.
[53] Там само. – С. 79.
[54] Цит. за: Balakian A. Andre Breton. The magus of surrealism. – Princeton, 1971. – Р. 126.
[55] Цит. за: Андреев Л.Г. Сюрреализм… - С. 62.
[56] Бланшо М. Последний человек. – СПб.: Пороги, 1997. – С. 94.
[57] Балашов Н.И. Андре Бретон и эпилог французского сюрреализма // Французская литература 1945-1990. – М.: Наследие, 1995. – С. 245.
[58] Сосюр Ф. Курс загальної лінгвістики. – К.: Основи, 1998. – С. 21.
[59] Балашова Т. В. Французская поэзия… - С. 48.
[60] Там само.
[61] Лакан Ж. Инстанция буквы в бессознательном или Судьба разума после Фрейда. – М.: Логос, 1997. – С. 65.
[62] Там само. – С. 66.
[63] Ильин И.И. Постмодернизм. От истоков до конца столетия. Эволюция научного мифа. – М.:Интрада, 1998. – С. 62.
[64] Лакан Ж. Цит. праця. – С. 66.
[65] Цит. за: Андреев Л.Г. Сюрреализм… - С. 69.
[66] Пасс О. Эссе разных лет // Иностранная литература. – 1991. - № 1. – С. 227.
[с1]age