- аплікація ерозивних поверхней мазю Амфотерицина В (50 000 ОД), а також змащування куточків роту;
- Тіаміду бромід (віт. В1) – по 2 табл.(0.02г) на день після їжі;
- Рибофлавін (віт. В2)- змащування кутків роту иа уражених ділянок слизової оболонки порожнини рота 5% мазю рибофлавіну;
21 березня 2001р.
- 2-3 разове полоскання рот.порожнини 0,02% р-м фурациліну 100мл.;
- Рибофлавін (віт. В2)- змащування кутків роту иа уражених ділянок слизової оболонки порожнини рота 5% мазю рибофлавіну;
- Піридоксин (віт. В6) – по 3 табл.(0.01г) на день після їжі;
- Тавегіл – per os перед їдою по 1 табл. 2рази на добу (курс 10 діб);
28 березня 2001р.
- 2 разове полоскання рот.порожнини 0,02% р-м фурациліну 100мл.;
- Амфоглюкамін – по 200 000 ОД 2рази на добу після їжі (курс-3тиж.)
- Нікотинова кислота (віт. В3) – по 2табл. 3рази на добу;
Рекомендації: дотримання гігієнічнічного догляду за ротовою порожниною та правил користування пластинковими протезами, зменшити вживання вугливодневої їжі і більше вживати вітаміновмісної їжі.
ХІІ. ЕПІКРІЗ
Хворий Бурецький Олег Семенович 11 березня 2001р. звернувся в Обласну стоматологічну поліклініку зі скаргами на пекучий біль, постійного характеру в ділянці слизової оболонки поверхні язика, щік, а також у кутках роту та неприємний запах з ротової порожнини. Зі слів хворого - в наслідок багаторазової корекції пластинкових протезів та незадовільної гігієни ротової порожнини з’явились такі симптоми, як : почервоніння та незначний набряк слизової оболонки, пекучий біль незначної інтенсивності, поколювання. З деяким часом утворився білуватий наліт на язиці та неприємний запах з рота; вживання антибіотиків пеніцилінового ряду. Об'єктивно: слизова оболонка присінку, альвеолярних паростків та твердого піднебіння гіпереймована, стоншена, суха та дещо набрякла, має матовий відтінок. На поверхні слизової оболонки щік і язика є наявний білуватий наліт, при забиранні якого шпателем, утворюється ерозивна ; наявний симптом “кровавої роси”. Язик гладкий, червоного кольору, вкритий білуватим нальотом. Сосочки на поверхні язика зменшені та атрофовані. При використанні даних додаткових методів дослідження (загальний аналіз крові, итологічне дослідження мазків нальоту) та проведеної диференційної діагностики із такими захворюваннями як лейкоплакія, сифіліс, десквамативний глосит, червоний плескатий лишай було встановлено остаточний клінічний діагноз - хронічний атрофічний кандидоз слизової оболонки порожнини рота. Назначено відповідний план лікування - призначення загальнозміцнювальних засобів: вітамінів(особливо групи В), нікотинової кислоти, адаптогенів, біостимуляторів;корекція складу кишкової мікрофлори – введення еубіотиків (колібактерин, лактобактерин, біфідобактерин, біфікол та ін.); гіпосенсибілізуюча терапія;застосування імуномодуляторів. Наданано рекомендації щодо вживання їжі та гігієнічного догляду за ротовою порожниною.